#6 Як падає імперія? Читаємо роман Юрія Андруховича «Московіада» | Наразі без назви
Вставка
- Опубліковано 5 тра 2024
- Запрошуємо до Спільноти The Ukrainians Media: bit.ly/3GhuDcF
У новому епізоді обговорюємо роман «Московіада» Юрія Андруховича - ключовий текст про падіння імперії совка й один з перших романів Незалежної України.
Один день з життя українського поета в метрополії-Москві, падіння із сьомого поверху гуртожитка на саме дно - у підземелля метрополітену, портрет імперії та взірцевий український постмодерний роман. Говоримо також про образ Орфея в прозі Андруховича, про те, чи можна довіряти героям напідпитку та чи можлива любов у столичній мʼясорубці зламу епох. Запрошуємо до нашої затишної аудіовітальні, де віднедавна ставимо музику.
Recommended list:
1. Юрій Андрухович читає «Листи в Україну» - • Ю. Андрухович: Листи в...
2. Грицько Чубай «Говорити, мовчати і говорити знову»
3. Олександр Ірванець «Травнева балада»
4. Василь Герасимʼюк «Осінні пси Карпат»
5. Юрій Андрухович «Футбол на монастирському подвірʼї»
6. Юрій Андрухович «Аве, Крайслер» (есей)
Музична пауза:
· Dakh Daughters «Царівна»: • Dakh Daughters - "Царі...
· Jethro Tull Locomotive Breath • Jethro Tull - Locomoti...
· «Мертвий півень» And third angel sounded (Брат! Піва кончілась…) • Мертвий Півень - Брат,...
· Mike Oldfield Amarok • MIKE OLDFIELD - Amarok...
· Мертвий Півень «Листи в Україну» • Сіґал Спожив Спілка (S...
Твори, із якими перегукується «Московіада» - Тадеуш Конвіцький "Малий Апокаліпсис» і Венедикт Єврофєєв «Москва-Пєтушкі»
Критичні тексти про роман:
1. Роксана Харчук «Юрій Андрухович - Орфей хронічний»
2. Пер-Арне Будін «Кінець імперії: роман Юрія Андруховича «Московіада»
3. Тамара Гундорова «Карнавальний постмодерн»
4. Кость Москалець «Незадоволення твором»
5. Олександр Бойченко «Московіада» Юрія Андруховича як мономіфологічна мініппея
6. Мирослав Шкандрій «Вигнання привиду імперії: «Московіада» Юрія Андруховича»
Ще більше думок і обговорень - в інстаграмах ведучих.
· Instagram Богдани Неборак: bit.ly/3jq2ZRE
· Instagram Анастасії Євдокимової: bit.ly/370PZzj
***
The Ukrainians Media має місію - уможливлювати позитивні соціальні зміни в Україні. Якщо ви хочете співпрацювати із The Ukrainians Media - напишіть, будь ласка, нам на цю пошту story@theukrainians.org
Стежте за The Ukrainians у соцмережах:
· Facebook: bit.ly/38t0Pfe
· Instagram: bit.ly/3ny7etQ
· Twitter: bit.ly/38sURen
· Telegram: bit.ly/3DVg9AG
***
0:00 вступ
00:00:21 Юрій Андрухович про пиво у банці та секс у душовій
00:03:42 «Московіада»: коротко
00:08:24 «Листи в Україну»: поміж Бродським та Маланюком
00:19:25 як зрозуміти імперію?
00:21:50 музична пауза: «Піво кончілось»
00:22:05 чому головний герой вирушає в Москву?
00:27:12 межа падіння імперії
00:32:10 говоримо про стереотипи та імперію
00:36:47 музика пауза: саундтрек до роману
00:40:10 що спільного між «Московіадою» та «Уллісом»?
00:42:51 яким є герой у 90-х?
00:48:04 запрошуємо до читацького клубу
00:48:46 що чекає нас за прірвою?
00:52:04 улюблений роман у Андруховича
Слухайте подкаст також на будь-якій зручній платформі: li.sten.to/rw51d5sx
Дякую за вчасне "наведення", шановні авторки. Не буду далі слухати, щоб не самоспойлерити. Ви зробили дуже важливу річ - збудили в мене бажання читати. Після доволі великої перерви. Майже рік, попри регулярне підсовування мені книжок молодшим сином, я не могла взагалі відволікатися від намагання зрозуміти, коли і як саме почнеться війна. Ні, я не називала собі це слово, але шукала хоч би найменшу ймовірність, що я помиляюся. Тепер, коли війна ще не завершилася, ми ще перемагаємо, тобто саме перебуваємо в процесі, до мене повернулося бажання порівняти свої відчуття з записаним іншими, можливо навіть вигаданим. Раніше це здавалося аж надто безглуздим витрачанням часу.
Так подобається, коли Богдана каже слово «хвацько» 🫶🏻
Поставив на паузу на двадцать сьомій хвилині :) Дякую за першу половину!
Поєдную прослуховування подкасту з прогулянкою на свіжому повітрі - отримую і інтелектуальне, і естетичне задоволення ❤️ Дякую за те, що ви робите! Не спиняйтеся!
Дякуємо за відгук, Катерино :)
До речі, ви можете слухати подкаст швидше на кілька днів, якщо приєднаєтесь до нашої Спільноти. Там, до речі, Богдана також проводить свій Книковий клуб. Це можна зробити ось тут: bit.ly/3GhuDcF
Раді будемо бачити :)
Читала Московіаду десь у років 20. Зрозуміла, що треба перечитати. А ще піду включу собі Мертвого півня. Дякую.
Дякую за цікаву розмову і нагоду перечитати Московіаду.
Поділюся своїм трактуванням кінцівки
*spoiler alert*
Так чи інакше - Отто фон Ф. причетний до імперії і тому, розстрілюючи її символи, він мусив розстріляти і себе. Успішна інтимна деколонізація навряд чи вдасться без самопожертв.
Я перший раз читала ще в школі і запорах текст сприйнявся геть інакше. У перечитуванні є щось самопізнавальне!
Дякую, розмова вдалась. Мені цікаво слухати, як молодь прочитує Андруховича. Мені, котра пам’ятає ще перші його книжки, які продавалися в гастрономі (?!), бо зрештою там траплявся покупець і які купувала поступово, як гроші з’являлися. Ну, це було. Отже, з усіх книжок Андруховича, кожна з яких була подією, мені найбільше запам’яталася саме Московіада. Не тому, що сама в аспі мск навчалася 1983-86 (в єдиному академ. інституті срср з наук.спец. соціологія) багато того бачила і пережила. Хоча звісно Перверзії - роман радше європейський, не менше запам’ятався. Рекреації та 12 обручів прості і симпатичні, а Таємниця, вже з пізніших, найбільш інтимна. Співтворчість з Анжеєм Стасюком теж згадую. Але Московіада дійсно важлива і контекстом, і мовою, українською стороннього спостерігача, який ніколи не був подорожнім. Дякую.
По-доброму Вам заздрю, бо, зростаючи на прищепленній з дитинства "вєлікой літєратурє" і споживаючи в основному музичний контент з-за порєбріка, який же кайф було відкривати для себе Жадана, Андруховича, Забужко, Прохаська й того ж "Мертвого півня" в уже доволі дорослому віці й воодночас усвідомлювати культурну "обікраденість" своїх юних літ...
Вітання, я пам'ятаю, як на початку 90-х, в одному барі у Львовіі, ми також пили каву із баночок з під майонезу
Давайте поговоримо про Чеха
Слоїк ?
Дивно,я киянка,а знаю.
Покоління інше- більш русифіковане.
Ха !!Кумедно .
Для 50 річних все зрозуміло- к Києві теж пили із слоїків у 89-93,і чого тільки не було
Коли кремезний ант поставив зруба,
Щоб мати добру хату для дітей,
Старий орел з-під хмар спустивсь
на дуба. Натомлений носій лихих вістей.
Орел
Даремно ставиш хату в цьому полі -
Я небезпеку вгадую здаля.
Ант.
Що тямиш ти у хліборобській долі?
Поглянь, яка земля… Яка земля!
Орел
Ти, чоловіче, не шануєш роду -
Твоїх дітей понищать до ноги:
Із заходу, із півдня та зі сходу
Тебе вже обступають вороги…
Та не злякався ант - рідню покликав.
На берегах Славутича-ріки
З ворожих ран лилася кров велика,
Грудьми на ниву впали земляки.
В степи відкинув ант ворожу лаву.
І хоч не всі вернулися сини -
Радів, що жито виросло на славу,
Що множаться гривасті скакуни.
Але в передчутті нової січі
Спустивсь орел до знаних берегів.
Орел
Покинь цю землю, добрий чоловіче -
Ти сієш заздрість в душах ворогів.
Де не літав, але землі такої
Не зустрічав…
Багатства немалі!
Та ні тобі, ні правнукам спокою
Повік не знати на оцій землі.
З племен бідніших створяться
держави -
Кордон позначать не твоїм кілком;
В науках мудреці досягнуть слави,
А ти лишишся вічним мужиком.
Якщо повік не буде щастя в хатах,
А кров синів - лиш добриво лугам,
Яка користь тобі від нив багатих?
Іди в ліси - віддай їх ворогам.
…Минуть гіркі століття. Стане ясно.
Що правду мовив незрадливий птах:
І діти, прозріваючи завчасно,
Кістками ляжуть в антових житах.
Та хоч страждань ще прийде повна
міра
Навколішки не стане волелюб.
І не помре у душах горда віра,
Що ант не марно тут поставив зруб.
15.ХІ.79 © Микола Руденко.