Поводьтеся гідно покликання. Проповідь. Михайло Паночко

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 6 сер 2019
  • Поводьтеся гідно покликання. Проповідь. Михайло Паночко
    * * * * *
    Цей канал - інструмент поширення Слова Божого. Підтримай його - постав лайк, підпишись і пошир посилання на нього друзям! ►► / @ukrainianpentecostalc...
    * * * * *
    Михайло Степанович Паночко народився 12 листопада 1951 року в селі Сулимові Жовківського району на Львівщині.
    У 18 років він став членом місцевої церкви ХВЄ, прийнявши водне хрещення по вірі 3 серпня 1969 року. Співав у хорі, пізніше почав проповідувати.
    Мрія отримати вищу освіту не могла здійснитися через його релігійні погляди та відмову вступити у комсомол. Після строкової служби в армії у 1969-1971 рр. (служив у Підмосков’ї, а потім у Баку) ця мрія стала ще більш недосяжною через смерть батька у 55-річному віці. Михайлу, як старшому сину в сім’ї, довелося піти на роботу. З 1972 по 1980 працював водієм у Спеціалізованому управлінні №14 «Мінавтобуду» на Львівщині.
    26 травня 1976 року члени церкви с. Сулимів обрали 25-річного Михайла на пасторське служіння. На цій посаді він прослужив аж до свого обрання старшим єпископом УЦХВЄ у 1998 році.
    У 1982-1985 роках з подання тодішнього старшого пресвітера Всесоюзної ради ЄХБ у Львівській області Романа Біласа, Михайло Паночко навчався в Московському біблійному інституті - єдиному на той час духовному протестантському навчальному закладі в СРСР.
    У 1980-му Михайло Паночко одружився з Євгенією Зварич, уродженкою села Сулимів, батьки якої Ярослав та Катерина Зварич належали до церкви християн віри євангельської. Михайло і Євгенія народили та виховали п’ятеро дітей: чотири доньки (Оксану 1981 р.н., Юлію - 1984 р.н., Галину 1988 р.н.,
    Ганну 1991 р.н.) і сина (Михайла, 1982 р.н.) Усі діти - віруючі, на даний час одружені та мають гарні сім’ї. Сьогодні Михайло та Євгенія Паночки мають 13 онуків.
    З приходом свободи в нашу країну, служитель активно взявся за духовну працю. Він з однодумцями розпочав радіопередачу «Сторінки життя» на місцевому радіо, співпрацював із місією «Віфезда» (1989 - 1992 рр.) у дитячих будинках, інтернатах, лікарнях. У той же час очолював відділ по роботі з молоддю у церквах ХВЄ у Львівській області.
    У 1992 році Михайла Степановича обрано заступником старшого пресвітера об’єднання церков ХВЄ Львівської області, а у 1995 - старшим пресвітером.
    20 травня 1998 року на черговому з’їзді Союзу Церков ХВЄ України Михайла Степановича обрано старшим єпископом ВСЦ ХВЄП (нині Українська Церква Християн Віри Євангельської).
    * * * * *
    #МихайлоПаночко #УЦХВЄ #ПроповідіПаночка #UkrainianPentecostal #СтаршийЄпископ

КОМЕНТАРІ • 4

  • @user-ck3yn9gv1y
    @user-ck3yn9gv1y 4 місяці тому

    Дякую за прекрасну проповідь. Так, дуже соромно, коли християни похабно відносяться до роботи. У нашій церкві був такий випадок. Коли старшому пастору крили кришу. Зробили так, що все прогнулось і потекло. Прийшлось переробляти. І немалі кошти взяли. Бригадир регіональний пастор цієї ж церкви.

  • @user-xl3np9rq5d
    @user-xl3np9rq5d 4 місяці тому

  • @OxanaYarema-dg8ie
    @OxanaYarema-dg8ie 2 місяці тому

    Не проповідуйте треба передавати Дух Христа нема заправки Духа Святого

  • @OxanaYarema-dg8ie
    @OxanaYarema-dg8ie 2 місяці тому

    Недушою проповідуєте як коментар для себе но не з дьми без участи серця після вас холод і не тепло страждаючого не маєте говорите по писанню но по розуму