Дякую Наталочка! Все дуже класно доступно! Хочу додати комент до п.Ірини Стасюк! Я акушерка і фельдшер після закриття роддому праця на швидкій,33 заг стажу! 3 роки на пільговій! От знайшла дуже хорошу опіку в Польщі для двох батьків ,син акушер гінеколог! Попрацювала два тижні і взяла на заміну кровну😩🥺куліжанку! А зарплата за двох була 1800$! Так і німців нетреба😆👌так та почала пироги ліпити ,голубці варити,торти печи! Жесть і це для цілої родини 10 чол🥺я приїхала через місяць ,вона каже ,що то не така важка робота можна і за меньше працювати! Такі гроші в Україні вона заробляла за рік ,що тут за місяць! І їх це влаштувало! Я лишилась без роботи вона там по сьогодні! Без докору сумління: розказує,що мене чогось не захотіли! Так ,що це урок доя мене і для вас дівчатка! Поацювати тільки з чужими! Якщо кинуть,то не так боляче! Удачі терпіння і звичайно здоров’я нам всім ! 💯🙏💕🥰
Ви праві , і хоч я в Італії доглядальниця ,то тут таке ,на жаль,не поодинокі випадки...чула ,що навіть рідна сестра підсиділа! Дуже прикро говорити, але наша українська нація не дружина і підла ( не всі звичайно,але процент високий!☹) Терпіння всім ,та добрих сердець .
Наталья,благодарю! Очень грамотная подача материала. Работа опекунки сложная, и кроме хорошего знания языка,нужно уметь за себя постоять.Немцы народ не простой,как правило скуповатый. Договариваться нужно на берегу. Понравилось,как Вы бабульку успокоили,чтобы по ночам не беспокоила, - денежной!)))
Эта опика одинакова всюду, во всех странах. Вы, Наталья, ещё молодая, не так устали от их капризов, болезней, памперсов, криков, ругани, обвинений, влезания их родственников и и.д. Но Ваши глаза грустные и уставшие и Вы когда-то будете ненавидеть эту работу, не больных людей, а саму работу. Я 20 лет в Италии, повидала многое, мне 60 , ушли годы в пустую, поменяла свою жизнь на деньги , которые зарабатывались тяжким трудом и легко уходили, сейчас я в Украине, нужно ехать , а я начинаю чувствовать, что может найти дома работу уборщицы на 200 евро, да пенсия ещё и проживу, не тянет уже ни на их деньги, ни на их памперсы, ни на их грязь... Хочется быть с дочкой, с внуком, видеть наше лето, осень, опадающие листья каштанов... Вы ещё молодая, держитесь. Но не тратьте свою жизнь только на размен : деньги - больные люди.
Ну , звичайно,за 20 років вирішили всі фінансові проблеми ,то можете не їхать ,а у нас немає чим за опалення заплатити ,хто мені дасть ,а крім опалення є ще сотні дирок
@@fcgh3050 ничего не решила, всю дорогу жила на две страны, то помогала, то учила, то замуж выдавала, то роды, то развод, то заплати за квартиру, то болезни родителей, то похороны... А тут наконец-то приехала , сделала ремонт и опять денег нет, а ехать не хочется, хочется пожить в своей квартире и ничьи памперсы не нюхать. Я вас понимаю, пока есть здоровье, то конечно зарабатывайте.
Дякую сердечно, Наталю, за Вашу працю на всіх фронтах. Як на мене, то праця з душевно хворими людьми, в першу чергу потребує від тих людей, хто їм допомагає, душевної теплоти, співчуття і милосердя. І разом з тим, мудрості, сили духу і сили волі. Досконало з цією місією справиться лише людина, котра безмежно любить Бога, людей і життя загалом. Людина, котра сильно любить гроші, також справиться з цією працею, але її праця не буде наповнена енергією любові і тепла, котрої потребують підопічні. Такі працівники, в результаті, зруйнують своє здоров'я і не принесуть користі нікому. Найдосконаліша опікунка, це та, серце котрої наповнене Любов'ю до людей і вона не може жити лише для себе коханої, а прагне поділитися цією енергією Любові з тими, хто її потребує. В цій жертовній діяльності досконало працювати можуть лише альтруїсти, котрі живуть в цьому світі розуміючи те, що жити треба для загального блага, в першу чергу, бо коли буде добре усім, то буде добре і мені. Час Великих Перемін настав!!! І революцію в своїй свідомості має зробити кожен!!!❤🇺🇦
У меня первая вакансия была возле Дрездена.дед 82 года.Деменсия паркенсон.Но четко каждый день снимал штаны и игрался своим хозяйством.Его родные жили вместе с нами в одном доме и говорили что это проявления деда-нормальное явления и не обращать внимания.Ночью приходилось вставать 5-7раз.Я это записывала и утром показывала родным деда.Обещали денежно доплатить.Через полтора месяца у меня поднялось давление.я сказала семье.Семья пожаловалась агентству.Я объяснила агентству что мне ночью приходится 5-7раз вставать ночью к деду.Менять памперс ,садить на горшок,ночью кормить,и давать таблетки при необходимости.Семья купила мне капли от давления.Когда уезжала то подарили планшет который стоит меньше чем обещанная доплата.Я была первая сиделка в этой семье.Проблемы с едой.Они думали что я не ем вообще а деду два куска черного хлеба достаточно.Я начала требовать простых овощей и готовила супы.Мой дед хлебом вытирал тарелку так ему понравились супы.И семья их часто ела.В ту семью я больше не хочу.Сейчас у меня дед полных 101год в Штутгарде.Сам есть спит нормально.Прлсто нужно помоч и приготовить еду.Разные семьи и разные обстоятельства
Я думала що там все окей а після вашої розмови умене пропала мрія поіхати в Німеччину по догляду бо я вже теж не молода я вам співчуваю як вам було у перші дні вашого приїзду з України дякую за відверту розмову хай вам щастить
Це психологічно дуже важка праця...і коли я чую, коли говорять, що опікуни нічого не роблять, і це дуже легкі гроші, мені хочеться сказати, попробуйте залишитися цілодобово, особливо з психічно хворими людьми, а тоді робіть висновки. Ви молодець, Наталія, що висвітлюєте питання, які є актуальними в цій сфері🙌🙂
То чому тоді люди так мучаються і зляться коли втрачають таку роботу,чи ютось їх підсидів,якщо вона така погана.Всі хто в опіці,Ніхто не скащав що ца робота хороша з великим доходом,с мовчки всі працюють,і не спішать іти до праці на заводи в зміни,то на заводах мед,чому не йдете.Тяжко ,а де легко?????тільки опікунки праіцють до 70 років,а на щаводі люд. Мріють до 60 доробити і втікати....бо вже сил не мають.
Я працювала в одній сім'ї рік з дедушкой,і він помер у мене на глазах,я дуже тяжко це пережила,він був як рідний.,Сім'я зі мною спілкується і зараз,запрошують мене в гості завжди.
Я теж так само переживаю дуже болісно і трагічно....а треба нам так ,як ця жінка ,котра розказує про свій досвід роботи,вона дійсно професіонал уже,так і треба працювати,уміло і без емоцій
@@ОльгаВладимирова-Полевая Я уже в цій сфері працюю 15 років,все одно те ж.Якщо довго в сім'ї і відношення хороше,то я так завжди приймаю до серця.Але зараз стараюся не так зближуватися з підопічними.
@@ВераДв-о7б те ж саме!то залежить , напевне,від людини,і ніяк не можу себе переконати,що це мені чужа постороння людина,бо все одно дуже шкода, особливо коли помирають....Такі,як ми , напевно,не повинні бути доглядальницями,бо ми все беремо задуже близько до серця і душі....
Наталью, Вас цІКАВО слухати і дивитись.Давно розглядаю цю тему. ПЕРЕВІРЯЮ СЕБЕ. Вчила в школі німецьку.Розмірковую над роботою.Дякую Вам.Будьте здорові.
Дякую! Цікаво.Працювала 3 рази в різних сім'ях.Кожного разу різний досвід.Теж померла в мене на очах бабуся, я була в шоці, казала, що більше не поїду на опіку в Німеччину, але час пройшов і поїхала знову.
Спасибо огромное!!! Очень хочется поехать на работу в Германию, немецкий учила по Ютубу!!! Вот уже с год смотрю Ваши уроки. Думаю на А1 знаю... По профессии медсестра, вы правы к этому надо относиться философски в терапии по 6 покойников за сутки вывозит медсестра с санитаркой. Перед смертью человек, как у нас говорили, загружается, как будто не тут, но ещё не там, отключается боль и страх, граница стирается за какое- то время и человек с облегчением покидает этот мир!!!
І я хочу ще від себе добавити, ніколи не ведіться на двох, вам будуть казати там за одним дивитися, але це не так. Тому що готовити, гладити ви вже будете на двох, оцінюйте свою роботу.
Привіт з України.Я та,хто давно в коментах написала " А хто буде мити і доглядати тут ,у нас ,старих ,як що всі поїдуть заробляти єври?" В мене с 2016 го року свекровка "лежача- сидяча" після переломів. Було цікаво послухати і порівняти з тим ,що чула з різних "агенцій ютуба" та із досвіта роботи подруг у Греціі та Італії. На сьогоді з нашою мамою побуло - пожило вже 10 різних жінок.У всіх " здавали нерви", бо як не пояснювали ,що у старих є діменція та ще й "альцгеймер" вони усі казали " вона нормальна і притворюється , і ще іздевається"! Але хочу сказати, ,що " раставання"- болісний момент для всіх.Я не про смерть.Бо привикати к звичкам, і один до одного- процес довгий.І потім це треба ставити " на нові рейки" А стара хвора плаче і кличе " не те "ім'я жвнки,що поряд! Чому так ,бо с той їй було краще! Треба ,щоб робота " "сиделок" була не на 2- 3 тижні чи місяця, а з відпусткою на поповнення сил, і як пенсійний квіток зі сроком" пожиттєво".Щоб не травмувати і без того хвору психііку старих. З діменцією.Хто дочитав цей " спіч" - витримки, щоб не урвався терпець сил і міцного здоров'я.Бережить себе ! Життя одне і не діліть його на двох з тим ,хто вдвічи білш вас вже прожив.
Вы правы, что нельзя брать болезнь деменцию на себя, даже детям. Я такое наблюдала. В моем подъезде, надо мною жила женщина, 90 лет. Сама, дети приехали, уехали. Кричали на нее. Я пыталась сказать, пояснить, что бесполезно. Топила она меня не раз, ночами спать не давала, выходила ночью и весь подъезд не спал. А что главное стучала ночью пару лет по батарее, разбила трубу, затопила всех. А когда умерла... предоставьте, сын мне позвонил и сказал... всё, можете спать спокойно, мама умерла. На меня переложил свою боль и вину. Я прощаю. Дай им Бог здоровья.
Я приехала на вакансию к дедушке, то моя сменщица встретила меня очень уставшей и замученой. Сказала, что к деду вставала 5раз за ночь. Он не давал ей поспать днем, когда у нее была пауза, все время требовал к себе внимания. Кстати дедушка при умах, без деменции. Первую ночь я встала 3раза и поняла, что мне через неделю придет капут. Посадила деда на кухне и объяснила ему, что я вставать к нему по 5раз не буду. Если ему нужно в туалет, то он может одеть памперс или ходить в туалет самостоятельно. Объяснила, что 2часа паузы это мое время и попросила не шуметь. После разговора с ним у меня теперь спокойные ночи и спокойная пауза. Кроме того я еще,, выпросила,, у него еще час, полтора на прогулку по вечерам. Не стоит,, прогибаться,, под хотелки подопечных. Мы тоже люди ,и должны отдыхать и иметь время для себя....Кстати в квартире я не убираю, приходит женщина убирать и мужчина раз в 2месяца мыть окна.
Наташенька, огромное спасибо за исчерпывающую информацию. Стою на пороге перед выездом и очень теперь боюсь, а вдруг они тоже наобещали спокойную бабушку, а там иди знай. Первый раз собралась ехать и так стрёмно, если с ней что случится, то я вмиг лягу рядом от страха.
Не думайте про погане, але, якщо щось і не так, то вам же ніхто руку чи ногу не відрубає... Отже, сміливіше вперед. Хто не пробує, той не знає. ❤️❤️❤️🇺🇦🇺🇦🇺🇦!!!
Дуже цікаво.У мене жінка цукровий діабет і розсіяний слероз,просто св'ята людина,ніяких фокусів,хоча я роблю всю домашню роботу плюс повар,але приходить ввечері чоловік і я вільна до ранку.
Попала на ваш канал випадково.Все так їж,як ви розповідаєте.Я працювала вперше в жінки 83 роки з хв.Паркінсона і онкологією.Був ще чоловік 87р.Баба дуже прикра,ревнива,скупа патологічно.Я здуру не сміла відстоювати себе і,як результат купувала собі сама іжу.Але з часом я звикла до неї,а вона до мене.Умови були добрі і чесно кажучи,поїхала б туди знов.
Зря ви так,хотіли і спробуйте і не один раз,а разів 2-3а потім зробіть висновок.Памятайте завжди Ніхто вам правди не скаже,а навпаки будуть страшилки писати,а самі всупереч всьому працюють,замисліться .Неможна людям довіряти на 100%,на 50% і то висновки робити спробувавши.Хай щастить. 18:28
Слушаю вас Наташ и восхищаюсь и думаю какая доля тяжёлая у поколения наших женщин кто когда думал что придётся ехать за границу зарабатывать на семью деньги кому-то потирать з****** это очень-очень тяжело я бы наверное тоже поехала у меня здоровья не позволяет Да и не могла семью бросить
@@Елена-ж1ш3л та не їздіть і не "підтирайте"!Ніхто нікого не змушує!!!!Робота є і дома. І грошей ніколи не буває достатньо!!! Я вже пенсіонерка,сама виростила дитину,не маю машину,але все в домі є,і у дітей теж! Вибачаюсь,але осточортіли скиглення,що хтось вам винен.
Послушала и не удержалась, чтоб не написать. Когда едешь на вакансию это,, кот в мешке,,. То, что пишет агенция, то не всегда достоверно. Но первую неделю всегда тяжело. Нужно привыкнуть к бытовым условиям, нужно прочувствовать человека,понять его режим дня и привычки. Потом работаем и понимаем, какое время у тебя будет свободное, чтобы в течении дня делать себе отдых. По другому просто можно быстро,, сгореть,, на работе. Что касаеться деменции, то у каждого пациента проявляеться по разному. Одни не понимают ни времени, ни дня, ни что им делать. Я сейчас у такой фрау. Все ей говорю подробно, что мы сейчас будем делать и часто слышу вопрос dann? потом? Тоже обязательно говорю. Очень подопечные реагируют, что потом прийдет врач и нужно сейчас сделать,, умыться, позавтракать и тд. Иначе с постели не поднимается. В нашей работе главное не переделывать человека а приспособиться под него. Но при этом чётко конторолировать свой режим дня. Была у меня фрау, она умерла, которая была агресивная. И в этом случае ничего не помагает, кроме как вашего внутреннего спокойствия. Очень важно иметь хорошие отношения с членами семьи подопечного и если пациент на вас жалуеться семье, а это часто у агресивной деменции, то семья спокойно все понимает. Рецептов нет для каждого случая. Да знание языка важно особенно, когда надо обьяснять семье, что случается. И главное понимать, что вы здесь не навсегда. И ваша цель отработать и получить деньги. Все остальное зависит от вашегр психологического терпения и ответственности. Всем удачи. Мне 64года, Я езжу в Германию 3года. По времени я работаю 2-3месяца. Больше не выдерживаю.
Девочки, добрый день. Пишу Вам с Италии. Здесь я живу с 2004 года. Уже НЕ РАБОТАЮ!!! Но СВОЕ ОТРАБОТАЛА, ОТТАСКАЛА на своих плечах. В результате" ХОРОШЕЙ РАБОТЫ" ЗА ГРАНИЦЕЙ ИМЕЮ; АРТРИТ, АРТОРОЗ, ОСТЕОХАНДРОЗ, 8 ГРЫЖ И 7 ПРОТРУЗИЙ НА ПОЗВОНОЧНИКЕ...ну и многое, многое другое!!! Пенсии итальянской нет т.к работали мы раньше в основном" ПО ЧЕРНОМУ"...ну и денег конечно же тоже нет. Т.К. стараемся помогать детям а не себе...ЭТО ОЧЕНЬ ВКРАТЦЕ О ЖИЗНИ БАДАНТЭ В ИТАЛИИ...
@@fcgh3050 правильно. Не потрібно допомагати дорослим дітям. Цього ніхто не оцінить, будуть сприймати, як належне. І чим більше даєш, тим більше хочуть. А якщо не даєш, то стаєш, або ворогом, або нікому не цікавим.
Якась дивнна річ ...наче Всесвіт відповів меня на питання.. я медик ,медсестра ,хочу їхати в Італію чи куди будь на таку роботу ...мені дуже інформативне таке відео...дякую 🙏
Наталочка, большое спасибо вам за информацию. Очень к стати. Собираюсь на такую работу. Хотелось с Вами посоветоваться. Живу в Запорожской области, Украина.
Тяжкий хліб... шкода що ви як вчитель якого так потрібно в школі. Заробляєте далеко від дому. А держава того не оцінює. Вам здоров'я і всього самого найкращого.
Напишу по-русски,чтобы больше людей поняли.Пришлось промучить-прожить 3 года с больным отцом.Деменция-альцгеймер всё оптом.Перечитала горы!!! Литературы.Сделала такой вывод,что всё,что может придумать в дурных фантазиях человек -вы увидите в поведении больного человека.Вынести этот кошмар частично помогли слова доктора:,,Проблем у больного нет,уже всё случилось,теперь главная проблема,чтобы вы сохранили свою психику".Но это касается больше своих близких,к чужому человеку ,наверное,легче в этой ситуации отнестись.И часто очень трудно понять,где реальность,а где проявление болезни.Прошёл год после смерти ,а я до сих пор не могу восстановиться.Берегите себя прежде всего!
Випадково побачила відeо, дужe цікаво. Хай Бог нe дає мeні таку роботу, я б нe змогла, пропускаю всe чeрeз сeбe. Були мислі поіхати, тeпeр відпали. А вам тарпіння.
Я працюю в Польщі і маю жінку з деменцією.Працюю в неї сім місяців .Вона має 67 років .Найгірша робота в рано одіти її а вечером роздіти.Деколи допомагає чоловік її або приходить дочка .Говорити не може реченням .Може сказати два слова і це повторити з 5-7 раз.До неї говориш вона розуміє .Деколи повторює за тобою.Як що їй щось не подобається стає агриисивна і утікає на вулицю .То двері завжди зачинені .Розказували рідні що два рази їм утікла з дому .Шукали її.Пам'яті почті немає щоб повернутись чи щось розповісти . Але я замітила за цей час що деменція прогресує і деколи появляється шизефриніія.Щось їй привиджується.Но це буває рідко.Такий спалах в мозку.Ну впринцепі важко працювати з такою людиною добре що допомагає сім'я.Я з 8 ранку до 8 вечора .А в ночі чоловік біля неї .Дуже часто встає у ночі . Кому попадає така людина і треба працювати ціло добово ,вимагайте більшої платні .З такими людьми важко .
Дякую за відео працюю в Польщі і сприймаю це як тільки робота.ніяких емоцій не відчуваю .думала що це зв мною щось не так .що зробилась жорстока .але дякуючи вашому відео зрозуміла що все норм дякую ще раз Маю діда сліпого 86 років має страх впасти і вночі піднімає по3-4 рази вдень нікуди не хоче пустити але дуже інтелігентний та й так працюю
Доброго дня всім,для кого буде корисною інформація.В Німеччині була перший раз і з дуже поганою Німецькою.Фрау була дуже хвора,мала рак стоми,виведений мішок на кал і мішки на мочу.Три рази на тиждень іздила на діаліз.Сімя спочатку не дуже була мною задоволена так як чекали опікунку з перфект шпрехен.Мені було дуже важко перших два тижні,баба жалілась всім хто не прийде що я нічого не розумію,але після двох тижнів дуже мене полюбила і сім'я теж.Я дуже була чуйною до бабці,але лишнього нічого не робила.Ще щиро вдячна своїй напарниці яка мене міняла вона мені все в подробицях розказала і показала і весь час підтримувала в телефонному режимі.Моя бабця теж мала деменцію,і будила мене в ночі без потреби,коли я її питала чому ти мене кличиш,то вона казала ,,із вайсес ніхт "Але більше часу вона спала в день сидячи і дуже рано просилась в ліжко,я пропрацювала в сім'ї 4'5 місяці і дуже рада за цей досвід.Сімя була хороша,особливо сестра,завжди мене підтримувала і коли приходила провідати бабцю мене відпускала відпочивати.З мішками які були у фрау було не складно,так як попередня жіночка мені все пояснила добре і приспособилась і навіть тепер розумію що це легше,як змінювати памперси.Мити свою фрау я не мила,так як їй не можна було,тіль як я це називала ,,вологе прибирання,,тільки обтерала.Сімя по від'їзді написала мені хорошого рекомендаційного листа,і хотіли щоб я знову повернулась,але місяць тому моя бабулька померла.Мені дуже шкода,вона була дуже терплячою,дуже страшно її все боліло,але вона мужньо трималась.Збираюсь в вересні знову їхати,переживаю.Але тепер у мене є досвід і мова на комунікативному рівні,тому це набагато легше
А гроші ми веземо в Україну ,і витрачаємо на прожиття в Україні ,а вам заздрісно ? Чи ви так добре заробляєте ? Тож ніхто туди в шию не жене ,ви ще спробуйте туди попасти
Люди з такою недугою живуть у своїй реальності. Трапляється просвітлення але з часом їх все менше і менше. Навіть догляд за близькими в Німеччині краще сприймати як роботу за яку платить держава бо інакше можна з'їхати з глузду. Бо людина може змінитись через хворобу кординально і навіть вас не впізнавати. Напевно, в деяких важких випадках, треба бути святою людиною аби після смерті хворого сумувати. Бо часом розумієш, що людина відмучилась але і тебе мало не замучила. Тому такий природній кінець є полегшенням для обох.
Дякую. Я доглядала тільки свою бабцю-рак ,на морфіні,лежача не довго-дуже важкий досвід. Свекор 1.5 місяці перед смерттю,рак легенів-мені було надзвичайно важко,бо я сильно відчувала його стан,скелю на грудях,що не давала дихати...коли моєму батькові залишалося 3 місяці життя ,я жила поруч бо розлучилася...то був дуже ріжучий досвід,бо батька я любила і його гіпертонія краяла моє серце...після школи я рік працювала санітаркою,для вступу в мед університет. Фарм фак давав можливість бути лікарем лаборантом-5 років дослідів показників крові отих діабетиків з реанімації,якщо низький цукор,можуть ьути агресивними...ви,шановна все вірно робите не берете близько до серця, абстрагуєтеся...якщо дружні відносини і дотики-це об'єднання енергії, тобто,ви будете утримувати хвору стареньку людину своїм серцем,здоров'ям,енергетикою-тому рідні часто не доглядають самі,бо важко. Усього вам найкращого.
Привіт. Пані Наталю.У мене робота у Відні.Пані була з депресією..... Не хотіла їсти,пити,ходити....Вона весь час спала.(правда повезло,що вона говорила польською)Я її благала щось з'їсти, поговорити.....Я їй співала,жартувала.....,а вона лежала з закритими очима. Була одна проблема,син дуже трусився за нею......,і не дозволяв виходить з дому.Раз в тиждень,він приходив на 1-2год.... З початком пандемії,сам ходив у магазин(боявся ,щоб я не заразилась і не принесла" корони" мамі його ). Але купляв їсти,все ,що я писала (я ж через свою скромність писала мало)..... Навіть шоколадки для мене сам приносив...... Платили мало......,але я і не втомлювалася.....Вночі вона спала після ліків .... За 2роки вона померла. Тепер я перейшла до австріячки...... Тому й прошу Вас,розговоріть мене.Бо одне слово з речення я розумію і дивлюсь,як баран на нові ворота.....
Добрый День. Наталья вы очень все понятно и доступно объясняете и рассказываете. Как раз я собираюсь ехать на такую работу, вивчаю мову. Подскажите пожалуйста с чего лучше начать учить нимецкий, в голове просто какая-то каша.
Правильно, Наталья говорите! Надо уметь за себя постоять, и учиться озвучивать свои претензии, если ожидания не оправдались. Часто наши люди позволяют себя использовать, а работодатели очень хорошо это прочувствовали. Скажу про бебиситерство Часто вижу на немецком форуме от таких хитросделанных приглашения поработать То приглашение за 2 близнецами смотреть, хозяйство вести, куховарить...а награда от- дельная комната с интернетом и з/пл. в 700 евро, то за 10 евро очень тщательно убирать, и в два часа уложиться, ибо "просто убирать" все умеют, а вот тщательно....
Зараз знаходжусь в Німеччині,по опіці за дідусем 81 рік з важкою деменцією....Агресивний але не до мене,а до своєї дружини ,буває і до сина.Мене він іноді вважає своєю матусею,а іноді руки тягне до грудей і пропонує діти до ліжка...Так що, деменції-деменцією,але розум працює....
Бойова красуня! З 8 березня! Щастя! Пий 1 літр сирої, теплої водички, настояної протягом 12 годин на 8 бутонах гвоздики, і будеш здоровою. Ці бутони працюють у воді протягом місяця.
Ухаживала 8 лет за дементной свекровью почти 8 лет, это приговор!!! Человек, извините превращается опять в обезьяну... Теряются все функции, 2 года лежачая, ничего не соображая где, кто и что, кормить тоже была проблема... Ее скрючило, помыть тоже проблема.... Вообщем деменция - это проклятие какое-то... Был период и агрессии и все рвала, одежду, белье.... Так, что идя к дементным много раз подумайте... Нервы нужны крепкие, может и оплачиваться такая опека, все таки станет выше?
Дуже дякую вам за відкриту правду. Успіхів вам у вашій не легкій роботі. Я була в німеччині . Напишіть будь ласка номер телефону свій щоб я могла до вас додзвонитися. Гарного вечора вам.
НАТАША ДОБРЫЙ ДЕНЬ ВЫ МОЛОДЕЦ ВЫ ДОБРЫЙ ЧЕЛОВЕК ХОЧУ ВАС ПОПРОСИТЬ ЧТОБ ВЫ МНЕ РАССКАЗАЛИ КАК ПОПАСТЬ МОЖНА В ГЕРМАНИЮ НА РАБОТУ И НУЖНО ЛИ ЗНАТЬ ЯЗЫК МОЖНО ЛИ ЕГО ВЫУЧИТЬ Я БЫЛА В ПОЛЬШЕ НУ ХОТЕЛОСЬ ПОЕХАТЬ ДАЛЬШЕ ЧТОБ ЗАРАБОТАТЬ
Яка ж Ви ,Наталю,щира і відкрита! Кожна зустріч з Вами не тільки корисна,але й надзвичайно цікава. Дякую та рекомендую!
Наталю,ви-неймовірна жінка!!!!так чесно і відверто все розповіли ! ДЯКУЮ.
Дякую Наталочка! Все дуже класно доступно! Хочу додати комент до п.Ірини Стасюк! Я акушерка і фельдшер після закриття роддому праця на швидкій,33 заг стажу! 3 роки на пільговій! От знайшла дуже хорошу опіку в Польщі для двох батьків ,син акушер гінеколог! Попрацювала два тижні і взяла на заміну кровну😩🥺куліжанку! А зарплата за двох була 1800$! Так і німців нетреба😆👌так та почала пироги ліпити ,голубці варити,торти печи! Жесть і це для цілої родини 10 чол🥺я приїхала через місяць ,вона каже ,що то не така важка робота можна і за меньше працювати! Такі гроші в Україні вона заробляла за рік ,що тут за місяць! І їх це влаштувало! Я лишилась без роботи вона там по сьогодні! Без докору сумління: розказує,що мене чогось не захотіли! Так ,що це урок доя мене і для вас дівчатка! Поацювати тільки з чужими! Якщо кинуть,то не так боляче! Удачі терпіння і звичайно здоров’я нам всім ! 💯🙏💕🥰
Такі випадки непоодинокі.
Помогаешь людям ,а они тебе в спину нож.Очень часто так бывает.
Это Наши люди🤦 лучше с ними не иметь дела.
Так, пані Галю, це вам наука. Я також в свій час це зрозуміла)) Якщо вже з кимось мінятися, то з дуже перевіреною, порядною людиною.
Ви праві , і хоч я в Італії доглядальниця ,то тут таке ,на жаль,не поодинокі випадки...чула ,що навіть рідна сестра підсиділа! Дуже прикро говорити, але наша українська нація не дружина і підла ( не всі звичайно,але процент високий!☹) Терпіння всім ,та добрих сердець .
Скільки Вас слухаю, завжди у мене враження, що Ви дуже близька мені людина і я Вас вже давно знаю! 💖
Наталья,благодарю! Очень грамотная подача материала. Работа опекунки сложная, и кроме хорошего знания языка,нужно уметь за себя постоять.Немцы народ не простой,как правило скуповатый. Договариваться нужно на берегу. Понравилось,как Вы бабульку успокоили,чтобы по ночам не беспокоила, - денежной!)))
Эта опика одинакова всюду, во всех странах. Вы, Наталья, ещё молодая, не так устали от их капризов, болезней, памперсов, криков, ругани, обвинений, влезания их родственников и и.д. Но Ваши глаза грустные и уставшие и Вы когда-то будете ненавидеть эту работу, не больных людей, а саму работу. Я 20 лет в Италии, повидала многое, мне 60 , ушли годы в пустую, поменяла свою жизнь на деньги , которые зарабатывались тяжким трудом и легко уходили, сейчас я в Украине, нужно ехать , а я начинаю чувствовать, что может найти дома работу уборщицы на 200 евро, да пенсия ещё и проживу, не тянет уже ни на их деньги, ни на их памперсы, ни на их грязь... Хочется быть с дочкой, с внуком, видеть наше лето, осень, опадающие листья каштанов... Вы ещё молодая, держитесь. Но не тратьте свою жизнь только на размен : деньги - больные люди.
Спасибо за душевное признание...❤️❤️❤️❤️❤️💯
Ну , звичайно,за 20 років вирішили всі фінансові проблеми ,то можете не їхать ,а у нас немає чим за опалення заплатити ,хто мені дасть ,а крім опалення є ще сотні дирок
@@fcgh3050 ничего не решила, всю дорогу жила на две страны, то помогала, то учила, то замуж выдавала, то роды, то развод, то заплати за квартиру, то болезни родителей, то похороны... А тут наконец-то приехала , сделала ремонт и опять денег нет, а ехать не хочется, хочется пожить в своей квартире и ничьи памперсы не нюхать. Я вас понимаю, пока есть здоровье, то конечно зарабатывайте.
Как вы правы ,,так тяжко зарабатываются
@@nadiialevanova777 ви все написали вірно😢 живеш чужим життям. Цього ніхто не зрозуміє допоки не спробує сам.
Наталю, дякую за потрачений ваш час!Всім, хто працює в опіці ця інформація дуже потрібна!!!Здоров'я вам!
Красава !!! Все правильно. Тільки так там можна вижити. Жму руку.
Дякую сердечно, Наталю, за Вашу працю на всіх фронтах.
Як на мене, то праця з душевно хворими людьми, в першу чергу потребує від тих людей, хто їм допомагає, душевної теплоти, співчуття і милосердя.
І разом з тим, мудрості, сили духу і сили волі.
Досконало з цією місією справиться лише людина, котра безмежно любить Бога, людей і життя загалом.
Людина, котра сильно любить гроші, також справиться з цією працею, але її праця не буде наповнена енергією любові і тепла, котрої потребують підопічні.
Такі працівники, в результаті, зруйнують своє здоров'я і не принесуть користі нікому.
Найдосконаліша опікунка, це та, серце котрої наповнене Любов'ю до людей і вона не може жити лише для себе коханої, а прагне поділитися цією енергією Любові з тими, хто її потребує.
В цій жертовній діяльності досконало працювати можуть лише альтруїсти, котрі живуть в цьому світі розуміючи те, що жити треба для загального блага, в першу чергу, бо коли буде добре усім, то буде добре і мені.
Час Великих Перемін настав!!!
І революцію в своїй свідомості має зробити кожен!!!❤🇺🇦
Яка відкрита і позитивна жіночка!Супер!
Дякую!
Миленька Наталочко Божої Ласки Вам !!! Дякую ,щастя ,радості , Вам !!!! Яка Ви чудова жіночка !!!!! 🥰🥰🥰🌹🌹🌹🌹🌹❤❤❤❤❤
Дякую за теплі слова!
Наталю, дуже дякую за Вашу інформацію! Всіх земних благ і Божого благословення!
Наталю ви богиня!! Дуже приємна була бесіда!
Вы природжений психолог и дуже добра людина
Дякую, пані. Я з Одеси. Маю маму 87 р. Мені дуже тяжко. Ви допомогли. Ви-- молодець
Це правда.фірма відправляє нас незнаючи підопічних.Наша робота нелегка.Бажаю всим терпіння,здоров'я.❤❤❤❤❤
Дякуємо, що довірили нам свої історії і ділитися, комусь це буде як досвід . Це є життя,.
З дементними ще не працювала. Для мене ця інформація дуже цінна . Дякую вам, Наталія.
У меня первая вакансия была возле Дрездена.дед 82 года.Деменсия паркенсон.Но четко каждый день снимал штаны и игрался своим хозяйством.Его родные жили вместе с нами в одном доме и говорили что это проявления деда-нормальное явления и не обращать внимания.Ночью приходилось вставать 5-7раз.Я это записывала и утром показывала родным деда.Обещали денежно доплатить.Через полтора месяца у меня поднялось давление.я сказала семье.Семья пожаловалась агентству.Я объяснила агентству что мне ночью приходится 5-7раз вставать ночью к деду.Менять памперс ,садить на горшок,ночью кормить,и давать таблетки при необходимости.Семья купила мне капли от давления.Когда уезжала то подарили планшет который стоит меньше чем обещанная доплата.Я была первая сиделка в этой семье.Проблемы с едой.Они думали что я не ем вообще а деду два куска черного хлеба достаточно.Я начала требовать простых овощей и готовила супы.Мой
дед хлебом вытирал тарелку так ему понравились супы.И семья их часто ела.В ту семью я больше не хочу.Сейчас у меня дед полных 101год в Штутгарде.Сам есть спит нормально.Прлсто нужно помоч и приготовить еду.Разные семьи и разные обстоятельства
Я очень хочу поехать поработать,но не знаю как легально,через какую агенцию вы ездите?
Добрий день я хотела спростить можно ли попасти в симю с переводчиком?если совсем не знать язик
@@ОльгаМирная-ф7ц них о не скаже, нихто. Ви почитайте коменти.
Я думала що там все окей а після вашої розмови умене пропала мрія поіхати в Німеччину по догляду бо я вже теж не молода я вам співчуваю як вам було у перші дні вашого приїзду з України дякую за відверту розмову хай вам щастить
Це психологічно дуже важка праця...і коли я чую, коли говорять, що опікуни нічого не роблять, і це дуже легкі гроші, мені хочеться сказати, попробуйте залишитися цілодобово, особливо з психічно хворими людьми, а тоді робіть висновки. Ви молодець, Наталія, що висвітлюєте питання, які є актуальними в цій сфері🙌🙂
Так, не легка робота. Здавалося, краще пахати день на полі і увечері заснути нормально, ніж бути цілий день "під током".
То чому тоді люди так мучаються і зляться коли втрачають таку роботу,чи ютось їх підсидів,якщо вона така погана.Всі хто в опіці,Ніхто не скащав що ца робота хороша з великим доходом,с мовчки всі працюють,і не спішать іти до праці на заводи в зміни,то на заводах мед,чому не йдете.Тяжко ,а де легко?????тільки опікунки праіцють до 70 років,а на щаводі люд. Мріють до 60 доробити і втікати....бо вже сил не мають.
дякую за відвертість і доступність.
Я працювала в одній сім'ї рік з дедушкой,і він помер у мене на глазах,я дуже тяжко це пережила,він був як рідний.,Сім'я зі мною спілкується і зараз,запрошують мене в гості завжди.
Я теж так само переживаю дуже болісно і трагічно....а треба нам так ,як ця жінка ,котра розказує про свій досвід роботи,вона дійсно професіонал уже,так і треба працювати,уміло і без емоцій
@@ОльгаВладимирова-Полевая Я уже в цій сфері працюю 15 років,все одно те ж.Якщо довго в сім'ї і відношення хороше,то я так завжди приймаю до серця.Але зараз стараюся не так зближуватися з підопічними.
@@ВераДв-о7б те ж саме!то залежить , напевне,від людини,і ніяк не можу себе переконати,що це мені чужа постороння людина,бо все одно дуже шкода, особливо коли помирають....Такі,як ми , напевно,не повинні бути доглядальницями,бо ми все беремо задуже близько до серця і душі....
@@ОльгаВладимирова-Полевая Я рахую навпаки..Як можно не співіснувати людям і не сопереживать?
Ваші розповіді та поради дуже цінні для більшості Ваших слухачок 😊
Такі страсті розповідаєте... мені судячи з вашого досвіду повезло- в мене була золота бабка,царство їй небесне.Їхала взагалі не знаючи мови.Хочу ще.
Наталью, Вас цІКАВО слухати і дивитись.Давно розглядаю цю тему. ПЕРЕВІРЯЮ СЕБЕ. Вчила в школі німецьку.Розмірковую над роботою.Дякую Вам.Будьте здорові.
Дякую! Цікаво.Працювала 3 рази в різних сім'ях.Кожного разу різний досвід.Теж померла в мене на очах бабуся, я була в шоці, казала, що більше не поїду на опіку в Німеччину, але час пройшов і поїхала знову.
Бо гроші,гроші євро рушій всьому затягує.Зто б там щт не кащав,а тримаються опіки як воша кожуха
Спасибі,я на даний час в Германії,і дивлюся ваші уроки і дане відео було дуже цікаве,Мені поки попадаються легкі вакансії.
Дякую Вам Наталія, за добрі поради.
Спасибо огромное!!! Очень хочется поехать на работу в Германию, немецкий учила по Ютубу!!! Вот уже с год смотрю Ваши уроки. Думаю на А1 знаю... По профессии медсестра, вы правы к этому надо относиться философски в терапии по 6 покойников за сутки вывозит медсестра с санитаркой. Перед смертью человек, как у нас говорили, загружается, как будто не тут, но ещё не там, отключается боль и страх, граница стирается за какое- то время и человек с облегчением покидает этот мир!!!
Дякую! дуже чесно і відверто!
Ви неймовірна!❤
Дякую за поради, інформацію. Дійсно потрібно ділитися, хочь і неприємними ситуаціями, спогадами.
Божої вам Благодатті, та миру!
Наташа Ви душечка. Ви одне божество. Здоров'я Вам. Я 5 років доглядала свекруху. У свекрухи був інсульт.
І я хочу ще від себе добавити, ніколи не ведіться на двох, вам будуть казати там за одним дивитися, але це не так. Тому що готовити, гладити ви вже будете на двох, оцінюйте свою роботу.
Привіт з України.Я та,хто давно в коментах написала " А хто буде мити і доглядати тут ,у нас ,старих ,як що всі поїдуть заробляти єври?" В мене с 2016 го року свекровка "лежача- сидяча" після переломів. Було цікаво послухати і порівняти з тим ,що чула з різних "агенцій ютуба" та із досвіта роботи подруг у Греціі та Італії. На сьогоді з нашою мамою побуло - пожило вже 10 різних жінок.У всіх " здавали нерви", бо як не пояснювали ,що у старих є діменція та ще й "альцгеймер" вони усі казали " вона нормальна і притворюється , і ще іздевається"! Але хочу сказати, ,що " раставання"- болісний момент для всіх.Я не про смерть.Бо привикати к звичкам, і один до одного- процес довгий.І потім це треба ставити " на нові рейки" А стара хвора плаче і кличе " не те "ім'я жвнки,що поряд! Чому так ,бо с той їй було краще! Треба ,щоб робота " "сиделок" була не на 2- 3 тижні чи місяця, а з відпусткою на поповнення сил, і як пенсійний квіток зі сроком" пожиттєво".Щоб не травмувати і без того хвору психііку старих. З діменцією.Хто дочитав цей " спіч" - витримки, щоб не урвався терпець сил і міцного здоров'я.Бережить себе ! Життя одне і не діліть його на двох з тим ,хто вдвічи білш вас вже прожив.
Дякую вам за відео і росповіданя ви дуже добра людина приємно вас слухати дякую вам
Дякую, пані Наталю. Ви дуже класна!👍😊
Дякую вам за щирiсть !
Вы правы, что нельзя брать болезнь деменцию на себя, даже детям. Я такое наблюдала. В моем подъезде, надо мною жила женщина, 90 лет. Сама, дети приехали, уехали. Кричали на нее. Я пыталась сказать, пояснить, что бесполезно. Топила она меня не раз, ночами спать не давала, выходила ночью и весь подъезд не спал. А что главное стучала ночью пару лет по батарее, разбила трубу, затопила всех. А когда умерла... предоставьте, сын мне позвонил и сказал... всё, можете спать спокойно, мама умерла. На меня переложил свою боль и вину. Я прощаю. Дай им Бог здоровья.
Дуже вдячна за розповідь!!!ви хороша людина
Дякую вам Наталочко!
Дякую за розповідь! Зорієнтували у просторі. Дуже цікаво було прослухати.
Натолочко, ти абсолютно права! Все точно так, як ти говориш і радиш. Абсолютно все правильно говориш. Дякую за правду.
Я приехала на вакансию к дедушке, то моя сменщица встретила меня очень уставшей и замученой. Сказала, что к деду вставала 5раз за ночь. Он не давал ей поспать днем, когда у нее была пауза, все время требовал к себе внимания. Кстати дедушка при умах, без деменции. Первую ночь я встала 3раза и поняла, что мне через неделю придет капут. Посадила деда на кухне и объяснила ему, что я вставать к нему по 5раз не буду. Если ему нужно в туалет, то он может одеть памперс или ходить в туалет самостоятельно. Объяснила, что 2часа паузы это мое время и попросила не шуметь. После разговора с ним у меня теперь спокойные ночи и спокойная пауза. Кроме того я еще,, выпросила,, у него еще час, полтора на прогулку по вечерам. Не стоит,, прогибаться,, под хотелки подопечных. Мы тоже люди ,и должны отдыхать и иметь время для себя....Кстати в квартире я не убираю, приходит женщина убирать и мужчина раз в 2месяца мыть окна.
Умница, Вас ставим всем в пример!!!!💯💯💯💯💯🥳💐💐💐💐💐💐💐💐💐💐💐
Моодець , жопу гарно мила ....
@@ВладелецВладелец-с5ж Тебе даже это уже не поможет.
@@ВладелецВладелец-с5ж не заздри. Мий собі сам.!
@@ВладелецВладелец-с5ж глупый ты,дядя..Японская поговорка тебе,если поймешь: не смейся над теми,кто утонул,пока сам не переплыть на другой берег..
Ви молодець я Вас підтримую я теж їзжу по уходу і Вам співчуваю
Все ВІРНО !!
За своє виживання,та ще й в чужині...
ОБОВ'ЯЗКОВО треба
виборювати.
Дякую Гарне відео
Маю досвід 5 років, все добре проінформували людей, ви молодець
Наташенька, огромное спасибо за исчерпывающую информацию. Стою на пороге перед выездом и очень теперь боюсь, а вдруг они тоже наобещали спокойную бабушку, а там иди знай. Первый раз собралась ехать и так стрёмно, если с ней что случится, то я вмиг лягу рядом от страха.
Не думайте про погане, але, якщо щось і не так, то вам же ніхто руку чи ногу не відрубає... Отже, сміливіше вперед. Хто не пробує, той не знає. ❤️❤️❤️🇺🇦🇺🇦🇺🇦!!!
Дуже цікаво.У мене жінка цукровий діабет і розсіяний слероз,просто св'ята людина,ніяких фокусів,хоча я роблю всю домашню роботу плюс повар,але приходить ввечері чоловік і я вільна до ранку.
Спасибо за правду здоровья мира Божией помощи тебе ты порядочная
Попала на ваш канал випадково.Все так їж,як ви розповідаєте.Я працювала вперше в жінки 83 роки з хв.Паркінсона і онкологією.Був ще чоловік 87р.Баба дуже прикра,ревнива,скупа патологічно.Я здуру не сміла відстоювати себе і,як результат купувала собі сама іжу.Але з часом я звикла до неї,а вона до мене.Умови були добрі і чесно кажучи,поїхала б туди знов.
Долодець ,добра порада ,бережіть себе
Благодарю вас за правду
Хотіла їхати працювати доглядальницею, дякую- перехотіла😮
Зря ви так,хотіли і спробуйте і не один раз,а разів 2-3а потім зробіть висновок.Памятайте завжди Ніхто вам правди не скаже,а навпаки будуть страшилки писати,а самі всупереч всьому працюють,замисліться .Неможна людям довіряти на 100%,на 50% і то висновки робити спробувавши.Хай щастить. 18:28
Слушаю вас Наташ и восхищаюсь и думаю какая доля тяжёлая у поколения наших женщин кто когда думал что придётся ехать за границу зарабатывать на семью деньги кому-то потирать з****** это очень-очень тяжело я бы наверное тоже поехала у меня здоровья не позволяет Да и не могла семью бросить
Ирония судьбы : моя улица имеет название :" 40 лет Победы" ,а жопы подтираем мы.... а все потому,что у власти .....(.простите за политику)
@@Елена-ж1ш3л та не їздіть і не "підтирайте"!Ніхто нікого не змушує!!!!Робота є і дома.
І грошей ніколи не буває достатньо!!!
Я вже пенсіонерка,сама виростила дитину,не маю машину,але все в домі є,і у дітей теж!
Вибачаюсь,але осточортіли скиглення,що хтось вам винен.
Дякую, Наталья!
Я даже не верю, что сегодня ещё бывают такие люди 🙏💐💐💐
Послушала и не удержалась, чтоб не написать. Когда едешь на вакансию это,, кот в мешке,,. То, что пишет агенция, то не всегда достоверно. Но первую неделю всегда тяжело. Нужно привыкнуть к бытовым условиям, нужно прочувствовать человека,понять его режим дня и привычки. Потом работаем и понимаем, какое время у тебя будет свободное, чтобы в течении дня делать себе отдых. По другому просто можно быстро,, сгореть,, на работе. Что касаеться деменции, то у каждого пациента проявляеться по разному. Одни не понимают ни времени, ни дня, ни что им делать. Я сейчас у такой фрау. Все ей говорю подробно, что мы сейчас будем делать и часто слышу вопрос dann? потом? Тоже обязательно говорю. Очень подопечные реагируют, что потом прийдет врач и нужно сейчас сделать,, умыться, позавтракать и тд. Иначе с постели не поднимается. В нашей работе главное не переделывать человека а приспособиться под него. Но при этом чётко конторолировать свой режим дня. Была у меня фрау, она умерла, которая была агресивная. И в этом случае ничего не помагает, кроме как вашего внутреннего спокойствия. Очень важно иметь хорошие отношения с членами семьи подопечного и если пациент на вас жалуеться семье, а это часто у агресивной деменции, то семья спокойно все понимает. Рецептов нет для каждого случая. Да знание языка важно особенно, когда надо обьяснять семье, что случается. И главное понимать, что вы здесь не навсегда. И ваша цель отработать и получить деньги. Все остальное зависит от вашегр психологического терпения и ответственности. Всем удачи. Мне 64года, Я езжу в Германию 3года. По времени я работаю 2-3месяца. Больше не выдерживаю.
Я дуже Вам дякую, молодчинка, що поділилась досвідом і мудрістю.
я теж більше двох місяців морально не витримую..
Вы совершенно грамотно все рассказали, я тоже работаю сиделкой и Вас прекрасно поняла
@@natalialegka q
В 60 лет реально можно найти работу сиделки???
Девочки, добрый день. Пишу Вам с Италии. Здесь я живу с 2004 года. Уже НЕ РАБОТАЮ!!! Но СВОЕ ОТРАБОТАЛА, ОТТАСКАЛА на своих плечах. В результате" ХОРОШЕЙ РАБОТЫ" ЗА ГРАНИЦЕЙ ИМЕЮ; АРТРИТ, АРТОРОЗ, ОСТЕОХАНДРОЗ, 8 ГРЫЖ И 7 ПРОТРУЗИЙ НА ПОЗВОНОЧНИКЕ...ну и многое, многое другое!!! Пенсии итальянской нет т.к работали мы раньше в основном" ПО ЧЕРНОМУ"...ну и денег конечно же тоже нет. Т.К. стараемся помогать детям а не себе...ЭТО ОЧЕНЬ ВКРАТЦЕ О ЖИЗНИ БАДАНТЭ В ИТАЛИИ...
Це всім наука ,що не все віддавати діточкам ,а відкладати собі на старість,а то дітки від вас ждуть тільки бабло
@@fcgh3050 правильно. Не потрібно допомагати дорослим дітям. Цього ніхто не оцінить, будуть сприймати, як належне. І чим більше даєш, тим більше хочуть. А якщо не даєш, то стаєш, або ворогом, або нікому не цікавим.
@@maramicado чистейшая правда!!
@@fcgh3050 треба себе забезпечувати, а не дітей! Дорослі діти хай працюють самі.
Якась дивнна річ ...наче Всесвіт відповів меня на питання.. я медик ,медсестра ,хочу їхати в Італію чи куди будь на таку роботу ...мені дуже інформативне таке відео...дякую 🙏
Дякую що ділитесь досвідом.
Наталочка, большое спасибо вам за информацию. Очень к стати. Собираюсь на такую работу. Хотелось с Вами посоветоваться. Живу в Запорожской области, Украина.
Пишіть у вайбер або воцап 0986014751
Дякую!❤️
Діду також дуже пощастило з вами!
❤️❤️❤️❤️❤️❤️люблю вас🌹🌹🌹🌹🌹🌹ви супер
Тяжкий хліб... шкода що ви як вчитель якого так потрібно в школі. Заробляєте далеко від дому. А держава того не оцінює. Вам здоров'я і всього самого найкращого.
Напишу по-русски,чтобы больше людей поняли.Пришлось промучить-прожить 3 года с больным отцом.Деменция-альцгеймер всё оптом.Перечитала горы!!! Литературы.Сделала такой вывод,что всё,что может придумать в дурных фантазиях человек -вы увидите в поведении больного человека.Вынести этот кошмар частично помогли слова доктора:,,Проблем у больного нет,уже всё случилось,теперь главная проблема,чтобы вы сохранили свою психику".Но это касается больше своих близких,к чужому человеку ,наверное,легче в этой ситуации отнестись.И часто очень трудно понять,где реальность,а где проявление болезни.Прошёл год после смерти ,а я до сих пор не могу восстановиться.Берегите себя прежде всего!
Це правда!
Дякую вам люба ,я маю досвід ,хочу поіхати до неметчіни як це хробити
Випадково побачила відeо, дужe цікаво. Хай Бог нe дає мeні таку роботу, я б нe змогла, пропускаю всe чeрeз сeбe. Були мислі поіхати, тeпeр відпали. А вам тарпіння.
Ой, там нужно быть таким толстошкурым и зубастым 🤦 не все ментально могут заниматься этим.🤷
Оксана добрий день. Підскажіть мені будь ласка чи поіхали Ви на працю опікуном. Чи є інша праця.
Я працюю в Польщі і маю жінку з деменцією.Працюю в неї сім місяців .Вона має 67 років .Найгірша робота в рано одіти її а вечером роздіти.Деколи допомагає чоловік її або приходить дочка .Говорити не може реченням .Може сказати два слова і це повторити з 5-7 раз.До неї говориш вона розуміє .Деколи повторює за тобою.Як що їй щось не подобається стає агриисивна і утікає на вулицю .То двері завжди зачинені .Розказували рідні що два рази їм утікла з дому .Шукали її.Пам'яті почті немає щоб повернутись чи щось розповісти .
Але я замітила за цей час що деменція прогресує і деколи появляється шизефриніія.Щось їй привиджується.Но це буває рідко.Такий спалах в мозку.Ну впринцепі важко працювати з такою людиною добре що допомагає сім'я.Я з 8 ранку до 8 вечора .А в ночі чоловік біля неї .Дуже часто встає у ночі .
Кому попадає така людина і треба працювати ціло добово ,вимагайте більшої платні .З такими людьми важко .
Дякую 💯
Це нормально і правильно,що не було емоцій.За всіма хто померає на роботі(пацієнтів маю на увазі)не переплачиш.
Дуже гарно розказали
Дякую за відео працюю в Польщі і сприймаю це як тільки робота.ніяких емоцій не відчуваю .думала що це зв мною щось не так .що зробилась жорстока .але дякуючи вашому відео зрозуміла що все норм дякую ще раз Маю діда сліпого 86 років має страх впасти і вночі піднімає по3-4 рази вдень нікуди не хоче пустити але дуже інтелігентний та й так працюю
Какие там зарплаты??
Какое у Вас личное время есть?
Есть ли часы отдыха и выходной?
Наші жінки все зуміють
Вы правы на все 100%
Доброго дня всім,для кого буде корисною інформація.В Німеччині була перший раз і з дуже поганою Німецькою.Фрау була дуже хвора,мала рак стоми,виведений мішок на кал і мішки на мочу.Три рази на тиждень іздила на діаліз.Сімя спочатку не дуже була мною задоволена так як чекали опікунку з перфект шпрехен.Мені було дуже важко перших два тижні,баба жалілась всім хто не прийде що я нічого не розумію,але після двох тижнів дуже мене полюбила і сім'я теж.Я дуже була чуйною до бабці,але лишнього нічого не робила.Ще щиро вдячна своїй напарниці яка мене міняла вона мені все в подробицях розказала і показала і весь час підтримувала в телефонному режимі.Моя бабця теж мала деменцію,і будила мене в ночі без потреби,коли я її питала чому ти мене кличиш,то вона казала ,,із вайсес ніхт "Але більше часу вона спала в день сидячи і дуже рано просилась в ліжко,я пропрацювала в сім'ї 4'5 місяці і дуже рада за цей досвід.Сімя була хороша,особливо сестра,завжди мене підтримувала і коли приходила провідати бабцю мене відпускала відпочивати.З мішками які були у фрау було не складно,так як попередня жіночка мені все пояснила добре і приспособилась і навіть тепер розумію що це легше,як змінювати памперси.Мити свою фрау я не мила,так як їй не можна було,тіль як я це називала ,,вологе прибирання,,тільки обтерала.Сімя по від'їзді написала мені хорошого рекомендаційного листа,і хотіли щоб я знову повернулась,але місяць тому моя бабулька померла.Мені дуже шкода,вона була дуже терплячою,дуже страшно її все боліло,але вона мужньо трималась.Збираюсь в вересні знову їхати,переживаю.Але тепер у мене є досвід і мова на комунікативному рівні,тому це набагато легше
Дуже дякуємо Вам за допис!!!💐💐💐💐💐
А гроші ми веземо в Україну ,і витрачаємо на прожиття в Україні ,а вам заздрісно ? Чи ви так добре заробляєте ? Тож ніхто туди в шию не жене ,ви ще спробуйте туди попасти
Леся доброго дня. Скажить будьласка,як Вы потрапили на цю роботу? Хочу теж спробувати. Дякую
Люди з такою недугою живуть у своїй реальності. Трапляється просвітлення але з часом їх все менше і менше. Навіть догляд за близькими в Німеччині краще сприймати як роботу за яку платить держава бо інакше можна з'їхати з глузду. Бо людина може змінитись через хворобу кординально і навіть вас не впізнавати. Напевно, в деяких важких випадках, треба бути святою людиною аби після смерті хворого сумувати. Бо часом розумієш, що людина відмучилась але і тебе мало не замучила. Тому такий природній кінець є полегшенням для обох.
Дякую. Я доглядала тільки свою бабцю-рак ,на морфіні,лежача не довго-дуже важкий досвід. Свекор 1.5 місяці перед смерттю,рак легенів-мені було надзвичайно важко,бо я сильно відчувала його стан,скелю на грудях,що не давала дихати...коли моєму батькові залишалося 3 місяці життя ,я жила поруч бо розлучилася...то був дуже ріжучий досвід,бо батька я любила і його гіпертонія краяла моє серце...після школи я рік працювала санітаркою,для вступу в мед університет. Фарм фак давав можливість бути лікарем лаборантом-5 років дослідів показників крові отих діабетиків з реанімації,якщо низький цукор,можуть ьути агресивними...ви,шановна все вірно робите не берете близько до серця, абстрагуєтеся...якщо дружні відносини і дотики-це об'єднання енергії, тобто,ви будете утримувати хвору стареньку людину своїм серцем,здоров'ям,енергетикою-тому рідні часто не доглядають самі,бо важко. Усього вам найкращого.
Так. Ми чужі люди. Не можна перейматися душею. Так, є співчуття, але не більше, бо то шкодить власному здоров'ю.
Пройшла 13 підопічнич в Німеччині, ви молодець, що так правдиво розказали...
Привіт.
Пані Наталю.У мене робота у Відні.Пані була з депресією.....
Не хотіла їсти,пити,ходити....Вона весь час спала.(правда повезло,що вона говорила польською)Я її благала щось з'їсти, поговорити.....Я їй співала,жартувала.....,а вона лежала з закритими очима.
Була одна проблема,син дуже трусився за нею......,і не дозволяв виходить з дому.Раз в тиждень,він приходив на 1-2год....
З початком пандемії,сам ходив у магазин(боявся ,щоб я не заразилась і не принесла" корони" мамі його ).
Але купляв їсти,все ,що я писала (я ж через свою скромність писала мало)..... Навіть шоколадки для мене сам приносив......
Платили мало......,але я і не втомлювалася.....Вночі вона спала після ліків ....
За 2роки вона померла.
Тепер я перейшла до австріячки......
Тому й прошу Вас,розговоріть мене.Бо одне слово з речення я розумію і дивлюсь,як баран на нові ворота.....
Добрый День. Наталья вы очень все понятно и доступно объясняете и рассказываете. Как раз я собираюсь ехать на такую работу, вивчаю мову. Подскажите пожалуйста с чего лучше начать учить нимецкий, в голове просто какая-то каша.
Правильно, Наталья говорите!
Надо уметь за себя постоять, и учиться озвучивать свои претензии, если ожидания не оправдались.
Часто наши люди позволяют себя использовать, а работодатели очень хорошо это прочувствовали.
Скажу про бебиситерство
Часто вижу на немецком форуме от таких хитросделанных приглашения поработать
То приглашение за 2 близнецами смотреть, хозяйство вести, куховарить...а награда от- дельная комната с интернетом и з/пл. в 700 евро, то за 10 евро очень тщательно убирать, и в два часа уложиться, ибо "просто убирать" все умеют, а вот тщательно....
В мене була бабуся що по 3-4 рази вставала ,я сказала сім'ї що їм потрібно ще одну жінку на ніч або оплачувати нічні .і оплачували .
Делится искренне опытом очень важно, это всем пригодится
Я з вами згодна:відчуттів не має коли помирає чужа людина))))
Дуже цікаво було послухати!Чоловік якраз шукає роботу через німецьку агенцію.А ви від якої фірми працювали?
В мед институтах будущих докторов психологически так и готовят что бы были психологически устойчивы терпения вам Бедные наши женщины
Наталко! Я живу i працюю в Нiмеччинi 10 рокiв! Дякую, пiдписалась на твiй канал!! Я дулу до тебе дзвонити!! До завтра!!😄😪
Добре!
Зараз знаходжусь в Німеччині,по опіці за дідусем 81 рік з важкою деменцією....Агресивний але не до мене,а до своєї дружини ,буває і до сина.Мене він іноді вважає своєю матусею,а іноді руки тягне до грудей і пропонує діти до ліжка...Так що, деменції-деменцією,але розум працює....
Це не розум, це звички, рефлекси...
Наталя, маєте чудову фрезуру.
По нашому зачіску, а то ще польських слів в наш словар накидайте.....
Бойова красуня! З 8 березня! Щастя! Пий 1 літр сирої, теплої водички, настояної протягом 12 годин на 8 бутонах гвоздики, і будеш здоровою. Ці бутони працюють у воді протягом місяця.
Ухаживала 8 лет за дементной свекровью почти 8 лет, это приговор!!! Человек, извините превращается опять в обезьяну... Теряются все функции, 2 года лежачая, ничего не соображая где, кто и что, кормить тоже была проблема... Ее скрючило, помыть тоже проблема.... Вообщем деменция - это проклятие какое-то... Был период и агрессии и все рвала, одежду, белье.... Так, что идя к дементным много раз подумайте... Нервы нужны крепкие, может и оплачиваться такая опека, все таки станет выше?
Для хворих людей ми послані Богом, як Ангели, коли померає просто молитись, для всіх користь
Дуже дякую вам за відкриту правду. Успіхів вам у вашій не легкій роботі. Я була в німеччині . Напишіть будь ласка номер телефону свій щоб я могла до вас додзвонитися. Гарного вечора вам.
Пишіть у вайбер або воцап 0986014751💐
НАТАЛКО ДЯКУЮ ВАМ ВИ ДУЖЕ ЩИРА Я Б НЕ ЗМОГЛА ТАМ ПРАЦЮВАТИ ВИ ГЕРОЇНЯ ТОМУ Я НАПЕВНО ТАКА БІДНА
😁😁😁😁😁
Дійсно так
НАТАША ДОБРЫЙ ДЕНЬ ВЫ МОЛОДЕЦ ВЫ ДОБРЫЙ ЧЕЛОВЕК ХОЧУ ВАС ПОПРОСИТЬ ЧТОБ ВЫ МНЕ РАССКАЗАЛИ КАК ПОПАСТЬ МОЖНА В ГЕРМАНИЮ НА РАБОТУ И НУЖНО ЛИ ЗНАТЬ ЯЗЫК МОЖНО ЛИ ЕГО ВЫУЧИТЬ Я БЫЛА В ПОЛЬШЕ НУ ХОТЕЛОСЬ ПОЕХАТЬ ДАЛЬШЕ ЧТОБ ЗАРАБОТАТЬ
Ірина, напишіть мені у вайбер чи воцап: 0986014751
Доброго дня. Наталочка. Можна вас дешо запитати особисте запитання
Пишіть у вайбер чи воцап
0986014751
Спасибо большое за информацию. Кривой Рог.
Доброго дня,я на даний час знаходжуся в Німеччині,допоможіть знайти роботу,які фірми дають роботу?щиро дякую
Я не займаюся працевлаштуванням 🌷