ВІДПРАВИВ МАТІР У БУДИНОК ПРЕСТАРІЛИХ, ЩОБ НЕ ЗАВАЖАЛА ЖИТИ... А ПІСЛЯ ЇЇ СМЕРТІ...
Вставка
- Опубліковано 15 лис 2024
- Історія про те, як часто ми не цінуємо батьківську любов, поки не стає надто пізно. Що криється за надмірною материнською опікою? Чи можна пробачити себе за те, що залишив рідну людину помирати на самоті? І як одна таємниця може змінити все...
Більше дивовижних історій: • Дивовижні історії
❤️ Підпишіться на наш канал, щоб не пропустити нові захопливі історії!
🔔 Натисніть на дзвіночок, щоб отримувати сповіщення про нові відео
💬 Поділіться своєю думкою стосовно цієї історії в коментарях
#дивовижнірозповіді #історіїукраїнською #життєвіісторії
Напрочуд сумна, але реальна історія. Дякую
,, шануй батька і матір_тоді довгі і щасливі будуть твої роки,,. Ця порада з Біблії наказує доглядати батьків до кінця, тоді дітей не мучитиме сумління.
Да сумна історія,, ,життєва,,дякую,,,,чекаємо нові,,,,
Мы сами 😮виноваты своей любовью.Страх перед старость не так страшная 'страшная жизнь в одиночестве при том что ты всю свою жизнь прожила для детей заботясь них забывая о своей жизни в старости.Я часто сопоставить жизнь рядом живущих и поняла,что те родители которые не нянньчили , надумали о детях при старости получают больше любви и заботы от своих взрослых детей.
Погано залишатися одному, без своєї половинки у старост навіть у своїй квартирі. Та й дітей не варто обтяжувати. Добре якщо є сестра, чи хороша знайома, які зможуть підтримати у скрутну хвилину. Звичайно краще дома, аніж в будинку пристарілих. Але якщо там гарні умови, то можна і там.
Слухаю розповідь, думаю... А чи справді це так погано, коли літні люди живуть у великому будинку, де їх годують, доглядають?!! Адже багато з них вже навіть не можуть приготувати собі їсти, а щоб за продуктами до магазину сходити, це вже справжній подвиг! А що діти..?! У них своє життя, робота, діти... Вони просто не в змозі бути поруч зі старенькими!!! Я теж вже немолода, мені 65 років. Моя матуся, слава Богу, ще жива! Але я живу дуже далеко, приїжджаю в гості лише один раз на рік! Але ж їй дуже складно жити одній! Я навіть не знаю, як краще! Звичайно, дуже добре, коли старенькі батьки живуть разом зі своїми близькими!!! Але, на жаль, так буває не завжди! А син не такий вже і поганий, він не забуває свою матір, провідує, піклується як може! Я тільки не зрозуміла, чому Андрій дізнався про смерть матері аж через три дні??!!! Адже на світі існує телефон??!!! Якщо не мобільний, то стаціонарний!!! Тут автор трохи не допрацював! А так, дуже життєва історія. Адже життя-- це дуже складна річ і не завжди весела та щаслива! Треба намагатися любити, підтримувати і допомагати один одному! Дякую!
ц
Зараз так багато таких історій
Знаю одну жінку, яка була тираном у своїй сім'ї, довела чоловіка до могили, тепер живе біля 42 річного сина, не дає йому оженитися і сказала, що внуків не хоче. Син, якого морила голодом, щоб не ріс дуже високим, працює, а вона вже на мінімальній пенсії...
Я не засуджую сина.Вд і старості не заховаєшся..
Оповідання таке собі, намішано горох з капустою. Все життя душила сина своєю любов'ю. Про своїх батьків дізналася на схилі життя.😮
Дякую... 😢