Стефанія не уявляла, як її донька-каліка народить дитину? А якщо народиться хвора дитина?
Вставка
- Опубліковано 20 кві 2024
- ...Однієї неділі, коли Тарас повіз Соломійку в поле за волошками, Стефанія вирішила поприбирати в кімнаті доньки і ненароком між книжками знайшла її щоденник. Здивувалася - Соломія вела його давно і майже на кожній сторінці згадувалося ім’я «Тарас». Стефанія похапцем гортала сторінки і зупинила очі на останній, де Соломія написала про те, що вагітна! І батько дитини - Тарас! Тільки про це, мовляв, хлопець не знає, бо вона не хоче калічити йому життя, хоч давно кохає Тараса. «У мене буде маленьке сонечко, і я - щаслива!», - писала Соломія.
Стефанію наче струмом вдарило. Вона не знала, як має чинити: просто мовчати і зачекати, доки донька сама відкриє таємницю, чи зізнатися, що знає правду, і чимшвидше прийняти рішення? Адже час не стоїть на місці, і термін вагітності - теж. Що швидше вони позбудуться своєї біди - то краще.
Авторське оповідання Марії Маліцької "Простіть і прощавайте..." із серії "Невигадані історії".
Підпишіться на канал "Червона калина (Життєві історії)":
/ @chervona-kalyna-story
Любі друзі! Якщо Вам сподобалось оповідання, то натисніть, будь ласка, на кнопку "Підписатися', пальчик догори та дзвіночок! 🙏
Це допоможе просуванню мого каналу та поширенню україномовного контенту! 💛💙🌻
Дуже жорстоко і бездумно поступила мати, розпорядилася тілом доньки без її відома, це справжнє насильсьво. Сумно і жахливо, що в наші часи досі діють такі дикунські звичаї.
Також я вважаю, що батько завжди має право знати про дитину.
Мама хотіла добра своїй дитині. Боялася, що дівчинка хвора і народить таку саму дитину. Що вона би тим всім робила? Але, я впевнена, що якби мати знала, що донька так вчинить, то ніколи не пішла би на такий крок.
Сумна і щемлива
історія
правдива.
В ній щастя,
кохання
і біль втрати
любимого
дитяти.
Які щасливі діти
були
між ними кохання
буяло,
через мамину
помилку таку,
її дитини не
стало.
Дуже сумна трагічна історія.
Вдячний Вам
Марія і Оля за
Ваші чудові невигаданні
історії.
Бажаю здоров'я,щастя,
успіхів.
Ви-найкращі!
Дякуємо Вам, пане Євгене, за такі чудові та щирі слова! Успіхів Вам!
До болю в серці трагічна історія...
Як же може бути такою немудрою мати, щоб взяти на душу такі тяжкі гріхи... 😢
Думаю, що мати хотіла, як краще для своєї дитини. Боялася, що та народить хвору дитину, і чи зможе? Які будуть наслідки. Мені дуже шкода обох.
Як після цього жити?Історія жахлива,прости Боже,і дай мудрості чинити,щоб всім було добре🥰
На жаль, це було насправді. Мама хотіла вберегти свою хвору доньку, а вийшло, що навіки втратила її. Дуже шкода обох.
Відрадно, що ви порушуєте тему такого характеру, бо це непоодинокі випадки, коли матері вирішують народжувати доньці, чи ні. Це - неспасенний гріх і злочин. Бог дає життя і в праві ним розпоряджатися. Дякую за гарну історію авторам.
І Вам дякуємо за те, що поділилися своєю думкою. Це важливо!
Лякую за гарну історію ,чудове прочитання!
Але як це страшно! Скільки таких покалічених доль через непорозуміння та неувагу близьких!
У моїх знайомих вкоротив життя син, якому не дозводили одружитися на жіеці, що була старша за нього.Повісився прямо перед вікном кухні.Отак виглядає нелюбов.
Дуже шкода… Може ця історія заставить батьків задуматися, що діти таки мають право вибору. І потрібно давати їм це право. Навіть, якщо дитина робить помилку.
Звичайно, вчинок матері страшний, та хто- зна, як би вчинила інша матір, будучи на місці
Стефанії.
Замучена хворобою доньки , спустошена , вона не знала , як буде добре , мабуть боялася не лише спадковості в дитини , а й те,чи справиться донька з пологами .
На жаль , лікарка не заспокоїла і не обнадіяла її.
Дівчатка з таким діагнозом народжуються , і хочеться ,щоб їх матері розуміли - хворе тіло теж може любити ,тому треба з самого початку творити довір'я матері і доньки .
Не так,як Соломійка- виливала новину у щоденнику, а матері не сказала.
Дякую всім ,хто слухає "Червону калину " , будемо старатись , щоб не розчарувати Вас .
Здоров'я усім ,
Божої опіки ,миру !
Дякуємо, пані Маріє, за цікаве оповідання! Думаю, що не сказала матері, бо знала, що та не зрозуміє її.
😢
Я навіть матірью назвати не можу жінку яка не шукала інших варіантів
Не заю. Можливо, Стефанія дуже тяжко пережила каліцтво своєї доньки і боялася повтору. Тому так поступила.
Дуже жалісна історія,аж серце щимить., болить
Так. І, на жаль, таке відбувалось насправді. Історія - невигадана.
😢
😢