Дякую за таке цікаве та корисне відео. В мене наразі нема собаки. Але мрію, що колись буде) і я ці знання застосую і ще передивлюсь ❤ Я знаю про принцип винагороди за правильні дії і маю уявлення про собак та їхню поведінку. Але, авжеж, це недостатньо глибоко. В мене був собака, далматинець, на жаль, він помер, здається, у 2016 році у віці 14 років. Хворів в кінці. Грьобана війна також позначилась (я з Донецька; зараз там не мешкаю). Виховувала його я. Були певні помилки, зараз я б більше уваги приділяла вихованню. Але ще в дитинстві мені подобались книги та документальні фільми про собак. Моя перша книга з мінімумом картинок була щось типу «Клуб собаководів» чи щось таке. Там більше було про породи, здається. Ще була вже пізніше, коли пройшли важкі 90ті, зʼявилась офігенно (правда, російською мовою) книга дуже яскрава з породами собак, там і про поведінку було щось, і про догляд. Взагалі ми з моїм Елем (його звали Ель) пережили багато пригод, переживань, радостей і всього-всього! Шкода, що не так усвідомлено, як зараз би це робила, займалась вихованням. Хоча він знав багато команд, але з поведінкою та соціалізацією було не дуже. Та й характер в нього такий був - своєрідний)) але дуже класний)) Ель був яскравою особистістю))) і нашим прекрасним членом родини ❤️🩹 До речі, цуценям ще якось на ніч залишили його самого в квартирі - і він зʼїв 1 кг вафельно-шоколадних цукерок 😱 ми були дуже здивовані, але з ним було все добре після цього. Одного разу він обʼївся і став почуватись погано. Це був вихідний день, вечір, ми дуже злякалися, я памʼятаю, як шукали клініки, їздили в таксі… (це був початок 2000х, може, 2002-2003) - там і зʼясували, що він просто обʼївся. Взагалі йому не було притаманно обʼїдатись) навпаки він був перебірливий, і багато не їв. Завжди (що теж мінус виховання!!!) клянчив їжу зі столу, але не всю, а випічку: млинці, оладки та печиво. Коротше, дякую за відео! ❤ чекатиму на нові, і колись обовʼязково до них повернусь. Думаю, морально я майже готова до собаки) Вибачте за довгу історію)
Про цукерки: він був зовсім цуценям, і не діставав до місця, де вони лежали. Тому ми переконані, що він вкрав їх, вступивши у змову з котом)) кіт тоді теж був кошеням, але старшим на 2 місяці і зʼявився трохи раніше) тож, Ель його сприймав як трохи старшого брата спочатку) І якось його вмовив застрибнути на поличку й скинути цукерки. Бо сам би він їх не дістав 💯 %
Дякую за таке цікаве та корисне відео. В мене наразі нема собаки. Але мрію, що колись буде) і я ці знання застосую і ще передивлюсь ❤
Я знаю про принцип винагороди за правильні дії і маю уявлення про собак та їхню поведінку. Але, авжеж, це недостатньо глибоко. В мене був собака, далматинець, на жаль, він помер, здається, у 2016 році у віці 14 років. Хворів в кінці. Грьобана війна також позначилась (я з Донецька; зараз там не мешкаю).
Виховувала його я. Були певні помилки, зараз я б більше уваги приділяла вихованню. Але ще в дитинстві мені подобались книги та документальні фільми про собак. Моя перша книга з мінімумом картинок була щось типу «Клуб собаководів» чи щось таке. Там більше було про породи, здається. Ще була вже пізніше, коли пройшли важкі 90ті, зʼявилась офігенно (правда, російською мовою) книга дуже яскрава з породами собак, там і про поведінку було щось, і про догляд.
Взагалі ми з моїм Елем (його звали Ель) пережили багато пригод, переживань, радостей і всього-всього! Шкода, що не так усвідомлено, як зараз би це робила, займалась вихованням. Хоча він знав багато команд, але з поведінкою та соціалізацією було не дуже. Та й характер в нього такий був - своєрідний)) але дуже класний)) Ель був яскравою особистістю))) і нашим прекрасним членом родини ❤️🩹
До речі, цуценям ще якось на ніч залишили його самого в квартирі - і він зʼїв 1 кг вафельно-шоколадних цукерок 😱 ми були дуже здивовані, але з ним було все добре після цього. Одного разу він обʼївся і став почуватись погано. Це був вихідний день, вечір, ми дуже злякалися, я памʼятаю, як шукали клініки, їздили в таксі… (це був початок 2000х, може, 2002-2003) - там і зʼясували, що він просто обʼївся. Взагалі йому не було притаманно обʼїдатись) навпаки він був перебірливий, і багато не їв. Завжди (що теж мінус виховання!!!) клянчив їжу зі столу, але не всю, а випічку: млинці, оладки та печиво.
Коротше, дякую за відео! ❤ чекатиму на нові, і колись обовʼязково до них повернусь. Думаю, морально я майже готова до собаки)
Вибачте за довгу історію)
Дякую вам за чудову розповідь. Бажаю як скоріше завести вам собаку)
@@prosobakiludey9924 дякую Вам 😍
Про цукерки: він був зовсім цуценям, і не діставав до місця, де вони лежали. Тому ми переконані, що він вкрав їх, вступивши у змову з котом)) кіт тоді теж був кошеням, але старшим на 2 місяці і зʼявився трохи раніше) тож, Ель його сприймав як трохи старшого брата спочатку)
І якось його вмовив застрибнути на поличку й скинути цукерки. Бо сам би він їх не дістав 💯 %