Володимир Сосюра. Осінь.

Поділитися
Вставка
  • Опубліковано 5 лют 2022
  • Облітають квіти, обриває вітер
    пелюстки печальні в синій тишині.
    По садах пустинних їде гордовито
    осінь жовтокоса на баскім коні.
    В далечінь холодну без жалю за літом
    синьоока осінь їде навмання.
    В'яне все навколо, де пройдуть копита,
    золоті копита чорного коня.
    Облітають квіти, обриває вітер
    пелюстки печальні й розкида кругом.
    Скрізь якась покора в тишині розлита,
    і берізка гола мерзне за вікном.

КОМЕНТАРІ • 2

  • @user-zj7je9dp4c
    @user-zj7je9dp4c 8 місяців тому

    Станьмо,,люди,перед Богом на коліна!За Україну-неньку,
    батька, сина.Молімося!

  • @VivoYc-qq4yo
    @VivoYc-qq4yo 2 роки тому

    Прекрасний вірш від лірика, його поезія вся дуже прониклива