Вечір пам'яті Заслуженого художника України Григорія Паламаря. Стрий-2024

Багата Стрийщина народними талантами. Кожен по - своєму, своїми вміннями і засобами, на відповідному душевному регістрі творить те, що згодом приносить славу рідному краєві. Серед таких талановитих людей можна зазначити Григорія Паламаря.
Усе свідоме життя і творчий шлях Заслуженого художника України Г. Паламаря нерозривно пов'язано з рідним Прикарпаттям. Народився він 4 червня 1929 року в селі Володимирцях Жидачівського району Львівської області. Тут, серед мальовничої природи зростав талант хлопця. Перші мистецькі уроки отримав від батька - сільського кравця і художника - самоука. А ще були витвори мистецтва у сільській оселі це - писанки, вироби з кераміки, різьба по дереву. Дитячу душу полонила мамина вишивка, колискові пісні, без яких немислиме буття нашого народу. В 1941 - 1944 роках Григорій Паламар навчався у Львівській художньо - промисловій школі ( відділ графіки). Попри жорстокі рамки окупаційного режиму в школі жив дух українства. На великий жаль, наука обірвалася. Підлітком, в роки Другої світової війни силою був вивезений до Німеччини, а після - ,, с целью проверки'' опинився в російському місті Горькому. Згодом Г. Паламар розповідав про те, як йому вдавалося перевозити продовольство для воїнів УПА, як втікав у рідні краї з Німеччини, а потім з Росії.У 1947 році вступає до Львівського художнього училища на відділ альфрейного живопису. З вдячністю і повагою згадував своїх перших вчителів Т. Бережницького, Е. Куценка. Митець вчився не тільки у львівських майстрів, а ще були монахи у Почаївському монастирі, які досконало володіли секретами іконопису, фрески, позолоти.
Після закінчення училища Григорій працює альфрейником - живописцем у Львові, бере активну участь у розписах інтер'єрів готелю ,, Інтурист'', залізничного вокзалу, оперного театру і навіть приміщення Верховної Ради у Києві. Значну частину свого життя Г. Паламар присвятив Стрийському склозаводу на якому працював з 1954 року художником, а з 1973 - 1985 р.р. - головним художником. Тут на заводі отримував медалі й дипломи за участь у виставках. Адже він брав участь у виставках - від крайових до всеукраїнських та міжнародних. В 1982 році митець отримує звання ,, Заслуженого художника України''.
Багато дала Г. Паламарю, як митцеві, поїздка на навчання в місто Дятьків Брянської області на кришталевий завод художнього скла. Багато років сплило з того часу, але до останнього пам'ятав ті мистецькі уроки. Виробнича робота художника по склу майже не залишала часу для занять улюбленою справою - живописом. Але були відрядження, творчі дні , звідки митець привозив начерки, етюди. Він дуже любив відвідувати музеї, виставки. Майстру пензля , багато давала творча дружба з художниками. Це - Харченко, Білас, Флінта, Бокотей.
Кожну вільну хвилину використовував для самовдосконалення. Не одну стежину протоптав у кавказьких горах, на Памірі, захоплювався альпінізмом. Якби скласти докупи всі стежки, які пройшов митець, то вони напевно оперезали б земну кулю. Лише карпатський край з усіма селами, горами й річечками обійшов він кілька разів. Пішки з етюдником він обійшов усе Підгір'я, Бойківщину. Григорій Паламар не обмежується якоюсь однією технікою, пробує свої сили в монотипії, малюнку фломастером, пастелі і акварелі, але найбільше і наполегливо працював в техніці олійного живопису. Йому не байдужі портрет і натюрморт. Але без перебільшення можна сказати, що після художнього скла саме в пейзажі Григорій Паламар досягнув найбільш вагомих результатів. Його картини знаходяться в музеях та приватних збірках в Україні і за кордоном. Фантастична працездатність митця є вартою наслідування для молодих художників.
Вічний і світлий спочинок, тобі майстре, а пам'ять залишиться у серцях родини, вдячних стриян. (Підготувала Ірина Ханик, науковий працівник Стрийського краєзнавчого музею "Верховина")