В далекому дитинстві ми теж святкували зелену неділю. Прибирали у будинках і у дворі, прикрашали у хаті любистком, м»ятою та зеленим аіром, а у дворі, обов»язково - гіллям липи та берези. Дуже гарно виглядало і дуже радісно! Крім того, у суботу дівчата йшли у поле, співали пісні і збирали волошку, ромашку та колоски зелені , і сплітали кожна собі вінок, і кожна мріяла про найкращий! Поверталися додому у вінках, які вдома знімали та несли на грядки з капустою( щоб росла велика?). Ввечері співали пісень, палили багаття- веселились , у сусідньому селі ще й каруселі та гойдалки майстрували!, А на слідуючий день,- святкували зелену неділю. Всі відпочивали, їли смачні вареники із суницями ранніми та із сиром! Вже у понеділок під вечір, після обід, дівчатка гуртом, з піснями проводити йшли русалочок, і несли вінки свої на річку та й спускали їх за течією, та …..ворожили! І так кожна переживала, щоб вінок не потонув і поплив як дальше, - доля визначалась цією миттю. Смішно, але ми так це з вірою і надією робили! Зелена неділі і проводи русалок- так у нас в селі називалися ці святкові дні. Жили звичаями пращурів, часом не знали: навіщо це все?, … а особливо проводи русалок? Хоча все проходило весело, щиро і з безмежною надією про щастя!
В далекому дитинстві ми теж святкували зелену неділю. Прибирали у будинках і у дворі, прикрашали у хаті любистком, м»ятою та зеленим аіром, а у дворі, обов»язково - гіллям липи та берези. Дуже гарно виглядало і дуже радісно! Крім того, у суботу дівчата йшли у поле, співали пісні і збирали волошку, ромашку та колоски зелені , і сплітали кожна собі вінок, і кожна мріяла про найкращий! Поверталися додому у вінках, які вдома знімали та несли на грядки з капустою( щоб росла велика?). Ввечері співали пісень, палили багаття- веселились , у сусідньому селі ще й каруселі та гойдалки майстрували!, А на слідуючий день,- святкували зелену неділю. Всі відпочивали, їли смачні вареники із суницями ранніми та із сиром! Вже у понеділок під вечір, після обід, дівчатка гуртом, з піснями проводити йшли русалочок, і несли вінки свої на річку та й спускали їх за течією, та …..ворожили! І так кожна переживала, щоб вінок не потонув і поплив як дальше, - доля визначалась цією миттю. Смішно, але ми так це з вірою і надією робили! Зелена неділі і проводи русалок- так у нас в селі називалися ці святкові дні. Жили звичаями пращурів, часом не знали: навіщо це все?, … а особливо проводи русалок? Хоча все проходило весело, щиро і з безмежною надією про щастя!