Тут Я виросла… а тепер все зруйновано рашистами.
Вставка
- Опубліковано 20 вер 2024
- Приїхала в селище Луч, де виросла, це моя Батьківщина. Мое дитинство, моє життя до 2000 року пройшло саме тут .
Сумно бачати як зникає « Луч» особливо після обстрілів рашистами. 2,5 роки люди виживають, а не живуть…
Чи відновиться селище - складно сказати.
Миколаїв ЖИТТЯ під час війни. Гроші Допомога Робота Вода
• Миколаїв ЖИТТЯ під час...
МИКОЛАЇВ- розстріляне місто, де продовжуємо жити, виховувати дітей та вірити
• МИКОЛАЇВ- розстріляне ...
З Днем Незалежності! Привіт з Дніпра-Запоріжжя🙋🏻♀️
• З Днем Незалежності! П...
✅Інтернет-магазин Манія рослин
magiyaroslyn.com/
#магіярослин #подсилукаждому #садівництво
#війна_в_україні #миколаїв #саддача #подсилукаждому #садівництво #садгород #заміськежиття #рослини
Дякую за розуміння, співчуття, завжди є НАДІЯ🙏🏻🇺🇦
❤️🩹 Сумно,боляче,до сліз... Як же пошматована наша країна,скільки горя принесла війна...
Але ж ми вистоїмо! Обов'язково все здолаємо! Тож тримаймося! Продовжуєм жити,садити квіти,збирати врожаї,наближати нашу ПЕРЕМОГУ!
Всім добрим людям міцного здоров'я,сили духу,наснаги та надхнення! З Днем Незалежності України!💙💛
Я теж нещодавно потрапила у місця, де пройшло дитинство, водночас гірко від побаченого та радісно від споминів. Мені вже багато років, але неначе це було зовсім недавно, раділи, сміялися, купалися в річці, каталися на велосипедах і це було щастя! Мрію побачити нашу Україну вільною та могутньою! Переможемо! З Днем Незалежності!
Так и будет 💯
Було дуже гарно😢
Я з Запоріжжя. Нажаль і в нашій області багато руйнувань, і в місті. Співчуваю вам. На це дивитись болісно. Уявляю, як вам... Сподіваюсь, що Україна все одно розквітне. Вірю в це і в нашу перемогу.
Навіть німецьки фашисти так не знищували все! Асвабадители! Щоб їм!!!
Як я Вас розумію! Я ридала вголос на нашому прекрасному Славкурорті, коли взимку приїздила зустрічатися з чоловіком, який тоді боронив цей напрямок. Дуже хочеться вірити, що ця перлина з солоними озерами, лікування грязями, прекрасним парком колись воскресне і зацвіте! Ваше селище теж чудове, видно, що південь, рослини, як наче їдемо до Крима...дай Бог відродження всій нашій країні і таким містам,містечкам, селищам і селам❤
Дорога Тетяно, дуже на часі це Ваше відео! Я дивилася, ніби перегортала сторінки фотоальбому. Тепер я розумію, чому Ви така, яка Ви є😊: жінка, якій люба робота під силу! І біль, і ностальгія , і віра в те, що все буде Україна- ось мої емоції після подорожі у Ваше минуле, куди Ви взяли нас, підписників, з собою! Дякую Вам, натхнення і успіхів у всіх справах ❤!
Дякую за цю подорож до минулого, за відвертість. Зараз якраз час нам все переосмислити і мріяти про нове життя для рідних улюблених місць. Все буде Процвітаюча Україна!
Я продала батьківську хату... таке відчуття, ніби дитинство своє продала. Жили там, наш рід, на тому дворищі, з діда-прадіда, а продавати довелось саме мені...
Втішаю себе тим, що хата ще якийсь десяток років проживе, не перетвориться в пустку, і що ще чиїсь онучата виростуть на тому подвір'ї, як ми колись...
Тяжко на це все дивитися,правда.Ще до війни почали села,селища занепадати😢Старі повмирали,молоді-виїхали,а зараз війна ще більше прискорює виїзд і з немалих міст прикордонних,прифронтових.це звісно дуже лячно...але вистоїмо,переможемо,відбудуємо!
Так, дівчата, дійсно дуже сумно бачити ті місця, де пройшли найкращі роки життя, безтурботне сонячне дитинство...Я дивлюся і мене навіює сум та ностальгія... У тих місцях залишається частинка нашої душі❤ Тримаймося!
Дивлюсь. слухаю і згадую фільм і книгу Унесені вітром. Це про наші міста. наше зруйноване життя. Але піднімемось. Відбудуємось. Як сказала Скарлет: "Я подумаю про це завтра..." Буде новий день. буде життя.
Дякую за спогади, за запрошення на шлях через ваше дитинство! Нехай вілновиться, як Фенікс, ваш Луч. Нехай засяє і заквітне всіма фарбами перемоги! 🙏💙💛
Все буде УКРАЇНА ! 💙💛🇺🇦 Ми переможемо!
Сумно😢. Бажаю українцям перемоги і щастя.🙏💛💙
Як сумно. Війна це щось страшне. Я з Києва . Після страшних обстрілів в перші дні їдеш по місту, а кругом траншеї, блокпости і їжачкі як у фільмах про велику вітчизняну . Тримаймося. Це наша земля . Ми обов'язково переможемо і відбудуемо.
Зворушливе відео! Уявляю, що я побачу після звільнення свого селища. Велика шана вашому батьку. Дякую за приємні спогади. Рашисти не мають права на існування !
Мати божа, а я з 1986 року працювала в Миколаїву в Жовневому РВНО , бухгалтером з нарахування зарплати. Лучевська школа була в нашому відділенні, памʼятаю як директор та діловод приїздили, привозили табелі та накази, щоб нараховувати заробітну платню.
Доброго вечора Танюша.Дякую за спогади,я з задоволенням дивилась і згадувала,як в 80роки ми приїзжали в Луч по роботі,в будинок побуту,яке було прекрасне село,які люди.А тепер все зруйноване, може хтось би і жив,а немає де.Бажаю нам перемоги.Миру і здоров'я.Зі святом всіх.🩵💛🩵💛🩵💛
Сумно та боляче.А колоради це, мабуть, обов'язки усіх детей -якщо батьки мали город 😏. Також не вирощую картоплю.Але я вірю що "Україна буде цвісти 🇺🇦".
Вітаю, Тетяно! Такі подорожі в дитинство завжди щемливі, навіть якщо все вціліло. Час невблаганно міняє все довкола і ми змінюємось. Добре, що у Вас було таке дитинство, добре, що живі батьки, які багато чому навчили. З вдячністю пам'ятатиме минуле, житиме в непростому сьогоденні, з надією дивитемось в майбутнє! Дякую Вам за ці емоції!
"Луч зникає"- шкода, дивилася , а серце щімить-боляче - скільки горя!!! Але ж назва - Луч- він проб'ється усюди, як загляне сонкчко. Двй Боже щоб лучик щастя був у кожній родині!!!
Присоединяюсь к вашему оптимистичному комментарию.Сквозь горе и разруху пусть возродится ваше родное место,Таня.Как росток под лучиком света.
Промінь
@@ТетянаКучеревська Мова йшла про назву селище, яке не перейменовували. Тому так і писала. Дякую за тлумачення
Минуле не повернемо. Але можемо створити майбутнє, яке візьме найкраще з минулого. Наш дух, наші мрії не зможе знищити ніяка російська нечисть. ♥
дорога Таню! Мені так приємно чути ваші теплі слова про тата ! Це найголовніше в житті дитини. Він освітив ваш життєвий шлях, заклав фундамент вашої впевненості! Мені цього бракувало все життя, хоча він жив поряд і за більш ніж 50 років не підійшов до мене , має іншу сімʼю . Тому сьогодні, коли залишаються розбитими сімʼї, діти - сиротами, батьки хоронять дітей , це великий біль ! Ці рани не годяться, їх не відбудувати, бо це душа. А все матеріальне відновиться ) вже не так як було колись , але оживе , лишається вірити і берегти один одного ! З великою повагою до Вас ! ❤
Я Вас і всіх українців обійняла!
Боже мiй, як зруйнувала наше життя ця страшна вiйна, перековерканi долi, занедбано дорогоцiннi роки життя, якi не повернуться, люди втратили не тiльки домiвки, а й своiх близких i рiдних, хто вiдповiсть за всi цi жахiття, чи свiт не бачить, що творить з нами ця проклята Росiя. Сумно, боляче до слiз дивитись це вiдео😢.
Дякую за спогади. Ви взяли від батьків найкраще.
Гарне кудряве волосся було❤
Сумно😢, дуже гарне містечко, такі чудові місця для відпочинку, і зруйновано 🥺.
Спогади це найтепліше для нашої душі 😔🫶.
Дорога Танюша ! Дуже рада бачити . Спогади ,спогади 😢 Важко дивитись на сьогодення. Хай в пам'яті залишаться дитячі спогади.❤❤❤❤❤
Наче сповідь, сумно, але цікаво дізнатися про Ваше дитинство, тримайтеся, тримаємося 😢
Подивилась,Таня,ваш ролик і ще раз упевнилась у тому,що краще не повертатись у місця свого дитинства,у місця далекої юності. Буде тільки розчарування.А ті прекрасні миті дитинства у рідних нам місцях нехай залишаються чарівними назавжди у нашій пам'яті.Багато разів я у цьому переконувалась,тому краще жити прекрасними спогадами і не позбавляти себе цього задоволення.А так усе перекреслюємо негативом сьогодення.Нехай наше серце завжди буде наповнене любов'ю до місця де закопаний наш пуп.Звичайно,це моя думка,бо моє дитинство вже дуже далеко- далеко за обрієм.Обіймаю Київ❤❤❤❤❤.
Бажаю щоб після війни це селище з такою гарною назвою Луч стало ще краще чим до війни і у Вашому дитинстві.
Неможливо дивитись без сліз! Но вівімо в ЗСУ і в таких сильних людей, як ви Тетянко)❤❤❤
Дякую, пані Тетяно, що ділитись з нами. Такі чудові і щемливі дитячі спогади…і такі жахливі реалії сьогодення…дуже сумно. Але життя триває всупереч всьому
Це капець,де я була коли ви в нас ходили(
Я живу у тім же домі,у мене приліт в квартиру.
Наталочку також бачіла,коли вона приїздила)))
А ваш гараж місяць назад був ще без криши і весь у дирках від кусків ракет. То його викупили молодці і до ладу привели
Дуже боляче.
Багато таких місць в Україні.
Дуже сумно дивитись на руйнування,але було цікаво послухати про ваше життя .
Дякую, Тетяна, що поділилися своїми спогадами дитинства! Так сумно, що селища зникають, вмирають... але разом з тим у ваш Луч пробивається промінчик це люди, які повертаються в нього попри все. От звідки у вас стільки досвіду, стільки жаги до праці, енергії. Вам її прищепив татусь, ви татусева донечка багато перейняли від нього. Мені цікаво було походити вашими місцями дитинства, дякую!
Дякую...
Сумно.
Мою бАтьківщину не бомбили, але теж занепадає. В сільському господарстві зараз багато рук не потрібні при сучасній техніці, а іншої роботи обмаль. От і кажу, що зрівняють колись будинки з землею та засіють житом/пшеницею та й згадки не залишиться... і це буде закономірно, та й правильно. А хліб буде гарний на наших чорноземах...
❤❤❤
Це відео про те, що ніщо не буває вічно. Це нагадало мені про "пичини". Так називають у нас місця на городах, де погано родить. Там світліша земля, бо більше глини. Саме там колись були хати. А ще є кущі бузку між городами. І дивує це . Бо вулиці зараз зовсім не там. Містечко Ваше, Тетяно, порадувало чистотою. Шкода, що занепадає. Буде робота, то будуть і люди. Після перемоги все налагодиться, бо місце гарне. Удачі вам! Слава ЗСУ !!!
Тетяночко дякую за відео , хоч дуже сумне ну правдиве. Ці злочинні діі не можно простити, скалічені долі, загублені життя, руйнування . Тільки квіти дадуть нам сили для від будови Украіни. Я дивилася всі Ваші відео, з самого початку, і зараз продовжуюдивитися з Даніі, купую насіння квітів і збираю де тільки можливо все підписую і буду прикрашати Украіну після Перемоги, пишу , а сльози заливають очі, не дали прокляті окупанти, займатися любимою справою під мирним небом….
Ваша розповідь дуже чутлива і сумна! Війна триває і це біль ….! Ви талановита жінка! Я дивлюсь ваш канал, бо ви трудівниця!
Болісна дивитись на ці руйнування. У мене теж залишилась старенька хата від батьків в Чернігівській обл. Літом ми приїздимо як на дачу. Село теж потихеньку зникає. Закрили школу, почту, медпункт. Потихеньку все занепадає. Болісно на це все дивитись. Скоро в селі залишаться тільки дачники.
Але я вірю, що закінчиться війна і буде відродження всієї України і розквітнуть села з новою силю. Вірю в це, по другому і бути не може. Ми сильна нація, витримаємо все
Всім сил, терпіння і віри в нашу перемогу. ❤❤❤
Дай боже і нам в Херсон повернутися!
Ми теж чекаємо, коли повернемося до свого рідного міста Херсона..
@@ТетянаКучеревська вітаю земляків! дай Боже!
Дивилась Ваше відео і не могла стримати сльози. Як же ЦЕ БОЛЯЧЕ!!! БОЛЯЧЕ бачити в що перетворили нашу квітучу країну. Але водночас і радію за Вас. Ви хоч на деякий час повернулись в місця дитинства, в спогади, які в нас ніхто не забере і не зруйнує.
Ваша правда: пам'яти важливо, так ми вчимося цінувати життя, любити свій край.
Людська природа, на жаль, така, що усвідомлення цінностей іноді приходить лише коли щось втрачаєш, або коли є загроза втрати.
Я з Чернігова. Тримайтесь. Головне позбутися цих дикунів. Все відбудується. З 22-го року допомогаю з розбором завалів, багато чого відновлено. Тільки б живі залишились
🫂🫂🫂з вашого дозволу…
Плачу😢...
Як боляче дивитися 😢...
Добрий день, Таню. Ви дуже мужня людина. Я б не змогла поїхати в місця, де народилася, знаючи про те, що його практично не існує. Коли Ви розповідали про маму подруги, яка плакала з подушкою в зубах, я не витримала і розревілась. Я була після деокупаціі в Херсонській області в смт.Велика Олександрівка, це Батьківщина моєї подруги, мені так було моторошно, що я кожну хвилину питала її: ми вже все, ми ідемо? Ми з Вами сусіди, я з Дніпра, у нас в місті теж багато руйнувань, але не так, як в Запоріжжі. Місто поруч і ми навіть гуляти їздили на Хортицю, мені так страшно побачити Запоріжжя, бо знаю скільки їм прилітає. Але українці працьовиті і ми все відновити, Україна буде ще гарніше. Головне- дочекатись Перемоги і ми Переможемо, бо у нас наймужніші хлопці. Зі святом Незалежності всіх.
Навіть, як що це містечко вмирало, то теж сумно, але руйнування війною, це інші відчуття ❤❤❤❤❤
Дякую Вам, Тетяно. Це відео дуже потрібно всім нам, як памʼять і про наше дитинство. А також як свідчення про жорстокі злочини і геноцид нашого народу росіянами.
Хай же Промінь віри, надії і любові переросте колись в реальність відродження всіх наших занепалих,пошкоджених і зруйнованих міст і селищ, хай квітне і розвивається наша люба Україна ❤️🙏🏻
Сумую разом з Вами Таню.Це дуже важко,особливо доя таких ,як ми з Вами,закоханих у рослини,землю, довкілля.Коли хочеться нарядити,прикрасити все навколо,а тут такі руйнування,пустка і сум.
Розрада тільки і своїй родині,дітях.
Надія ще є.Тримаймось.❤
Так ви Хазяйського роду ! Тепер зрозуміло чому у вас не розряджаються "батарейки" в дорослому житті.
😢😢😢
Дуже зворушливе відео. Шкода, що таке відбувається. Я частину дитинства жила в Снігурівському р-ні, і теж полюбляли їсти маслини.❤❤❤
Таню, Ви неймовірно сильна людина , якщо змогли пережити побачене та з такою стійкісю транслювати на весь світ біль та рани рідних куточків своєї батьківщини...Надихаюся Вашою мужністю та відвагою .Мені страшно навіть уявити , як ці люцифери щоденно обстрілюють беззахисних мешканців прифронтових поселень , а Ви так сміливо поїхали на побачення у таку критичну точку України. Дай Бог нам ,українцям, сили та мужності пережити ці страждання! Ця біль робить нас тільки сильнішими !
Ми обов'язково переможемо цю скажену нечисть! Все буде Україна, вільна та нездоланна
💛💙
Дуже гарне село у нас в місті немає і не було басейну ,але ми правда біля водосховища. Гарно було б відновити село. Тримайтесь . В нас зараз майже все місто у таких руїнах. Мабуть немає жодного будинку де б не було прильоту , рашисти 4 км від нас.
Співчуваю, дуже шкода.Шкода людей.Жили собі - не тужили і тут все- життя закінчилось. Сподіваюсь, що хтось із росіян подивляться вашу історію і зрозуміють що зробили і продовжують робити - знищувати, вбивати- злочин.
Чисто капець,при такій ситуації.Дуже шкода,що все порушили.Ми таке теж їли.
Нам за колорадського жука батько платив по 2 копійки. 50 жуків на карбованець... я в дитинстві й відчувала, що десь надурює...😁 Такі заробітки, що нічого й не заробиш 😁
Вітаю, Тетяна, я з Посада, з сусіднього села, теж розбитого. Мій двір та будинок спалили орки, але ми повернулися, живемо в палаткі вже більше року та відбудовуємо свій будинок. Я дивлюся всі Ваші відео,які допомагають мені спланувати та створити новий гарний, квітучий садок- це моя мрія.
За Луч тільки приємні спогади, теж відпочивали там і на басейні і в парку , дякую за відео.
Нам всім миру, скорішої перемоги, все відбудуємо.
🙋🏻♀️😍
Ви чудова людина,здоров'я вам і вашим близьким.Все переживемо,ми сильні українці,страшно дивитись Армагедон зробили наші сусіди на Україні,за що така кара.Тримайтесь!
Сумно спостерігати рідні місця. Але радісно що воно усе ще існує, є люди і є життя. Дякую за відео
Спадарыня Таццяна, я спадзяюся, не, нават не так, я ўпэўненая, што ўсё ва Ўкраіне будзе добра: вы працалюбівыя, моцныя духам, годныя людзі-- адбудуеце зруйнаванні, адновіце садкі дый кветнікі, абы загоіліся душэўныя раны.
Я памятаю, як мая залоўка з Чарнігаўшчыны (яна пабралася шлюбам з украінцам яшчэ ў савецкі час, выгадавала дачку і ўнукаў, зараз ёй за 70 год, ёсць праўнук), дык вось, калі ў цяжкія 90-ыя яна прыязджала да нас у Беларусь, у яе нават у думках не было, каб вярнуцца на радзіму, на Гомельшчыну. Казала: "Як я магу кінуць краіну, якая стала маім домам".
З павагай да вас, украінцы, з Беларусі🌻🌻🌻 Хутчэйшай перамогі над рашысцкай навалай.
Дуже сумно...🙏🙏🙏🙏
Біль, сум і сльози
Зато тепер весь світ побачив справжнє обличчя росіянців, дикунів недорозвинених зі зброєю.
Сумно...
🥺
Завдяки рашистам у всіх нас розбиті наші дитячі місця, спогади, пам'ять😢...
@@Oksanka-Oksanka а ще страшніше - розбиті долі наших людей, розбиті сім'ї, покалічені життя... одного хочу, хай повернеться їм запорєбрік сторицею те, що вони наробили чи підтримували тих, хто це коїв.
Невозможно сдержать слезу 😢😢😢. Если б я вернувшись на место детства такое увидела--слезы б градом лились , нервы у нас у всех конечно никакие ,в связи с этой войной. Держитесь , после войны все востановят , хоть возможно и нетак быстро. А поселок у вас был красивый и ухоженный , если даже был басейн и парк. Всего вам хорошего , все будет УКРАИНА !
Дуже Вам співчуваємо,навіть страшно уявити як це покинути все своє рідне, але ми українці, ми вистоємо і переможемо.
😢🙏🙏🙏
Як сумно.
А з мого міста, де я народилася та виросла тепер летять по нас ракети, на Київщину та на усю Україну.. 😢 Тримаємось 🙏
Тетянко , плачу ...
Як боляче дивитися😔....
Скільки горя принесла Росія в нашу країну. Сльози на очах.
❤❤❤
😢😢😢.
Як сумно😢
Дуже сумно. Як вони собі це будуть пояснювати, навіщо?
😢
Жутко смотреть на это😢так и жизнь😢
Скільки людських життів і доль, сімей поламала ця війна
Сумно дивитись на свій дім та свою школу
СЛАВА ЗСУ!
люди, так а хто вам що винен ? )
приїде хтось відновлювати вам у селі басейн ?
менше в інтернеті сидіть )
😢😢😢💙💛