🚴♀️Дім Дракули, веселка після дощу та інші пригоди трьох пілігримиць😄 🚴🏻♀️
Вставка
- Опубліковано 1 вер 2021
- Більше в instagram / inga.dess
Camino Podolico
24 серпня 2021 у День Незалежності ми троє житомирянок завершили наш Camino Podolico.
Що таке Каміно?
Іспанською Каміно де Сантьяго - Шлях Св. Якова, але всі його просто називають Каміно (шлях). Це паломницький шлях до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Кампостело і входить до числа пам'яток всесвітньої спадщини БНЕСКО.
У наші дня Шлях став особливо популярним після книги Пауло Коельо і набув більше туристичного значення.Я ж особисто надихнулася пройти цим шляхом після перегляду фільму "Шлях" (The Way 2010) і моя мандрівка Європою 2019-2020 рік мала закінчитися саме у місті Кампостела, але не сталося через карантин (я застрягла в Бельгії).
Дізнавшись про те, що в Україні відкрили Camino Podolico, звичайно захотіла пройти, але мені навіть на думку не спадало, що його можна проїхати на велосипеді 🚴(бо я не велосипедистка, скажу вам чесно😄). Але так сталось, що в мене колежанкт - велосипедистки ще ті.
І от почалась підготовка. Усі матеріали мандрівника ми знайшли на сторінці FB Camino Podolico .
250 -300 км здавалося б небагато на велосипеді. Але це небагато, якщо їхати від Бердичева до Житомира, наприклад. Але сидячи в офісі, ми з дівчатами не дуже уявляли, яка на нас чекає дорога і вже напланували собі, шо махнемо на вихідні #CaminoPodolico за 3 три і накидували план, які красоти побачимо проїжджаючи Поділля і де зупинимось.
Та в перший же день вже зіштовхнулися з непростими дорогами і зрозуміли, що цей піший маршрут не підходить для велосипедів. І ми подолали Шлях за 4 дні.
Розпочали з Вінниці після 14:00 21 серпня і завершили о 15:30 24 серпня у Кам'янець-Подільському.
Позбирали штампики по мальовничих селах, а разом з ними прекрасні зустрічі з людьми і Україною💙💛
#CaminoPodolico День 1 : Житомир 🚂 -- Вінниця 🚴♀️ -- Гнівань (через с.Селище) -- Браїлів
Перша задача, що стояла перед нами - дістатися Вінниці.
Вранці 21.08 ми купили квитки на дизель-потяг для себе і для вельчиків Житомир - Вінниця (до речі, за вельчики тільки готівкою можна було розрахуватися).
Занесли їх у вагон і провідниця допомогла розташувати. Взагалі, нам від самого початку і до кінця зустрічались дуже хороші люди, які допомогали. І якщо би запитали про що наша подорож, то я би відповіла: про прекрасних людей, справжню Україну і про внутрішні усвідомлення, що даються у труднощах, а ще про знаки і пригоди❤️
У Вінниці ми направились у канцелярію костелу Св.Діви Марії (Соборна, 12) і там нам видали паспорти пилігрима і перший штамп🤗
Розкажу трішки про паспорт. Каміно - це як квест, на шляху якого потрібно позбирати відмітки-штампики, щоб в кінці отримати сертифікат про отримання сертифікату. Між штампиками не повинно бути більше 3-х днів перерви, а на вельчиках, то взагалі ні дня перерви. Інформацію про місця видачі паспортів теж шукайте на сторінці FB Camino Podolico.
Одна із незручностей, з якою ми зіштовхнулись при отриманні штампів, що наприклад, працівникам музеїв потрібно подзвонити завчасно, щоб попередити, а деякі навпаки нервували, що я їм подзвонила вранці😅
Отже, ми пообідали швиденько у Вінниці і відправились по маршруту. Спочатку ми зайшли по маршруту в глухий кут, де вже хтось перегородив дорогу і написав "Приватна власність", потім ми подолали стежки із ровами😅, а потім у мене в голові крутилася одна думка: "Коли ми вде виїдемо із цієї Вінниці?"😂 Ох, в перший день ми добре відчули себе паломниками і таке відчуття, що це не дорога, а суцільне відкуплення на велосипедах😅
Словом, ми зрозуміли, що цей маршрут розрахований на пішоходів і побудували маршрут так, щоб відвідати усі пункти з штампиками і по-можливості відвідати пам'ятки і цікаві місця, що були у довіднику від організаторів. Ще трохи поїздили по гіркам і велодоріжкам, яких у Вінниці доволі багато. Виїхавши за межи міста ми дісталися до с. Селище, де відвідали Маріїн Парк, там ми побачили прекрасну веселку після дощу - це був знак, що після труднощів завжди чекає щось хороше.
Далі ми відправились у Гнівань, де поставили штампик і довго шукали Будинок Дракули, бо ніхто із місцевих про нього не знав😅Виявилось, що це стара закинута ветлабораторія, але на карті теж не було геолокації. Словом, знайти її була справжня пригода. Але ж скільки радості було, коли ми нарешті її знайшли і полазили всередині🤗
І останній пункт у 1-й день - Браїлів. Приїхали вже темно ввечері. Нас у дорозі застав сильний дощ, ми змокли до нитки і заночували у готелі при монастирі, як справжні паломники (упустимо деякі деталі, сподівюсь організатори їх вирішать😅).
А вранці чекав штампик і нова дорога. Але то вже нова історія🚴
Дуже щиро і атмосферно. І весело)))
дякую за відгук ☺️ Це була дуже класна пригода)))
Клас, цікаво)
О, дякую за відгук, Ярославе🥰 Рада, що сподобалось таке простеньке відео☺️ Далі буде👍👍👍
комент в топ)
Дякую❤️