Їй без нього не личить. Вона, мов загублений Всесвіт...Марина Садова

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 12 тра 2024
  • Їй без нього не личить. Вона, мов загублений Всесвіт,
    Що не має ні назви, ні місця свого між зірок.
    Там вкривають снігами колись теплі й сонячні весни
    Бескінечну пустелю, де квітнув раніше садок.
    Їй без нього незручно, неначе іде по канату.
    Все навколо нерідне, крихке і до болю страшне.
    Невід'ємна потреба - в руці його руку тримати,
    І триматись за неї, допоки цей страх не мине.
    Їй без нього... А врешті... вона не буває "без нього"!
    Він між тисяч галактик її відшукає маяк
    І залишиться поряд, тому що найбільше з усього
    І йому в цьому світі без неї не личить ніяк.
    © Марина Садова, 2024
    #україна #поезіяукраїнською #вірші_українською #лірикаукраїнською #рядкиукраїнською #віршіпрокохання #чоловіча_лірика #сучасна_українська_поезія #література
    #україна #поезіяукраїнською #лірика #рядкиукраїнською #сучасна_українська_поезія #література #жіноча_лірика
    #українськемистецтво , #культурнізаходи , #подорожіукраїною , #освіта , #мир , #подарунки , #креатив , #вірш , #блогер , #блог
    #ukraine #поэт #вірш
    #вірш #вірші #поезія #творчість #поэт #київ #україна #kiev #kievblog #арт #poetry #мистецтво #література #kyiv #ukraine #блог #art
    #mir711 #такніхтонекохав

КОМЕНТАРІ • 8