Дякую за теплі слова. Відображення на прикладах виправлень в декларації з прибутку за запізнілими документами варте окремої розмови, адже є безліч варіантів (все залежить від того у якому періоді (році), які результати (прибуток чи збиток був), чи виникала різниця за такою операцією тощо. Намагатимемся розглянути це питання в окремому випуску 7хвилин.
В такому разі проблеми можуть виникнути у разі перевірки. За п. 44.1 ПКУ дані, відображені у податкових деклараціях мають бути підтвердженні первинними документами. І хоча у підприємства буде самостійно складена первинка (бухдовідка з посиланням на Наказ про облікову політику, яким прописано методику обчислення розрахункової суми, за якою відображено операцію), однак у перевіряючих можуть бути сумніви щодо реальності операції без «двосторонньої» первинки. Та якщо з інших документів випливає, що операція була, і ви готові відстоювати це у суді, тоді озброюємося судовою практикою, за якою наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачаються зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства (постанова ВСУ від 22.09.2015 р. № 2а-2717/11/2670, ухвала ВАСУ від 12.04.2016 р. К/800/8708/15, ухвала ВАСУ від 19.04.2016 р. К/800/5191/15). Тож на момент прийняття рішення про відображення операцій за «запізнілими» документами варто зважати на «ймовірність» не отримати документ узагалі та на суми у ньому і вирішувати - діяти за варіантом 1 (відображати за розрахунковою сумою і сподіватися на високу ймовірність отримання первинки від контрагента принаймні до перевірки), чи обрати варіант 2 - не відображати допоки немає первинного документа, а після отримання - виправляти помилку.
з паперовими зрозуміло, мало того він прийшов, наприклад 02.08 дата складання 31.07 - м ж його включимо в липень ,правда? БЕЗ бухгалтерської довідки. . а от як бути з електронним документом? . наприклад, акти від нової пошти завжди надходить після закінчення місяця. І якщо в паперовому документі цього не видно, то в електронному дуже навіть. А ще такий момент, цей акт ми затверджуємо ще пізніше. теж складати довідку? а доходи, наприклад, тієї самої нової пошти? як їх зафіксувати? теж довідкою?
Операції відображають у тому періоді, коли вони здійсненні. При цьому, якщо операція відбулася у липні (за вашим прикладом, документ складено за операцією 31.07) - її проводять липнем, не зважаючи на те, що документ отримано у серпні. При цьому не вагомо, паперовий документ чи електронний. Головне, аби підтвердження (тобто належним чином оформлений первинний документ) був на дату складання фінансової звітності (а за третій квартал - це до 25 жовтня). Тож, якщо документ надійшов (чи то електронний, чи то паперовий), як у вашому випадку, не день у день здійснення операції, то він ще не є «запізнілим». Головне, що він надійшов до дати складання фінзвітності і відповідно є на руках підтвердження сум, які відображенні у фінзвітності. Тому за вашим прикладом немає підстав складати бухдовідку. Тільки якщо підтвердження немає до граничної дати подання фінзвітності (за третій кварта - до 25 жовтня), а операція відбулася і ми її бажаємо, як того вимагає Закон про бухоблік, відобразити саме у періоді здійснення (за прикладом - липень), тоді складаємо бухдовідку і відображаємо операцію за розрахунковою сумою (розрахунок за методикою, яку закріпили в Наказі про облікову політику). Тобто «запізнілі» - це документи, яких немає на дату складання фінзвітності за операціями, які відбулися у такому звітному періоді. Саме тоді і виникає потреба складати бухдовідку для відображення операції (або ж не відображати і лише після отримання документів виправляти бухпомилку).
Дуже потрібні роз'яснення! Така ситуація є в кожній бухгалтерії. Лектор грунтовно роз'яснив варіанти. Дякую команді!
Дякую, гарно розтолкували. Якраз вчасно. Дуже приємна і красива "вчителька"..))
Спасибо, знала. Но ещё раз убедиться, что делаем все верно, не помешает.
Очень все доходчиво и красиво.
Теперь бы хотелось в примерах и исправление декларации на прибыль по запоздавшим первичным документам.
Спасибо.
Дякую за теплі слова. Відображення на прикладах виправлень в декларації з прибутку за запізнілими документами варте окремої розмови, адже є безліч варіантів (все залежить від того у якому періоді (році), які результати (прибуток чи збиток був), чи виникала різниця за такою операцією тощо. Намагатимемся розглянути це питання в окремому випуску 7хвилин.
@@ГалинаМорозовська-э2ф Для меня это очень животрепещащий вопрос. Спасибо.
А якщо первинних документів так і не дочекався? (Таке теж буває)
В такому разі проблеми можуть виникнути у разі перевірки. За п. 44.1 ПКУ дані, відображені у податкових деклараціях мають бути підтвердженні первинними документами. І хоча у підприємства буде самостійно складена первинка (бухдовідка з посиланням на Наказ про облікову політику, яким прописано методику обчислення розрахункової суми, за якою відображено операцію), однак у перевіряючих можуть бути сумніви щодо реальності операції без «двосторонньої» первинки.
Та якщо з інших документів випливає, що операція була, і ви готові відстоювати це у суді, тоді озброюємося судовою практикою, за якою наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних убачаються зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства (постанова ВСУ від 22.09.2015 р. № 2а-2717/11/2670, ухвала ВАСУ від 12.04.2016 р. К/800/8708/15, ухвала ВАСУ від 19.04.2016 р. К/800/5191/15).
Тож на момент прийняття рішення про відображення операцій за «запізнілими» документами варто зважати на «ймовірність» не отримати документ узагалі та на суми у ньому і вирішувати - діяти за варіантом 1 (відображати за розрахунковою сумою і сподіватися на високу ймовірність отримання первинки від контрагента принаймні до перевірки), чи обрати варіант 2 - не відображати допоки немає первинного документа, а після отримання - виправляти помилку.
з паперовими зрозуміло, мало того він прийшов, наприклад 02.08 дата складання 31.07 - м ж його включимо в липень ,правда? БЕЗ бухгалтерської довідки. . а от як бути з електронним документом? . наприклад, акти від нової пошти завжди надходить після закінчення місяця. І якщо в паперовому документі цього не видно, то в електронному дуже навіть. А ще такий момент, цей акт ми затверджуємо ще пізніше. теж складати довідку? а доходи, наприклад, тієї самої нової пошти? як їх зафіксувати? теж довідкою?
Операції відображають у тому періоді, коли вони здійсненні. При цьому, якщо операція відбулася у липні (за вашим прикладом, документ складено за операцією 31.07) - її проводять липнем, не зважаючи на те, що документ отримано у серпні. При цьому не вагомо, паперовий документ чи електронний. Головне, аби підтвердження (тобто належним чином оформлений первинний документ) був на дату складання фінансової звітності (а за третій квартал - це до 25 жовтня). Тож, якщо документ надійшов (чи то електронний, чи то паперовий), як у вашому випадку, не день у день здійснення операції, то він ще не є «запізнілим». Головне, що він надійшов до дати складання фінзвітності і відповідно є на руках підтвердження сум, які відображенні у фінзвітності. Тому за вашим прикладом немає підстав складати бухдовідку.
Тільки якщо підтвердження немає до граничної дати подання фінзвітності (за третій кварта - до 25 жовтня), а операція відбулася і ми її бажаємо, як того вимагає Закон про бухоблік, відобразити саме у періоді здійснення (за прикладом - липень), тоді складаємо бухдовідку і відображаємо операцію за розрахунковою сумою (розрахунок за методикою, яку закріпили в Наказі про облікову політику).
Тобто «запізнілі» - це документи, яких немає на дату складання фінзвітності за операціями, які відбулися у такому звітному періоді. Саме тоді і виникає потреба складати бухдовідку для відображення операції (або ж не відображати і лише після отримання документів виправляти бухпомилку).
@@ГалинаМорозовська-э2ф дякую!а то я ужe уявила вeсь масштаб катастрофи)