Згадаймо Богдана нашого

Жив мій брат Богдан в росії після воєнного училища, а тепер нема. Вродився у Караганді (у 1947-му році маму везли по етапу), учився перші класи у Казахстані в поселенні Нуркен Каркаралінського району Карагандийської області (там мама працювала дояркою і жили вони ще з сесрою Ярославою у стайні). Сестра Оля, що втекла зі мною по дорозі в Казахстан( нас викинули через вікно)з України поїхала в Казахстан маму, брата і сестру викрадати з колгоспу. З новими друзями викрала в ночі (і влаштувала на роботу в Каркаралінську). Я поїхав по маму туди в 1964 році і її з Богданом і сестрою забрав до себе у Вигоду. Тут Богдан і закінчив середню школу тай оженився. Після служби в армії там і залишився на роботі (капітан). На 76 році життя помер. А в Казахстані сестра знайшла любов і там дожила до 65 років.
Поїхати на похорон я не зміг, бо війна з рашею і в пам'ять про нього зібрав це відео. Згадаймо мого братчика ДИТИНУ звірства раші проти України.