Кілька життів Германа Гессе
Вставка
- Опубліковано 14 бер 2024
- Сто дев‘ятнадцята відеорозповідь: «Кілька життів Германа Гессе». Якщо Ви хочете допомогти розвитку UA-cam-каналу:
Приватбанк - гривня - 4149 4993 4358 9212
Слухайте і вподобуйте, коментуйте і поширюйте - буду щиро вдячним!
Для пропозицій та співпраці: stepan_protziuk@ukr.net
Я в соціальних мережах:
Facebook: / stepan.protziuk
Instagram: / stepan.protziuk
#процюк #світовалітература #письменник #українськийютуб
Друзі, запрошую підписуватися на канал «Письменник про письменників»! Також пишіть у коментарях ваші думки стосовно нинішньої відеорозмови.
Як завжди емоційна розповідь, від душі! Дякую!
Дякую.
Творчість Гессе відкрила для себе минулого літа - нічого кращого зі мною не відбувалося до цієї зустрічі! Починала з повісті "Паломництво до країни Сходу", далі були "Гра в бісер", "Степовий вовк" , та найбільше вразив роман-притча "Сіддхартха", що показує всі можливі сценарії пошуку життєвої дороги, кожен з яких веде до глухого кута, крім одного, того, що прописаний в "Паломницві...". Дякую, Степане Васильовичу, Ви неперевершений!
Вдячний, пані Алло!
Дякуємо вам за вашу роботу.
Дякую за чудову цікаву розповідь!
Це дуже цінно, чути про німецького письменника, крізь призму бачення українського🩷
Дякую!
Дякую!
Дякую ❤ за цікаву розповідь. Гессе мені не сподобався свого часу, бо видався тоді надто інфантильним. А Ви так добре підмітили - темний, сиріч закритий для багатьох і багатьох очей Гессе і юрмища людей довкола нього, людей, яких він бачив прозорими, то справді страшно, як вдуматись. Дякую Вам за Вашу невтомну працю
Дякую, п .Ірино!
Дякую Вам за цікаву розповідь.
Дякую!
Дякую за натхненну розповідь про Германа Гессе. Відчула в розповіді яким був письменник, осоливості його переживань, які зробили Гессе видатним автором
Дякую!
Ви живий класик української літератури ❤
Дякую, хоч Ви , думаю, перебільшуєте про "класика")
@@Stepan_Protsiuk Я просто глибокий шанувальник Вашої прози
@@user-ti1bi6nj7o, вдячний Вам.
Дякую, пане Степане. Тепер прочитаю "Степового вовка".
Дякую!
Дякую Вам за вашу працю!
Дякую!
Дякую Вам❗️Розворушили і думки , і душу ... На жаль проєкт ,,Касталія " в занепаді , а світ споглядає реальну екранізацію роману В. Войновича ,, москва 2042 " .
Дякую! Цілком згоден із Вами про занепад Касталії і екранізацію роману Войновича....
Дякую, Степане. Мушу визнати, Гессе по своєму мене формував.
Дякую, Уляно!
Щиро дякуємо Вам за надзвичайно цікаву розповідь біографії.
Дякую!
Чудова розповідь,прекрасний канал , дякую вам.
Дякую!
Дякую за вашу працю,не знаю цього письменника, чула ,але не читала,тепер поцікавлюся..
Дякую!
Холодний Яр / Юрій Горліс-Горський
Дякую.
Дякую Вам!
"Степовий Вовк" мій улюблений роман
Здається , у І. Роздобудько читала, що письменнику треба випити сто літрів болю, щоб написати одне речення...скільки ж провідчували людського терпіння письменники типу Стефаника, Гессе, Процюка, які занурились у психіку людини глибоко...подивились в чорну сторону душі...прийняли її, непривабливу...
Я почала слухати аудіокнигу "Степовий вовк"... оогооо....серйозні роздуми про неприємне...про міщанство як суспільну рису ...про роздвоєність людини...про чесність з собою...про високу планку Людини і неможливість її дострибнути...про слабкість людини...
Хотілось би дууже , аби такі душевні тортури існували лише як плід фантазії письменника, аби людина так не страждала, аби в її серці жила любов і радість замість вовка і неврозу...можна ж уявляти і бажати, так як роблять письменники? ❤❤
Література- це людинознавство... Хай Г. Гессе проживе одне цілісне життя...геніальне і щасливе...не обов'язково ж обирати , правда?
П. Степане, перекажіть мої побажання п. Гессе))
Пані Олю, вдячний за коментар -роздум!
Блискуче! Дякую!
Дякую!
Мені подумалось: а колись хтось,як тепер Ви,буде пробувати
розібратись в письменницькій
душі Степана Процюка.І це буде
цікаво.
Дякую, дуже цікаво
Дякую!
Клас !!!
Маруся Чурай / Ліна Костенко
Мазепа / Богдан Лепкий
Справді:ваші лекції п. Степан-це класика, вічне, не сьогочасне.. На жаль Г. Гесса, як письменника незнаю. Але ваша лекція дуже цікава(як і всі інші). Просто:відкриваю для себе, що всі творчі люди хворіють страшенними неврозами, бо інакше б вони невідбулись як генії, таланти в своїх творчостях..
Дякую!
Третій вибір Мазепи / Дмитро Калинчук
Читала колись "Гру у бісер". Якби у мене був тоді невроз, я б мабуть вилікувалась. Можливо, він і сам себе таким чином лікував...
Про Нобель такі самі думки. Крім всього, присудження премій з такої неточної дисципліни, як література, схоже на стрільбу по мішенях: у чим більше неврозів серед нобелівського комітету ти потрапив, тим більша вірогідність приза.
Цікаво дізнатися вашу улюблену п'ятірку авторів.
Дякую, п. Олю. Дуже цікавий Ваш коментар. 2. Щодо пятірки-не буду озвучувати, бо така "п'ятірка"-це рекламна умовність). Але Герман Гессе і Джон Фаулз -стовідсотково серед улюблених.
Як себе повинна почувати людина,яка не читала Гессе?
Отак,як я,- дещо дивно,дещо
незручно( перед Вами).Як так
сталось-не зможу пояснити
( для себе) .А потім думаю: а,може,це і на краще-маючи
певний життєвий багаж,зможу
більше і проаналізувати,і,сподіва-
юсь,що й збагнути...?
Дякую.
Дякую. Все , що відбувається -для чогось відбувається.
Українець і москвин / Павло Штепа
Деякі Ваші міркування про премії - це ніби певна алюзія на факт неприсудження Вам Шевченківської премії. Але зауваження цілком справедливі: наприклад, багатьох лауреатів Нобелівської премії сьогоднішня наша молодь не те що не читала, вона про них навіть не чула.
Дякую Вам . Але моє відео -про Германа Гессе і певну "вищу математику" літератури. Коли говорив про Нобелівську-думав про історію цієї премії. Але не думав про Шевченківську. А алюзії у кожного із нас -різні, згодьтеся.
@@Stepan_ProtsiukВ мене також така думка промайнула( про премію).
Але кожен з нас має свій особистий простір,який ревно оберігає.І куди іншим-зась!
Хоч Ви,пане Степане,досить
з нами,читачами,відверті,але
ж розумієте,що нам цього
завжди мало...🙂
Мусите бути вибачні.
Захотілось прочитати цього вашого вовка .
прекрасно)
Цікава, пізнавальна програма. І була би ше цікавіша, якби не оте надмірне ,,і так далі, і так далі". Вибачте.
Дякую за добре слово про відео і дякую за заувагу. Так-я не Ціцерон - і ще маю довго йти до досконалості)
Шевченківська премія - Наддніпрянська. Довкола Київська. Від Рівного по Вінницю і на захід мають бути свої премії, фестивалі, кіностудії. Київська балачка з телемарафону й центрального радіо калічить Мову.
Ну знайшли приклад - недолугий марафон! Майте совість.
Степан Бандера: Міфологія української свободи / Ігор Загребельний