Ще з дуже малого віку - приблизно чотирьох років, мені почали снитись кошмари з надмірною регулярністю. Враження, які я там отримував, переслідували мене декілька днів. Але не зважаючи на регулярність, був відсутній якийсь паттерн, якісь нитки, які б зв'язували все докупи в один клубок, щоб я міг зрозуміти схожість чи подібність. Одним із найперших кошмарів, котрі я пам'ятаю, була невідома істота у чорному балахоні, яка пробралась у мій дім і врешті решт вирвала добрячий такий шматок з моєї шиї. В цьому були, звичайно, елементи безпорадності перед небезпекою, але також дещо інше - ілюзія безпеки. Ясна річ, що наш власний дім відчувається як фортеця, але чи є вона такою насправді? Та чи допомагають нам наші дії захистити себе? До прикладу в іншому сні я намагався втекти від чогось, вже й не пам'ятаю чого. Я тримав дверну ручку, щоб той, хто блукає коридорами, не зміг до мене дістатись, але відвернувся на мить і коли спрямував погляд до дверей, то побачив, що все ще тримаю дверну ручку, але от тільки вона не прикріплена до дверей - стіна разом з дверима якимось чином відзеркалилась і я стояв перед стіною, поки ці самі двері, але вже без ручки, були дещо правіше. В дверному проході на мене вже дивилась налита кров'ю пара жовтих і голодних очей. Але подібними сюжетами все не обмежувалось - бували й інші, на основі яких я жадав написати новелу, коли ще горів бажанням писати - то були цілі сюжети і я часто бачив світ очима різних персонажів. Я був священником, котрий намагався тримати якесь середньовічне село докупи, поки щось невідоме нападало на це село щоночі, мав свої почуття до різних людей, з якими формував стосунки і моральний кодекс, який мені був не близьким, іншим разом я бачив світ очима матері, яка на межі божевілля вийшла на шлях війни з древнім злом, що забрало її дитину. Подекуди я казав друзями "я прокинувся розчарованим, бо мені наснився нудний кошмар", адже гадки не мав, як мені сплести з цього сюжет та історію. Власне, є один з кошмарів, який я досі тримаю в голові з метою все ж повернутись до письменницької діяльності, хоч і те, що я написав у віці дев'ятнадцяти років не можна назвати повноцінною книжкою.
Я, в цілому, вів до дечого іншого, але але, як завжди, на половині шляху збився. В горорах дуже не вистачає не лише відчуття безпорадності (яке, власне, наявне, та не в тій мірі, яку я собі уявляю) а відчуття, яке можна описати словами на кшталт "що тут бляха відбувається" як у тих снах, де тобі треба йти по сходах, а вони дуже дивно влаштовані. Також ілюзія безпеки, про яку я казав, теж зустрічається дуже рідко, як на мене
@@shishko стосовно ілюзії безпеки сумніваюсь, що в іграх або фільмах таке можна провернути хоча б через те, що з самого початку ти знаєш жанр і розумієш, що тебе збираються лякати) P.S. Напиши вже нарешті свою книгу((
Ну оці сни з дитинства це повна жесть. Все здавалося настільки гіперболізованим та гротескним. Я досі не можу забути той сон, коли я бігав по під'їзду багатоквартирного будинку (навіть не мого) і тікав від Садако Ямамури. Це настільки страшно було, що я тоді якийсь час боявся засинати)
ну тут я думаю це дууже суб'єктивно, мене не лякають скрімо ферми де не дають відбиватись, і в той же час від мертвого космосу іноді кирпичі відкладував) дякую за відео))
Класне відео) З цікавістю б глянула на відео з темами: 1 Твоя топ -підбірка найкращих хорорів та 2 Топ найочікуваніших ігор від тебе (причини вибору теж цікаві)
дуже кайфове відео. цікаво послухати думки автора про "артхаусність" нових хоррор ідей і те як вони можуть вписуватись в геймплейні механіки що ми вже знаємо, а також (можливо) породжувати нові механіки
Імхо, для мене відкриттям по іграм в жанрі хоррор став Alan Wake 2 (потім я ще в Control пограла, не так моторошно, інші відчуття, але дуже крута атмосфера теж). Алан прям топчік - різні механіки на різних етапах гри, атмосфера просто вишибає з реальності (на якийсь час забуваєш, що в нас Війна), є настільки шикарні скрімери і такі аргонічні, що не передати словами. Короч це дуже крутий експіріанс) Також хотілося б відмітити Dead Space - теж дуже атмосферно, відчуття самотності, монстри, в яких ти віриш))
Я зіграв в невелику кількість хорорів, тож мені важко сказати, що саме мене в них найбільше лякає. Хоча якщо трохи подумати, то це буде невідомість і коли в хорорі все пояснюється не містикою чи потусторонніми силами, а людськими вчинками. Бо в таких випадках я починаю задумуватися, що такі ж неадекватні та психічно неврівноважені люди можуть трапитися мені й в реальному житті, від чого мурахи пробігають по тілу. Дякую за працю та творчість! Цікаво було послухати думки стосовно ідеальної хорор гри.
Згоден, щодо людських вчинків. Коли добре щось завуалюють, а під кінець розкриваються всі карти і стає ясно, що ні містичні сутності, ні демони не задіяні - це завжди цікаво)
Доброго дня. Питання: На Вашу думку, чому образ немовляти часто використовують щоб налякати гравця? Друге: Як думаєте, якщо неповнолітня людина почне грати в хорор, чи сильно це вплине на її світогляд? Третє: Якщо під час гри в хорор людина отримує долю адреналіну, то чи може це стати маленькою залежністю? (грати для того щоб отримати чергову долю адреналіну) Цікаво буде почути відповіді, якщо Вам буде цікаво на них відповісти.
Привіт 👌 Про це можна довго розмірковувати насправді. Скажу лише що, образ немовляти - непогане рішення. Але, якщо його реалізувати правильно. Наприклад, згадати P.T. - там це було дуже моторошно і максимально неприємно. Щодо неповнолітніх в хорорах - ну це я. Я так починав, мене це дуже лякало. Я сильно боявся, але врешті-решт мене цей жанр настільки затягнув, що досі нічого цікавішого я для себе не відкривав. Ну а про третє, якщо людина дійсно отримує адреналін від хорорів - то я хорорний наркоман, ось що можу сказати)
@@d1e.young_ Було б цікаво, але особисто я надаю перевагу класиці. Замок, по якому бродять монстри або величний вампір. Я цілий список ігор не раз перепройшов, щоб насолодитися розкішшю місця: Amnesia: The Dark Descent, Nosferatu: The Wrath of Malachi, Clive Barker’s Undying, Clive Barker’s Jericho(там є розкішний римський палац, хоча і кривавий), Layers of Fear (дякую, що показали фрагменти в відео), Resident Evil 4...
Ну, по горорам, я не спеціаліст, бо мало награності, типу так моя юлюблена серія dead space чи FEAR, але і горорами їх важко назвати😅 Але от край оф фір, ну мене не зацепило, що поробиш😊 Тому і питання задати цікаве не зможу. Але особисто мені було цікаво послухати, всетаки всіх лякають різні речі.
Що до атмосферни і сюжету, мені тут дуже сильно подобається Five Nights at Freddy's від першої до четвертої частини. Місцевість знайома, в якомусь сенсі рідна але... Ти розумієш що це хоррор і що в якийсь момент в тому чи іншому місці може вилізти стрьомний аніматронік якому ти нічого не зробиш. Тобто воно знайоме, рідне, але в той же час лякає. Що до сюжету, багато хто думає шо Скотт просто крав фанатські ідеї і це брехня. Якщо уважно слідкувати за деталями, слідкувати за тим що тобі каже чел по телефону і грати в міні-ігри то усвідомлюєш весь пі... Жах. Жах від того шо така сама ситуація може бути і в реальному житті(якщо не брати до уваги містику). Також я не згоден з тим що у гравця повинен бути момент де у нього забирають зброю, ну типу... Гравець тікає від монстрів і думає "От знайду зброю і зафігачу тебе", а от створити монстра якого неможливо вбити звичайною зброєю... Гравець стріляє з усього що у нього є, використовує навіть рпг і вогнемет, але монстр регенерує і в цей момент гравець розуміє шо йому срака(приклад з гри Dead Space). Також місцевість повинна виглядати знайомою, рідною, але водночас і такою... Ну щось не так в ній. Щоб гравець грав і розумів що знаходиться в схожій місцевості і від цього буде тільки страшніше.
Дякую за відео, друже) Що гадаеш про роботи Chilla's Art? У них хоч і не всі ігри успішні, проте вони мають свій унікальний стиль та підхід до залякування. Як на дівчину, на мене особливо повпливав The Closing Shift. Було б цікаво побачити відео на тему)
У мене є одна ідея для відео по іграм від Шилас, там буде багато цікавого. Однак треба придумати як це реалізувати і докупити в стімі ігри цієї студії)
Дякую за відеос, ну для мене перший Аутласт колись був вершиною страху. Зараз от думаю другу частину зіграть, уже поставив трохи пограв, то так атмосферно рекомендую якщо перший пройшов)
Зараз настала епоха кооперативних хорорів. Як на мене, досить невдале поєднання, адже будь-яка гра в кооперативі перетворюється в комедію та постійний сміх гравців над усім. Такі ігри в стімі виходять одна за іншою. Нууу, таке собі... Я думаю, що для гарного хорору необхідно продумати обставини, за яких починаються події. Наприклад, коли чувак заліз у покинутий дім чи психлікарню - ну, тут вже приблизно зрозуміло, що далі буде. Тому що в реальному житті мало хто на таке зважиться. А от наприклад, коли у чувака, який вже декілька років ходить на свою нудну роботу, де нічого цікавого не відбувається - починається якийсь дивний двіж, який з кожним днем посилюється - це вже інша справа. Маю на увазі, що місце подій та навколишнье середовище повинне бути максимально простим, буденним, для того, щоб гравцеві було простіше асоціювати себе з гг і уявляти: а що, якщо таке сталося б зі мною... Ще дуже важливим елементом є те, що саме нас лякає, і на мою думку це вже не монстр, псих або привид, а щось невідоме. Те, що дуже складно пояснити і описати. Мабуть, цей момент проробити в грі було б дуже непросто. Ну і звичайно ж - несподівана кінцівка. Коли гравць відчуває полегшення після занурення у жах, відчуває фінал - але отримує якийсь "сюрприз". Така моя думка
Страшне в буденності - реально оригінальний хід і хороший прийом, але в кінці все-одно все зводиться до "начинки". Тобто і банальній історії з закинутим будинком може не бракувати напруги)
Невідомість завжди лякає найбільше. Але, нажаль, неможна користуватися цим всю гру. Якби можна було якось максимально спростити той бар'єр, коли ми бачимо монстра і невідомості більше немає. Ну типу, складно пояснити, але основна суть в тому, щоб змусити гравця боятися монстра. Так само, як тоді, коли ти ще про нього не знаєш. Можливо звучить як маячня (в голові це звучить розумно 😅). Але от як цього досягти і які прийоми для цього використовувати, це вже треба дуже довго сидіти і розмірковувати)
Нарешті хтось сказав про скрімери, які ти можеш і не побачити, але вони все одно там будуть🤩 Я ніколи не розумів, чому гра лякає персонажа, а не гравця!
Помітив для себе, що займаючись своїми справами у грі, випадково натрапити на якогось скрімака, який навіть не закричить при контакті - це повна жесть. Закричу я, і дуже гучно)
Пан Лавкрафт ще давним давно визначив що найстрашніший страх це страх незвіданого. І чесно кажучи серед хоррор ігор від великих студій я дійсно запам'ятав і полюбив лише одну гру що дає такий досвід - Перший дед спейс. Багато хто думає що дед спейс страшний хорошим і досить навіть проривним дизайном монстрів на свій час. Так, але це лише на поверхні Менша кількість людей копає глибше і приходить до висновку, що причина страху в ДС - саме в нашій самотності і замкненості в певному просторі, адже ми знаходимося в гігантському космічному кораблі, зробленому людьми з металу, в стінах якого сталося щось неймовірно жахливе і протиприроднє, чого не немало бути. А навколо - лише пустий космос, що є смертельним для людини. І я з цим також погоджуюсь - корабель просто неймовірно продумане і круте місце для гри, він ніби є додатковим персонажем Але все таки дед спейс не про це. Це історія в своїй суті - про силу, таємничу силу яка стоїть за некроморфами, яка може так спотворити і викрутити людське тіло, що це вже лише віддалено нагадуватиме людську істоту. Ця сила може залізти в голову і легко звести з розуму, при цьому знаходячись за сценою, просто передаючи свій сигнал через обеліск. І саме протиставлення маленької крихкої людини, тіло і навіть дух якої так легко зламати, чомусь невідомому, потайбічному, що знаходиться десь там, в майже безжиттєвому холодному мертвому космосі і нависає над всим людським родом, маючи на меті свої бажання, що непідвладні і незрозумілі таким маленьким істотам як людям - це і є суть дед спейс. Ця гра не лякає некроморфами чи самотністю в холодному неосяжному космосі, вона лякає вишуканіше, красивіше - невідомістю і нерозумінням, як і має бути Вишенькою на торті стає те, що дед спейс в своїй суті - чиста наукова фантастика взагалі без долі містики, хоча і може здатися так спочатку. Але в цьому і є суть, адже даний факт ще більше лякає і наближає цей світ до нашого. Коли розумієш це все, то стає ясно чому люди навіть через півтора десятка років повертають в мертвий космос, шукаючи відповіді в кривавих надписах на стінах корабля, зроблених в аганії людьми, які стикнулися з чимось таким, що навіть його образ зводить з розуму. Чесно кажучи для мене після першого ДС і його детального вивчення є мало хорорів які б були цікавими, ця планка надто висока
10:54 - "що навіть Резідент може бути не тільки Сурвайвлом, а й справжнім горором?" Ви напевне не грали у класичні Резіденти і ремейк першої гри? Останню в принципі прийнято вважати однією з найстрашніших ігор в історії. (топ-3 точно!) Ліза Тревор передає привіт😁 Тай взагалі, ставити в приклад village, а не одну з класичних частин серії, говорячи "що навіть Резідент може бути справжнім горором" в той час, коли серія RE якраз таки і сформувала жанр жахів, який ми знаємо сьогодні, звучить трохи смішно. Практично усі горори, що вийшли після, вчилися у Резідентів як правильно лякати, створювати нетипових монстрів, нарощувати саспенс і т.д. і silent hill не виключення. Ця серія в принципі була створена на базі перших Резідентів, лишень з акцентом на психологічні жахи. І ви будете здивовані, якщо я скажу, що єдина серія горорів, яка наблизиться до RE - це якраз тики таж silent hill, а не навпаки. Усі розробники модерн горорів й досі вчаться у Сіндзі МІкамі, як створювати справжні горори. Серія Resident Evil - це королева жахів, еталон жанру, друже! Роблячи відео на таку тему, згадуючи лише 7 і 8-му частини, як мінімум неправильно і виглядає так, що ви не дослідили тему як належить. Але загалом відео класне і атмосферне)
Ви не зрозуміли посил відео. Мова йде про сучасну гру жахів, яка буде лякати. Я проходив всі резіденти і знаю як починалася серія. Проте, зараз ті самі зомбі з 1 частини лякати аж ніяк не будуть, та й загалом гра застаріла в плані механік та геймплейних елементів (не хейт). Я говорю про Village саме як про гру, яка викорситала незвичайний перехід. Ось ти розвалюєш монстрів з різної зброї, а потім раз і ти вже в якомусь будинку, де гра повністю міняє свій жанр. Не треба звинувачити, що я не дослідив ту чи іншу тему)
Якщо ви так говорите про перший Резидент, це означає, що ви не знаєте як працює загальний тон жаху, (не в обіду), бо справа аж ніяк не в зомбі... І те, що гра може бути застарілою, не відміняє того, що вона все ще в топі найстрашніших ігор в історії. До слова саме ці застарілі механіки і роблять цю гру тою, ким вона є. Ну, а якщо мова про сучасні горори, то так і назвіть відео, тоді і претензій не буде, а то звучить все занадто загально. Тай взагалі, говорячи про сучасні проекти, треба звертатись до історії. В таких відео по-іншому ніяк. Принаймні я це так бачу. До речі, зі сучасних горорів, страшнішої гри за darkwood я не знаю. Це в принципі один з тих небагатьох горорів, який не щоб викликає страх, а панічні атаки😁 В цієї гри дісно є чому повчитися усім сучасним горорам☝
@@archivariusigroviy Я розумію як працює тон жаху, але справа в тому що на кожного він працює по своєму. Не може бути одна гра однаково страшною для всіх. Перший резік хороша гра, з цим важко сперечатися, навіть зараз. Але як жахи... не думаю. (особисто для мене) Перший Сайлент в цьому плані значно краще грає з атмосферою та загальним відчуттям і зануренням у гру. Така моя думка. Дарквуд не проходив, тому за це нічого не скажу. Загалом я не хотів вдаватися в історії серій чи взагалі щось таке. Я ж сказав у відео, що згадаю деякі моменти з хорорів, які особисто мене лякають. Тому так. Загалом я зрозумів вашу думку, надалі буду виражатися точніше у відосах)
Всіма кінцівками за таку рубрику як теорія хорору - в цьому напрямку насправді є куди копати) А особисто для мене подібні теми не можуть бути заїжджденими і нудними, бо хто б скільки разів не розбирав явища джампскеєрів, звуків, середовища і т.д. через призму іншого автора завжди знаходжу якісь нові нюанси. Якщо тобі самому подобається записувати такі ессе, то був би радий, якби їх було більше, або хоча б 50/50 з оглядами іграшок)
Мені сподобалось ділитися своїми думками і пробувати розкрити ту чи іншу тему. Тому, буду рухатись в цьому напрямку. Хоча, поки що огляди все-таки в пріоритеті)
Не знаю кому як, та й одразу зазначу, що в небагато хорорів я зумів пограти, та все ж - dead space це воно, трясця, скільки всього бачивчив за свої 18 років, але ця гра в мої 17 мене неймовірно вразила. Уся та моторошність, химерність, ембіенти, звуковий супровід, вигляд монстрів, усвідомлення того, що там сталося - жах жахом, ніде не почуваєшся в безпеці, кожна нова потвора по-своєму лякає, хоч персонаж і постійно в екшені та має знаряддя знищення
Дед Спейс - легенда, просто легенда. Не знаю як там справи з ремейком, досі не грав. Але ті відчуття, коли проходив вперше мертвий космос - це щось з чимось)
Взагалі будь-яка зміна вже відомих нам правил буде дуже лякати і ставити в глухий кут. І не дивно, адже як ми можемо бути впевнені в якійсь безпеці, шансі вижити, якщо в будь-який момент ситуація може змінитися? Найкраще, коли нам дають час забути про можливість зміни правил
Під час над роботою P.T. один із розробників промовився, що дійсно додавати моменти які по - справжньому тримають у страхі заборонено, типу є таке табу. Тому все і прісне і зводиться до манекенів і скримерів в екран. Але вони хотіли порушити це табу і зробити в цьому жанрі нове. І що в колекційне видання додаватимуть памперси ) Демо показало, що розробники були на правильному шляху
Цікаво буде послухати, чим тебе жахають фільми жахів. Тобто якщо в іграх зрозуміло: ти сам керуєш героєм і від твоїх дій залежать ті чи інші наслідки, то як бути з хорошими горор-фільмами, де глядач лише спостерігає? Або з книгами?
гарне питання, тому також хочу поділитись думкою)) для мене в фільмах найбільш жахаючі речі - це різні форми максимально абсурдного катування («людська багатоніжка», «колекціонер», «техаська різанина бензопилою»), різного роду секти з насильницькими традиціями (типу «сонцестояння»), різні кріпові аномалії (типу «1408»), ну і також дуже дуже дивна і зовсім незрозуміла атмосфера («тіні забутих предків»). думаю, у фільмах і книгах найголовніше - це зробити так, аби глядач/читач не могли передбачити наступні події або принаймні передбачили лише маленьку частинку, тоді буде постійна напруга і в кінці нагородити якимсь крутим фіналом))
Хм ... Цікаво ... Мене найбільше лякав SH з усіх цих ігор, тому ця серія для мене вище, ніж RE ... Я би додав до цього всього сказаного химерну "незрозумілість" ... SH був моторошним саме за його загадковість ... І в ньому був баланс, не був він якимось і надто сюрреалістичним ... Лякала якраз незрозумілість, бо, наче все відбувається реально, але з елементами якогось сну ... І невідомо чого очікувати ... От йдеш по коридору, а там стоїть пірамідоголовий ... Ну і кинься, нападай, закричи скрімером, але ні ... Він просто стоїть і дивиться ... І це страшно, бо незрозуміло, що очікувати ... А от заходиш в туалет на одному поверсі, потім виходиш на іншому ... Або зайва кнопка в ліфті з'являється ... І то на фоні якогось потойбічного ембієнту чи Акіри Ямаоки, який лупить по трубах ... І що відбувається, що це все означає ? Я не стверджую, що така химерна "незрозумілість" - це основне, але вважаю, що вона є одним з фундаментальних елементів хорору ...
Нам негайно потрібен сайлент хіл від першої особи. Ех конамі , дарма ви не дали Кодзімі створити власний сайлент P.S. Ненавиджу стартовий скрімер з Край оф Фіра 😠
Поставив лайк але відео НЕ сподобалося. Outlast, Cry of Fear.. Жодної згадки про серію Penumbra, Amnesia, а це кращі представникаи жанру. The Best Inside, Visage де є всі елементи, що озвучив автор у відео для "ідеального" жахастика
Дякую за лайк та коментар. Можу лиш сказати, що це початок серії роликів. Проба пера, так би мовити. Те, що одразу згадалось я й додав. З часом продовжу цю серію відосів, буду додавати інші ігри та знакові моменти в них, на мою думку)
Скрімери - застаріла фігня. В такому випадку лякаєшся не так когось страшного, як те, що воно неочікувано вилізло і кричить. Так само й людина може налякати та різниця між переляком від неї і монстра буде невеликою. Як на мене більше лякає атмосфера та неминучість, ніж скрімери
Мене раніше лякала гра Пенумбра (та і досі лякає). Попри те що у першій частині легко вбивати ворогів, творці створили АТМОСФЕРУ. Але найбільше мене налякала і зачепила гра Cry of fear. Вона лякає тим, що там описаний справжній жах проблем з головою, вона показує що відбувається у голові у людини яка була зламана морально, а потім і фізично. І це те що може статись з усіма. Також згадую якусь гру з плеймаркета де треба було ходити у темряві і збирати ключі. А ще якась головоломка була на телефон, де була просто чудова атмосфера
@@d1e.young_ НУ мене більше лякала перша частина, де просто собаки. Тому що там була стара шахта, багато чого було невідомо. А в 2 частині вже +- зрозуміло що був якійсь експеримент, дія відбувається у лабораторії... 2 частина трохи лякала але не так як 1
Зашторюю вікна, заварюю маккохфе, вимикаю телефон, щоб ніяка корпоративна особа не відволікала, і готуюсь кайфувати від нового відосу)))
Ооо таак))
Топ!
Дуже цікаво.
В F.E.A.R. теж дуже багато скірмерів, які можна пропустити. І проходячи повторно можна помітити щось, що не помітив раніше.
Є таке, ну Фір прям більше в шутер аніж у хорор)
Коментар на підтримку каналу вітання з Харкова. Дякую за огляд
Вітаю! Дуже вдячний за підтримку 🤝
Кайфове відео! Глянув як і обіцяв 🎉 мені подобається)
Оо дякую, дуже приємно 🤝
Ще з дуже малого віку - приблизно чотирьох років, мені почали снитись кошмари з надмірною регулярністю. Враження, які я там отримував, переслідували мене декілька днів. Але не зважаючи на регулярність, був відсутній якийсь паттерн, якісь нитки, які б зв'язували все докупи в один клубок, щоб я міг зрозуміти схожість чи подібність. Одним із найперших кошмарів, котрі я пам'ятаю, була невідома істота у чорному балахоні, яка пробралась у мій дім і врешті решт вирвала добрячий такий шматок з моєї шиї. В цьому були, звичайно, елементи безпорадності перед небезпекою, але також дещо інше - ілюзія безпеки. Ясна річ, що наш власний дім відчувається як фортеця, але чи є вона такою насправді? Та чи допомагають нам наші дії захистити себе? До прикладу в іншому сні я намагався втекти від чогось, вже й не пам'ятаю чого. Я тримав дверну ручку, щоб той, хто блукає коридорами, не зміг до мене дістатись, але відвернувся на мить і коли спрямував погляд до дверей, то побачив, що все ще тримаю дверну ручку, але от тільки вона не прикріплена до дверей - стіна разом з дверима якимось чином відзеркалилась і я стояв перед стіною, поки ці самі двері, але вже без ручки, були дещо правіше. В дверному проході на мене вже дивилась налита кров'ю пара жовтих і голодних очей. Але подібними сюжетами все не обмежувалось - бували й інші, на основі яких я жадав написати новелу, коли ще горів бажанням писати - то були цілі сюжети і я часто бачив світ очима різних персонажів. Я був священником, котрий намагався тримати якесь середньовічне село докупи, поки щось невідоме нападало на це село щоночі, мав свої почуття до різних людей, з якими формував стосунки і моральний кодекс, який мені був не близьким, іншим разом я бачив світ очима матері, яка на межі божевілля вийшла на шлях війни з древнім злом, що забрало її дитину. Подекуди я казав друзями "я прокинувся розчарованим, бо мені наснився нудний кошмар", адже гадки не мав, як мені сплести з цього сюжет та історію. Власне, є один з кошмарів, який я досі тримаю в голові з метою все ж повернутись до письменницької діяльності, хоч і те, що я написав у віці дев'ятнадцяти років не можна назвати повноцінною книжкою.
Я, в цілому, вів до дечого іншого, але але, як завжди, на половині шляху збився. В горорах дуже не вистачає не лише відчуття безпорадності (яке, власне, наявне, та не в тій мірі, яку я собі уявляю) а відчуття, яке можна описати словами на кшталт "що тут бляха відбувається" як у тих снах, де тобі треба йти по сходах, а вони дуже дивно влаштовані. Також ілюзія безпеки, про яку я казав, теж зустрічається дуже рідко, як на мене
@@shishko стосовно ілюзії безпеки сумніваюсь, що в іграх або фільмах таке можна провернути хоча б через те, що з самого початку ти знаєш жанр і розумієш, що тебе збираються лякати)
P.S. Напиши вже нарешті свою книгу((
@@noirespark9274
Але це можна вбудувати в ігри інших жанрів. Хоррор не як страва - а як спеція, розумієш.
Ну оці сни з дитинства це повна жесть. Все здавалося настільки гіперболізованим та гротескним. Я досі не можу забути той сон, коли я бігав по під'їзду багатоквартирного будинку (навіть не мого) і тікав від Садако Ямамури. Це настільки страшно було, що я тоді якийсь час боявся засинати)
@@d1e.young_ треш..)
Доволі цікаве відео-роздум, можливо воно наштовхне когось з глядачів, а може і вас на розробку свого ідеального хорора )
Головне щоб мені давали пограти в свої хорори)
Привіт Ярослав
Праця йде ,а я буду дивитися всі відео які не дивився, і черпати натхнення
Привіт, дякую за перегляд)
1)Ого, куди Фонд дотягнув свої лапи, цікаво. (3:32)
2)F. E. A. R. доволі непогано змішує перестрілки з скрімерами.
Так так так думаю що хороше відео вийшло чекатиму ще схожих і ще пан Шишко дивує своїми крутими коментарями треба повчитись у нього
ну тут я думаю це дууже суб'єктивно, мене не лякають скрімо ферми де не дають відбиватись, і в той же час від мертвого космосу іноді кирпичі відкладував) дякую за відео))
Бо ДС перший це справжня база, створена по завітам Лавкрафта, але це реалізовано навіть краще. Я вже відписав великий коментар під відео про це
Мертвий космос то така лють була, особливо коли проходив перший раз)
Лайк, підписка та Привіт з Полтавщини 🤝🇺🇦✊
Класне відео) З цікавістю б глянула на відео з темами: 1 Твоя топ -підбірка найкращих хорорів та 2 Топ найочікуваніших ігор від тебе (причини вибору теж цікаві)
Дякую! Цікаво, треба собі записати цю тему)
дуже кайфове відео. цікаво послухати думки автора про "артхаусність" нових хоррор ідей і те як вони можуть вписуватись в геймплейні механіки що ми вже знаємо, а також (можливо) породжувати нові механіки
Дуже дякую! Після того, як зробив відео, на думку спало ще купа ідей, схоже доведеться робити 2 частину відео)
@@d1e.young_ так, так) потрібно зробити другу частину)
Прикро що майже забули про Amnesia The Dark Descent, гра була реально страшна
Вона й досі лякає, як і Пенумбра)
@@killgard Ооо досі пам'ятаю у першій Пенумбрі першу зустріч з вовком, від його завивання мурашки йшли по тілу
Прикол в тому, що після того, як я зробив відео - в голову прийшла ще купа нових ідей і різних моментів, про які варто було згадати)
@@d1e.young_ значить буде друга частина відео)
@@HaribolMykola ну в ідейному плані - так, але коли воно буде, покищо хз)
Просто неймовірне відео! Дуже цікаво!!🥰Новий формат у саме серце)
Дуже дякую! Радий це чути)
Прикольний відос, розмовні відео завжди мають таку лампову атмосферу, було б прикольно ще такі відео побачити в майбутньому))
Дякую! Буду думати над темами для майбутніх відосів)
Імхо, для мене відкриттям по іграм в жанрі хоррор став Alan Wake 2 (потім я ще в Control пограла, не так моторошно, інші відчуття, але дуже крута атмосфера теж). Алан прям топчік - різні механіки на різних етапах гри, атмосфера просто вишибає з реальності (на якийсь час забуваєш, що в нас Війна), є настільки шикарні скрімери і такі аргонічні, що не передати словами. Короч це дуже крутий експіріанс) Також хотілося б відмітити Dead Space - теж дуже атмосферно, відчуття самотності, монстри, в яких ти віриш))
Дуже цікаво насправді. Другого Алана я ще досі не торкався, хоча чув багато позитивного. Ну а Дед Спейс - легенда, тут більше нічого казати)
дякую за цікаве відео !
Вдячний за перегляд 👌
Я зіграв в невелику кількість хорорів, тож мені важко сказати, що саме мене в них найбільше лякає. Хоча якщо трохи подумати, то це буде невідомість і коли в хорорі все пояснюється не містикою чи потусторонніми силами, а людськими вчинками. Бо в таких випадках я починаю задумуватися, що такі ж неадекватні та психічно неврівноважені люди можуть трапитися мені й в реальному житті, від чого мурахи пробігають по тілу.
Дякую за працю та творчість! Цікаво було послухати думки стосовно ідеальної хорор гри.
Згоден, щодо людських вчинків. Коли добре щось завуалюють, а під кінець розкриваються всі карти і стає ясно, що ні містичні сутності, ні демони не задіяні - це завжди цікаво)
Дуже цікаве відео, дякую за нього, дало багато їжі для мізків 😉
Смачного ахахах
Дякую за відос
💘
Дякую за перегляд 🤝
Коментра для просування каналу) Дякую за твою працю:))
Дякую, дякую 🤝
Прикольно, давай більше
Доброго дня.
Питання: На Вашу думку, чому образ немовляти часто використовують щоб налякати гравця?
Друге: Як думаєте, якщо неповнолітня людина почне грати в хорор, чи сильно це вплине на її світогляд?
Третє: Якщо під час гри в хорор людина отримує долю адреналіну, то чи може це стати маленькою залежністю? (грати для того щоб отримати чергову долю адреналіну)
Цікаво буде почути відповіді, якщо Вам буде цікаво на них відповісти.
Привіт 👌
Про це можна довго розмірковувати насправді. Скажу лише що, образ немовляти - непогане рішення. Але, якщо його реалізувати правильно. Наприклад, згадати P.T. - там це було дуже моторошно і максимально неприємно. Щодо неповнолітніх в хорорах - ну це я. Я так починав, мене це дуже лякало. Я сильно боявся, але врешті-решт мене цей жанр настільки затягнув, що досі нічого цікавішого я для себе не відкривав. Ну а про третє, якщо людина дійсно отримує адреналін від хорорів - то я хорорний наркоман, ось що можу сказати)
@@d1e.young_ не отримав відповіді на перше запитання)
Дякую за прекрасне відео 👏🏼🤗
А я за перегляд ❤️
Добре! ДОБРЕ!!! Гарна ідея - гарний відос. Дякую тобі за відео)
Дякую за перегляд 👌
Мене в хорорах цікавить зовсім не страх, а сюжет і місце події. Бажано, щоб це був розкішний маєток або замок.
Ми вже маємо багато жахів, події яких розвиваються в маєтках чи замках. Цікаво було б глянути щось нове, щось нестандартне)
@@d1e.young_ Було б цікаво, але особисто я надаю перевагу класиці. Замок, по якому бродять монстри або величний вампір. Я цілий список ігор не раз перепройшов, щоб насолодитися розкішшю місця: Amnesia: The Dark Descent, Nosferatu: The Wrath of Malachi, Clive Barker’s Undying, Clive Barker’s Jericho(там є розкішний римський палац, хоча і кривавий), Layers of Fear (дякую, що показали фрагменти в відео), Resident Evil 4...
Крутезне відео, дякую за роботу)
🤝
Як раз піццу спикла , а тут відосик трапився в рекомендаціях ))
О, смачного і приємного перегляду)
@@d1e.young_ дякую
Дякую!
На здоров'я)
Ну, по горорам, я не спеціаліст, бо мало награності, типу так моя юлюблена серія dead space чи FEAR, але і горорами їх важко назвати😅
Але от край оф фір, ну мене не зацепило, що поробиш😊
Тому і питання задати цікаве не зможу. Але особисто мені було цікаво послухати, всетаки всіх лякають різні речі.
Топ контент, дякую. Цікаво було б вашу думку про Fear & Hunger. Культовий інді горрор з класним ворлд-білдінгом
Треба буде спробувати)
Що до атмосферни і сюжету, мені тут дуже сильно подобається Five Nights at Freddy's від першої до четвертої частини. Місцевість знайома, в якомусь сенсі рідна але... Ти розумієш що це хоррор і що в якийсь момент в тому чи іншому місці може вилізти стрьомний аніматронік якому ти нічого не зробиш. Тобто воно знайоме, рідне, але в той же час лякає. Що до сюжету, багато хто думає шо Скотт просто крав фанатські ідеї і це брехня. Якщо уважно слідкувати за деталями, слідкувати за тим що тобі каже чел по телефону і грати в міні-ігри то усвідомлюєш весь пі... Жах. Жах від того шо така сама ситуація може бути і в реальному житті(якщо не брати до уваги містику). Також я не згоден з тим що у гравця повинен бути момент де у нього забирають зброю, ну типу... Гравець тікає від монстрів і думає "От знайду зброю і зафігачу тебе", а от створити монстра якого неможливо вбити звичайною зброєю... Гравець стріляє з усього що у нього є, використовує навіть рпг і вогнемет, але монстр регенерує і в цей момент гравець розуміє шо йому срака(приклад з гри Dead Space). Також місцевість повинна виглядати знайомою, рідною, але водночас і такою... Ну щось не так в ній. Щоб гравець грав і розумів що знаходиться в схожій місцевості і від цього буде тільки страшніше.
Дякую за відео, друже) Що гадаеш про роботи Chilla's Art? У них хоч і не всі ігри успішні, проте вони мають свій унікальний стиль та підхід до залякування. Як на дівчину, на мене особливо повпливав The Closing Shift. Було б цікаво побачити відео на тему)
У мене є одна ідея для відео по іграм від Шилас, там буде багато цікавого. Однак треба придумати як це реалізувати і докупити в стімі ігри цієї студії)
Дякую за відеос, ну для мене перший Аутласт колись був вершиною страху. Зараз от думаю другу частину зіграть, уже поставив трохи пограв, то так атмосферно рекомендую якщо перший пройшов)
Проходив і перший і другий у свій час. Якісні, атмосферні хорори, в яких можна полякатися декілька разів)
Зараз настала епоха кооперативних хорорів. Як на мене, досить невдале поєднання, адже будь-яка гра в кооперативі перетворюється в комедію та постійний сміх гравців над усім. Такі ігри в стімі виходять одна за іншою. Нууу, таке собі...
Я думаю, що для гарного хорору необхідно продумати обставини, за яких починаються події. Наприклад, коли чувак заліз у покинутий дім чи психлікарню - ну, тут вже приблизно зрозуміло, що далі буде. Тому що в реальному житті мало хто на таке зважиться.
А от наприклад, коли у чувака, який вже декілька років ходить на свою нудну роботу, де нічого цікавого не відбувається - починається якийсь дивний двіж, який з кожним днем посилюється - це вже інша справа. Маю на увазі, що місце подій та навколишнье середовище повинне бути максимально простим, буденним, для того, щоб гравцеві було простіше асоціювати себе з гг і уявляти: а що, якщо таке сталося б зі мною...
Ще дуже важливим елементом є те, що саме нас лякає, і на мою думку це вже не монстр, псих або привид, а щось невідоме. Те, що дуже складно пояснити і описати. Мабуть, цей момент проробити в грі було б дуже непросто.
Ну і звичайно ж - несподівана кінцівка. Коли гравць відчуває полегшення після занурення у жах, відчуває фінал - але отримує якийсь "сюрприз".
Така моя думка
Страшне в буденності - реально оригінальний хід і хороший прийом, але в кінці все-одно все зводиться до "начинки". Тобто і банальній історії з закинутим будинком може не бракувати напруги)
Невідомість завжди лякає найбільше. Але, нажаль, неможна користуватися цим всю гру. Якби можна було якось максимально спростити той бар'єр, коли ми бачимо монстра і невідомості більше немає. Ну типу, складно пояснити, але основна суть в тому, щоб змусити гравця боятися монстра. Так само, як тоді, коли ти ще про нього не знаєш. Можливо звучить як маячня (в голові це звучить розумно 😅). Але от як цього досягти і які прийоми для цього використовувати, це вже треба дуже довго сидіти і розмірковувати)
Прикол хорора в тому, що коли психіка звикає до атмосфпри гри тоді хорор ппретворюється за звичайниф виживач/шутер.
Так, таке дуже часто (якщо не завжди). Хотілося б придумати, як це зламати. Щоб хорор лишався хорором до самого кінця)
капець, захожу на твоє відео і бачу 666 лайків, співпадіння, не думаю
Нарешті хтось сказав про скрімери, які ти можеш і не побачити, але вони все одно там будуть🤩 Я ніколи не розумів, чому гра лякає персонажа, а не гравця!
Помітив для себе, що займаючись своїми справами у грі, випадково натрапити на якогось скрімака, який навіть не закричить при контакті - це повна жесть. Закричу я, і дуже гучно)
Прикольно, наступне відео про ,,Лисого по контракту"?
Ще мабуть ні)
Все класно, лишень українською правильно - Горор.
Дякую за контент 🌚
Дякую)
Привіт, Ярослав!
тоді і від тебе чекаю лайк не коментарі 🌚
Привіт)
Пан Лавкрафт ще давним давно визначив що найстрашніший страх це страх незвіданого.
І чесно кажучи серед хоррор ігор від великих студій я дійсно запам'ятав і полюбив лише одну гру що дає такий досвід - Перший дед спейс.
Багато хто думає що дед спейс страшний хорошим і досить навіть проривним дизайном монстрів на свій час. Так, але це лише на поверхні
Менша кількість людей копає глибше і приходить до висновку, що причина страху в ДС - саме в нашій самотності і замкненості в певному просторі, адже ми знаходимося в гігантському космічному кораблі, зробленому людьми з металу, в стінах якого сталося щось неймовірно жахливе і протиприроднє, чого не немало бути. А навколо - лише пустий космос, що є смертельним для людини. І я з цим також погоджуюсь - корабель просто неймовірно продумане і круте місце для гри, він ніби є додатковим персонажем
Але все таки дед спейс не про це. Це історія в своїй суті - про силу, таємничу силу яка стоїть за некроморфами, яка може так спотворити і викрутити людське тіло, що це вже лише віддалено нагадуватиме людську істоту. Ця сила може залізти в голову і легко звести з розуму, при цьому знаходячись за сценою, просто передаючи свій сигнал через обеліск.
І саме протиставлення маленької крихкої людини, тіло і навіть дух якої так легко зламати, чомусь невідомому, потайбічному, що знаходиться десь там, в майже безжиттєвому холодному мертвому космосі і нависає над всим людським родом, маючи на меті свої бажання, що непідвладні і незрозумілі таким маленьким істотам як людям - це і є суть дед спейс.
Ця гра не лякає некроморфами чи самотністю в холодному неосяжному космосі, вона лякає вишуканіше, красивіше - невідомістю і нерозумінням, як і має бути
Вишенькою на торті стає те, що дед спейс в своїй суті - чиста наукова фантастика взагалі без долі містики, хоча і може здатися так спочатку. Але в цьому і є суть, адже даний факт ще більше лякає і наближає цей світ до нашого.
Коли розумієш це все, то стає ясно чому люди навіть через півтора десятка років повертають в мертвий космос, шукаючи відповіді в кривавих надписах на стінах корабля, зроблених в аганії людьми, які стикнулися з чимось таким, що навіть його образ зводить з розуму.
Чесно кажучи для мене після першого ДС і його детального вивчення є мало хорорів які б були цікавими, ця планка надто висока
Так, Дед Спейс це любов. Це не просто якісно продуманий хорор, а ще й дійсно цікавий сурвайвл. Цю гру пройшовши раз, вже не забудеш ніколи)
10:54 - "що навіть Резідент може бути не тільки Сурвайвлом, а й справжнім горором?" Ви напевне не грали у класичні Резіденти і ремейк першої гри? Останню в принципі прийнято вважати однією з найстрашніших ігор в історії. (топ-3 точно!) Ліза Тревор передає привіт😁
Тай взагалі, ставити в приклад village, а не одну з класичних частин серії, говорячи "що навіть Резідент може бути справжнім горором" в той час, коли серія RE якраз таки і сформувала жанр жахів, який ми знаємо сьогодні, звучить трохи смішно. Практично усі горори, що вийшли після, вчилися у Резідентів як правильно лякати, створювати нетипових монстрів, нарощувати саспенс і т.д. і silent hill не виключення. Ця серія в принципі була створена на базі перших Резідентів, лишень з акцентом на психологічні жахи. І ви будете здивовані, якщо я скажу, що єдина серія горорів, яка наблизиться до RE - це якраз тики таж silent hill, а не навпаки.
Усі розробники модерн горорів й досі вчаться у Сіндзі МІкамі, як створювати справжні горори. Серія Resident Evil - це королева жахів, еталон жанру, друже! Роблячи відео на таку тему, згадуючи лише 7 і 8-му частини, як мінімум неправильно і виглядає так, що ви не дослідили тему як належить.
Але загалом відео класне і атмосферне)
Ви не зрозуміли посил відео. Мова йде про сучасну гру жахів, яка буде лякати. Я проходив всі резіденти і знаю як починалася серія. Проте, зараз ті самі зомбі з 1 частини лякати аж ніяк не будуть, та й загалом гра застаріла в плані механік та геймплейних елементів (не хейт). Я говорю про Village саме як про гру, яка викорситала незвичайний перехід. Ось ти розвалюєш монстрів з різної зброї, а потім раз і ти вже в якомусь будинку, де гра повністю міняє свій жанр. Не треба звинувачити, що я не дослідив ту чи іншу тему)
Якщо ви так говорите про перший Резидент, це означає, що ви не знаєте як працює загальний тон жаху, (не в обіду), бо справа аж ніяк не в зомбі... І те, що гра може бути застарілою, не відміняє того, що вона все ще в топі найстрашніших ігор в історії. До слова саме ці застарілі механіки і роблять цю гру тою, ким вона є.
Ну, а якщо мова про сучасні горори, то так і назвіть відео, тоді і претензій не буде, а то звучить все занадто загально. Тай взагалі, говорячи про сучасні проекти, треба звертатись до історії. В таких відео по-іншому ніяк. Принаймні я це так бачу.
До речі, зі сучасних горорів, страшнішої гри за darkwood я не знаю. Це в принципі один з тих небагатьох горорів, який не щоб викликає страх, а панічні атаки😁
В цієї гри дісно є чому повчитися усім сучасним горорам☝
@@archivariusigroviy Я розумію як працює тон жаху, але справа в тому що на кожного він працює по своєму. Не може бути одна гра однаково страшною для всіх. Перший резік хороша гра, з цим важко сперечатися, навіть зараз. Але як жахи... не думаю. (особисто для мене) Перший Сайлент в цьому плані значно краще грає з атмосферою та загальним відчуттям і зануренням у гру. Така моя думка. Дарквуд не проходив, тому за це нічого не скажу. Загалом я не хотів вдаватися в історії серій чи взагалі щось таке. Я ж сказав у відео, що згадаю деякі моменти з хорорів, які особисто мене лякають. Тому так. Загалом я зрозумів вашу думку, надалі буду виражатися точніше у відосах)
Мені подобається новий формат відео. Як ідею можу запропонувати обговорення суто хорор жанрів у іграх і ваша думка та власний досвід.
Можна було б щось подібне зробити
Всіма кінцівками за таку рубрику як теорія хорору - в цьому напрямку насправді є куди копати) А особисто для мене подібні теми не можуть бути заїжджденими і нудними, бо хто б скільки разів не розбирав явища джампскеєрів, звуків, середовища і т.д. через призму іншого автора завжди знаходжу якісь нові нюанси.
Якщо тобі самому подобається записувати такі ессе, то був би радий, якби їх було більше, або хоча б 50/50 з оглядами іграшок)
Мені сподобалось ділитися своїми думками і пробувати розкрити ту чи іншу тему. Тому, буду рухатись в цьому напрямку. Хоча, поки що огляди все-таки в пріоритеті)
Не знаю кому як, та й одразу зазначу, що в небагато хорорів я зумів пограти, та все ж - dead space це воно, трясця, скільки всього бачивчив за свої 18 років, але ця гра в мої 17 мене неймовірно вразила. Уся та моторошність, химерність, ембіенти, звуковий супровід, вигляд монстрів, усвідомлення того, що там сталося - жах жахом, ніде не почуваєшся в безпеці, кожна нова потвора по-своєму лякає, хоч персонаж і постійно в екшені та має знаряддя знищення
Дед Спейс - легенда, просто легенда. Не знаю як там справи з ремейком, досі не грав. Але ті відчуття, коли проходив вперше мертвий космос - це щось з чимось)
Висновок: потрібно зробити сайлент хіл, але не сайлент хіл.
Прямо в ціль)
Одна з кінцівок доповнення Кіберпанку 2077, уце було стрьомно))))
Пам'ятаю, було)
Взагалі будь-яка зміна вже відомих нам правил буде дуже лякати і ставити в глухий кут. І не дивно, адже як ми можемо бути впевнені в якійсь безпеці, шансі вижити, якщо в будь-який момент ситуація може змінитися? Найкраще, коли нам дають час забути про можливість зміни правил
Невідомість лякає не тільки й не стільки в горорах, як у реальності) Тож цей інструмент був приречений працювати
Хах, та по суті ніщо так в житті не лякає як невідомість
Цікава тема і класний відос!
🤝
Нормальна тема, можна часом і розбавляти основну тематику каналу.
Оце і я так думаю)
Під час над роботою P.T. один із розробників промовився, що дійсно додавати моменти які по - справжньому тримають у страхі заборонено, типу є таке табу. Тому все і прісне і зводиться до манекенів і скримерів в екран. Але вони хотіли порушити це табу і зробити в цьому жанрі нове. І що в колекційне видання додаватимуть памперси ) Демо показало, що розробники були на правильному шляху
Ок за Ярослава кумедно😊
Чи це не жарт..🫥
Тобто? Який жарт?)
@@d1e.young_ Зрозумів😁
В такому разі приємно познайомитись😅🫱
І мені)
Ну, щощ час помирати молодим)
Коментар на місці, знач недаремно випустив відос)
Цікаво буде послухати, чим тебе жахають фільми жахів. Тобто якщо в іграх зрозуміло: ти сам керуєш героєм і від твоїх дій залежать ті чи інші наслідки, то як бути з хорошими горор-фільмами, де глядач лише спостерігає? Або з книгами?
гарне питання, тому також хочу поділитись думкою))
для мене в фільмах найбільш жахаючі речі - це різні форми максимально абсурдного катування («людська багатоніжка», «колекціонер», «техаська різанина бензопилою»), різного роду секти з насильницькими традиціями (типу «сонцестояння»), різні кріпові аномалії (типу «1408»), ну і також дуже дуже дивна і зовсім незрозуміла атмосфера («тіні забутих предків»).
думаю, у фільмах і книгах найголовніше - це зробити так, аби глядач/читач не могли передбачити наступні події або принаймні передбачили лише маленьку частинку, тоді буде постійна напруга і в кінці нагородити якимсь крутим фіналом))
@@amorpokorp супер, дякую!
Цікава тема, треба буде подумати над цим)
Хм ... Цікаво ... Мене найбільше лякав SH з усіх цих ігор, тому ця серія для мене вище, ніж RE ... Я би додав до цього всього сказаного химерну "незрозумілість" ... SH був моторошним саме за його загадковість ... І в ньому був баланс, не був він якимось і надто сюрреалістичним ... Лякала якраз незрозумілість, бо, наче все відбувається реально, але з елементами якогось сну ... І невідомо чого очікувати ... От йдеш по коридору, а там стоїть пірамідоголовий ... Ну і кинься, нападай, закричи скрімером, але ні ... Він просто стоїть і дивиться ... І це страшно, бо незрозуміло, що очікувати ... А от заходиш в туалет на одному поверсі, потім виходиш на іншому ... Або зайва кнопка в ліфті з'являється ... І то на фоні якогось потойбічного ембієнту чи Акіри Ямаоки, який лупить по трубах ... І що відбувається, що це все означає ?
Я не стверджую, що така химерна "незрозумілість" - це основне, але вважаю, що вона є одним з фундаментальних елементів хорору ...
Таак, цей елемент гарно вписується в хорор. Навіть зараз він працює. Ось, проходжу новий сурвайвл і коли я там це побачив, стало не по собі)
@@d1e.young_ спойлер до наступного відео)
І жодного слова про Сигналіс та Ізоляцію?
Щощ дуже просте питання чому люди грають в хорори?
За людей не знаю, а я граю - бо хочу отримати якісь відчуття. Страх, але умовний. Не той, що бачимо кожен день на вулиці. А інший, приємний)
@@d1e.young_ Я взагалі дед спайса не люблю бо страшний як чортик, але я його пройшов із-за сюжету
Нам негайно потрібен сайлент хіл від першої особи. Ех конамі , дарма ви не дали Кодзімі створити власний сайлент
P.S. Ненавиджу стартовий скрімер з Край оф Фіра 😠
П.Т. це досі найстрашніша хрінь, яку я бачив у хорорах. Забув якось зовсім про це сказати)
Якусь штуку, яка в страшні моменти буде обсмоктувати і покушувати ногу😂😂
😆 волаю
Поставив лайк але відео НЕ сподобалося. Outlast, Cry of Fear..
Жодної згадки про серію Penumbra, Amnesia, а це кращі представникаи жанру.
The Best Inside, Visage де є всі елементи, що озвучив автор у відео для "ідеального" жахастика
Дякую за лайк та коментар. Можу лиш сказати, що це початок серії роликів. Проба пера, так би мовити. Те, що одразу згадалось я й додав. З часом продовжу цю серію відосів, буду додавати інші ігри та знакові моменти в них, на мою думку)
Скрімери - застаріла фігня. В такому випадку лякаєшся не так когось страшного, як те, що воно неочікувано вилізло і кричить. Так само й людина може налякати та різниця між переляком від неї і монстра буде невеликою. Як на мене більше лякає атмосфера та неминучість, ніж скрімери
Скрімери на те й скрімери, щоб вилізати зненацька. Це важливий і правильний прийом, за умови розумного використання.
Мене раніше лякала гра Пенумбра (та і досі лякає). Попри те що у першій частині легко вбивати ворогів, творці створили АТМОСФЕРУ.
Але найбільше мене налякала і зачепила гра Cry of fear. Вона лякає тим, що там описаний справжній жах проблем з головою, вона показує що відбувається у голові у людини яка була зламана морально, а потім і фізично. І це те що може статись з усіма.
Також згадую якусь гру з плеймаркета де треба було ходити у темряві і збирати ключі. А ще якась головоломка була на телефон, де була просто чудова атмосфера
Пенубра лякала рівно до того моменту, коли я вперше побачив наших ворогів - отих чорних мужичків. А CoF тримав у напрузі до кінця гри)
@@d1e.young_ НУ мене більше лякала перша частина, де просто собаки. Тому що там була стара шахта, багато чого було невідомо. А в 2 частині вже +- зрозуміло що був якійсь експеримент, дія відбувається у лабораторії... 2 частина трохи лякала але не так як 1