"Старовинний запорізький марш", обр. В. Гуцала, інстр. О. Баженова - "Verykivsky Brass Band" КДШМ №2

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 18 січ 2022
  • Виконує- Духовий оркестр КДШМ №2 "Verykivsky Brass Band"
    Диригент- Мітрохов Андрій Миколайович
    Автором «Запорізького маршу» вважається роменський сліпий бандурист Євген Адамцевич - учень Мусія Олексієнка. Він скомпонував твір з використанням мелодії української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть».
    Уперше публічно Євген Адамцевич виконав марш 1969 року на концерті в Київському оперному театрі імені Тараса Шевченка.
    Очевидці так описували концерт:
    «У неймовірному потягові сердець за мелодією люди підводилися з місць. Вибухнула ще нечувана під цим склепінням громовиця оплесків.
    Мені важко переповісти, що було після першого виконання «Запорізького маршу». Скажу лише, що старий Адамцевич виконав його на вимогу публіки тричі. Так була порушена домовленість не виконувати більше двох творів. І ніхто з кобзарів-побратимів не дорікав Адамцевичу, що він тричі повторив свій номер. І хоч його музика була безсловесна, але вслухавшись у мелодію «Запорізького маршу», вже ніхто з виконавців не наполягав на тому, щоб співати понад програму.
    Стало зрозуміло: відбулося щось надзвичайне. Над зачарованим залом зайнялася і згасла чудова мить, яку повторити, затримати ніхто не зможе».
    Є. Адамцевич виконував марш дуже виразно, енергійно, вкладаючи всю свою майстерність й емоційну образність. Але через те, що грав пучками, бракувало дзвінкості. Диригент Державного оркестру Віктор Гуцал згадував:
    «Я зрозумів, що такий твір має звучати масштабно й велично. Написати новий марш на основі старого стало для мене першорядним завданням».
    12 квітня 1970 року оркестр уперше виконав обробку цього маршу. Художній керівник і диригент Яків Орлов повторив твір на біс кілька разів. Відтак до 1974 року «Запорізький марш» виконували в усіх концертах по кілька разів. Публіка завжди стоячи вітала музикантів. Композиція стала ще більш відомою після того, як її було включено до саундтреків фільму Бориса Івченко «Пропала грамота» 1972 року. Після виконання маршу у Большому театрі (Москва), ним зацікавились партійні керівники, яких занепокоїла занадто духовна атмосфера серед слухачів. Комуністи ретельно вивчали ноти, звіряючи їх з піснями січових стрільців. І, хоча нічого не було виявлено, марш заборонили. А В. Гуцал змушений був залишити посаду й перейти до іншого колективу

КОМЕНТАРІ • 8

  • @user-zl9qv2uy9q
    @user-zl9qv2uy9q 4 місяці тому +1

    Однозначно,плюс,сила духа, сила воли, наша история борьбы за независимость Україньського народу

  • @user-yf5od5gb4g
    @user-yf5od5gb4g 5 місяців тому +2

    Силу духа, надання позитивні емоції і почуття відваги смути України, будьмо.

  • @ukraineslava
    @ukraineslava 5 місяців тому +1

    Шкода, що можна поставити лише один 👍🇺🇦

  • @julieklymenko5498
    @julieklymenko5498 2 роки тому +3

    Молодці!!!👍❤️

  • @stefangabel733
    @stefangabel733 2 роки тому +2

    Красиво музыканты играю)))

  • @user-zs5zr3sr5z
    @user-zs5zr3sr5z 2 роки тому +1

    ❣❣❣❣👏👏👏

  • @Mysza-rg2yd
    @Mysza-rg2yd 6 місяців тому +2

    Мало хто знає, що цей твір - козацький марш

  • @user-di1mw4xl3x
    @user-di1mw4xl3x 3 місяці тому

    Так и хочется под этот марш одеть шаровары и пуститься в пляс!