Присвячується Василеві Стусу Шкода, що ми запізно народились, На землі цій, швидкої, мов стріла, Що всі ми, вже давно з орбіти збились, Тоді, як велич вічних душ зазнала забуття. Стежиною, в сумлінних тінях, Обласканні промінням чорних дір, Не відчуваючи тяжіння до свободи, Блукаємо по космосах своїх квартир. А він, ніколи не цуравшись, Страждаючи відверто, бьючись в кров, За матінку свою - за Україну! Благав лиш віри, віри у любов. Сумуємо, про те, що розкидали, Тих мрій, ненадрукованих листів, І в світі новго буття, так само і в печалі, Бракує голоса твого, невистачає слів. Пробач, Василь, тоді очей ми не відкрили, Змагаючись за хліб, за здобуття, Дитинства мрії втатили в подіях, Так знехтували властністю життя. Стає шкода, за всіх, хто не підтримав Тих промінів, від сонця молодих, Так боляче стає, невистачає болю, Я мріяв би, аби ти був живий.
Присвячується Василеві Стусу Шкода, що ми запізно народились, На землі цій, швидкої, мов стріла, Що всі ми, вже давно з орбіти збились, Тоді, як велич вічних душ зазнала забуття. Стежиною, в сумлінних тінях, Обласканні промінням чорних дір, Не відчуваючи тяжіння до свободи, Блукаємо по космосах своїх квартир. А він, ніколи не цуравшись, Страждаючи відверто, бьючись в кров, За матінку свою - за Україну! Благав лиш віри, віри у любов. Сумуємо, про те, що розкидали, Тих мрій, ненадрукованих листів, І в світі новго буття, так само і в печалі, Бракує голоса твого, невистачає слів. Пробач, Василь, тоді очей ми не відкрили, Змагаючись за хліб, за здобуття, Дитинства мрії втатили в подіях, Так знехтували властністю життя. Стає шкода, за всіх, хто не підтримав Тих промінів, від сонця молодих, Так боляче стає, невистачає болю, Я мріяв би, аби ти був живий.
дай Господи,возможность будущим поколениям не забыть этого чудесного человека!
Дай господи щоб мовою ви розмовляли, а не язиком мололи...
Великий поет,філософ,мученик і пророк!!!!!!!Вічна Память тобі Василю!!!!Ти завжди будеш у наших серцях і думках!!!!!!
Божественно прочитані геніальні рядки... Дякую!
Присвячується Василеві Стусу
Шкода, що ми запізно народились,
На землі цій, швидкої, мов стріла,
Що всі ми, вже давно з орбіти збились,
Тоді, як велич вічних душ зазнала забуття.
Стежиною, в сумлінних тінях,
Обласканні промінням чорних дір,
Не відчуваючи тяжіння до свободи,
Блукаємо по космосах своїх квартир.
А він, ніколи не цуравшись,
Страждаючи відверто, бьючись в кров,
За матінку свою - за Україну!
Благав лиш віри, віри у любов.
Сумуємо, про те, що розкидали,
Тих мрій, ненадрукованих листів,
І в світі новго буття, так само і в печалі,
Бракує голоса твого, невистачає слів.
Пробач, Василь, тоді очей ми не відкрили,
Змагаючись за хліб, за здобуття,
Дитинства мрії втатили в подіях,
Так знехтували властністю життя.
Стає шкода, за всіх, хто не підтримав
Тих промінів, від сонця молодих,
Так боляче стає, невистачає болю,
Я мріяв би, аби ти був живий.
Дай Боже Великому Народу
"I навiжену матiр виглядати,
Що з бiлих божевiль
До нас бiжить"...
Це щось неймовірне
Як боляче. ..❤❤
гений
Слава героям України!
Сергій дуже гарно зачитано, скажи будь ласка що це за фонова музика?
Глюк.Орфей и Эвридика
Царство небесне талановитому Герою України.
Присвячується Василеві Стусу
Шкода, що ми запізно народились,
На землі цій, швидкої, мов стріла,
Що всі ми, вже давно з орбіти збились,
Тоді, як велич вічних душ зазнала забуття.
Стежиною, в сумлінних тінях,
Обласканні промінням чорних дір,
Не відчуваючи тяжіння до свободи,
Блукаємо по космосах своїх квартир.
А він, ніколи не цуравшись,
Страждаючи відверто, бьючись в кров,
За матінку свою - за Україну!
Благав лиш віри, віри у любов.
Сумуємо, про те, що розкидали,
Тих мрій, ненадрукованих листів,
І в світі новго буття, так само і в печалі,
Бракує голоса твого, невистачає слів.
Пробач, Василь, тоді очей ми не відкрили,
Змагаючись за хліб, за здобуття,
Дитинства мрії втатили в подіях,
Так знехтували властністю життя.
Стає шкода, за всіх, хто не підтримав
Тих промінів, від сонця молодих,
Так боляче стає, невистачає болю,
Я мріяв би, аби ти був живий.