Хочеться слухати безкінечно все,що проголошує велика поетеса і велика людина,яку Бог обдарував талантом,замешкав на цій землі,яка зветься Україною.Дякую Богу за Ліну Костенко-совість нації!
«Дні літ наших - у них сімдесят літ, а при силах - вісімдесят літ, і гордощі їхні - страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо» Сімдесят років людського життя - це всього-на-всього якихось 25 500 днів. Незалежно від того, скільки нам років, ‘ми не відаємо, що трапиться взавтра,- яке наше життя, бо ми пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає’
"A little while, it’s sun and herbs that matter The most to me; let urgent business utter No dismal calls; I’ll chill with chosen few. It’s not the hours that pass, it’s us that do."
Утренний ливень . Косой, крупяной, охлаждающий, дождь стал жёстче, колючей и ожесточённей; воюет и мечет небесную мощь, как воин обиженный и непрощённый. Продольные пики спадают гуртом, а я защищаюсь всё снова и снова нейлоновым, ярким и старым щитом, подаренным мне поэтессой Тамбова. А хвойные струи, сырые лучи, как косточки рыб, превращённых в тараней, как дротики, стрелы, штыки и мечи, стучатся о мягкие, твёрдые грани. Под морем небес, льющим как из ведра, средь домохозяев, квартировладельцев, как жертвенный Данко шагаю с утра, ведя под зонтом своё пылкое сердце...
Щиро дякую вам за Ліна Костенко за вашу творчість за душевні вірші за вашу активну позицію патріота України.
Дякую, пані Ірино! Гарний ролик!
Поезія Ліни Костенко проникає до глибин душі..
Браво! 💙💛👏👏👏💓
У Ліни Костенко прекрсна поезія і кожен вірш Її звучить, мов подих серця.❤
Які правдиві і мудрі слова! Браво великій поетесі і величній людині - Ліні Костенко!!! 💙💛💙💛💙💛💙
Хочеться слухати безкінечно все,що проголошує велика поетеса і велика людина,яку Бог обдарував талантом,замешкав на цій землі,яка зветься Україною.Дякую Богу за Ліну Костенко-совість нації!
Українська душа- глибина.
Не. Мы. Начали. Эту. Войну, ваш хозяин еврей. США. Если. Сначала. Фашики, сейчас. Они. Охраняют. Еврея, на. Фронтах. Только. Славяне. .
Геніальна Ліна Костенко!!! Чудовий твір!!!Гарне виконання!!!
дякую🧡🧡🧡
Душевно! Кожна людина повинна задуматись над ціми словами!
Часу немає, є лише мить життя.
"Поезія в нашого народу зародилася в прадавні часи, як пісня гімн Сонцю".(О. Шокало).
Браво, Великій поетесі!!, ❤❤❤
Щиро дякую. ❤
Дякую і поважаю.
Ой, як гарно, дякую за такий файний контент 🙏🇺🇦❤️
Дивись,
час великий дериген т!
«Дні літ наших - у них сімдесят літ, а при силах - вісімдесят літ, і гордощі їхні - страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо»
Сімдесят років людського життя - це всього-на-всього якихось 25 500 днів. Незалежно від того, скільки нам років, ‘ми не відаємо, що трапиться взавтра,- яке наше життя, бо ми пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає’
Восхитительно!!! Дякую🤗
Дякую
як чуттєво, дякую.Ви талановиті.
"A little while, it’s sun and herbs that matter
The most to me; let urgent business utter
No dismal calls; I’ll chill with chosen few.
It’s not the hours that pass, it’s us that do."
Лина, Вы классная, прекрасен певучий украинский язык и Ваше творчество! Рада что познакомилась с Вами! Все будет хорошо, обязательно будет!!! ❤❤❤
❤❤❤❤❤
Хорошо вирши слогат!
❤❤❤
🇺🇦
Утренний ливень
.
Косой, крупяной, охлаждающий, дождь
стал жёстче, колючей и ожесточённей;
воюет и мечет небесную мощь,
как воин обиженный и непрощённый.
Продольные пики спадают гуртом,
а я защищаюсь всё снова и снова
нейлоновым, ярким и старым щитом,
подаренным мне поэтессой Тамбова.
А хвойные струи, сырые лучи,
как косточки рыб, превращённых в тараней,
как дротики, стрелы, штыки и мечи,
стучатся о мягкие, твёрдые грани.
Под морем небес, льющим как из ведра,
средь домохозяев, квартировладельцев,
как жертвенный Данко шагаю с утра,
ведя под зонтом своё пылкое сердце...
Я дриопитек😂😂😂
Я людина прямоходяча гомосапиенс😂😂😂
Творчество Лины Костенко - оправдание существования украинского языка. Вот что должно его продвигать, а не всякие запреты русского и других.
Я живу, і навіть гадки такої не маю, щоби перед кимсь виправдовуватись. А ти питай в хуйла, чи дозволить він тобі далі жити.
Це геніального
Те що минаемо ми це закономірно але ж у мене є діти онуки а їм то як бути як мені дожити якщо я розумію що не зміг захистить їх од війни
Дякую