#ЛЕСИНІ_ВІРШІ​

❤Практично усе своє життя Леся Українка страждала від фізичного болю. Вона змагалася з недугом з ранніх років. Та ще будучи дитиною вона навчилася мужньо переживати важкі хвилини, ховати сльози, щоб всі думали, що в неї все чудово.
💮Отож, сьогоднішній вірш у рамках нашого проекту #Лесині_вірші "Як дитиною бувало" саме про вміння маленької Лесі з посмішкою долати перешкоди. Читає актриса нашого театру Ольга Таргонська.
Далі буде...

[@Дмитрий-с2я4у]

Як дитиною бувало упаду собі на лихо, то хоч в сердце біль доходив, Я собі вставала тихо, Що болить ? мене питали, Але я не признавалась, я була малою горда, Щоб не плакать, Я сміялась, а тепер, коли для мене жартом злим кінчиться драмма, і от от зірватись має, гостра, злобна епіграмма, Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, і забувши давню гордість, плачу я, Щоб не сміятись.