Як почати писати книгу
Вставка
- Опубліковано 9 тра 2024
- У вас є ідея та бажання написати книгу (сценарій), але ви не знаєте, з чого почати? Я пропоную кілька загальноприйнятих рекомендацій стосовно того, як полегшити цей творчий процес. Ви дізнаєтеся про два типи авторів та їхні методи роботи, а також про п'ять видів ідей, які можуть покласти початок художнього твору.
00:00 - Вступ
00:30 - Про два типи авторів
00:52 - Про авторів-садівників
01:37 - Про авторів-архітекторів
02:11 - Як визначитися, який ви тип автора
02:30 - До якого типу належу я
02:58 - Про ідеї
03:45 - Перший тип ідеї
04:16 - Другий тип ідеї
04:32 - Третій тип ідеї
04:54 - Четвертий тип ідеї
05:12 - П'ятий тип ідеї
05:42 - У вас є ідея. Що далі?
07:11 - Як працювати з ідеями залежно від того, який ви тип автора
07:41 - Із мого власного досвіду
08:38 - Як планування допомагає побороти творчу кризу
09:25 - Дві найважливіші речі
09:46 - Завершення
Якщо ви прихильник готичного детективного роману або ж темного міського фентезі, ви можете знайти мої книги на таких платформах, як:
- Play Market: play.google.com/store/books/a...
- Smashwords: www.smashwords.com/profile/vi...
- Apple: books.apple.com/us/book/x/id1...
Мій вебсайт mgaidar.com/index_ua.html
Мій Фейсбук / marynagaidar
Мій творчий Інстаграм / maryna_gaidar_avtor
Інстаграм з порадами авторам / notatky_avtora
Вялікі дзякуй за відэа! Даўно марыў паспрабаваць сябе ў пісьменстве!
Між садівником та архітектором стоїть скульптор, який всі свої "плани" має в голові, а не на папері, бо навіть якщо він і робить якісь нариси майбутнього витвору з глини чи каменю, вони вельми умовні, а не деталізовані, як в архітектора. Сульптора з-поміж цих своїх сусідів вирізняє вищий ступінь креативності та гарна просторова уява: тримати в голові чітку композицію текстового твору під силу далеко не кожному - це ж характерно і для скульпторів - хоч Лісіппа, хоч Мікеланджело, чи Родена. Тож сміливо звіть себе скульптором:)
Це цікава ідея! Дякую! Варто додати скульптора до цієї градації :)
скульптор це людина що вміє відкидати зайве, а для початку це зайве треба з себе щедро випорожнити. той же кінг зізнавався що в модості був графоманом. він же активно вживав у зрілості білий порошочок, коли графоманія вгамувалась і писати заради писанини стало вже нецікаво. курт воннегут зробив свою субособистість-графонама постійним героєм своїх же творів, таким чином тримаючи його під контролем.
мій особисто внутрішній графоман цілком задовільняється блогами та сра дискусіями в інтернеті. якщо щось писати у великій формі, то виключно заради красивої композиції та довершеної структури. як на мене.
@@heorhiipiskunov1426 У кожного свої алюзії, звісно, проте подібна до вашої мені стрічається вперше) Навіть не знаю, як реагувати. В будь-якому разі дискутувати не стану.
Дякую за відео!
Я як міг зберігав це відео на першому місці у альбомах щоб не загубити і обов'язково у вільний час подивитись)) тема актуальна👌
Дивлячись сучасні фільми, серіали, читаючи книги, я частіше плююся з матюками, бо у "розкручених" авторів багато недоліків. І особливо дратуючий - швидке "втомлення" ідеї, воно чогось є у всіх. Роблять один епізод перспективний, а в подальших роблять ідіотизм...
Тож маю таку думку - проєкт твору треба завжди починати вигадувати з кінця розповіді. І тоді будувати епізоди історія яких адекватно рухається до цього найкрутішого моменту.
В цілому, ідея, концепція, сюжет, та інше - виглядає не надто важким🤔
Але ось у чому моя особиста складність - як імена і прізвища персонажів твору вигадувати?
Є таке із серіалами. Знаючи цю індустрію і навіть працюючи у ній, можу сказати, що творці серіалів завжди шукають ідеї, у яких, як кажуть в англійській мові, "є ноги", тобто ці серіали довго триватимуть. Часто вони не думають про те, як закінчити серіали, а саме про те, як їх якомога більше розтягнути. А про те, що знати кінець твору допомагає у його написанні, то це точно. Мені допомагає. Тоді я знаю, як писати початок і середину. Здається, Дюма казав, що кінець твору -- то гвіздок, на який він навішує все інше.
Боже, яка гарна заставка до відео 😮❤
Дякую Вам за таке чудове відео!!!! Дуже якісне і корисне.
Мені дуже допомагає прописувати все, що в мене в голові. Сідаєш перед зошитом/ноутбуком і пишеш все, або можна записувати голосові повідомлення з думками про книгу, а також відео.
Теж допомагає розмова з іншими авторами або просто обговорювати історію з вашими друзями.
Натхнення приходить від усього. Модна просто почитати книгу, пограти в гру на ПК, вийти на вулицю і просто побалуватись з ШІ.
Тож тут таке. Кожному своє. Може вам допоможе🤷♀️
Нещодавно натрапила на ваш канал і якою ж знахідкою він виявився! Вас цікаво і приємно слухати, відео виявилося корисним, бо я все ніяк не сяду до повноцінного написання, от наче й ідей купа, але є таке маленьке "але". А достатньою було просто визначити, який я тип письмеників і зібрати свої думки до купи) дякую вам за контент 🫶
Я рада, що інформація виявилася для вас корисною! Бажаю наснаги у написанні книги!
Дякую тобі, авторе) хоч трохи впорядкували мені думки в цьому хаосі щодо початку роботи❤
Дуже, ну прям дуже-дуже ❤
Мені в голову приходять здавалось би випадкові не зв'язані між собою міні епізоди, ідеї, діалоги, історії, зародки сюжетних ліній, концептів. Я їх ретельно записую у "чорновик". З часом сортую по типах. Час від часу перечитую(коли вони настоялись). І в якийсь момент усвідомлюю шо деякі з цих записів можна поєднати в одну історію. Схоже до зародження Всесвіту: 1. Великий вибух - ідея. 2. Туманності - невпорядковані записи у чорновику. 3.Зорі - перші чіткі сюжетні лінії. 4. Планети - маленькі оповідання. 5. Життя - готовий концепт роману, який потрібно просто розписати, так би мовити - наділити людину культурою. На цьому етапі(завершальному) починаються постійні качелі між Садівником і Архітектором, тобто симбіоз двох підходів. Особливо мені подобається ставити себе на місце героїв і, з погляду на їхній характер, довго думати як вони вчинять у заданій ситуації. Таким чином іноді сюжет рухаю не я, а герої. І іноді за голову хапаюсь шо ці герої тільки не витворяють. Я ніколи б не вигадав таких крутих поворотів сюжету як ті, які створюють самі персонажі. 😂 Просто треба здати їм в оренду свою голову.
У мене теж неодноразово було так, що ідеї, які зберігалися у блокнотах і так і не переросли у щось більше, потім ставали частиною якоїсь іншої історії. І так бувало, що те, що здавалося запланованим, у процесі написання змінювалося, бо герої набували свого голосу. Все це, звісно, багатошаровий процес, який важко виміряти циркулем, як кажуть. Головне знати, як дати раду какофонії ідей, що вирує в голові))
дякую 🙌🏼 хочу писати і книги і маю декілька ідей сценаріїв для фільму, дуже важко стримуватись коли ідеї приходять вночі 🥲 коли не можеш написати все і негайно 🫠 це дуже важко, дуже сумно, і хочеться вміти писати 100 сторінок в секунду 😅 і не закидати через те що в своїй голові я вже все прожила, буду пробувати планувати, а окрім того інші захоплення 🫠 чому не можна бути просто письменником чи художником? чому мені подобається вся творчість? 🙃 неможливо робити все одразу, але вибрати щось одне також не виходить 🫠 різностороння творчість - ой як цікаво, та насправді дуже важко, коли в тобі немов вулкан бушує а ти просто лежиш бо режим сну ніхто не відміняв 😅 коли хочеш уже прямо показати ці картинки в голові але ж хороший сон це здоровʼя, коли ти хочеш стати дизайнером інтер’єру але сюжети так і манять 🫠 це залежність 🥲 одного разу давши волю своїм думками вони генеруються 25/8 🙈 навіть сни сняться і ти такий о, о, о про це треба написати 👀 так як він таким сказав, як подивився, ракурс, все важливо 🙌🏼
вибачте за цей словесний потік, я просто на емоціях 😅 виговорилась 🤗
ще раз дякую автору ☺️
Дякую ! Люблю коли коротко і чітко !
Дідько, оцей поділ на типи авторів дійсно гарно прочищує мозок)) Тепер я принаймні можу собі теж поставити "діагноз" садівника, але без "прокляття чистого листа" в чистому вигляді, бо якраз оту "першу сцену фільму", де відбувається знайомство зі світом і персонажами, я "вирощую" практично без проблем. В більшості випадків (маю десь біля 10 таких "початків"😅) історія легко йде до зав'язки (мабуть, я все ж таки дійсно "скульптор", бо поява ідеї твору в мене відбувається одночасно з кількома ключовими сюжетними моментами, які йдуть цілісним образом), а от далі, коли постає необхідність заповнення "проміжків" між отими ключовими подіями власне сюжетом... відчуваю кризу необхідності підходу архітектора, і це дійсно капітально протилежне відчуття і тип діяльності до більш звичного мені "садівництва", що я досі так і не знайшла для себе придатного розв'язання... Досі в мене є лише єдиний твір, якого я дивом примудрилася закінчити, перебуваючи повністю в режимі садівника, але тепер я бачу, що там треба переробити всю першу половину, бо вона конкретно "провисає" відносно фіналу, ідея якого "виросла" вже під час другої половини 🤦😅
Завжди приємно дізнаватися про себе щось нове)) Я теж, коли з'ясувала, до якого типу авторів відношуся, прозріла. Дякую за коментар!
Ідея твору з кількома ключовими сценами - це метод писати по реперним точкам, принаймні таке визначення мені колись зустрілося. Яскравий зразок - Сапковський з його "Відьмаком", там гарно видно, як автор місцями "забив" на проміжки між реперними точками. А скульптор, як на мене, більше відповідає методу сніжинки, коли на основний кістяк сюжету автор поступово нарощує м'ясо, ускладнюючи від загального до деталей.
Дякую вам за такий контент!
Середнє між Архітектором та Садівником - Ландшафтний дизайнер 😅
Не прибиральник, а ландшафтний дизайнер :)
Я - садовий архітектор
комент для підтримки каналу, крутий контент 👍
Божеее
ваш канал - знахідка!) скільки шукала подібного - все вибивало не те, а тут ютубчик сам порекомендував 😊❤
Щиро рада вас бачити на каналі!
Як щодо ідеї скласти топ фільмів про письменників? Було б цікаво!
Поділюсь своїм 😂😂😂
Скільки писала, то думала, що я в цьому плані «садівник», але тільки процес напрацювання «архітектора» дав змогу нарешті завершити книгу. Таке от 😅
Так, звичайно, під час писання можуть змінюватися якісь деталі, але основна канва в мене складається до того моменту як я в принципі сідаю писати.
Я до того, що можна себе асоціювати з будь-чим, але поки не сядеш і не спробуєш, не знайдеш те, що для тебе справді працює, - все воно до одного місця.
Дякую, що підняла цю тему 🥰
Так, звісно, практика і ще раз практика :)
От навіть не знаю. Я, скоріш за все, архітектор, бо світ у мене вже настільки насичений на деталі (країни, устрої, поділи, історія, взаємодія головного антогоніста з усіма своїми тенетами і тд.), але при цьому я не можу написати структуру для своїх головних героїв. Як вони будуть діяти тут, а там? А якщо буде таке? І діялоги цікаві, але оце невизначеність бісить мого ментального архітектора-перфекціоніста😅. Цікава ідея поділу письменників на архітекторів та садівників, а ще людина, що написали про скульпторів вгорі, гарно доповнила вашу ідею. Дякую за цікаве відео.
Ми всі, певно, в деяких речах трохи садівники і архітектори. Я теж не можу планувати геть все -- тоді прісно виходить писати. Так, про скульптора мені теж сподобалося. Дякую, що поділилися досвідом!
Доброї ночі! Як почати писати й не боятися? 🥺 Хочеться щоб відразу було ідеально,, а коли не виходить знову кидаю цю справу
Вітаю! Знайте, що пишете чернетку, яку нікому читати не дасте і ніхто окрім вас її не побачить. Напишіть перший рукопис, як на душу лягає, а вже потім сідайте його допрацьовувати. Якщо треба, переписуйте рукопис стільки, скільки вам комфортно. Я першу книгу у серії переписувала, як мінімум, п'ять раз. Тут треба пристрілятися. Успіху!
А я думала, що детектив це розважальне чтиво.
Я теж.
Гм, Мартін неодноразово казав, що він саме садівник. Тим то його й спіткав свого часу ступор, не знав, як вийти із "Меделіїнського вузла". І тим то й не дописує, та й не допише сагу, а замається чим попало.
Еталонний архітектор - Сандерсон. Інша справа, що мало коли досвічений автор лишається чистим садівником, він все одно, хоч у середині твору вже має структуру і кілька варіантів фіналу.
Цікаво, але Мартін також постійно розповідає, як він старанно роками планував свою епопею, і як спирався на реальні історичні події у плануванні, а саме на війну білої та червоної троянд. Можливо, він знаходиться десь посередині. Мені важко віриться, що без планування можна написати таке складне сплетіння сюжетних ліній. Є автори, які кажуть, що вони взагалі нічого не планують, однак мені теж важко віриться у те, як це можливо. Навіть якщо вони просто продумують загальний сюжет у голові, це вже теж планування. Певно, якщо створити шкалу, де з одного боку архітектор, а з іншого - садівник, ми всі потрапляємо у поле десь посередині, просто хтось трохи більше схиляється у якийсь бік.
@@ukrisli так, щодо шкали - ага)) Ну крім Сандерсона)) Він точно знає, які розділи у якому місяці напише до закінчення Буресвітла у 2042 році. І в нього відповідно більш логічний структурований без дивних стрибків, але персонажі у садівників мені особисто більше подобаються, живіші, вони природньо реагують на раптові події, а не прораховані.
А війна троянд - ну це ж задумка, у всіх нас, присутніх на вашому каналі, мільйон таких задумок і записок, що використати у своїх майбутніх шедеврах. Це ще не робить нас архітекторами, навіть якщо якісь з тих творів будуть написані.
Гра престолів - Буря мечів = Архітектура
Бенкет круків = Шось посередині
Танок з драконами = Хаотичний сад
пишу книгу, але зупинився. застряг
Буває. Я часто застрягаю на етапі планування. Деякі книги навіть не починаю писати, бо неможу далі зсунутися.
@@ukrisli В мене є ідеї для декількох книг , які я навіть не починав писати.
@@SantiagoReyesCastillo це чудово! Я завжди намагаюся розписати собі приблизний план нової книги і, якщо все лягає у сюжет, сідаю писати саму книжку. Бажаю, щоб у вас все вийшло!
@@ukrisli Дякую) Навзаєм