"На вічну пам’ять Котляревському"(1838), Тарас Шевченко. Слухаємо українське!

Т.Шевченко написав вірш під враженням від звістки про смерть українського письменника, військового, класика нової української літератури, громадського діяча і драматурга І. П. Котляревського (1769 - 1838), в якому високо оцінив творчість І. Котляревського, назвав його національним і народним поетом, співцем України.
Пізніше Т.Шевченко набагато стриманіше оцінює творчість І. П. Котляревського, висловлює критичні зауваження щодо «Енеїди» ("Енеїда“ добра, а все-таки сміховина на московський шталт»), та виступає проти однобічного захоплення тогочасних письменників бурлескним стилем. Можливо, тому Шевченко не включив «На вічну пам’ять Котляревському» до «Кобзаря» 1860 року.
Все ж творчість "Котляревського мала безперечний вплив і на Шевченка, який у своїй сатиричній поезії використав і переосмислив вироблені І. Котляревським на основі народної мови прийоми бурлескного комізму. Традиції драматургії І. Котляревського позначилися на Шевченковій драмі «Назар Стодоля». У 1845 р. Шевченко намалював акварель «Будинок І. П. Котляревського в Полтаві».

[@audiobooks.l.m3910]

Щоб не забувалося українське слово!

[@ДІМ-ю2у]

Цікаво!Дякую за працю.Таке треба слухати кожен день годинами.

[@audiobooks.l.m3910]

Щоб не забувалося українське слово!