Як дитиною бувало упаду собі на лихо, то хоч в сердце біль доходив, Я собі вставала тихо, Що болить ? мене питали, Але я не признавалась, я була малою горда, Щоб не плакать, Я сміялась, а тепер, коли для мене жартом злим кінчиться драмма, і от от зірватись має, гостра, злобна епіграмма, Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, і забувши давню гордість, плачу я, Щоб не сміятись.
Як дитиною бувало упаду собі на лихо, то хоч в сердце біль доходив, Я собі вставала тихо, Що болить ? мене питали, Але я не признавалась, я була малою горда, Щоб не плакать, Я сміялась, а тепер, коли для мене жартом злим кінчиться драмма, і от от зірватись має, гостра, злобна епіграмма, Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, і забувши давню гордість, плачу я, Щоб не сміятись.