Слід згадати, що уряд Узбекистану вилучив викладання політології в вузах і сксував її як спеціальність здається ц 2015 р. Мотиви - політологія не має свого методу дослідження, інший мотив - політологія не має свого предмету дослідження і "дублює" інформацію яку подають інші науки ( до речі - пізніше подібне уявлення про політологію висловивмі Путін. Ну щодо методу дослідження, то його не мають й соціологія та історія як неточні науки. А от щодо предмету, то хоч він у політології все ж є, багато авторів вітчизняних підручників з політологіїі і викладачів дійсно не подають достатньої інформації насправді про різницю між політологією та іншими науками. Тому є итання, а який це є предмет політології і чим насправді вона відрізняється від інших наук ? Я пропоную такі вдмінності між іншими соціальними науками (в деяких підручниках вони були частково вже описані): 1)В інших суспільних науках якась окрема їхня частина (субнаука) вивчає політику. Наприклад, у праві така субнаука як "Конституційне право" - теж вивчає щось про політику. Всі ж інші галузі права - кримінальне, цивільне там інші дуже мало пов'язані з вивченням політики. В соціології - тільки політична соціологія, в культурології - тільки політична культурологія, в історії - тільки політична історія, в психології - тільки політична психологія тощо). Цілими у всіх своїх частинах ж ті науки (право, соціологія і т.д.) політику своїм основним об'єктом і предметом вивчення не мають. А в політології всі ці "частини" (субнауки) вивчають щось політичне. 2)Іноді є неоднаковий акцент зацікавленості серед тих галузей наук щодо того чи того політичного явища, яке вивчає політологія. Якщо конституційне право буде більше цікавитися питаннями політичного режиму, форми правління й політичними партіями, то вже політичною свідомістю й культурою (на відміну від політичної психології й культурології) воно буде далеко менше цікавитися. Я вже не говорю про різницю між дослідницькими інтересами політичної культурології та політичної соціології. 3)Всі ці "субнауки", "частини" неполітологічних наук вивчають оці політичні явища як частину основного об'єкту й предмету дослідження тої науки до якої вони належать, а не як "явища самі по собі". Тобто, конституційне право буде вивчати партії не самі по собі, а як частину права, наприклад, якими законами треба регулювати політичні партії. А політична соціологія буде вивчати оті всі партії теж не самі по собі, а як частину суспільства і якийсь вид суспільних груп. Отже, політика сама по собі всі інші науки та їхні , частини, субнауки не цікавить. А політологію цікавить. 4) Політологія вивчає тільки найбільш загальні явища, сторони і зв'язки у політиці, а не все що є політичним (якась міжнародна газова труба чи військова справа і т.д.). Ті всі явища, що їх вивчає політологія є розділами й підрозділами в підручнику з політології. 5) Тут дещо подібне до мого твердження 2. Висувається вченими можливість об'єднання всіх знань про політику, досліджених різними науками (правом, соціологією, медициною і т.д.). Для цього потрібно, якогось навчального курсу (а не науки) на кшталт "Людина і суспільство" у школах), який би об' єднував всі знання про політику здобутих іншими науками, наприклад, соціологією (через політичну соціологі), медициною (черезкурс "Організація охорони здоров'я") тощо. Це для того, щоб не вчити посилено нараз ці політичні соціологію, історію, психологію і т.д. для того аби мати добре загальне знання про політику. Ця пропозиція відома, як "плюралістичний підхід" до вивчення політики ("знання одержані від багатьох наук"). 6) Але, політика є цілісним (цілим) явищем, яке не може досліджуватися окремо по частинам та ізольовано (без взаємозв'язку з іншими частинами . Тому інші вчені вважають, що треба "моністичного"(цілісного), а не тільки "плюралістичного" підходу до вивчення і дослідження політики бо плюралістичний підхід є "розрізненим". Очевидно, що саме "моністичний" підхід передбачає існування саме окремої науки про політику як "ціле" і "цілісне" явище - "Політології".
Промокод на знижку на курси neon-zno.com.ua/ у чаті t.me/theschoolUkraine Профорієнтація - пиши у телеграм @romaholovko Сайт зі зручним пошуком спеціальностей та ВНЗ - theschool.com.ua/
«-Якщо ти активно полюєш за можливостями в університеті, то студентські роки даремно для тебе не пройдуть.»
Хороший коментар 🔥
Слід згадати, що уряд Узбекистану вилучив викладання політології в вузах і сксував її як спеціальність здається ц 2015 р. Мотиви - політологія не має свого методу дослідження, інший мотив - політологія не має свого предмету дослідження і "дублює" інформацію яку подають інші науки ( до речі - пізніше подібне уявлення про політологію висловивмі Путін.
Ну щодо методу дослідження, то його не мають й соціологія та історія як неточні науки. А от щодо предмету, то хоч він у політології все ж є, багато авторів вітчизняних підручників з політологіїі і викладачів дійсно не подають достатньої інформації насправді про різницю між політологією та іншими науками.
Тому є итання, а який це є предмет політології і чим насправді вона відрізняється від інших наук ?
Я пропоную такі вдмінності між іншими соціальними науками (в деяких підручниках вони були частково вже описані):
1)В інших суспільних науках якась окрема їхня частина (субнаука) вивчає політику. Наприклад, у праві така субнаука як "Конституційне право" - теж вивчає щось про політику. Всі ж інші галузі права - кримінальне, цивільне там інші дуже мало пов'язані з вивченням політики. В соціології - тільки політична соціологія, в культурології - тільки політична культурологія, в історії - тільки політична історія, в психології - тільки політична психологія тощо).
Цілими у всіх своїх частинах ж ті науки (право, соціологія і т.д.) політику своїм основним об'єктом і предметом вивчення не мають. А в політології всі ці "частини" (субнауки) вивчають щось політичне.
2)Іноді є неоднаковий акцент зацікавленості серед тих галузей наук щодо того чи того політичного явища, яке вивчає політологія. Якщо конституційне право буде більше цікавитися питаннями політичного режиму, форми правління й політичними партіями, то вже політичною свідомістю й культурою (на відміну від політичної психології й культурології) воно буде далеко менше цікавитися. Я вже не говорю про різницю між дослідницькими інтересами політичної культурології та політичної соціології.
3)Всі ці "субнауки", "частини" неполітологічних наук вивчають оці політичні явища як частину основного об'єкту й предмету дослідження тої науки до якої вони належать, а не як "явища самі
по собі".
Тобто, конституційне право буде вивчати партії не самі по собі, а як частину права, наприклад, якими законами треба регулювати політичні партії. А політична соціологія буде вивчати оті всі партії теж не самі по собі, а як частину суспільства і якийсь вид суспільних груп.
Отже, політика сама по собі всі інші науки та їхні , частини, субнауки не цікавить. А політологію цікавить.
4) Політологія вивчає тільки найбільш загальні явища, сторони і зв'язки у політиці, а не все що є політичним (якась міжнародна газова труба чи військова справа і т.д.). Ті всі явища, що їх вивчає політологія є розділами й підрозділами в підручнику з політології.
5) Тут дещо подібне до мого твердження 2. Висувається вченими можливість об'єднання всіх знань про політику, досліджених різними науками (правом, соціологією, медициною і т.д.). Для цього потрібно, якогось навчального курсу (а не науки) на кшталт "Людина і суспільство" у школах), який би об' єднував всі знання про політику здобутих іншими науками, наприклад, соціологією (через політичну соціологі), медициною (черезкурс "Організація охорони здоров'я") тощо. Це для того, щоб не вчити посилено нараз ці політичні соціологію, історію, психологію і т.д. для того аби мати добре загальне знання про політику. Ця пропозиція відома, як "плюралістичний підхід" до вивчення політики ("знання одержані від багатьох наук").
6) Але, політика є цілісним (цілим) явищем, яке не може досліджуватися окремо по частинам та ізольовано (без взаємозв'язку з іншими частинами . Тому інші вчені вважають, що треба "моністичного"(цілісного), а не тільки "плюралістичного" підходу до вивчення і дослідження політики бо плюралістичний підхід є "розрізненим".
Очевидно, що саме "моністичний" підхід передбачає існування саме окремої науки про політику як "ціле" і "цілісне" явище - "Політології".
Промокод на знижку на курси neon-zno.com.ua/ у чаті t.me/theschoolUkraine
Профорієнтація - пиши у телеграм @romaholovko
Сайт зі зручним пошуком спеціальностей та ВНЗ - theschool.com.ua/