ЧАБАН Євгеній - ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!

TVBoguslav

Додати в
- Мій плейлист
- Переглянути пізніше
Поділитися

Поділитися

Вставка

Розмір відео:

Показувати елементи керування програвачем

Автоматичне відтворення

Автоповтор

Опубліковано 3 лип 2024
Богуславська громада знову отримала страшну звістку про втрати: до рідного краю повертається «на щиті» загиблий захисник, розвідник-кулеметник ЧАБАН Євгеній Петрович, який загинув 19 квітня 2024 року поблизу с. Богданівка Бахмутського району Донецької області, проте тіло Героя ідентифіковано лише 1 липня 2024 року.
Народився захисник 2 вересня 1984 року в Богуславі. Тут він ходив у міський садочок № 5, доки батьки в 1990 році не переїхали до Саварки. У селі Євгеній уже пішов до 1 класу, отримав свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти та вступив до Богуславського центру професійно-технічної освіти на спеціальність «Оператор комп’ютерного набору». Проте юнак провчився лише 1,5 місяці й поповнив лави строковиків ЗСУ. Службу ніс на Харківщині неподалік міста Чугуєва у пожежному підрозділі. Після повернення додому юнак влаштувався працювати на цегельний завод і відразу одружився на односельчанці Оксані, ставши справжнім батьком для її 1,5 річної донечки Ії. Згодом у молодій сім’ї на світ з’явилася ще одна донечка Лія, а майже через 5 років поповнилася родина сином Арсеном.
Євгеній докладав максимум зусиль, аби забезпечити своїх рідних всім необхідним, працював в охороні військової частини, а останнім часом підроблявся в столиці. Проте, коли розпочалося повномасштабне вторгнення ворога, чоловік відразу повернувся до рідного села, записався до Добровольчого формування Богуславської територіальної громади № 1 й став оберігати спокій рідних на блокпостах Саварки. У серпні 2022 року йому зателефонували із 4 відділу Обухівського РТЦК та СП, і Євгеній, не вагаючись, став на захист країни. Прощаючись із батьками, сказав: «Хто ж вас захистить, як не я?»
Герой гідно виконував свій військовий обов’язок до 19 квітня 2024 року. Усі рідні, сусіди, куми, односельці згадують захисника, як найдобрішого товариша, майстра із «золотими» руками, який умів навіть в’язати шкарпетки для своєї малечі. Сусідка-кума Світлана ділиться: «Це був безвідмовний товариш, який умів і розрадити в складній ситуації, і фізично допомогти. А ще був найкращим батьком, який понад усе на світі любив своїх дітей, захоплювався їхніми досягненнями».
Ми схиляємо голови в скорботі і віддаємо шану Євгенію Петровичу, який став справжнім героєм. Його відданість, мужність та жертовність заслуговують на нашу безмежну подяку.
Щирі співчуття висловлюємо родині, близьким і рідним Героя - батькам Петру Івановичу та Любові Миколаївні Чабанам, які виховали справжнього патріота; дружині Оксані Михайлівні, котра втратила свою опору; донечкам Ії, Лії та сину Арсену, які вже ніколи не почують таткової поради; сестрі Наталії, для якої Євгеній був найкращим братом.
Нехай душа Героя знайде вічний спокій у Царстві Небесному, а пам’ять про нього залишиться живою серед нас.
/ boguslavrada