Тарас Компаніченко. Бідна моя голівонька. Кобза

слова і музика Івана Мазепи. 1707 рік.
"На смерть матері Марії Магдадени Мазепіни"
Бідна моя головонька,
Я на світі сиротонька:
Ні матусі, ні татуся.
До кого ж я прихилюся?
Прихилюся до Ісуса,
Тож мой отець й матуся,
Тож мні радість і утіха,
Тим позбуду всього лиха.
Але лиха біда всюди,
Ненавидять зліє люде.
Ні радости, ні спокою,
Тільки смуток із бідою.
Єден другого вітає,
А на славі забуває.
Єднак сього я не дбаю,
На Ісуса уповаю;
Той враг моїх всі совіти
Вскорі може розорити,
Не дасть мені погибати,
У печалях унивати.
Тепер правда лежить долі,
А неправда в добрій волі;
Тепер любви ність мало,
Бо на світі все зле стало.
Боже! Дай нам любов міти,
А Ім'я Твоє хвалити,
Доки ми на Суді Страшнім
Узримо лик Твій преясний...
Чоловіку більш не треба,
Тілько доступити неба.
Там нам, Боже, даруй бити,
Лицем к лицю Тебе зрити...