Героям слава! Дякую Вам за це відео! Правда все, сама відчула вперше у 2017. Поставили ВСД лікарі, толком не роз’яснивши нічого. Порадили пити валеріану))) Через нерозуміння, несприйняття, розвинувся, як Ви кажете, панічний розлад. І ти вже реагуєш на усе, що має шанс вибити із комфорту(чийсь парфюм(хоч до цього і сама «обливалась»), якась ситуація, якийсь навіть маленький дратівний фактор). Серце колотиться, задихаєшся, ком у горлі, що не можеш їсти(цього разу як раз за тиждень до повномасштабної війни, мабуть передчувала). Ваше відео правильне, роз’яснення правильне. Це важливо: звернутись одразу до спеціаліста, зрозуміти, що це «захисна» реакція мозку, але не в той момент(можна схопити і під час перегляду комедії, наприклад), хоча який момент є тим? Просто Ваші переживання( навіть ті, на які Ви «закриваєте очі») рвуться назовню. Так, і таким чином. Якщо Ви тримаєте усе в собі, переживаєте усе, маєте це відчуття «як так, так не чесно, несправедливо», якщо Ви емоційно розвинена людина- бережіть себе, знайте, що це несмертельно. І це є важливим- зверніться до спеціаліста, змініть спеціаліста, якщо той Вам не допомагає. Балансу здорового нам усім! Слава Україні! Здоров’я українцям і мирного, доброго життя! Суми
Я схопила другу в житті панічну атаку минулого літа, яка, здається, переросла тоді в панічний розлад, який призвів до приступів дереалізації, що тривали в мене до 2х тижнів уривками. Дивлячись ваш блог думаю, що теоретично це відбулося через моє вікно толерантності та війну. Але завдяки цьому я здала купу аналізів та лікую зараз щитовидку ))) От зараз думаю чи не піти до психотерапевта, але не знаю як його обрати. Наче вже сама навчилася за цей час допомагати собі багатьма методами когнітивно-поведінкової терапії та не тільки, плюс маю декілько людей яким я можу виговоритися і отримати підтримку. Але все ж приходжу до думки, що зі спеціалістом мені банально було б простіше і легше. Принаймні зрозуміти, що я іду у правильному напрямку і позбутися того самого ірраціонального страху панічок назавжди.
Коли опиняєшься одна, в чужій країні, так багато стресу. Все інше, все не таке як у нас, великі відстані, дуже скоросний транспорт, у магазинах зовсім важко... А головне, знаходишься у постійній тривозі із за війни. Стан панічної атаки, траплявся декілько раз.
У мене немає паніки просто мені стає погано.Болі в животі,піднімається тиск,немає сили в ногах руках,щоки горять аж відчуваю в них прилив жару..Але ще крім цього у мене почались затримки місячних.Що це може бути .Паніка чи клімакс.Наперед дякую.
Героям слава!
Дякую Вам за це відео!
Правда все, сама відчула вперше у 2017. Поставили ВСД лікарі, толком не роз’яснивши нічого. Порадили пити валеріану))) Через нерозуміння, несприйняття, розвинувся, як Ви кажете, панічний розлад. І ти вже реагуєш на усе, що має шанс вибити із комфорту(чийсь парфюм(хоч до цього і сама «обливалась»), якась ситуація, якийсь навіть маленький дратівний фактор). Серце колотиться, задихаєшся, ком у горлі, що не можеш їсти(цього разу як раз за тиждень до повномасштабної війни, мабуть передчувала).
Ваше відео правильне, роз’яснення правильне.
Це важливо: звернутись одразу до спеціаліста, зрозуміти, що це «захисна» реакція мозку, але не в той момент(можна схопити і під час перегляду комедії, наприклад), хоча який момент є тим? Просто Ваші переживання( навіть ті, на які Ви «закриваєте очі») рвуться назовню. Так, і таким чином. Якщо Ви тримаєте усе в собі, переживаєте усе, маєте це відчуття «як так, так не чесно, несправедливо», якщо Ви емоційно розвинена людина- бережіть себе, знайте, що це несмертельно. І це є важливим- зверніться до спеціаліста, змініть спеціаліста, якщо той Вам не допомагає.
Балансу здорового нам усім!
Слава Україні!
Здоров’я українцям і мирного, доброго життя!
Суми
Я схопила другу в житті панічну атаку минулого літа, яка, здається, переросла тоді в панічний розлад, який призвів до приступів дереалізації, що тривали в мене до 2х тижнів уривками. Дивлячись ваш блог думаю, що теоретично це відбулося через моє вікно толерантності та війну. Але завдяки цьому я здала купу аналізів та лікую зараз щитовидку ))) От зараз думаю чи не піти до психотерапевта, але не знаю як його обрати. Наче вже сама навчилася за цей час допомагати собі багатьма методами когнітивно-поведінкової терапії та не тільки, плюс маю декілько людей яким я можу виговоритися і отримати підтримку. Але все ж приходжу до думки, що зі спеціалістом мені банально було б простіше і легше. Принаймні зрозуміти, що я іду у правильному напрямку і позбутися того самого ірраціонального страху панічок назавжди.
Моя тема.
Героям слава! Дякую за вашу лекцію.
Дякую
Дякую 🌻
Коли опиняєшься одна, в чужій країні, так багато стресу. Все інше, все не таке як у нас, великі відстані, дуже скоросний транспорт, у магазинах зовсім важко... А головне, знаходишься у постійній тривозі із за війни. Стан панічної атаки, траплявся декілько раз.
Бережіть себе 🙏💙💛
Дякую за корисну і потрібну інформацію ❤
дякую вам!
Одинадцята заповідь "Не переймайся" є дуже актуальною в теперішній час 🙃
От тільки як не перейматись 😂, скільки прочитала, але не перейматися взагалі не виходить. Особливо коли працюєш з психологічно хворими людьми 😂
Дякую за таку важливу інформацію! Ваші відко завжди корисні і дуже цікаві :)
🙏💙💛
Дбайте про ментальне здоровʼя:)
👍👍👍
Марьяна як завжди може заспокоiти!
🙏💙💛
У мене немає паніки просто мені стає погано.Болі в животі,піднімається тиск,немає сили в ногах руках,щоки горять аж відчуваю в них прилив жару..Але ще крім цього у мене почались затримки місячних.Що це може бути .Паніка чи клімакс.Наперед дякую.
Мені 41