Олександр Олесь - З журбою радість обнялась… (аудіокнига)
Вставка
- Опубліковано 16 лют 2021
- Вірш Олександра Олеся "З журбою радість обнялась…" в форматі аудіокниги. Текст читає Михайло Пінчак.
Текстову версію вірша "З журбою радість обнялась…" шукайте за посиланням:
ukrlib.com.ua/books/printit.p...
Прослухала вірш два рази, щоб зрозуміти про що мова. Про любов, напевно втрачену, бо в кінці сказав- останній, лебединий. В обіймах з радістю журба. Лишу твої вуста. Все завуальоване й незрозуміле. Чи то так українці вміють любити з журбою! Все життя пам*ятаю вірш про любов,навіть забула,хто написав- Я Вас любил, любовь еще, бить может, в душе моей угасла не совсем. Но пусть она Вас больше не тревожит, я не хочу печалить вас ничем. Я Вас любил безмерно,безнадежно, то робостью, то ревностью томим, я Вас любил так искренно, так нежно, как дай Вам Бог любимой бить другим! Як легко і щиро звучить цей вірш про кохання!
З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,
І з дивним ранком ніч злилась
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба,
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто - не знаю я…
Тепер в маю, тепер весною,
Коли цвіте весь божий світ,
Зацвів небесною красою
Очей твоїх небесний цвіт.
І це весною, це в маю
Обсипав душу він мою!
Шумлять, співають ниви, луки…
Як пісня, вся душа моя,
А де її слова і звуки?!
Мовчу, мовчу, о боже,я.
Ні, ні! Тепер, тепер в маю,
Скажу, признаюсь, що люблю!
Забуду все. Лишу твої уста…
Вони, як перший цвіт кохання,
Як хмарка ніжно золота
В журливий час смеркання.
Усмішка їх миліша снів,
Що сняться раз єдиний,
Про них, про них мій буде спів.
Останній, лебединий.
Дякую. Вірш гарний. Виконання так собі. Звичайно, одразу чути, що ви, Михайло, якийсь нещасний і пригнічений. Вибачте, але красномовство вам потрібно покращувати. Ви молодий, у вас все вийде. Бережи вас Бог !