Чому і як наша родина опинилася у Франції (частина 2)
Вставка
- Опубліковано 21 вер 2024
- Привіт. Продовжую розповідати про те, як ми дістались місця, де і зараз мешкаємо.
Тут перша частина: • Чому і як саме наша ро...
Дякую за перегляд і коментар!🌷
Мій книжковий канал :
youtube.com/@G...
Сервіс BuyMeACoffee:
www.buymeacoff...
Слухала та ридала.Скільки ви пережили. Скільки українці пережили! В кожній родині є своя гірка історія.І всюди нас зустрічали з добротою, співчуттям! Щиро дякую усім Країнам, які прийняли до себе українців та дали їм притулок!❤❤❤
@@nataliiaz1737ну народает так и народает. Ваш патриарх и пукин просят тоже требуют рожать побольше, побольше
Дякую, що поділилися. Зрозуміє тільки той хто сам тікав від війни.😢
Ви велика молодчинка, в нас українців дуже багато схожих історій ми їх будемо пам'ятати все життя.
Так. Не забудемо. Цей шлях був дуже важким.
Слава Богу! Дякуємо людям які були на Вашому шляху за теплоту і бажання допомогти Вашій родині!
Ангела Охоронця Всім!
Миру Україні!!!
Яку біду ми всі пережили і переживаємо досі. Я б ніколи до цього не змогла б повірити,що нас,нашу Україну таке може спідкати❤❤❤❤❤
Плакала , слухаючи вас.Ми також з Куренівки.Мої доньки також їхали, вивозили дітей.Знаю, як було важко.Ми з невісткою та онукою залишились в Києві.Син з 24 лютого у війську.Так і живем.Дуже вдячна європейцям за пітримку наших людей !
Дяка вашому синові ❤
Хай береже і допомагає Вам і вашій родині Бог
Слухала і плакала !!!! ХРАНИ ГОСПОДИ ВАС та Вашу Родину ! Ви велика молодчина !!!!
Як багато пережили люди за той час!
Тільки ті, що зазнали горя, здатні це зрозуміти. Живемо надією на краще та молимось за ЗСУ!
Ніхто із нас не думав , що наше життя поділиться на жеття , До війни і після війни.
Так говорили наші бабусі за Другу світову війну. Тепер так говоримо ми....
Дуже вдячна всім людям які нас прихистили і допомагають нашим дітям!
Всім країнам де є наші біжинці.
Вдячна Німеччині за те добро що я і моя сім'я одержує від них.
За турботу , за порозуміння.
За людяне і добре Серце!
Всім нам мирного неба і спокійних Різдвяних свят!
Буде Перемога!
І багато з нас українців неодмінно повернуться до себе до дому!
Дякую за Ваші слова!❤️🌷
Дякую за те, що поділились своєю історією. Слухаючи, плакала. Бажаю вашій родині щастя і добрих людей на життєвому шляху.
Ви просто неймовірні ❤ Мати п'ятьох дітей, виїхати окремо ( ви та чоловік ) саме у час, коли відбувався пік еміграції... То треба мати "залізні" нерви та велику силу волі ❤
Щиро дякую за добрі слова і підтримку ❤️❤️❤️🇺🇦
Слухала і плакала. Хай вам щастить, всього найкращого, миру.
Так...Було все дуже емоционально .....Ми два дні не їли,не могли піднятись перед виїздом додому з підвала,їхали майже без їжі...був мінімум....Коли в Ужгороді на вокзалі нас годували всім ,всього було багато....я расплакалась....не витримала вже....Нас теж на ніч взяла жінка з дитиною,у свій дім...
Удивительно, в это же самое время ко мне в Германию ехала моя племянница с дочкой и 2 мя подругами с их 3 мя детьми. Добирались 5 дней и приехали 9 марта... Позже, через месяц приехали ещё 4 ро и 2 собаки. Как хорошо, что это всё позади и сейчас все они и вы в безопасности и относительном достатке... Господь Бог всем нам помог и помогает. Как же Ему со всеми нами трудно... Желаю всей вашей семье удачи, здоровья, благополучия, всегда мирного неба над головой 🙏
@@gunnarschallenberg7631 Дуже,дуже дякую!!!!!Так Господу дуже складно....
Дякую за вашу розповідь. Ви молодці що пройшли весь цей шлях.
Нехай все у вас буде добре.
Сподіваюсь, що люди які Вам допомогали, тепер слідкують за влогом.
Дякую всім небайдужим, хто допомагає в такій складній ситуації. Особливо вразила історія про Анну і її сина, якому так треба було допомогти іншим😘
Подивилась першу частину розповіді, плакала. Було цікаво що ж далі, як справлялись. Думала, що друга частина буде легше на емоції, але знов плакала. Наплакалась і зрозуміла, що в мене усмішка, я радію за Вашу родину. То чому ж я плачу, все ж добре складається!😊
Мужня жінка !Нехай вам і вашій родині щастить !
Це без сліз слухати не можна! Розумію, бажаю успіхів! І чекаємо на вас в Україні! Хочу дуже, щоб такі гарні люди поверталися додому!
Вдячна вам за розповідь нехай вам щастить❤❤❤
Добре що хоч на шляху зустрічалися добрі люди. Сумно, звичайно, що таке приходиться переживати. Тяжко налагоджувати нове життя, але потрібно. Дякую за розповідь вашої історії і великий вам ЛАЙК в підтримку.
Яка складна страшна і довга історія Вашої втечі від війни. Всього найкращого ❤.
Гульбану, вкотре бачу, що до добра притягується добро. Ваша історія до Франціі дуже емоційна Одразу згадала як моя сестра з чоловіком, трьома дітками, лабрадором та кішкою їхали в маленькій автівці без зупинок 5 днів до Словаччини. І як сестра казала, що діти ані пікнули жодного разу. Вони теж приіхали 8 березня. Емоціі на все життя. Памʼятаємо, що ми гідні українці. Дивлячись на нас за кордоном, формується враження про націю, про Країну. Хай у вас все складається добре. У вас гідна родина. ❤
Дякую за ваш контент, не зважайте на недоброзичливі коментарі ❤ви велика молодчинка
Дуже гарна сім'я. Бажаю вам успіхів у вихованні ваших діток.❤
ви та ваша родина це майбутнє України щастя та перемоги ...
Шановні, схаменіться! Майте співчуття і сором! Перш ніж шось комусь писати - зазирніть до себе у сім'ю і свою власну душу. Кожен громадянин має право захищати своє життя та своїх дітей. ❤ Вибачте, це я до коментаторів.
Дякую за вашу розповідь, дуже емоційна, я плакала😢, не можу навіть уявити як хтось може негативно відзиватися про вас, що то за люди, я бажаю вам і вашій родині успіху, щоб у вас склалося все так, як ви бажаєте❤
Дякуємо, що поділились. Будьте щасливі❤
Ви порядна і правдива жінка,удачі Вам і Вашій родині.
Підтримую 😊
Я б сказала , сучасні, освідчені.
Слухаю і сльози градом.моя дочка з сином (моїм онуком якому 8років,також біженка в Франції) дуже важко бути самій в чужині це страх і відчай в завтрашнім дні.обнімаю всім СЕРЦЕМ кріпіться.Слава Україні
дуже вдячна Вам за Вашу розповідь.Я теж з Києва і добре розумію Ваші відчуття . Дай Бог здоров"я і успіхів усій Вашій родині!!! Переможимо!!!
Спасибо за Ваш рассказ. Заплакала на словах о том, что детки Ваши начали плакать в конце пути((
Я в Харькове. Моя племянница с двумя малышами выезжала из окуппированных Циркунов через Белгород через рашку во Францию. С марте 2022. Живут в городке Гап. Благодарны Франции за прием но плачут за свой разбитый дом, за старенькими родителями, за исковерканную жизнь
😞😢🙏🏻🌷
Які страшні і сумні історії у наших людей. Дуже шкода, просто серце крається.
Сили Вам і благословіння.
Дякую. Зрозуміє тільки той, хто сам таке пережив. Ми теж виїзжали з онуками, це страшно і боляче😢
Шалений перебіг подій , неймовірно вдалий збіг обставин , але ви з чоловіком чудові Батьки і все у ващій родині буде Добре ! Успіхів вам .
Дякую вам за те,що поділились з нами .В кожного своя історія!тримайтесь!емоції дітей зрозумілі,та й ваші також!багато хороших людей по дорозі в евакуацію ,а ще ваше знання англійської!
Розповідь була щирою. Плачу, дякую. Я теж не бачила своїх дітей і онуків 14 місяців. Вони були в Нідерландах. Я весь час вдома, в Києві.
Серце кров'ю обливається❤
Озирниться навколо, якщо ви в Україні, та виміщувайте своє незавдоволення на чоловіків свого оточення, а ця сім'я має право захищати своїх дітей. Бо, коли страна в стані війни, прогодувати одну дитину чи 5-йох,- це дуже велика різниця.
Пекрасно вас розумію...ми втікали з окупації після 8 місяців принижень.
Трохи не забув поставити "вподобайку".
Насправді історія гідна сценарію і екранізації для перегляду особливо европейцями, що їх чекає в разі поразки України перед рашею. Гучні слова про Україну, як буфер до Европи є беззаперечним фактом. По даним змі Франція була готова лиш до максимум тижня опору в боєприпасах масковскім неонацистам.
Тому стара і добра Европа має думати як допомагати Україні і українцям, бо наступні будуть вони. Ситим людям не зрозуміти голодних варварів 21 століття з запарєбріково-мєрскіх станів, розум яких застряг в золото-отдинському улусі...
Боже правий,скільки ви натерпілися!
Чудово розповіли,дякую!Бажаю вам всего гарного,хай щастить!❤
Дякую, так зворушливо та дуже схоже на нашу історію❤❤❤❤❤❤
Дуже все схоже. З вул. Терьохіна в Києві.Затори по Житомирській трасі. Ніч в Вінниці . Тижні у незнайомих але добрих людей в селі під Чернівцями. Далі Львів хостел.Перетин кордону в Перемишлі. Спортзал в школі. Далі дві доби в дорозі до Іспанії. Там місяц у друзів. Далі той самий вокзал в Парижі с волонтерами і потяг в Тур.З пересадкою. Вночі нас зустріли наші хозяяви двома машинами. Все так знаьомо. Даже згадувати важко. Пишіть про все це. Це наша гірка історія.
Дякую вам за відео! Дякую вам за вашу історію....у кожного своя історія. Не зважайте на ботів....вони вже українською пишуть.
Дякую що живі ❤
Якщо є можливість і рішучість передусім створити безпечні умови для дітей, а також збагатити їх ще однією культурою і знаннями,- то Ви молодці, що цим скористувалися!
А діти повернуться, навіть якщо закінчать університети !
Дякую за таке глибоке розуміння!🙏🏻🤗
Божої допомоги вашій родині 🙏🙏🙏
Тримайтеся, а я думаю вам немає чого виправдовуватись.❤
Дякую за таку розповідь!
Зі столами на очах переживаю ті часи разом з вами, то був жах, дуже рада за вас. Відчуття дому дуже важливе, бережіть себе!
Випадково натрапила на Ваш канал і тепер дивимось з чоловіком кожне нове відео. Ми теж біженці, але з Харкова. У Франції опинились завдяки нашому собаці, з яким ніде нас не хотіли брати на квартиру. Так що у нас своя сумна історія.
Хай Вам, вашої сім'ї щастить!
Коментар для просування каналу, скоріше вам почати добре заробляти цим каналом
Вітаю! Підтримка каналу, вподобайка відео. Немає слів… З повагою! Хай щастить!
Дорогенька,зараз у січні іде запис в університет.Можливо спочатку за пишіться на один рік підготовки.А можливо, на медсестру,або акушерку НЕ має конкурсу і вас приймуть на перший курс.Навчання на медсестру 3 роки.ЗАПИШІТЬСЯ.для іноземців з дозволом на проживання НЕ дорого.Прошу Вас,запишіться. Час іде ,це Ваше майбутнє
Дякую за відео ❤
Не звертайте увагу на негатив,люди різні і навіть горе не всіх ставить в рамки співчуття тримайтеся
В підтримку каналу .
Слухаю і не віриться , що все це Ви / та і ми / переживаємо.
Жах якийсь .
Ви агромнєнні молодці . І тим ^ жмурікам ^ , які пишуть ^ народжала ^ . Так народжала і що ? Ви ж не покинули дітей на призволяще , а відповідально відноситеся за побут і життя своїх діточок .😊
Божого благословіння і допомоги 🙏
Найгірше, що через все це доводиться проходити дітям.
Сподіваюсь, коментатори, яким не вгодив Ваш чоловік, готові матеріально підтримувати вашу родину. А то виходить якось нелогічно: спочатку вимагають народжувати дітей, а потім незадоволені, що дітей забагато і у батьків є якісь привілеї 🤷♀️
Привіт, дякую за відео, так давно не плакала, а це слухаю і не можу зупинитися. Згадала,як ми втікали з Бучі з окупації. Тепер в Польщі. Але думаю про Францію і так натрапила на ваш канал. Тоді в шоковому стані якось адаптувалася, а зараз дуже лячно щось змінювати, але потрібно наважитися..
❤😢
❤❤🎉🎉😊
🎉🎉🎉❤❤❤
Привет из северной части Испании 😮😮😮😮😮😮
😢
😢😢😢😢😢😢
Давайте щє й про добре)))Коли буде рум тур)))😂😂😂
Oui🧳🏞️😁
Мої київські друзі голосували за зелю бо принципово не купляли продукцію "Рошен" від бариги. Зараз жебракують десь в селі на франківщині. Продовжуємо зооспостереження.
Це ви з ким розмовляєте і до чого ця історія? 🤷🏻♀️ Потрібна пояснювальна бригада 😅
@@BibichevBigFamily це відповідь на питання: "Чому і як наша родина опинилася у Франції". Причина - наслідки 😄 Побажав київським друзям щоб у їх хаті оселився Моторола з друзями, на що вони відповіли: - А кто такой Моторола?
@@kotovsk66 для мене ваша відповідь занадто складна і заплутана. Бракує кількох ланок 🤷🏻♀️ Як моя розповідь вплинула на зізнання про ваш трагічний досвід стосунків з близькими людьми? 😳
Судячи з розповіді все прикривається і маніпулюється дітьми.
Слідуючи вашій логіці, вбиті і викрадені діти в Україні, це прикриття і маніпуляції🤷🏻♀️
Це ж якою хворобливою уявою треба слухати?! 🤦🏻♀️
Шановна, Вам не соромно? Бвтьки мають право обирати для своїх дітей спокійне і убеспечене життя - це за конституцією України. А 5 дітей без батька не зможуть фізично протриматися тільки на матері.
Да, вид такого "существа"помощи не жди кугтка нещастная.
Як вам не соромно ?
@@СергейПухканкугтка- це що?чи хто?
Я знову з вами пережила цю історію, я з Донбасу і теж в перші дні війни пройшла цех шлях. Хай все буде добре вашій сім,ї і прийде перемога
Плачу. Суми.