Я інженер, агрономію вивчаю без стереотипів, слухаю науковців, колег практиків. Пшениця по соняшнику, пізній посів, нема вологи: як посіяти надійно, без помилок. Надіятись що азотом "витягну" слабку пшеницю - найбільша помилка. Такій пшениці потрібен азот і фосфор вже одразу, поливання КАС проблему не вирішить. Спочатку про фосфор. Якщо мало фосфору в грунті то даємо трошки якісних стартових NPK та мікоризу. Широке міжряддя 25...40см щоб було густо в рядку. Якщо в грунті є фосфор - лише мікорзний інокулянт або гранули мікоризи в рядок (детальніше в мене під крайнім вдео в кмнтах). Азот. Обробка насіння амінокислотами 70г/т д.р - оце азотний старт. Також обробка Азотофіт 1.5л/т. Все, азоту вистачить для кущення х1.5...2. Це замінить осіннє або зимове внесення КАС бо якісні стартові добрива мають низький сольовий індекс, бактерії спрацюють. Якщо внести кас зимою навіть із добавками від промивання - є ризик загальмувати кореневу систему, забагато кущення. Азотні добрива 70кгтга карбамід або 90л/га кас внести під боронування або інжекторним методом за умови що є запас вологи. Обовязково з врахувати кислотність ґрунту. Карбамід на кислі грунти (pH менше 6.5), якщо КАС або сірковмісні добрива то завчасно внести розкислювач. КАС, селітра, сірковмісні добрива на лужні грунти (pH більше 7). На no-till боронування - це корисно: ротаційна, пружинна борона закриє тріщини, збереже вологу, біоту. Якщо нема вологи - під боронування вносимо стимулятори, фосформобілізатор, біодеструктор. Азотофіт (azotobacter) яким оброблено насіння працює коли температури 10+град, заміняє 100кг/га КАС. Бобто навіть без азотних добрив мінімальне азотне живлення вже є, якщо дефіцит вологи то більше й не треба. Але це все спрацює якщо коренева система гарно розвинена. Як ми розігнали кореневу систему? Широке міжряддя, густо в рядку, пшениця гарно зимує. Амінокислоти - гарний старт кореневої. Стартові NPK з низьким сольовим індексом. Біопрепарати як стимулятори і живлення. І не дали азотних добрив зарано щоб не зробити лінивою кореневу, забагато кущення. Всі скажуть: як є волога то 90л/га КАС дуже мало. Відповідь - це багато якщо правильно внести. Внесення під боронування або інжекторним методом покращить ефективність засвоєння в 1.5-2 рази тобто рахуйте що внесли 150л/га КАС. Азотофіт дасть ще еквівалент 50...100л/га КАС. Так вже краще виглядає по азоту, правда? Якщо є волога восени - вносимо біодеструктор. По флаговому кремній та амінокислоти, по колосу амінокислоти - це збереже врожай при стресових умовах.
пшениця вкрай маркетизована культура зараз. Більшість листових подкормок історія яка не працює в принципі. До прикладу в себе лише 80 га з 1200 буду вносити мідь по листу. Деструктори - теж як і пробіотики для людей історія з недоказаною ефективністю. На гектар в грунті може бути до 50 т живих бактерій і грибів. Створіть для них гарні умови і не вірте в внесення 0,5-5 л кг кг якоїсь херні.
@Filatov-FDseeds загалом погоджуюсь але істину як завжди треба довго шукати в деталях. От наприклад біодеструктори. Дивлюсь на склад, має бути триходерма, кілька видів бактерій зокрема. азотофіксуючі. Кернел дослідив, застосовує екостерни, невелика прибавка є. Після соняшника сіємо пшеницю - біоти завжди мало. Також треба щоб стебло соняшника їли не склеротинія та фузаріоз а триходерма. Перевірений біодеструктор якраз в тему ще осінню під основний мілкий лобробіток. Якщо засуха - можна весною. По обробці насіння. Знайшов що досліджували державні інститути, холдинги, вибрав, сам спробував - норм. Азотобактер - це імовірно та бактерія яка дружить із фацелією, гречкою, фіксує азот коли розпушегий грунт. На пшениці після сидерата фацелія напевно й не треба азотобактер а от після соняха потрібна потрійна норма 1.5л/т, дасть прибавку 10...15%, дослідив державний інститут. По листовому живленню. Мікролементи як мідь, марганець, цинк звісно вносити якщо є їх дефіцит, аналіз грунту робити. Або перевіряти ефективність самих перспективних, наприклад марганець внести смугами через 3 оприскувачі дивитись на карти врожайності. Кремній та калій по листу завжди дають невелику прибавку бо це те що треба злакам в критичні періоди. Знайшов досліди, прибавка до 0.5 якщо вносити осінню або по флаговому. Амінокислоти працюють лише в критичні періоди а саме налив зерна, флаговий лист коли в нас завжди спека, засуха, тиск хвороб. Це дізнався з дослідів, сам перевірив. Морські водорості. Працюють лише агрітема 85 відсоткова концентровані лише у фазу кущення весною. Досліджено, перевірено. Компоти де 15% морських водоростей виглядають неефективно але як хтось щось вдале набовтає, покаже досліди то можна спробувати.
😊 Молодці 😊
Віктор Михайлович, дякую, дійсно цікаво. Чекаю на наступні відео.
Супер!
У 21році посіяв кукурудзу ДКС 350 фао густотою 68тис., почала пасинкуватися. Урожай був відмінний.
Що скажете про посів розкидним способом з боронуванням. Класичний метод обробітку. Жмеринка Вас вітає!!!
Так собі затія! Колись пробували але в захваті від цього не було, посів сівалкою на цьому ж полі поруч дав на 8 центнерів більше.
Навіть, дроном намагаються сіяти@@EdyardKozelchuk
повноцінна суміш буде мати велику кількість дрібного насіння яка не буде рівномірно розподілена при розкидуванні
Я інженер, агрономію вивчаю без стереотипів, слухаю науковців, колег практиків.
Пшениця по соняшнику, пізній посів, нема вологи: як посіяти надійно, без помилок.
Надіятись що азотом "витягну" слабку пшеницю - найбільша помилка.
Такій пшениці потрібен азот і фосфор вже одразу, поливання КАС проблему не вирішить.
Спочатку про фосфор. Якщо мало фосфору в грунті то даємо трошки якісних стартових NPK та мікоризу. Широке міжряддя 25...40см щоб було густо в рядку.
Якщо в грунті є фосфор - лише мікорзний інокулянт або гранули мікоризи в рядок (детальніше в мене під крайнім вдео в кмнтах).
Азот. Обробка насіння амінокислотами 70г/т д.р - оце азотний старт. Також обробка Азотофіт 1.5л/т.
Все, азоту вистачить для кущення х1.5...2.
Це замінить осіннє або зимове внесення КАС бо якісні стартові добрива мають низький сольовий індекс, бактерії спрацюють.
Якщо внести кас зимою навіть із добавками від промивання - є ризик загальмувати кореневу систему, забагато кущення.
Азотні добрива 70кгтга карбамід або 90л/га кас внести під боронування або інжекторним методом за умови що є запас вологи.
Обовязково з врахувати кислотність ґрунту.
Карбамід на кислі грунти (pH менше 6.5), якщо КАС або сірковмісні добрива то завчасно внести розкислювач. КАС, селітра, сірковмісні добрива на лужні грунти (pH більше 7).
На no-till боронування - це корисно: ротаційна, пружинна борона закриє тріщини, збереже вологу, біоту.
Якщо нема вологи - під боронування вносимо стимулятори, фосформобілізатор, біодеструктор.
Азотофіт (azotobacter) яким оброблено насіння працює коли температури 10+град, заміняє 100кг/га КАС.
Бобто навіть без азотних добрив мінімальне азотне живлення вже є, якщо дефіцит вологи то більше й не треба.
Але це все спрацює якщо коренева система гарно розвинена.
Як ми розігнали кореневу систему?
Широке міжряддя, густо в рядку, пшениця гарно зимує.
Амінокислоти - гарний старт кореневої.
Стартові NPK з низьким сольовим індексом.
Біопрепарати як стимулятори і живлення.
І не дали азотних добрив зарано щоб не зробити лінивою кореневу, забагато кущення.
Всі скажуть: як є волога то 90л/га КАС дуже мало.
Відповідь - це багато якщо правильно внести.
Внесення під боронування або інжекторним методом покращить ефективність засвоєння в 1.5-2 рази тобто рахуйте що внесли 150л/га КАС.
Азотофіт дасть ще еквівалент 50...100л/га КАС.
Так вже краще виглядає по азоту, правда?
Якщо є волога восени - вносимо біодеструктор.
По флаговому кремній та амінокислоти, по колосу амінокислоти - це збереже врожай при стресових умовах.
пшениця вкрай маркетизована культура зараз. Більшість листових подкормок історія яка не працює в принципі. До прикладу в себе лише 80 га з 1200 буду вносити мідь по листу. Деструктори - теж як і пробіотики для людей історія з недоказаною ефективністю. На гектар в грунті може бути до 50 т живих бактерій і грибів. Створіть для них гарні умови і не вірте в внесення 0,5-5 л кг кг якоїсь херні.
@Filatov-FDseeds загалом погоджуюсь але істину як завжди треба довго шукати в деталях.
От наприклад біодеструктори. Дивлюсь на склад, має бути триходерма, кілька видів бактерій зокрема. азотофіксуючі. Кернел дослідив, застосовує екостерни, невелика прибавка є.
Після соняшника сіємо пшеницю - біоти завжди мало. Також треба щоб стебло соняшника їли не склеротинія та фузаріоз а триходерма.
Перевірений біодеструктор якраз в тему ще осінню під основний мілкий лобробіток. Якщо засуха - можна весною.
По обробці насіння. Знайшов що досліджували державні інститути, холдинги, вибрав, сам спробував - норм. Азотобактер - це імовірно та бактерія яка дружить із фацелією, гречкою, фіксує азот коли розпушегий грунт. На пшениці після сидерата фацелія напевно й не треба азотобактер а от після соняха потрібна потрійна норма 1.5л/т, дасть прибавку 10...15%, дослідив державний інститут.
По листовому живленню.
Мікролементи як мідь, марганець, цинк звісно вносити якщо є їх дефіцит, аналіз грунту робити.
Або перевіряти ефективність самих перспективних, наприклад марганець внести смугами через 3 оприскувачі дивитись на карти врожайності.
Кремній та калій по листу завжди дають невелику прибавку бо це те що треба злакам в критичні періоди.
Знайшов досліди, прибавка до 0.5 якщо вносити осінню або по флаговому.
Амінокислоти працюють лише в критичні періоди а саме налив зерна, флаговий лист коли в нас завжди спека, засуха, тиск хвороб. Це дізнався з дослідів, сам перевірив.
Морські водорості. Працюють лише агрітема 85 відсоткова концентровані лише у фазу кущення весною. Досліджено, перевірено. Компоти де 15% морських водоростей виглядають неефективно але як хтось щось вдале набовтає, покаже досліди то можна спробувати.