о.Тарас Бровді про покарання і винагороду дітей// Як робити це правильно і як опанувати себе
Вставка
- Опубліковано 9 вер 2021
- Іноді розмови не допомагають і батьки вимушені покарати дитину за непослух чи інши речі.
Як зробити це правильно?
Як змотивувати дитину зробити правильні висновки
Як і за що винагороджувати дітей
Дуже цікаво!
Підпишіться на наші канали!
о.Тарас Бровді: / @tarasbrovdi_xodim
НЕБО он: / @neboon
Яка ж чудова і світла ведуча, от мені здається так і виглядають по справжньому віруючі люди, ти на них просто дивишся і вже все розумієш) Дякую гостю за цікавий випуск, також неймовірно світла людина! Слава Ісусу Христу!
Дякуємо☺️🌿
Щиро дякую вам..дуже прекрасне пояснення....слухаю отця Тараса кожного ранку і тепер дякувати Богу,що є ще різні варіанти розмов з отцем..Будьте благословенні...
Отче, наші діти такі подібні у вчинках!🤣
Дякуємо за поради. Дуже цікаво і весело було послухати.
Дякую вам обом. Особливо сподобалася думка у творчості підходів до нагород та покарання...десь навіть переведення цього у жартівливу форму, якщо я правильно зрозуміла(це вже, напевно, коли діти підростають). Дай нам Бог усім мудрості та любові до наших дітей!
Здоров'я вам і Господнього Благословення
Дякую , тема актуальна для мене . Взяла собі дещо на замітку 😇😇😇😇
Дитина має керуватись внутрішніми переконаннями не робити поганого, і відповідальність батьків сформувати ці внутрішні переконання.
В покараннях є серйозний наслідок, дитина не робить чогось, тому що керується страхом, боїться, що її покарають, тут немає внутрішнього переконання.
Виходить, якщо ніхто не побачить (не покарає) можна це зробити.
Тому тільки слова, 1-5-15-20 одне й те саме і дитина зрозуміє і вибудує внутрішні мотиви не робити чогось.
Я мама, маю досвід, це працює 🙏🏼
Не думаю, що наркоманами чи злочинцями стають ті діти в дорослому, яких не карали в сім’ї. А через брак любові вони стають такими в дорослому житті. Покарання тут ні до чого 🙈. Дуже сумно, що ви є лідерами думок у церкві і маєте такий фрагментарний світогляд.
Ми лиш вчимося. Так, я б не хотів так все звужувати
Дуже сподобалось!!!!!!
Дякую)Актуально!
Ще би послухав щось про Християнську модель поведінки в подружжі!?
А зокрема про покору та терпеливість з обох сторін у подружжі!)
Гарна ідея, подумаємо про це)
@@neboon Можливо,неетичне зауваження... Не переживайте за всю вселенну,в якому руслі воно виховається...інакше "вигорите" самі фізично.. це вже оченята підказують).. Який формат педагогіки оприділять буллінг і соціальний мобінг,що веде в соціальну прірву,а так це рівень пієтетики. і ніхто вище своїх слів не підскочить,а буде все покірно і смиренно ,так як велять чергові хвилі ЛОХдаунів.
@@user-pf9mg9mb5r незрозуміле ваше зауваження, якщо чесно)
Слава Ісусу Христу!
Про покарання, хочу сказати, що у нашій сім'ї "найжорсткіші" міри приймаємо, коли виявляється факт брехні. Чомусь брехня у моєму дитинстві приводила до інших гріховних вчинків і "вона" була мовою спілкування у мене з подругами, мамою, іншими людьми. А коли я вчиняла крадіжку, то завдяки брехні могла переконати будь-кого, що цього не робила і вірили.
Тай за непослух могла відрехатись.
Тому, Господь навертаючи мене показав корінь гріха в моєму житті і я дуже стараюсь виховувати дітей маючи свій гіркий досвід.
І ще: маленької брехні не буває!
Дякую за актуальну тему💗
Дякуємо, що поділились!
Дякую за ділення. Це цінний ВАШ особистий досвід. Але... А тепер, як це буває у Бога: Йосипа Єгипетського брати продали у рабство і набрехали батькові - і через це врятувалися вони і вся родина, коли в країні почався голод. Ми б не мали зараз Ісуса Христа, якби Якова не обманув його майбутній тесть і не дав йому спершу старшу дочку. Книга Вихід - акушерки брехали фараону, який наказав убивати дітей під час родів - не було б Мойсея і тд. Згадайте Давида, який рятуючи своє життя прикинувся божевільним. Це брехня чи ні?
А тепер подивимося на вашу дитину, яка пішла до війська і попала в полон і не може сказати брехню, що вона не належить до ЗСУ, бо буде боятися ЖОРСТОКОГО побиття, болю і покарання.
В гроні однокласників, де усі втікли з урока, а вона зостається в класі, бо вдома покарають за те, що втікла.
Відкрийте заповіді і прочитайте: заповідь звучить: не говори наклепу на ближнього.
Але зрештою можливо це буде дуже чесна людина. Тож це ваша справа і Бога. Рекомендую в цьому питанні Спартак Суббота.
І варто подумати: чому ви брехали? Може зі страху? Може з недовіри, що вас зрозуміють? Як виглядала брехня? Брехня виглядає як заперечення... Може тут варто розібратися спочатку з собою, а тоді буде набагато зрозуміліше як вирішувати це питання. Рекомендую програму 12 кроків спільнота "Благословення". Зрозуміти себе і просто любіть дітей, будьте чесними, діти несвідомо наслідують батьків, а карання - це засіб тоталітарного режиму. Нехай Господь буде з вами завжди.
У мене двоє діток.Я бачу,що ті методи виховання,якими виховували нас- зовсім не підходять для дітей теперішнього часу.Якщо для мене було достатньо маминого погляду- то моїм дітям потрібно все пояснювати."Чому саме так? " Покарання не діють,діють лише домовленності.Кожну ситуацію потрібно обговорити і пояснити чому саме так.Нам батькам звісно набагато простіше забрати телефон,або кудись не пуститити,а на питання " За що,Чого?" Легше відповісти-"Бо того" або " Бо я так сказав".
СІХ! Дякую за чудові поради! А ось було б цікаво дізнатись думку священика, як вчити хлопчика вирішувати конфлікти із однолітками. Коли хтось вдарить, наприклад, в око кулаком, як вчити сина відповідати по християнські?
Перше попередження - словесне, друге - дати здачі ;)
Щодо покарань. Фраза, яка заставляє задуматися психолог Спартак Суббота: за кордоном не б'ють, а доносять думку переконуючи дитину і домовляючися. Тому у людей немає страху, щодо покарання і люди живуть за принципом, що зробити, щоб було добре, а не щоб то зробити, щоб не було погано. Зрозуміло, що ми не знаємо
І це впливає на якість життя цілої країни. А це методика роzzii і cccp. Щоб жити завтра краще, потрібно почати думати по-іншому сьогодні.
Багато питань, що там відбувається за дверима. І як це відбувається. А через ось такі відео буде виправдання різним жорстокостям людей, які не зрозуміли свою історію і не обговорили її з власними батьками. Чи можна жити по-іншому.
Чесно, для мене шок. Мені обидва канали ну дуже подобаються, але як батьки відповідальні (християни чи ні) можуть карати дитину, якшо знають, як влаштований її мозок, і що вона може чи не може на певний проміжок часу свого життя? Бог дав людині розум і можливість розвиватися в різних галузях науки, досліджувати не лише Біблію, а й нейробіологію і психологію. Зараз же не гріються люди дровами в квартирах, то чому ок бити чи якось інакше карати дитину? А заповідь «люби боижнього, як самого себе»? Дитина не ближній? Чи себе хтось покарає? Мені здається нормальним, коли в сім‘ї є всепринятна любов, коли дитину люблять, що б вона не зробила. Це перше місце, куди Бог нас посилає, де б ми, мабуть, мали досвідчити його і те, що світ, Ним сотверений, нас приймає будь-якими. Чомусь блудний син не був покараний, хоч відповідальність і поніс за вчинки свої. Дітям ні потрібно казати і птказувати кордони, але це можна робити без покарань.
Це можна робити без покарань, але ми б на такий експеримент не підписались. І вам не рекомендуємо. Покарання - це ж не лупам ти дитину ременем. Це зробити на певний відрізок часу якісь обмеження для неї, щоб вона запам‘ятала їх як наслідок свого непослуху, брехні і т.д. НАВІТЬ Біблія каже, що за всякий гріх є покарання. Чому ця паралель неможлива в контексті діти-виховання-батьки. Не йдеться я про покарання за те, що дитина, приміром, не вміє акуратно самостійно їсти в 2 роки. Йдеться про свідомий непослух батьківських настанов чи порад у більш свідомому віці.
@@neboonООО, а тут цікаво: "Біблія каже, що за всякий гріх є покарання"🤔Скажіть, де в Біблії сказано, що карати дозволено людині?🙈 І чому саме цю фразу ви привя'зуєте до виховання дітей? Людина не завжди може навіть оцінювати об'єктивно, бо не знає всіх передумов того чи іншого вчинку іншого. По-друге, непослух дитини не можна назвати гріхом, це явно перебільшене порівняння. Христос говорить про прощення, милосердного батька, хто без гріха, киньте камінь, не судіть і не будете суджені і т.д. До того ж, є праці фахівців, психологів, а церква ніколи не скасовувала науку і не суперечила здоровому глузду. Коментувати тему виховання дітей не може людина без фахової освіти у цій сфері🙄
@Мстислав Многогрішний 🤯 Ви заперечуєте досвід і працю фахівців і це дуже печально. Так, побільше би здорового глузду, то й таких дискусій, де, здавалося б, усе очевидно, не було би. А тут хтось подивиться отаке відео, де двоє людей без відповідної психологічної чи педагогічної освіти розказують, як треба виховувати дітей. Але щонайгірше у цьому всьому:
от хтось послухає - і так зробить, і почне карати - і дитина зазнає травми... Чи то фізичної, чи то психологічної. Це і є руйнування, яке шкодить. Крім фізичного, є ще психологічне насильство. Коли, наприклад, батьки не розмовляють з дитиною, а потім ця дитина уже доросла і має своїх дітей, але не може цього забути. І повірте, ніколи не забуде і саме про це пишуть фахівці на основі тисяч і тисяч почутих історій від своїх клієнтів. Вмикайте здоровий глузд, прочитайте дописи о. Тихона Кульбаки. Він - теж християнин, але пише притомні речі про виховання, на відміну від того, що я почула тут. Все можна вирішити словами. Як шкода, що про це не було сказано... Про силу слів і діалогів, яких абсолютно достатньо, щоби порозумітися зі своєю дитиною.
@Мстислав Многогрішний я керуюсь найперше людяністю. Я би ніколи не дозволила собі підняти руку на будь-чию дитину. А крайнощі - у відео починаються з речення, що дітей карати треба🙄🤦Для мене ця думка, м'яко кажучи, не експертна😁 Літератури на цю тему достатньо, гугл вам у поміч. Сперечатися і витрачати свій час на очевидне більше не бачу сенсу. Нехай щастить!
Дуже подобається ваш канал, різні випуски. Але цим відео надзвичайно обурена! Хотілось би, щоб ви запросили християнського дитячого психолога, впевнена, що ви почули би багато нового для себе. Усі ці методи, та і покарання і заохочення самі по собі, вже давно застрілі, зараз є дуже багато нового у психології. Та зрештою, і сам Христос вчить нас вихованню з любов'ю. Чомусь, якщо би чоловік почав "виховувати" жінку, то це вже насильство. А дитину значить можна, бо вона ще "недолюдина". А потім ми шукаємо причину, чому низька самооцінка, хто такий внутрішній критик та інших проблем... Маю надію, що за цих 2 роки у вас змінилася думка про виховання.
Коли дітей карають, вони починають боятися. Діти, які бояться своїх батьків, потім бояться інших людей і не можуть побудувати нормальну сім'ю і здорові відносини з іншими людьми. Це - психологія. Звичайно, пояснювати, що чогось робити не можна - треба, проговорювати треба, але не карати. А щодо того, хто стає наркоманом, дуже дивно, що ви це прив'язали до дітей, яких не карали? Ріллі?🙈 Може навпаки? Говоріть мовою фактів, наведіть якусь статистику.
Карати - це синонім до слова - не мати часу на свою дитину, не мати терпіння і відповідальності говорити з нею і пояснювати їй і т.д. Якщо дитина почуває себе любленою, у неї в житті все буде на своїх місцях і навпаки. Зараз багато цікавих книжок про виховання, поцікавтесь експертною думкою, якщо порушуєте такі теми. Сумно, що тут ви трактуєте Біблію, як вам зручно. Бо Христос любив дітей, не вважав їх зайвими, кликав їх до себе і ніде, ніде не говорить про покарання. А натомість говорить: "хто меч витягне, від меча загине." А загалом ця ваша розмова виглядає так: "нам було погано (як дітям) в радянському минулому, де про адекаватне виховання не чули, тож нехай і нашим дітям так буде.🙄 Дуже сумно, що людей вводите в оману...🤦
Дозвольте запитати, якщо пояснення і проговорення не спрацюють, що тоді? Що кажуть експерти?
@@user-fu6gj2th7m Тут лише один метод - розмовляти далі. Розмовляти довше, пояснювати словами мінуси певних вчинків, проговорювати, чому так не можна, пояснити, що така дія має погані наслідки для інших і т.д.
Це не означає, що дитині все дозволено, але все можна вирішити словами. Є чудова книжка Вікторії Горбунової "Виховання без нервування або Як упоратися з розбишаками, упертюхами, ледарями, плаксіями, крикунами та хитрунами" або ж "Виховання без травмування" цієї ж авторки. Дуже раджу, саме на цю тему 😉
@Андрій Якщо слова і пояснення вже не працюють, то є погана новина - в нас з дитиною вже велика проблема в стосунках, тому, що діти мають нас слухати. АЛЕ, є добра новина - ніколи не пізно почати працювати над цими стосунками з самого початку! І покарання тут точно не метод, адже вони лише ще більше нас віддалять від власних дітей, і ззовні може бути гарний ефект - послушна дитина, а всередині дитини- діра, відчуття відкиненості, непотрібності, відсутність зв'язку і контакту! І повірте, діти дуже скоро знаходять тих, хто їх буде розуміти, любити і не карати, і це в 99% випадків їхні друзі чи однокласники. Якщо ще факт, що вони просто будуть підтримувати нашу дитину замість нас, для нас плюс мінус прийнятно, то факт, що окрім того наші діти починають орієнтуватися на них, наслідувати їх поведінку і звички, а не нас, проводити час з ними, а не з нами, адекватних батьків таке все ж почне турбувати.
Як ці стосунки будувати? - єдиного рецепту нема, тут те, що ви відчуваєте, як ви вмієте проявляти любов і турботу - теплі розмови, обійми, спільне проведення часу, спільні поїздки, подарунки, читання книг, пошук контакту, і важливо робити це не насилу, не примусом, не лише з думкою "так, мені треба, щоб діти мене слухались, тому я зараз мушу з ними піти погуляти, а не сісти працювати")) Ні, ми робимо це щиро, я дійсно хочу зараз відкласти роботу і присвятити час дітям, тому що вони так скоро ростуть, я щиро посиджу збоку і поемпатіюю дитині, коли вона не отримає те, що хотіла, наприклад цукерок замість сніданку, бо я розумію, що вона досить мала і не зріла, щоб зрозуміти самій, що так не добре для неї ж самої. Це те саме, що Ви робили, коли дівчина Вам подобалася, як Ви завойовували її любов, інтуїція підказувала Вам це все, тут дуже схоже, якщо вже зв'язок втратився, нам треба отак його назад відбудовувати! Просто, чим дитина старша, тим важчий і довший цей процес, але пізно не буває ніколи!
@Мстислав Многогрішний слова "покарання" і "справедливе" взагалі не поєднувані, якщо їх застосовувати до дітей🤦 Діти, яких карають - майбутні клієнти психотерапевтів зі страхами, комплексами, низькою самооцінкою. В цивілізованому світі усе вирішується словами, а в деяких країнах батьків можуть позбавити батьківських прав, якщо дитину карають. Дитина - особистість уже з колиски і її кордони треба поважати
@Мстислав Многогрішний я керуюсь найперше людяністю. Я би ніколи не дозволила собі підняти руку на будь-чию дитину. А крайнощі у відео починаються з речення, що дітей карати треба🙄🤦 Це ви уважно прослухайте. Для мене ця думка, м'яко кажучи, не експертна😁 Я за те, щоби кожен коментував те, у чому компетентний. Літератури на тему адекватного виховання достатньо, гугл вам у поміч. Сперечатися і витрачати свій час на очевидне нема сенсу. Нехай щастить!
Співпраця каналів звучить :" Ходім на небо"
Гарно звучить)
Треба взяти на замітку)
@@TarasBrovdi_XoDIM 😉😂♥️
Бити? Ви серйозно? Трьохрічну доньку…Ісус показав найкращу дорогу у вихованні (тут навіть не потрібно шукати ніяких сучасних психологічних посібників): присутність, емпатія, ніжність, правдивість, послідовність, вірність, терпеливість, стриманість, довіра... Справедливість це щось більше ніж покарання. Покарати дитину просто і легше, ніж навчити її нести відповідальність за свої вчинки. Немає жодного оправдання нашому (людському) безсиллю чи то психологічному, чи фізичному.. це завжди злочин по відношенню до Любові, якою є Бог. Любов виключає будь-яке насилля.
Лілю, дякуємо за ваш коментар. Ми не заохочуємо фізично карати дитину ЗАМІСТЬ того, щоб виховувати її в любові, емпатії і т.д.
Дитина має відчувати опіку і лагідність, але має теж відчути покарання за непослух
@@neboon ех… 😞
погоджуюся; взагалі покарання і дисципліна це різні речі, і коли часто християни люблять казати "Бог, кого любить, того карає", то в інших перекладах, напр. англ. "the Lord disciplines the one he loves"
Дуже цікаво! Але мене мучить питання щодо рукоділля. Страх як лблю цим займатися, але різати та голку тримати в неділю не можна. Отже, яким видом рукоділля можна займатися в неділю?
Церква рекомендує в неділю утриматись від роботи і відпочити ;)
Дуже цікаво, а чим погане слово «зараз»?😅
Думаю, не прагне саме в собі. Але якщо людина використовує його, щоб відстрочити важливу дію, про яку, наприклад, попросил батьки, то автоматично стає поганим словом ;)
@@neboon зрозуміло 😊 дякую
Шок! Які застарілі і не божі погляди на виховання! Бог добріший, аніж ці двоє людей… хочеться, щоб всіх дорослих, які дозволяють собі карати дітей, карали і бог, і на роботі, і в суспільстві. Інші дорослі.
Які ж ви сміливі по відношенню до дітей. Маленьких людей, які від вас залежні, які не можуть дати здачі, які від батьків потребують підтримки, розуміння, емпатії. Бити і карати дітей - це не доросла реакція батьків. Це безсила реакція дорослих, які дорослими так і не стали.
У вас є діти? Як ви їх виховуєте?
@@neboon діти є, виховую, слухаючи серця, але і опираючись на останні наукові дослідження. Покарання і заохочення роблять дітей нам зручними, але не допомагають їм розвивати критичне мислення і своє мислення загалом. Вони блокують можливість зростати духовно і бути собою. Фізичне покарання - взагалі вже не з нашого часу. Поінформовані батьки сьогодення намагаються з дитиною говорити, не бити, звісно. Тимчасове обмеження любові (напр. тайм-аут - послати дитину в іншу кімнату подумати) - дуже для неї болюче. Ці виховні механізми роблять наше прийняття і любов до дитини умовними. Тоді коли Бог любить кожного з нас однаково і безумовно. То чи маємо право ми, батьки, робити наше прийняття і любов умовними? Ми більші чи важливіші за Бога?
@@OksanaLozynska цемщадедить також від дитини. Мене залишали самою в кімнаті і я ридала. Для мене це дійсно було покарання. А от мій брат просто грався :)
@@neboon для більшості дітей це важкий досвід. Ви ж пам‘ятаєте це ридання, цей біль. Невже ми хочемо навчити наших дітей чомусь хорошому, причиняючи їм біль? Для делікатної дитячоі психіки бути відділеним, відокремленим, одним в кімнаті страхітливо і болюче. Звісно, аби попередити такий досвід, дитина підлаштується і буде слухняною… але ж ціна!!! І ця ціна буде платитися все її життя… скільки навколо зранених дорослих… і ким, найріднішими, батьками… ці дорослі мало відчувають себе, шукають себе, пробують повернутися до себе, тих справжніх, якими вони були ще дітьми. Ще до того, як їх повністю подавили їх батьки. Сумно це (