Олегу Созонтовичу, наштовхнулася на цікавезну таблицю, десь у книжках з соціальної психології. Що виявляється згідно з якимись там дослідженнями, середньостатистична людина на власне хоббі витрачає 0.2 відсотки з усієї діяльності протягом дня. То Ви виявляється і дійсно щаслива людина, і науковий підхід працює. За умови інших досліджень де, щастя - то можливість бути із власним хоббі. І більш того, Ви ще й маєте можливість його поширювати, не без користі для інших, і то, в принципі є частина роботи. То Ви, виявляється реально демонструєте, те, що для більшості є просто недосяжною мрією.....
Це у Вас втома від людей, Ви багато проводите зустрічей, інтерв'ю, їздите по різним країнам , Ваша душа перенасичена людьми на відміну від Вашої дружини, тому їй простійше піти в супермаркет або погуляти серед людей.
Останні декілька місяців почала цікавитися акварельними фарбами, особливо зацікавило різноманіття кольорів і вибір собі імпонуючих. Як виходить так і малюю, подобається сам процес і мізки по іншому працюють в той момент.
І, в черговий раз дякую. Я знайшла власний джип. Бо якщо б не було можливості кидати кудись усі ті книжки, і подумки усе це хоч з чимось пов'язувати, окрім прямого призначення книжок, то власне вони і з'явилися завдяки етюдам. Ну і музика Кенні Барел, вчора - ідеально на необхідну, монотону домашню роботу.
Якось влітку, читала художню книгу, на цю тему, про полон. Там описувалась війна в Ізраїлі, головний герой був здається тенор, що потрапив у полон....ні автора ні назви не пам'ятаю. Залишився емоціональний осад. А тут воно все відбувається в реальності, дуже близько. Хоча коли читала то було вже після 2014 -го року. То певно не випадково. Але там було літо, сонце, а небезпека видавала себе хіба що технікою, яка не повинна була їздити тими ж стежками що й я, і можливо новинами, які я не читала, тількі відголос. То я до того, що навіть зараз є кіпа людей, і навіть в Києві, які війну проживають хіба що незручністю увімкнутої сирени коли запізнюєшься на ділову зустріч. А є клуб де думають про те що проживають, чи живуть саме тому що думають. ...
Хіба що розчинити свій страх серед інших. Але завжди є ризик напоротися на ідіота або когось, на нього схожого... Якщо вміти по-вовчому вити, то із вовками, можливо, й краще. Природа лікує натурально надійніше і навічно, але якщо є самодостатня духовність. Мудреці відлюдниками не просто так ставали.
От яскравий приклад, людині що народилася і вчилася на Західній Україні, сім'я якої говорить українською, що певно, бо тоді було так треба, вивчила та адаптувалася до російської, та ще й з стажуванням на Амурі..?, ну десь там, де - 30, то норма, до речі і дійсно природа неймовірна. І от зараз, постійно то зауваження з мови, рідної, то не до тих пішов, бо говорять Російською. То хіба ж то не є абсурд. І так все і скрізь(.
Дуже дякую за цікавий ракурс цієї проблеми...давненько почала вигулювати себе в маркети...задавала собі питання: чому саме туди, а не на ринок, наприклад, де є свіже повітря? Світло, тепло, приємний запах, часто ароматизований якимось парфумами і відчуття безпеки, хоча теж втомлює, але є якесь відчуття задоволення...ринки знесилювали дуже швидко🤔
То дивлячись коли іти на ринок. Після ночі сирен, продуктовий ярмарок у суботу ранком, те що треба. Всі в однаковому стані. А взагалі так, згодна. Буває можна гуляти, навіть шукаючи якусь дрібницю епіцентром і якось простіше все. А якщо у вухах ще й етюди...).
От тільки давайте на цей раз коли я запитаю, чи можна мені піти трохи раніше, Ви все ж таки скажете що ні. Бо, ну і справді, як би ж то наркоманія лікувалася коханням...(
Дефіцит кольору.... чому переважна більшість населення України ходять в чорному....здається пройшли дефіцитні радянські часи...але знову більшість людей ходять в "інтернатовській" однаковій одежі та стилі...маніпуляція суспільством чи мавпитизм..Дякую за етюд і тест Люшера.
Пане Олеже, завжди слухаю ваші етюди і багато інших записів як добру та цінну платівку, але на слові «самий», неначе голка програвача попадає на тріщину. Ніяк не хочу вас образити, але будь ласка, нехай ця калька з російської не псує вашу хорошу працю. Дякую
Дякую за ваші завжди доречні і актуальні теми. Спасибі. Прошу не припиняйте вашу прекрасну діяльність. ❤любимо вас
Інколи уявляю собі світ, де всі блогери ютуба несуть тільки корисний контент в цікавій та доступній формі✨як у Олега Чабана👌це було б ідеально❤️🥰🫶
Дякую! Яка величезна насолода слухати Ваші етюди!
Щиро дякую за Вашу роботу!
Дякую, пане Олеже!
Дякую, пане Олеже, за ці ковточки свіжого повітря. Завдяки їм я дала собі дозвіл думати і сприймати будь що, окрім...
Теж саме було колись - не могла вийти на люди🙌на щастя, все загоїлось❤️🙏Люди справді лікують✨💯🫶
Дякую за ідею.
Олегу Созонтовичу, наштовхнулася на цікавезну таблицю, десь у книжках з соціальної психології. Що виявляється згідно з якимись там дослідженнями, середньостатистична людина на власне хоббі витрачає 0.2 відсотки з усієї діяльності протягом дня.
То Ви виявляється і дійсно щаслива людина, і науковий підхід працює. За умови інших досліджень де, щастя - то можливість бути із власним хоббі.
І більш того, Ви ще й маєте можливість його поширювати, не без користі для інших, і то, в принципі є частина роботи.
То Ви, виявляється реально демонструєте, те, що для більшості є просто недосяжною мрією.....
Це у Вас втома від людей, Ви багато проводите зустрічей, інтерв'ю, їздите по різним країнам , Ваша душа перенасичена людьми на відміну від Вашої дружини, тому їй простійше піти в супермаркет або погуляти серед людей.
пан Олег говорить про відчуття людей з ПТСР,не про себе,переслухайте.
Дякую за Ваші думки❤ як завжди просто про складне. Цікаво було б послухати тему, взаємодії психічного стану від фізичного здоровья🙏🏻
Останні декілька місяців почала цікавитися акварельними фарбами, особливо зацікавило різноманіття кольорів і вибір собі імпонуючих. Як виходить так і малюю, подобається сам процес і мізки по іншому працюють в той момент.
І, в черговий раз дякую. Я знайшла власний джип. Бо якщо б не було можливості кидати кудись усі ті книжки, і подумки усе це хоч з чимось пов'язувати, окрім прямого призначення книжок, то власне вони і з'явилися завдяки етюдам. Ну і музика Кенні Барел, вчора - ідеально на необхідну, монотону домашню роботу.
Якось влітку, читала художню книгу, на цю тему, про полон. Там описувалась війна в Ізраїлі, головний герой був здається тенор, що потрапив у полон....ні автора ні назви не пам'ятаю. Залишився емоціональний осад. А тут воно все відбувається в реальності, дуже близько. Хоча коли читала то було вже після 2014 -го року. То певно не випадково.
Але там було літо, сонце, а небезпека видавала себе хіба що технікою, яка не повинна була їздити тими ж стежками що й я, і можливо новинами, які я не читала, тількі відголос.
То я до того, що навіть зараз є кіпа людей, і навіть в Києві, які війну проживають хіба що незручністю увімкнутої сирени коли запізнюєшься на ділову зустріч.
А є клуб де думають про те що проживають, чи живуть саме тому що думають.
...
Хіба що розчинити свій страх серед інших. Але завжди є ризик напоротися на ідіота або когось, на нього схожого... Якщо вміти по-вовчому вити, то із вовками, можливо, й краще. Природа лікує натурально надійніше і навічно, але якщо є самодостатня духовність.
Мудреці відлюдниками не просто так ставали.
От яскравий приклад, людині що народилася і вчилася на Західній Україні, сім'я якої говорить українською, що певно, бо тоді було так треба, вивчила та адаптувалася до російської, та ще й з стажуванням на Амурі..?, ну десь там, де - 30, то норма, до речі і дійсно природа неймовірна. І от зараз, постійно то зауваження з мови, рідної, то не до тих пішов, бо говорять Російською. То хіба ж то не є абсурд. І так все і скрізь(.
А гірлянда кольорова на моєму вікні з грудня висить, напевно до тепла - буде!)
Ой і заразсвою включила, слухаю етюд і дивлюсь на вогники різнокольорові🥰
Дуже дякую за цікавий ракурс цієї проблеми...давненько почала вигулювати себе в маркети...задавала собі питання: чому саме туди, а не на ринок, наприклад, де є свіже повітря?
Світло, тепло, приємний запах, часто ароматизований якимось парфумами і відчуття безпеки, хоча теж втомлює, але є якесь відчуття задоволення...ринки знесилювали дуже швидко🤔
То дивлячись коли іти на ринок. Після ночі сирен, продуктовий ярмарок у суботу ранком, те що треба. Всі в однаковому стані. А взагалі так, згодна. Буває можна гуляти, навіть шукаючи якусь дрібницю епіцентром і якось простіше все. А якщо у вухах ще й етюди...).
Питання.
Якщо є дальтонізм чи інші проблеми фотосприйняття,як розвивається тестування?
Чи коректні результати?
От тільки давайте на цей раз коли я запитаю, чи можна мені піти трохи раніше, Ви все ж таки скажете що ні. Бо, ну і справді, як би ж то наркоманія лікувалася коханням...(
Дефіцит кольору.... чому переважна більшість населення України ходять в чорному....здається пройшли дефіцитні радянські часи...але знову більшість людей ходять в "інтернатовській" однаковій одежі та стилі...маніпуляція суспільством чи мавпитизм..Дякую за етюд і тест Люшера.
Пане Олеже, завжди слухаю ваші етюди і багато інших записів як добру та цінну платівку, але на слові «самий», неначе голка програвача попадає на тріщину. Ніяк не хочу вас образити, але будь ласка, нехай ця калька з російської не псує вашу хорошу працю.
Дякую