Красиві вишиті роботи
Вставка
- Опубліковано 28 січ 2023
- Вишивка - для мене час молитви, роздумів, осмислення. Це, ніби сеанс медитації, або ж сеанс у психолога. Адже, в процесі вишивання , наприклад, в моїй голові мільйони думок, ніби бджолиний рій….)))) Занурюєшся в роздуми , аналізуєш, плануєш, мрієш ….
Вишивка гладдю - це дуже цікавий і захопливий процес. Спочатку, потрібно намалювати олівцем на тканині свій задум , макет, шаблон . Часто, під час процесу,у мене кардинально міняється задум, адже, це процес творчості.
Ці чотири роботи вишиті цієї неділі - це роботи про любов. Бог є Любов. Саме Бог - наша мета, тобто те, що ми повинні шукати. Знайшовши Бога, людина знаходить і справжню Любов - через зв'язок із Ним. У Бозі - любов, і радість, і мир, все те, що апостол Павло називає плодами Духа Святого (Гал. 5: 22-23).
Не можна направляти гнів на ближнього - адже в такому випадку буде зруйнована любов. Гнів повинен бути спрямований проти власних гріхів, щоб у нас з'явилася можливість утвердитися в чистоті, істині, вірі, зв'язку з Богом.
Гніваючись, не можна забуватися. Потрібно направляти гнів в сторону гріха, пристрастей, а не в бік своїх ближніх.
І духовна людина - це не людина без почуттів, яка ніколи не гнівається, яка не холодна, ані гаряча. Це людина, чиї всі душевні сили - в тому числі і гнів - активні, але вона активізує їх безпристрасним способом.
А любов, можна сказати, - найвеличніша, найпотужніша сила людської душі. Тому з нею також потрібно звертатися обережно, активізуючи цю силу правильним, безпристрасним чином і тим самим освячуючи її.
Якщо ж звертатися з цим почуттям за допомогою пристрастей, то з'являється небезпека перетворення об'єкта любові на ідола. В такому випадку людина повністю віддається тому, що (чи кого) вона любить, адже саме така віддача - ознака любові. І об'єкт любові стає твоїм ідолом. Це може бути чоловік, діти, або якась ідеологія, вчення, розумова праця, суспільне становище, наука, мудрість, багатство, молодість ... Все це - будучи вельми відносним саме по собі - може легко перетворитися на ідола.
Якщо ми любимо когось з пристрастю, то рано чи пізно у відносинах з'являються проблеми. Причина - в тому, що ми ще не встигли очиститися від своїх пристрастей, і при зародженні кохання в нас відразу починає говорити тілесне прагнення. Після цього, якщо наш розум не почне контролювати тіло, ми майже напевно зануримося у вирій пристрастей, і нам знадобиться багато зусиль для того, щоб перемогти гріх і знову стати вільними, байдужими по відношенню до об'єкта (чи об'єктів) своєї любові.
Любов - це велика, але й дуже небезпечна сила, тому що вона може підняти людину до Престолу Божого, але може й знищити, якщо поводитися з нею необережно.
Тому святі отці й кажуть, що любов - найбільша чеснота, але вище за всі чесноти - розсудливість, тому що вона керує любов'ю, направляючи її в потрібну сторону. Відсутність розсудливості може призвести до величезних проблем, які спочатку не здаються небезпечними, оскільки супроводжуються благими поштовхами, але потім неймовірно ускладнюють життя.
Прикладом такої безрозсудної любові часто стає сліпа (і тим самим руйнівна) любов батьків до своїх дітей. Така любов не дає батькові можливості бути розсудливим по відношенню до дитини й тим самим ставити перед нею якісь обмеження. Адже створення обмежень при вихованні проходить болісно й для батьків, і для дітей.
Зазвичай дитині не подобається, коли її в чомусь обмежують. Вона маленька, їй хочеться грати, бігати, вона не хоче вчитися, робити те чи інше. І коли її позбавляють чогось, вона протестує, плаче. Обмеження болючі для дитини, поки вона маленька і багато чого не розуміє. В свою чергу, батькам також важко бачити, як їх дитя плаче, і тому вони через любов до дитини самі усувають поставлені обмеження: “Ну добре, не плач, ми купимо тобі те, що ти хочеш! Тільки не плач!”
І який результат?
Дитина починає розуміти, що варто їй заплакати, як мама відразу ж поступається і дозволяє їй робити все, що заманеться. Тобто, навіть якщо перед дитиною спочатку встановлюється заборона, то, коли вона починає плакати, ця заборона тут же знімається.
І все це - від великої батьківської любові. Адже саме любов змушує нас поступатися знову і знову. Ми готові померти за того, кого любимо. Роблячи постійно те, що приємно іншому, ми готові перетворитися в ганчірку, яку можна топтати: «Чого ти хочеш? Скажи - і я зроблю! Я дам тобі все, що забажаєш!»
Любові в принципі властиво таке бажання - цілком віддатися іншій людині. Але саме розсудливість здатна розставити тут все на свої місця та встановити необхідні заходи, завдяки яким вогонь любові не буде палити ні тебе, ані кохану людину. Ви не будете наче електроприлади, які виходять з ладу при першій же грозі. Адже якщо давати коханій людині більше, ніж вона може винести, згодом це принесе їй шкоду, зруйнує її. Людина не витримає цього вантажу - вона зламається, подібно електроприладу, і більше не зможе функціонувати.
Супер
Так, донечко- Бог, то любов!
І похворіти не дозволяєш собі- вся в праці!! Велика молодчинка, з простих здається речей, а робиш таку красу😊
Нещодавно моя хороша знайома про тебе так і сказала- прекрасний приклад працелюбної і креативної українки.. тішуся тобою, донечко і люблю безмежно❤