🌻📘🌿Все треба робити вчасно, цінувати те що маєш, не підкорятись сліпо чиїйсь волі, ніколи не робити нічого на зло комусь. "Порівнюючи життя панів та мужиків, він глибоко пересвідчився, що бог не дав долі мужикам, що для мужиків нема щастя на землі". Повість не хотіли друкувати у львівській "Зорі", хоча написана була гарно, виразно, бо могла здатися "цензурі надто гострою, ніби пропагандою безшлюбного життя", та й "попи і черці вважали би її неморальною", і створили б редакторам проблеми, "що через один твір могли б весь збірник понівечити". Газета ж "Правда" надрукувала твір, і у "Слівці від редакції" відзначила, що в повісті автор розкрив проблему упадку моральності серед народу, та формального, поверхового відношення селян до релігії. І тільки "справдешня просвіта і наука та щира християнська проповідь зуміє здвигнути народ з упадку морального, защепити в нім справді релігійного духа, а не поверхове фарисейство". Ця повість відноситься до раннього періоду творчості Коцюбинського. Автор вважав її незрілою, тому багато часу потратив на редагування тексту, і щоб якнайкраще передати "український колорит". Твір друкували в Петербурзі і Одесі, де цензори вирізали 20 рядків з роздумами Гната про панське і мужицьке життя, що селяни безправні й досі не мають землі. Розділ 1 -- 00:07, Розділ 2 -- 28:31. Розділ 3 -- 1:06:02. Розділ 4 -- 1:29:44. Розділ 5 -- 2:03:20. Розділ 6 -- 2:35:25. Розділ 7 -- 1:29:44.
Дуже цікавий твір ❤люблю слухати про людські долі, про побут як люди колись жили одразу не хочеться нарікати на життя сьогодення 😮. Переслухала кілька разів дуже гарно прочитано❤. Щиро дякую, низький уклін Вам ❤. Я знаю вже дуже дуже багато творів українських письменників і завдяки Вам. ❤
Як гарно та правдиво описане життя та побут українського народу.Опис частування і як набирали страву ложкою і підкладали скибку хліба щоб незакапати скатерку,і чарка одна була і по колу підносили.
Дякую за прочитання... твір тримав в напруженні до кінця- сподівалась,що лиха не станеться... нажаль... твори того часу майже всі сумні. Чекаємо! (Крим)
Дякую, слухаю аудіозаписи тільки у Вашому читанні! Я в захваті від Вашого таланту! Ви відкрили для мене незнані досі шедеври рідної літератури ( Андрій Чайковський, Ганна Барвінок , Любов Яблонська Іван Зубенко та ін.),
Так було і у наші часи, мої бабуся мастили хату глиною і сохло так як описано,темні струпи як коріння дерева по стінах,а потім білили.І стояла біленька хатка з блакитними вікнами у зеленому садочку....і досі стоїть хоч давно вже немає тепла у хаті,померли усі.
Ми теж з бабусею ,як міла були ,хату мастили. Кізяк збирали,з піском та водою руками змішували (так мені подобався той запах свіжого конячого кізяку) ,і потім призьбу і з боків зату мастили,ото була забава нам,а потум коли воно висихало,то вже синькою білили і така хатка чепурненька стояла собі серед зеленого подвір'я ,що ніколи не забути те. Кожного року мастили хатку. Бабуся нас чекала з Одеси,щоб разом це робити.На одещині вікна були сині або зелені і синькою вже хто як хотів білив. У нас збоків була білена,а в когось і зелені вікна ,тільки ми казали "шибки" були,а одна хата навіть червона у когось є. Тай до сих пір там так. Дідучь був 1917 року,той нічого не змінилось. Тільки людей поменшало,бо молодь до міст великих поїхали..
Михаил Коцюбинский, писатель с Винницы, писал о жизни местных жителей и жителей окружных местностей. Был и остался пгт Браилов с красивыми прудами и озёрами, где Чайковский создал своё " Лебединое озеро". Писатель пишет реалистически, о чём напоминает топонимия. Только жаль Гната - Игната! Он в Сибири из-за убийства Олександры, нелюбимой жены, которая была достаточно агрессивной, а его Настя через два года позже вышла замуж за вдовца. Обидно, что так сложилась у нее жизнь. Настоящая верная супруга так не поступает.Но Закон на её стороне - она не была в браке с Игнатом. Поэтому и рассказ называется " На веру", то есть " Сожительство двоих" или " Дикий, свободный брак"!.😮Практически супружеская пара, но не в Законе - юридические права здесь не в силе.
Я не розумію, чому творці всякої серіальної муті не беруть ці укрліт і просто не міняють часи на сьогодні. Звичайні ж, побутові проблеми бідності і багатих любові і т.д., що не змінились асбсолютно за стільки років
🌻📘🌿Все треба робити вчасно, цінувати те що маєш, не підкорятись сліпо чиїйсь волі, ніколи не робити нічого на зло комусь.
"Порівнюючи життя панів та мужиків, він глибоко пересвідчився, що бог не дав долі мужикам, що для мужиків нема щастя на землі".
Повість не хотіли друкувати у львівській "Зорі", хоча написана була гарно, виразно, бо могла здатися "цензурі надто гострою, ніби пропагандою безшлюбного життя", та й "попи і черці вважали би її неморальною", і створили б редакторам проблеми, "що через один твір могли б весь збірник понівечити". Газета ж "Правда" надрукувала твір, і у "Слівці від редакції" відзначила, що в повісті автор розкрив проблему упадку моральності серед народу, та формального, поверхового відношення селян до релігії. І тільки "справдешня просвіта і наука та щира християнська проповідь зуміє здвигнути народ з упадку морального, защепити в нім справді релігійного духа, а не поверхове фарисейство".
Ця повість відноситься до раннього періоду творчості Коцюбинського. Автор вважав її незрілою, тому багато часу потратив на редагування тексту, і щоб якнайкраще передати "український колорит". Твір друкували в Петербурзі і Одесі, де цензори вирізали 20 рядків з роздумами Гната про панське і мужицьке життя, що селяни безправні й досі не мають землі.
Розділ 1 -- 00:07,
Розділ 2 -- 28:31.
Розділ 3 -- 1:06:02.
Розділ 4 -- 1:29:44.
Розділ 5 -- 2:03:20.
Розділ 6 -- 2:35:25.
Розділ 7 -- 1:29:44.
Дякую за гарне читання!
😊
Щиро дякую за неймовірно цікавий твір рідною мовою та чудове виконання!!!
Дякуємо щиро таланту Коцюбинського ,Лілі Мироненко, каналу! Долі,традиції,побут ...А мова,як сила Землі!!!
Зачарували душевним читанням та чудовим твором Коцюбинського!!!!! Щира подяка!!!!!
Дякуєм за вашу працю
Дуже цікавий твір ❤люблю слухати про людські долі, про побут як люди колись жили одразу не хочеться нарікати на життя сьогодення 😮. Переслухала кілька разів дуже гарно прочитано❤. Щиро дякую, низький уклін Вам ❤. Я знаю вже дуже дуже багато творів українських письменників і завдяки Вам. ❤
Шикарне прочитання схвилювало серце. Щиро дякую, пані Лілія. Ай да Коцюбинський ! Друзі, читайте українське.
Який твір ! Як описані долі людські !
😮Милий голос у Лілії Мироненко.
Сердечно дякую за Ваше мистецтво читання, неймовірні барви Вашого голосу! Здоров'я Вам, натхнення і щасливої долі!❤❤
Дякую щиро за твір М.Коцюбинського"На Віру"!❤
Як гарно та правдиво описане життя та побут українського народу.Опис частування і як набирали страву ложкою і підкладали скибку хліба щоб незакапати скатерку,і чарка одна була і по колу підносили.
Щиро Дякую ,дуже гарне оповI данье.
Дякую.
Дякую пані Лілії за чудове читання твору!❤
Дякую, дуже цікаво ❤
Дякую за чудове виконання.
Як гарно люди спілкуються, нажаль , в наш вік освіти, культура спілкування бажає кращого.
Я не згодга з вами.є різне. А побиття дружини, а те що жінка винна готувати, прибирати.
ГАРНИЙ ТВІР ,А ЧИТАННЯ НЕЙМОВІРНЕ!❤❤❤
Щиро дякую вам пані Ліля за вашу працю 🤗💐💙💛
Дякую за прочитання... твір тримав в напруженні до кінця- сподівалась,що лиха не станеться... нажаль... твори того часу майже всі сумні. Чекаємо! (Крим)
Дякую, слухаю аудіозаписи тільки у Вашому читанні! Я в захваті від Вашого таланту! Ви відкрили для мене незнані досі шедеври рідної літератури ( Андрій Чайковський, Ганна Барвінок , Любов Яблонська Іван Зубенко та ін.),
Чудова повість..дякую за прекрасне читання!!!
Дякую Лілечка❤Як завжди бездоганне прочитання❤Дуже професійно,кращий канал 🌺 🌼🌸
Обожнюю твори у читанні Мироненко. Дякую!
Дякую за вашу працю
Так було і у наші часи, мої бабуся мастили хату глиною і сохло так як описано,темні струпи як коріння дерева по стінах,а потім білили.І стояла біленька хатка з блакитними вікнами у зеленому садочку....і досі стоїть хоч давно вже немає тепла у хаті,померли усі.
Ми теж з бабусею ,як міла були ,хату мастили. Кізяк збирали,з піском та водою руками змішували (так мені подобався той запах свіжого конячого кізяку) ,і потім призьбу і з боків зату мастили,ото була забава нам,а потум коли воно висихало,то вже синькою білили і така хатка чепурненька стояла собі серед зеленого подвір'я ,що ніколи не забути те. Кожного року мастили хатку. Бабуся нас чекала з Одеси,щоб разом це робити.На одещині вікна були сині або зелені і синькою вже хто як хотів білив. У нас збоків була білена,а в когось і зелені вікна ,тільки ми казали "шибки" були,а одна хата навіть червона у когось є. Тай до сих пір там так. Дідучь був 1917 року,той нічого не змінилось. Тільки людей поменшало,бо молодь до міст великих поїхали..
А я и далее белой глиной освежаю стены
дома и люблю на полу
иметь осоку. Культура
подолян - винничан.😊
Постійно повертаюся до творів від авторів минулого віку.На жаль, не можу тішитись сучасними...
Дякую Вам.
Щіро дякую вам, пані Лілія 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Сердечко Вам!
❤
❤❤❤
Клас ❤
❤❤❤
Якщо є можливість і бажання допомогти каналу.
Буду дуже вдячна!
Картка Приват 4149 4378 7016 4041
Михаил Коцюбинский, писатель с Винницы, писал о жизни местных
жителей и жителей окружных местностей.
Был и остался пгт Браилов с красивыми прудами и озёрами, где
Чайковский создал своё " Лебединое озеро". Писатель пишет
реалистически, о чём
напоминает топонимия.
Только жаль Гната - Игната! Он в Сибири
из-за убийства Олександры, нелюбимой жены, которая была достаточно агрессивной, а его Настя через два года
позже вышла замуж
за вдовца. Обидно, что
так сложилась у нее жизнь. Настоящая верная супруга так не
поступает.Но Закон на
её стороне - она не была в браке с Игнатом.
Поэтому и рассказ называется " На веру", то есть " Сожительство
двоих" или " Дикий, свободный брак"!.😮Практически супружеская пара, но не в Законе - юридические
права здесь не в силе.
Я не розумію, чому творці всякої серіальної муті не беруть ці укрліт і просто не міняють часи на сьогодні. Звичайні ж, побутові проблеми бідності і багатих любові і т.д., що не змінились асбсолютно за стільки років
Дякую!!!
Дякую!
❤❤❤❤❤❤
❤❤❤