Кохання не існує? | Реддіт українською
Вставка
- Опубліковано 20 бер 2023
- Тред з Реддіт: Люди, які відмовились від кохання, чому? - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
Колись, давно, я сказала, жартома, що швидше на війну попаду, ніж знайду своє кохання...що ж, політ на Марс, походу, теж незабаром😐🙄
На Марс вже давно прилітали 😦
То пані є військова?
Або знайдеш своє кохання на війні:)
На Марсі зустрінете кохання😊😅😅
Маєте пророчий дар? Прислухуйтесь до інтуїції, я серйозно.
Кінематограф та романтичні книги нас зіпсували. Нас привчають, що справжнє кохання повинно засліплювати та викликати бурю почуттів. А коли цього не трапляється чи закінчується - люди думають, що і кохання немає.
Для мене кохання це турбота, повага, підтримка та приємний секс. Сподіваюся, що люди які шукають кохання - впізнають його, коли зустрінуть.
Ну а якщо людині важливіший власний спокій та особисті кордони - най буде! Ми всі заслуговуємо бути щасливими і не завжди це кохання.
Точно-точно! Чомусь всі думають, що у відносинах має бути обов'язково той самий романтичний період і блаблабла. Ми вибираємо собі в першу чергу надійного партнера, гарного друга, підходящу фізично, ментально і сексуально людину. І мені здається, що важливо бачити людину, яка перед тобою, яка вона є. Бо на фантазіях далеко не поїдеш.
Ба навіть наявність чи відсутність сексу індивідуальна і зовсім не свідчить про любов. Одні сексуально активні до старості, а в інших лібідо згасає після 40. Тому і статевий потяг така ж хімія, як і кіношна закоханість.
Прямо в точку..сказала...усе вірно..
@@svaleks566тіко краще без статевого потягу стосунки не заводити 😅 бо це мазохізм чистий
@@user-ms5mo3rp9g вам же поки не 60+, хоча я знаю людину, яка в 80 хоче сексу щодня, а жінка від нього тікає. Тому, якщо ви такі ж сексуально активні (або не активні) як ваш партнер, це чудово.
Тут головне знайти людину,з якою буде ще краще,ніж на одинці. А не яка буде додавати проблем
Таку хєр знайдеш + ти повинен бути їй цікавим. Тому краще на це забити
@@alexanderfisher9816Зіг Хайль
Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого
@@koghkwe6284біолог каже про інстинкти у людей АХАХАХАХХААХ
@@user-wj7uz3tq2x а людина типу робот, ахаха? біологія і анатомія це одне ціле, не вчились в школі - читайте гугл хоча б
Як сказав Стетхем: "Важко відмовитись від того чого не маєш" )))
Я не плачу, просто життєвість в око потрапила...
Який яскравий приклад вишуканості української мови, замість кацапського "жиза"
Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого
Я відмовилася (тимчасово), бо кохання - це насамперед угода. Я маю знати, чого я хочу, і розуміти, що я можу дати партнерові (маю на увазі емоційні потреби). Зараз не маю ані часу, ані бажання це обдумувати і тим паче когось шукати
Я усвідомив, що не вмію кохати. Єдине, ким я можу бути - це хорошим другом, і хай не без болю та зусиль, але я це прийняв. Я не заслужив на кохання, але це нормально. Хтось просто для цього не створений. Як друг, я значно кращий, ніж еоханець, тому хай буде так.
Давай дружити 😊
Те саме
Щось мені здається, вам треба поговорити з психологом. Бо фраза "я не заслугою на..." це сильний маркер проблем з самооцінкою. Я вам так скажу, мій чоловік був мені гарним і надійним другом, перш ніж став чоловіком 😅
Те саме, тільки я ще не вмію комунікувати з протилежною статтю
@@okeyolee777 стосунки через френдзону...
Звучить як щось страшне😅
Після того як прожив досить значну частину життя без любові, втрачаєш надію в те, що тебе хтось полюбить🤷🏽♀️
"хтось"?) "хтось" звучить так неначе "мені ж багато не треба" але зазвичай під "хтось" ховається якийсь красень на ролсройсі чи красуня з третім розміром :)
@@Jktu000000 можна і з четвертим 😂
Скоріше не втрачаєш а миришся з цим
Мені, здається, ви трохи некоректно написали. Якраз "хтось" 100% знайдеться на вашому шляху, але чи буде вона тим, ким вам потрібно? Чи зможете її полюбити? Ось це питання.
Не треба надіятися на те, що тебе хтось полюбить, адже у цьому немає нічого хорошого! Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого
Мені колись моя сенсей сказала: жити все одно будеш не з тим, в кого закохуєшся, а з тим, з ким комфортно" і я подумала - маячня! Але це так є. Оця закоханість мало до чого доброго призводить, жити в кінцевому результаті все одно обираємо тих, з ким нам просто добре, хто не напрягає, має подібні погляди і тд. Кохання - це не почуття, яким не можна керувати, це робота. І як би ви не любили когось, він за три тижні буде вас бісити. Так що відносьтесь до цього простіше, не варто шукати принца, шукайте партнера
Раніше теж так думала. Але дуже важко жити разом, якщо почуття відсутні. І як би там не було, ці миті щастя бути разом з людиною, до якої є почуття, ні з чим не порівняти в житті. Нажаль навіть ті, в кого ви не закохані, так само можуть вами маніпулювати, зраджувати вас, бути аб'юзерами тощо. Немає гарантій, треба тільки сподіватися, що вам не завдадуть шкоди
Мені подобається вислів "жити добре з тим, з ким тобі спокійно спиться"
Я не згодна. Треба шукати від кого подих захоплює і ноги підкошуються, а серед них вже обирати, що людина хороша для довготривалих стосунків.
Я з «хорошою людиною» була в першому шлюбі, мабуть за два місяці почалися проблеми з жіночим здоров’ям, які чотири роки майже не проходили. Тіло робило все, щоб ми ще й дітей не наклепали. Моє високе лібідо пішло просто в мінус. У порівнянні з другим шлюбом, де ноги підкошуються і метелики в животі - небо і земля. Навіть токсикозу майже не було, не кажучи вже про різну хрінь типу молочниці чи ще якихось проблем.
Я зауважу: я не кажу про жити з якимось лайном, коли просто є сексуальне тяжіння. Я кажу що відкидати те, чого хоче твоє тіло - це просто злочин.
Пiдтверджую. Бачив дуже багато закоханих пар, все скiнчилось пиздец*м, БЕЗ ВИНЯТКУ. Готовий поставити на всi грошi, що тi хто тут нижче пише про почуття, ноги пiдкошуються й т.д. скiнчать так само, я впевнений в цьому абсолютно. Знаю кiлька пар, якi разом багато рокiв, й нiхто з них не починав з закоханостi.
@@archie2.8 У мене і без закоханості шлюб завершився погано. Якщо закохатися, то хоч щось позитивне буде. На якусь відповідальність з боку чоловіка навіть нема вже надії.
Дивлячись, що під цим словом розуміти. На чисту бурю емоцій я б не покладався, вона швидко минає, а після неї може нічого не лишитися. А от бути зі своєю людиною - дуже круто. Відчувати зв'язок. Тому я думаю, що ставитися до коханої людини можна і треба, як до найкращого друга. От подумайте, ви б прожили зі своїм найкращим другом усе життя? Імовірно, так. Ви й так це робите. А з такою жінкою, кохання, бажання і приязнь теж нікуди не подінуться. У мене було чимало закоханостей, як на мою романтичну натуру, але саме з вищенаписаним я знайшов спокій. Головне - пам'ятати, що треба не лише брати, а й давати.
Я просто більше не бачу сенсу в цій лотереї. У мене є всього один фактор, без якого я не бачу відносин - вірність. Завжди я шукала просто того, хто буде мені вірним і не мала якихось примх що до заробітної плати чоловіка чи його зовнішності.
Зараз у мене за спиною 3 зради. І це були зовсім різні по характеру люди і моє відношення було різним, спочатку я дуже ревнувала, потім подумала що це й була причина першої зради і в наступних стосунках давала повну свободу але результат один.
Мої знайомі кажуть що це просто одиниці й мені не повезло, а деякі кажуть що всі зраджують і треба просто звикнути, але в обох випадках я на це не готова. Нахер це, я не азартний гравець
Можливо в тому, що ви обирали таких людей є причини? Психолог моєї сестри казав, що це від проблем з самооцінкою, коли підсвідомо не віриш що вартий здорових стосунків і погоджуєшся на такі. Тоді треба пропрацьовувати з психологом.
А можливо просто не пощастило. Козлів у світі вистачає…
Зраджують далеко не всі. Можливо ви занадто відкриті і доброзичливі або вибираєте так.
Тих, хто зраджує, насправді багато, а не одиниці. З часом вони можуть собі придумувати якісь вимоги до вас, сказати, що ви не виправдовуєте очікування, і піти собі шукати нові стосунки, не завершивши ті, що є з вами. Сама мала такий досвід і знайомі мої теж. Тож зрада не рідкість
Вірних дуже, дуже багато. Більшість моїх друзів і знайомих (у яких часто непрості сімейні стосунки, доречі) вважають, що найцінніша річ у стосунках - це довіра. Не можна обманювати людей, які тобі довіряють.
У коханні нічого хорошого немає. Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого. Одружуватися потрібно за вигодою, а не за надуманим почуттям. Тому "зради" як такої не існує, справжня зрада - це підкладання свині в господарство
Я вірю що кохання є. Але явно не у мене. Давно змирилась з тим , що мені це не дано. Патологічно боюсь людей, та й взагалі це величезна праця, відповідальність та обов'язки. Мені і самій добре. + Я себе ледве витримую, не хочу обтяжувати ще й другу людину😅
Думав дівчата,які не можуть побудувати стосунки трохи інакше виглядають ніж ти(якщо це твоє фото на аватарці)😅
@@andrewbruzgin5107 моє фото.
Ось так буває) а ще займаюсь спортом, не вживаю алкоголь та не палю, дивлюсь аніме та граю відеоігри, але це не допомагає, а може навпаки відлякує 😅
@@user.808 ооо,то в нас багато спільного😏 я все те саме тільки без аніме 😉👌
@@andrewbruzgin5107 Ну ось значить все таки проблема в аніме😄🥲
@@user.808 скоріше за все в аніме🤣з якого населеного пункту ти?)
Вже декілька років сама, навчилася любити себе, поважати свої бажання і здійснювати мрії, час від часу смутно робиться, але вважаю, що все прийде в свій час, якщо взагалі має прийти 🤷🏻♀️ шукала, намагалася, але задовбалася, за то є купа історій на тему "що пішло не так" або "як за перші хвилини побачення можна зрозуміти, що пора закінчувати його"
Відпустити ситуацію, це найкраще, коли особливо стараєшся, в кандидатах одні мудаки
@@svaleks566 саме це і зробила, але не жалію, що намагалася, зараз можу сказати собі, що зробила все можливе
Якось сумно стало після всіх відповідей... Я думаю, людям треба більше розмовляти один з одним, згадати, що таке людяність і дозволити собі і іншим бути не ідеальними та бути не половинками, а повноцінними людьми і шукати не того, хто матиме задовольняти якісь не закриті потреби,а того, з ким просто хочеться залишатись тоді, коли вільні піти
Краще ніколи і нікого не любити, нічого хорошого це не дає. Аби ж існували ліки від кохання було би просто офігенно.
Ліки треба від хвороб, та особисто вважаю хворобою нездатність любити когось, або щось. А любов не хвороба, якщо її не плутати з залежністтю
@@svaleks566Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого. Можливо це психічна хвороба на приклад якоїсь залежності. Іван Франко говорив "Не сотвори собі кумира - кумир витворює раба"
Це хвороба, але ліків нема)
Але хвороба приємна, коли ти хворієш не один)
Закохайте когось в себе - і Вам приємно, і комусь)
@@user-sg9pw4rf3z ані приємного, ані хорошого в цьому немає.
На мене просто ніхто ніколи не дивився, та й якщо б подивився і дізнався що більше за все на світі я люблю малювати картини і мацати котяче пузо то швидко би злився... Добре що є мистецтво, література і вино) і котики. Але насправді не думаю що дійсно вірю в те що я задоволена..
Котів мабуть краще позбутися...
Взагалі не бачу нічого поганого в малюванні і тваринах. А щодо вина, то його треба пити в компанії.
Головне не захворіти токсоплазмозом
якось сумно стало😢
Я так десь років 4-5 думала, що якась я дефектна, не кохала нікого. А зараз!!! Метелики в животі! Вчора відбувся перший поцілунок і яка я була щаслива 🥰🥰🥰
Хімія в дії., вітаю
Ну нарешті😉
це не надовго
Це не надовго. Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого. Тож краще не дуріть собі головою всілякою маячнею і продовжуйте йти до мети.
Вітаю вас❤ хай усе добре складеться 😊
Ще тільки любові мені в цім житті якраз не вистачало, ага. Або як там хтось писав, закохатися аж до втрати рештків розуму. Ой ні, це якось без мене. А якщо серйозно, мені гостро не вистачає усамітнення. І завдання на межі пекла - відкараскатись не травмуючи від когось, хто лиє тобі у вуха свої безконечні признання. Я навіть не вмію відрізнити, фальшиві чи реально щирі. Цей жах триває вже роки, якби не робота, я б викинув телефон у смітник. Додам, що вік у мене вже давно не романтичний і я ані трішки не боюся померти на самоті.
Згода з більшістю людей у відео, що я вірю в кохання, але навмисно його не шукаю
У мене є купа ідей, кар’єрних амбіцій і хобі, і я хочу витрачати свій час на них. А ще я доволі інтровертна, тож мені потрібна купа часу відпочинку насамоті.
Я маю коло друзів і рідних, з якими класно спілкуватись.
Тож якщо одного дня я зустріну когось, кого покохаю, і ми зможемо доповнити життя одне одного, я буду рада.
Якщо ні, то в мене є справ, які можна зробити))
Не шукай, і воно саме тебе знайде (с) Вірю у кохання, але перестала зациклюватися на його пошуку. Вважаю, що першочергово треба полюбити себе, взнати себе, ставитися до себе дбайливо, мати роботу, захоплення. А тих, хто каже про тікання часиків і тому подібне просто не сприймати всерйоз. Це їх думки та установки нехай залишають їх при собі.
Ну взагалі я вірю, що кохання існує, просто не для мене. Я не хочу мати таку відповідальність за партнера (а якщо він ще захоче шлюбу і дітей....фу😬). Та й я нерд (nerd) і я не люблю людей, я бачу що моя хіканська дупа нікому окрім моїх батьків не потрібна, та й окрім вигаданих персонажів і голлівудських акторів мені ніхто не приваблює😅
Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого
Ви праві на 100 відсотків.
Кохання насправді хворобливий стан, а далі гормони утихомирюються і починається звичайне життя, але якщо люди хочуть тримати високий градус закоханості ( як правило, це жінки вимагають) - то стосунки нелегко будувати : бо або жінка прогинає чоловіка вічно доказувати любов до неї, або вони вдвох гризуться , хто кого менше-більше любить..
Я не відмовилася від кохання, але мене тупо ніхто не кохає і не кохав! 😢
Абідна, дасадна, но в житті ще багато цікавих речей 😊
Така ж сама ситуація
@Alexander Fisher бісить оптимізм.
@@alexanderfisher9816Краще нехай ніхто не знайдеться, здоровішим буде. Не знаю, чи кохання існує, але те, що воно заважає людям розвиватися, вдосконалюватися і йди до мети, це факт. Як біолог, можу припустити, що церква і письменники створили навколо інстинкту самозбереження і розмноження цілий міф про "кохання", яке нібито є "хорошим почуттям". Як на мене, у ньому немає нічого хорошого
@@koghkwe6284ти як копіпастер просто 80й лвл,ще 3млрд коментів остав тут що ти біолог
Не вірю. Можливо вам просто не зізнавались в коханні. Навіть мені 3 дівчини в 18-19 зізнавались в коханні. В той час в мене почались проблеми зі шкірою і я був напевно найстрашнішим хлопцем в райцентрі.
Концентрація жалюгідності зашкалює ледь не в кожному з цих повідомлень, крім випадку, де особа зізналася, що не хоче починати нові стосунки поки не прибере в голові за попередніми.
Тому що реддіт це велика ехокамера для жалюгідних сумних людей, не варто сприймати будь що з реддіт як матеріал для виведення статистики чи якоїсь правди життя
@@colRobinOlds Для початку, я не дарма написав саме "повідомлень", адже розумію, що його автори цих повідомлень можуть бути набагато "продуктивнішим" в інших аспектах своєї діяльності. Тим паче, реддіт це соц-мережа, в якій можуть бути зареєстровані найрізноманітніші особистості і узагальнювати їх всіх з одного відео тематичної вибірки не думаю, що варто.
@@colRobinOlds і це навіть ще не іміджборд
закоханість - це інструмент еволюції для забезпечення продовження популяції людства.
іноді так смішно бачити коментарі людей, які вважають себе центром галактики і вважають свої почуття чимось особливим. ні, вони не особливі, ми всі так "запрограмовані". чому кажуть що кохання живе лише кілька років? тому що це також інструмент для виживання популяції, щоб людина могла дати потомство ще і ще, якщо не війде з кимось в кого ти був закоханий.
вибачте якщо когось скинув з рожевої хмаринки, але так ми влаштовані, а романтизація почуттів - це лише наше бажання бачити в цьому щось високе, і врешті решт, так сформувалось ставлення соціуму.
це не означає що не треба закохуватись чи ставити хрест на будь яких почуттях. просто треба усвідомлювати ДЛЯ ЧОГО нам дані ці почуття і потреба в них
Я просто відкладаю це питання. Наразі не готова до того щоб закохуватись чи закохувати когось, адже це не виникає просто так (просто так любов може бути лише у матері до дитини) це виникає внаслідок якихось якостей, котрих я хочу щоб було якнайбільше. Хочу бути цікавішою, духовно та фізично привабливішою ніж зараз та власне над цим працюю. Ще мені просто не вистачає (поки що) таких якостей як терпіння, розуміння та довіра (через деякі не дуже позитивні моменти в житті), котрі є базовими у побудові гарних стосунків. Не хочу завдавати нікому класному болю, тому зараз працюю над собою і нікуди не поспішаю
Розумний підхід
Підтримую
Згадалась цитата:
Замість того щоб шукати хорошого хлопця або дівчину, стань цією людиною
я перебуваю у відносинх, найкращих в моєму житті, але не можу сказати, що кохаю і він також не може цілком впевнено це сказати.думаю, нам потрібен для цього час. напочатку було трохи метеликів, але то раз. мені дуже сподобалисб його очі і досі подобаються -я не знала, що таке можливо поки не зустріла його. напочатку думали чи можемо ми називатись парою, адже ми вперше обоє маємо серйозні стосунки. нам добре разом, ми піклуємось і вислуховуємо одне одного. ми думаємо, що в мабутньому це переросте в кохання.
Не докопуйтесь до своїх почуттів, не препаруйте їх під мікроскопом - кохання це чи не кохання? Бо люди часто хочуть якогось уявного надзвичайного кохання, як у кіно, у книжках і т.д - а воно у всіх РІЗНЕ.
Вам добре разом ? Чомусь ви зустрілися? Щось вас поєднує - а чи кохання це, то тільки вам вирішувати.
Дякую за випуск.
Для мене точно існує закоханість і спокійна любов, яка спонукає залишатися собою і не соромитися один одного
Так, я вірю ..вже 30 років разом
Ахахах 30 років? Жах
@@user-vm6dx3te2fВи точно не заслуговуєте, щоб хтось жив з таким г. 30років, так що вам таке не загрожує. Дописую: нижче прочитала, що вам 18 років, це пом'якшуюча обставина. Але, якщо так далі будете думати, то перше речення буде справедливе. І мені 48, деякий досвід життєвий є.
Ну його в пень те кохання. Я егоїстка від голови і аж до п'ят . Я занадто ціную свій особистий простір та час якого в мене й так менше аніж би мені того хотілося . Та щей впустити когось в цей простір , та ну його 😅
Поки молода багато, хто так думає.
Після 40 чи навіть 50 такі думки вивітрюються.
Самотність це тягар...
Навпаки мені важко спілкуватися з людьми і кожен день проведений в колективі мене морально виснажує і я приходжу додому немов розбите цебро . Мабуть скоро зміню роботу так щоб можна було працювати здально . Для мене занадто емоційно виснажливо спілкуватися з іншими людьми . Мій ідеальний світ це я мольберт і фарби , і мене ніхто не чіпає 😅
@@onemortano1893 Ваш коментар і загалом ця історія нагадали мені персонаж аніме "Кішечка із Сакурасо" Дівчина - митець на ім'я Машіро Шіна
Мені шкода цих людей. Не через відсутність кохання, а через низьку самооцінку і не віру у себе (((
Ви навіть уявити не можете як же багатьом людям тяжко жити простим "звичайним" життям)
З чоловіком якого я шалено кохала і зустрічалася 9 років ми розійшлися через 5 місяців після офіційного одруження, а з тим за кого я виходила заміж ненадовго виховую двох дітей і проживаю у шлюбі вже 10 років... життя незбагненне, чортзабирай
«Виходила заміж ненадовго»? Це цікаво 😂 Як ви прийняли таке рішення? Типу, чувак гукає заміж, ну ок, сходжу, якось так?
@@Tetiana_Pshenychna Я ніколи не любила чоловіка а він ніколи не любив мене, одруження було вигідне нам обом: я хотіла мати дитину, а його підганяли батьки (32 роки це вже час мати свою родину на їхню думку) кожен з нас отримав щось своє від цього шлюбу. Ми друзі, коханці, турботливі батьки. Разом легше вижити у бентежному світі
У вас ідеальні відносини)
@@mariroses, Я теж так вважаю!
Перша (і єдина) дівчина в яку мені "пощастило" закохатися вирішила тупо використати мене наївного і це було боляче , тому нахер таке кохання.
Йому це нахєр не треба і я його розумію
Важко сказати бо ніколи не закохувалась чи знаходила когось хачаб симпатичним, придивлялась до хлопців, знайомих, друзів. Після жарту брата, що можливо лесбійка то і до дівчат. Висновок нічого, думала деякий час, що то зі мною щось не так, вже роки з 3 мені всеодно. Я живу повноцінне життя, вивчаю мови, подорожую, виходжу з зони комфорту (це зараз не про війну) але я дуже люблю бути наодинці та насолоджуюсь цим, мені не страшно бути одній і я рада, що перестала влізти в ті рамки які наставила сама собі бо всі ж оточуючі це мають і мені треба. Виявилось ні. Тепер інша ситуація я прямо надто легко відпускаю людей чесно кажучи навіть тих кого я досі вважаю гарними людьми які допомогли мені вирости, але мої принципи та мій комфорт важливіший ніж вся допомога та час проведений з моєю подругою, я ставлю ультиматуми та кажу, що важливо для мене, якщо у них це в кінці списку то нам краще зменшити спілкування. Так я можу і хочу зробити навіть з родиною, але сестра все ж українізувплась тож тут вінвін для обох, але я розумію, що якби ні наше спілкування було б лише "с днем народження" раз на рік і мене це б влаштувало. Та доводиться слухати, що сім'я це найважливіше і що я пожалкую в результаті про це, а це один з моїх не те щоб страхів, але я поки ні про що в житті не шкодувала, не хочу навіть дізнаватись що таке жаль за упущеним минулим
Щира любов до тебе твоїх дорослих дітей найкраще що може трапитись з людиною.
Скільки галасу довкола тимчасового гормонального розладу, який запрограмований природою для того, щоб людиська хоч інколи залазили одне на одне і не повиздихали як вид.
Трясця! До золотого фонду цитат!
@@sapriniti на здоровля
@@Webdiver1978 Красно дякую!:)))
Нарешті в коментарях база
😂😂😂
100% relevant content. Пряме влучання. Лайк, і в закладки це відео.
Насправді , дуже прикро , що філософія сучасного світу спотворила відношення між ч і ж. Любовні відносини трансформувалися у ринкові. Тепер будемо все життя ходити самотніми, чи страждати від нездорових стосунків.
Ринкові? Не бачу таких довкола себе
Кохання - це прекрасна, часОм (чи чАсом) невиліковна хвороба... та не варто його боятися, бо саме воно і є життям !!!
чАсом
Наголос на а
після фрази "любов - це те ..." в мене миттєво просткакує "... що сталося з кожним" жадан не відпускає, а я і не проти )
Кохання існує з додаванням певної сакральності носіями чи ні.
У своєму випадку, прийшов до розуміння звичайного партнерства, де є певні елементи, що можна назвати коханням.
Але зважаючи на те, скільки бачив різноманітних випадків "кохання" та що саме називали цим словом, почав просто намагатися його на використовувати. Я відчуваю вдячність людині, що поряд, я намагаюся робити добрі вчинки про відношенню до цієї людини та, якщо їй приємно чути добрі слова, чому цього не зробити.
На емоційному плані, мабуть не склалося у мене з тим самим Коханням, бо все, ти що говорило про кохання чи любов розбивало чи мало спробу розбити серце.
Приклад того, як я був християнином, що кожної неділі ходив до церкви не через страх, а через бажання наближення, але коли мені сказали (я був ще дуже юним), що моє кохання то гріховне і все інше лайно, мій діалог просто скінчився, бо з середини я то знав наскільки чистими були мої почуття.
Кохання у всіх РІЗНЕ, не треба його підганяти під певні рамки
@@user-sg9pw4rf3z Так, я про те )))
А в принципі, навіщо? Типу отримати сакральне задоволення від взаємодії з людиною яку ти знаєш, з якою всім готовий поділитись і отримати приємні відчуття? Так, це добре, не буду сперечатись. Але стільки підводних каменів є, і думка про це відбиває бажання шукати кохання. Скільки болю може принести, а скільки болю отримати при пошуку цього кохання? Нахєр надо. Та і соціальні навички в мене слабкі, з дівчатами досвіду нуль, навіть за ручку не тримався, окрім садочку і сценки на шкільному випускному. Ні грошей, ні роботи, нічого немає, шоб бути "цікавим" хоч для когось, окрім людей який знаю більше 2х років.
Лайк, продовжуй далі в тебе дуже класний голос для цього формату
з плином часу все важче в світі створити міцні стосунки
З досвідом невдалих стосунків все важче, а час тут ні до чого, хіба що намагатися вибрати вдалий час для стосунків, а такого не існує
@@svaleks566 маю на увазі те , що стосунки уходять на інший план , коли в світі є дуже багато цікавого іншого
якби це було справді так, людство просто вимерло б
це типове скиглення старшого покоління, немов раніше все було краще, і трава зеленіша, і цукор солодший
ага, і морозиво радянське було краще, мля
Немає кращої мотивації не здаватися, ніж бачити, скільки людей вже здалося
Я відмовилась від кохання- не хочу занурюватися в усе це та втрачати пильність. Також я не думаю що я взагалі здатна кохати. Тому я не шукаю кохання та уникаю всіх ризиків та тримаю всіх на відстані. І взагалі мені і самій бути чудово- ніяких зайвих клопотів та проблем.
Неможливо відмовитися від того, чого ніколи не мала.
Бог тебе любить.
Відкрий своє серце.
@@FlashGordon-fv5wj а може я і не хотіла цього мати. Моє серце для кохання назавжди закрите. Кохання просто тимчасова гормональна буря, яку можна перечекати насамоті, щоб потім уникнути зайвих проблем та розчарувань.
@@lonelycat2129 сумно буде за все життя не побувати в бурі пристрастей, чи хочаб не потрапити під дощ. Це як тихий океан, а "люди як кораблі"(с)
Навколо мене з дитинства існує лише насилля, яке усі вважають виправданим (жодне насилля, психологічне чи фізичне, над дитиною НЕ Є НОРМОЮ), я не пізнала ні материнської турботи ні батьківської. Тата у мене з народження нема, він пішов від нас, у мене є старша сестра яка зараз за кордоном через війну і у неї 2 дитини. Вона не була зі мною у гарних відносинах, зараз вона для мене як чужа людина. Коротко кажучи я просто не знаю що таке любов, у будь-якому її прояві.
Мама - її було чхати на мене, мені зараз 17 і вона свято вірить що мене ніколи не били, хоча це відбувалось майже кожен день з 5 до 13 років. А потім я просто втекла від пекла під назвою дід/бабуся у інше. Я не здатна довіряти людям, усі мої друзі вважають що я найщасливіша людина хоча проблем у мене більше ніж ви бачите. Для мене покохати когось це означає довіритись, повністю. Це важко, я не хочу страждати, з мене досить.
Ого! Співчуваю вам ❤ бажаю вам надалі тільки хороших людей на життєвому шляху
Ти все правильно робиш. Все люди -- гівно. Не довіряй нікому. Тільки так можна досягти спокою і щастя.
Той, хто не відчув болі і страждань не здатен на справжнє кохання.
Бог любить тебе.
Ти ще дуже юна ітвоє кохання тебе вже шукає. Просто не закривай своє серце. ❤️🙏
Жодна інша людина, якій ви будете довіряти не зцілить вас і не зробить щасливою, для цього потрібні ви самі
@@FlashGordon-fv5wjіди нахуй , бажаю тобі страждання на все життя
Жаль цих людей..
Не можу повірити що недавно була такої ж думки ... для мене уе не досяжно ..
А справа була тільки в страху ..
Так в мене було ну дуже багато комплексів як казав один чоловік твою невпевненість видно за кілометр але я дозволила собі спробувати
Не важливо який буде фінал головне я спробую і не жалкуватиму що не використала свій шанс.
Я зустріла людину яка мені дуже прдобалась і це було взаємно вперше за стільки часу.. довго не могла повірити в це.
Я просто дала собі шанс .
Мені шкода цих людей. Кохання - це чудово. Просто перед пошуком кохання потрібно шукати психолога.
Для хороших стосунків потрібно багато чого вміти - довіряти, отримувати допомогу, просити про заботу і допомогу, отримувати її, бути щирим, вміти слухати, вміти приймати важкі новини так, щоб партнерові не хотілося брехати, вміти задовільняти потреби свої, вміти пооговорювати потреби, вміти щиро цікавитися партнером. Вміти просто жити з собою в мирі. Вміти відділяти де болять твоі якісь вавки і де партнер тобі завдає шкоди.
Якщо ти не вмієш просити про допомогу чи приймати її - сам обереш для стосунків людину, яка не буде тобі створювати дискомфорт своєю допомогою. Не вмієш вислухати правду - сам будеш змушувати партнера постійно брехати. Не вмієш сам керувати емоціями - поруч буде душніла, що не дасть дихнути але й не дасть наробити дурні.
Чим менше в тебе якихось загонів, тим більше імовірність, що ти обереш людину класну для стосунків саме для тебе, а не милиці. Якщо в тебе не закриті базові потреби чи є потреба бути приниженим, ображеним, зрадженим, то і партнера ти обиратимеш який дає мінімум. Воно реально так працює, що «метелики» виникають до того, хто чіпляє наші якісь вавки. І найкраще це просто потроху розбиратися які вавки чіпляє та чи інша людина і лікувати себе там де болить. Не вважаєш себе вартим любові - на тобі козла який тебе не любитиме. Боїшся відкриватися - буде поруч партнер, якому ти не цікавий і який не лізтиме в душу. А тих хто тебе любитиме і тобою цікавитиметься і близько не підпустиш.
Обирати людину розумом теж зовсім не гарантує, що ти будеш щасливий і що тобі не зроблять боляче і не підуть від тебе. Життя досить коротке і чи варто від всього бігати і всього боятися?
"Душніли" образились.
Чому це шкода? У них є свідомість та зв'язок з реальністю на відміну від вас стадної маси .
Теплі слова
Вже давно не гріють
Великі міста
Від самоти шаленіють.
Любов - це все , що маю
Але її так замало
І на дзеркалі подих,
Що лишиться , як памʼять
Вірив до моменту, коли, після 17 років життя разом колишня мене кинула. Відсудив собі дочку, але і вона послала після отримання освіти, ну і тро вкрала у тата. Досі не можу переконати себе, що не всі баби кончені. Адекватні, вибачте, але як є.
Колишня налаштовувала доньку проти вас?
Ти відібрав в дитини маму, на що ти очікував? Що виховаєш її під себе? Діти з народження більше прив'язані до матері.
Дякую за відео
Якщо Вам колись трапиться старенька пара, котра вміє піклуватися одне про одне попри все, то це кохання. Якщо ж побачите двох молодих ідіотів, котрі збираються зістрибнути з мосту, бо не можуть бути разом через батьківську заборону, то дайте їм обом добрячого копня під нижню спину, щоб відійшли від поруччя, й викличте поліцію! А заодно знайте, що перед Вами стоїть двійко жертв сучасної популярної культури, а не закохана пара.
Ой, кати б його все вхопили... Досі злюся на колишнього, котрий спочатку витягнув мене за кордон, а потім лишив саму, й на себе за цілковиту дурість. До речі, він мені врятував був нервову систему, а потім іще й позбавив потреби в усьому йому допомагати (він має проблеми зі здоров'ям). І за це я його трішки ненавиджу! Бо, трясця, мусила стати дорослою відповідальною людиною. Оце - прояв справжнього кохання! Проте якщо мені ще раз котра скотиняка спробує так щиро допомогти, то вб'ю до лиха на місці!!!
Навіщо їх зупиняти? Це відбувається природній відбір😅
Для чого зупиняти? Чим більше самогубств, тим менше самогубців
@@Alikss1989 Ні, бо це явище постійне, ще й часто притаманне людям, які ще не вміють думати головою. Можна зрозуміти тих, хто не має виходу. Наприклад, певних політичних в'язнів, бо инакше, наприклад, уб'ють усю їхню родину, чи смертельно хворих, котрі прагнуть уникнути страшного болю. Моя мама нещодавно померла через рак, то ми навіть трохи раділи, що вона не відчувала ніг. Там було дуже багато метастазів, отож якби мама їх відчувала, то постійно кричала б так, що всі сусіди б чули. Вона навіть почала відмовлятися від певних ліків, бо, мабуть, хотіла все пришвидшити. Біль у всьому тілі її просто переслідував... Отаких людей я можу зрозуміти. А дурнуватих підлітків, які надивилися депресивних серіалів, ні. Ці точно не мають причин. А їхній відсоток, на жаль, постійний. Це стосується й наслідування з палінням, випивкою, наркоманією й лайкою, бо, бачтеся, круто. Трясця... Пригадуєте готів, наприклад? Частина з них принаймні тямила, що саме пропагує й хоче показати, а частині просто подобався їхній стиль. Це завжди так: хоч що робіть, а все одно на сотню чоловік припаде принаймні один ідіот, який захоче повторити щось "круте".
@@sapriniti я і не мав на увазі підлітків. Я про тих хто робить самогубство в дорослому віці
@@Alikss1989 О, щодо дорослих Ви радше маєте рацію. Це вже дорослі відповідальні люди, зобов'язані тямити, що саме коять. Але їх теж завжди чимало. Сама он, доки мама помирала, постійно хотіла повіситися. Так, це шалено тяжко, проте я не маю виправдання, бо доросла людина в такому стані мусить іти до лікаря по допомогу, а не вішатися. Я ще маю батька з його купою проблем! Та й брат і решта родичів би не зрозуміли, бо мене потребують. Отак треба мислити й часом давати собі ляпаса чи добрячого копня під нижню спину!
Гарні історії, щирі, життєві, дякую зв переклад
Плов: майже все сказане - жиза
Нащо все запутувати, коли у стосунках вимикають голову і керуються лише почуттями то лише ускладнюють собі життя, сльози і соплі, боляче, люблять не люблять, кидають, зраджують, жити не можуть без неї (нього). Таке "кохання" схоже на наркоманію, щоразу потрібні нові ендорфіни, іспанські чи мексиканські пристрасті в стосунках,, постійна потреба в знаках підтвердження "любові", або ж егоїзм володіння кимось. Туфта, то психічно нездорові особи називають подібні залежності почуттями. Кохання , якщо воно справжнє, стає прісним, неодмінно переживши весь спектр бурхливих емоцій ви насичуєтесь ними ніби солоною карамеллю і вам досить, ви відчуваєте умиротворення та спокій, у вас відсутні емоційні стрибки, вам стабільно добре з своєю людиною, а коли вже не добре,ви йдете з стосунків без ломки.
Не треба плутати психічну неврівноваженість з коханням. Спочатку шукай психолога, потім кохання
@@user-ms5mo3rp9g як чудово ви підсумували мій коментар.
Можу сказати тільки одне:"Розчарування".
Сама без досить повна і навіть коли хтось робить комплімент, я вважаю це жартом, або знущанням. Самооцінка 0,вважаю, що я не вмію любити і я не варта кохання. Інші повненькі - так, а я чомусь ні. Не знаю як то працює. До того ж у 9 років мене хтіли згвалтувати, в 11 змушували роздягатись, а потім в 15 "хлопець" просто не чув моє "ні". Тепер нікому не довіряю зовсім, боюсь чоловіків, хоча мені майже 22
Якщо Ви відчуваєте через ці обставини дискомфорт, можливо, варто звернутися за допомогою до психолога?
22 - то ще все життя попереду.
А до психолога сходіть - це його робота, розкручувати важкі ситуації, нехай подумає, як Вам допомогти.
Я ніколи не відчувала романтичного кохання, і не хочу. У мене викликають відразу більшість проявів кохання, і мені більше ніж достатьно моєї сім'ї та друзів. З ними я ніколи не буду почуватись самотньою.
Таке наче, Любов це культ. Любов це відчуття , як смак, запах... Можливо в цьом проблема. Наприклад я Любові не уникаю, я її завжди відчуваю до сім'ї, друзів. Але я уникаю з кимось зустрічатись, одружуватись, томущо мене бісять жінки котрі знаходяться в стані якихось відносин зі мною окрім ділових. Я незнаю в чом поляга ця роздратованість. Але я з ними стараюсь уникати, окрім рідних звичайно, Люблю своїх маму, сестер, тіток, плимінниць, і внучку (дочка плимінниці, яка на рік від мене молодша). Звичайно я пробував і зустрічатись і одружитись, але якась внутрішня роздратованість перебива мій сексуальний потяг.
Я чисто не бачу бачу сенсу, і різниці між якісною дружбою і стосунками
З людиною, з якою в тебе просто якісна дружба, ти навряд-чи будеш тр*****сь
Але ж другом сексом не займешься як мінімум, бо то вже не зовсім друг
@@asyashevchenko якщо відкинути цю частину (згадуємо про ас спектр) то й немає, хоча існують і друзі із привілеями
віримо. це те саме, що відмовитись від автомобілів, бо вони інколи розбиваються.
Ні бо машина тебе не кине і не підведе ,завжди підвезе, та допоможе, машина не бреше і не маніпулює, ваш аргумент хуйня .
@@user-vm6dx3te2f механізми теж підводять, і дуже часто. Але сучасне людство без них неможливе.
@@Vikzvvмашина не бреше і не маніпулює нічим на відміну від людей розумієш.
Відео на наступний день, як мене, по суті, кинули:
Після закінчення минулих стосунків, я вдарився в розвиток і зараз прийшов до того, що кохання не існує і це всього гормони та нейромедіатори, а тому, якщо перетерпіти 2 тижні то стихають усі почуття і тому я зрозумів, що можу себе контролювати взагалі без проблем
Тому, так, кохання не існує, але знайти людину, яку поважаєш, відчуваєш себе комфортно поруч з нею і вона те саме почуває поруч з тобою це і є кохання, ні?)
Вам добре разом - і це головне, а не те, як це хтось назве збоку!
Я шукав тут друга, який не давно був кинутий, ну як не давно 3 місяці тому, і він досі скиглить, все б нічого але бачили б ви як він розповідає яким треба бути, бути не залежним та не прив'язуватися до жінок, хахахах це всеж так смішно.
Якби не було так сумно, незріла особистість ваш друг, знову закохається і буде розказувати, як треба кохати...якщо не виросте
3 місяці ніачьом.
Кохання та любов в цьому контексті це різне? Бо наприклад багатьом варто почати з любові до себе, ні не любові до бога, хоча, якщо це ваш комфорт та спокій можете і з цього. Я довгий час вважала вислів "любити себе" егоїстичним і говорила "я поважаю себе", але це костиль. Поважають за щось, а люблю я себе незалежно від обставин. І от це зайняло час та пару трійку сеансів, не з питання любові до себе я приходила, але як і в житті виявляється все зав'язано одне на одному. Тож зараз я вже спокійно говорю що люблю себе та якщо мені щось шкодить мені не важко від цього чи від когось відмовитись навіть, якщо це кого засмутить чи образить, я важливіша для себе ніж ти, тож далі я йду сама.
Ви крута)
Здоровий егоїзм дозволяє зберегти себе в бурхливій течії гірської річки, не розчинитися, не лишити частини себе оббитими об валуни життя.
Що таке "Кохання" ? Біологічна програма, яка за допомогою 5-и, потужних гормонів, кожен з яких по силі на рівні морфію, "Зносить людині дах", змушуючи до певних дій. Конкретно розмноження і прив'язки до певної особи, протилежної статі, на певний період. Діє все це від пів року, до трьох. В рідкісних випадках 5-ти Років. І ніякого надприродного, духовного, небесного. Я думаю з таким відношенням, я нележу до тих хто не вірить. Зазвичай пишу "" Так зване кохання". Бо в такого складного процесу, всеж мусить бути проста назва🤔😌
Що робити з тими, в кого програма розмноження не зреалізувалась( навіть не наблизилась ), а " кохання" триває і по 10 років, до тої самої людини? Це я про невзаємне
Декілька афоризмів про кохання і шлюб.
''Бути закоханним - означає бути скаженим при здоровому розумі'' (Овідій)
И сказал Сатана: ''Пусть они будут любить тех, с кем быть не смогут и не будут любить тех, с кем будут всю жизнь''.
Сьогодня нема Вашої жінки! А є Ваша черга.
Твоя незалежність від хтивості робить тебе ВІЛЬНИМ і НЕ ВРАЗЛИВИМ.
Якщо в дім входить жінка, то з дому йде СВОБОДА.
Як кажуть французи - закохані діють собі на шкоду.
👍💚
Моя мама дуже сварлива, авторитарна, гордлива і худа з великим носом з якого тирчить волосся і з величезною бородавкою на лобі. Вийшла заміж у 58 за військового гарного високого чоловіка. Якій їй у всьому догоджає і навіть квартиру на неї переписав. Зараз їм по 65 років. Досі не розумію як вона страшна, стара із жахливим характером, не дуже розумна і бідна, в сім'ї її ні хто терпіти не може бо вона всіх дістала, так вийшла заміж. 🤔??
Жінкам статистично легше знаходити собі партнера.
Внутрішня потреба в мазохізмі, це не норма, а відхилення від норми,коли деяким чоловікам підсвідомо потрібен хтось, хто буде домінувати над ними. Це психологія. Що ж, в будь якому разі, у них все за згодою.
@@user-ou9qd9no5n статистично важче, бо на 10 д 9р, якщо вірити одній пісенці
@@svaleks566 >довіряти совковій статистиці
@@user-ou9qd9no5n думаю що перекіс ще більший, особливо з війною.
Я прямо останній чувак. Але низька самооцінка в мене ще й через проблемну шкіру
мій колишній хлопець кинув мене вчора після 1,5 років стосунків і не захотів нічого повертати бо для нього це "корабль" який потонув ще давно а я катаюся на його уламках і намагаюся врятувати
мені боляче від цього
Згадалася пісня Міягі, "Мы потопили наши корабли"
Якщо у вас є час не могли б ви описати чому на вашу думку він вважав ваші стосунки затонулим кораблем?
І хотілось би послухати вашу історію знайомства
Завжди було їх читати
Боляче завжди тому, кого кинули. Ніби знецінили тебе. Але пройде час, і Ви це переживете. Рятуйте не уламки кохання, а себе. Колись Ви будете згадувати це спокійно .
Не дозволяйте собі зациклитись на стражданнях, не щастрягайте , бо можна і захворіти.
То не Ваша людина була. Будуть інші стосунки, і будете інша Ви - краща.
Перші хвилини це просто люди піарять себе
Мій друг знищив стосунки
, пожартувавши що я хочу її зґвалтувати...
А він точно друг? Тупі "жарти"
Ну якщо твоєму другу повірила дівчина то її теж можна вважати на рівні розвитку твого друга дЕбіла
Кохання існує але не взаємне. Взаємне кохання - це мабуть, декілька % всіх пар. Люди навкруги живуть або без взаємного кохання, або любить хтось 1.
Та любов взагалі це ненормальний стан і довго в ньому знаходитись шкідливо. Медовий бурхливий місяць - а далі вибудовуємо партнерські стосунки, як уміємо.
Часто закохуватись - нездорово..
Людство оспівало любов , ще щ часів Петрарки, ну тоді за дамою бігали місяцями, об'єкт кохання недоступний і тим бажаніший, тому й оспівалилюбов як щось незвичайне..
Досить робити ідола з любові.
4:09 це просто дуже схоже на мене🥲
Мій чоловік викинув мене, як непотрібну ганчірку, після 15 років подружнього життя. Не вірю я тепер в кохання
І правильно треба бути реалістами.Бісить стадо оптимістів.
То й не вірте.
Кохання живе три роки - чули цю фразу? То ви ще довго прожили разом. Він покинув, а Ви тепер вільна, то живіть і радійте життю так, як не могли з ним разом. А самотніх чоловіків повно як собак нерізаних, у будь-якому віці. Ще до Вас чіплятимуться, ось побачите.
Я вірю у кохання. Якщо люди можуть про це свідомо говорити, значить воно є. Мені 40. Не хочу довго розказувати про містичні речі, котрі біля мене відбуваються та про віртуальну реальність, котру збудували навколо мене шахраї зі зв'язками в певних органах та їх лярви... Та й фінансова ситуація у всьому світі непевна (звісно, у нас в країні також). Скажу лаконічно: поки що не склалося. Ні від чого я не відмовився, треба почекати, щоб світ добре так трансформувався. Може тоді🤷🏻♂️
про 40-річного незайманого - повії в поміч, після цього має стати легше(мені скоро 21, і я вже задумуюсь над цим). Соціальна тривожність + низька самооцінка створюють бар'єр, способів зламати який я більше не знаю
Я перший раз перестав з "давалкою". Думав що підхопив щось венеричне. Але обійшлось
Ха-ха, в звичайних хлопців не буває взаємного кохання, а уж мені шукати й годі.
Ха-ха, навіть найнікчемніші заводять стосунки, і псують життя іншим. Тому у звичайних хлопців досить непогані шанси
@@svaleks566 ну, як показує практика у виді майже усіх моїх родичів жіночої статі, вони спеціально вибирають м*даків, бо з ними "веселіше", тоді коли чоловік, що був досить добрий в спілкуванні і мав заробіток, але жив з матір'ю і був "скучным".
А так і алкоголіки, і розумово відсталі і тд їх влаштовували.
Йо*ний цирк.
@@user-ou9qd9no5n йой, яка прикра реальність, в своєму житті відмежувала себе від спілкування з мудаками, та з мамами живе не менша кількість мудаків,ніж тих які живуть не з мамами. Тому краще взагалі уникати будь яких мудаків.
@@svaleks566 його відбракували через те, що він був занадто звичайним.
Хз як в кого, та на мою скромну думку, варто любити себе в першу чергу. Вміти про себе подбати. Вміти цікаво для себе провести власний час. Звідси можуть піти і корисні звички і цікаве життя. І зайве думати що протилежності притягуються. Притягуються схожі за світоглядом, цілями, прагненнями та мріями. Факторів величезна купа та одне зрозумів точно-чудовий секс,такий собі показник перспективи чудових стосунків. Адже пристрасть йде на спад, спільні захоплення, побутовий комфорт, взаємна турбота. Ці речі замінити важко. Підробити теж на довго нестане. Шукайте себе справжнього, чудовий і цікавий подорожній сам зустрінеться на вашій стежці. ПС: триває третій рік терапії з чудовим фахівцем. Тому такий «мудрий»😅
Я закохалась в хлопця зі своєї группи я читала в інтернеті що це буде тривати ще рік оці "метелики" мені 15 перше кохання але воно не взаємне я видно не правильно розтолкмачила знаки і подумала що це все взаємне але ні та людина до останьго відмазувалась від мене він плював в душу а потім мене попередили і він привів дівчину (вона навіть мала ліпший вигляд ніж той хлопець ) а і так я почала проявляти симпатію в училищі тож вся группа знала і знає про все це він навіть й досі як я підходжу меньше ніж на метр каже "ох бля*ь" це скорочно розповіла
А ще мої батьки не знають про цю історію або нашо ! Скажу тільки тоді коли справді з кимось зустрічатись почну
Ох ці вже перші метелики... зазвичай з першим так і буває, поки не вчишся ігнорувати кожного, хто тобі посміхається чи робить компліменти. Ох, якби теперішнє знання та мені тоді, в мої 15.
@@svaleks566 😢
@@licabon_7_7мені майже 18 і я не розумію нашо воно треба ото позориться і принижуватись ради когось ? Кохання не існує то брехня яку вигадали як казки шоб ми були дебілами а не розвивались.
@@user-vm6dx3te2f є всі шанси що так і є 🤔 але в любому випадку треба жити далі щоб там не сталось і намагатись насоджуватись тим життям і робити щось щоб стати щасливим а позор любий не вічний навіть якщо люди тобі будуть іноді про це нагадувати
(А ще я хочу сказати що та дівчина "його кинула" і він робив спроби клеїться і навіть прямо зізнався про те чого він хоче на справді і намагається вішати лапшу на вуха але я зрозуміла те яке його їство , і я не хочу щоб така людина була в моєму житті поруч зі мною )
@@licabon_7_7розумію, я теж не хочу принижуватись заради когось , я живу собі сам і нормально. Кохання для дурнів
Обоже. Оці всі люди, що пишуть - мені 40 і в мене ніколи нікого не було, я всіх боюся і в мене погані зуби, невже вам не лячно що такими темпами ви в 65 років залишитесь на руїнах свого життя, просто зрозумівши, що ви його прос...али! Ціле життя! У вас же не буде запасного, треба вже зараз щось робити, виходити на вулицю, знайомитись, жити.
А може іншим це не потрібно, може і добре, що такі люди не вляпують інших в своє існування. Невпевнені, дикі, з поганими зубами, вони напевне ходять на роботу і мають певне коло знайомих, та через своє єство не заводять стосунків.
@@svaleks566 хто зна. Головне, щоб тоді, коли вже дійсно буде пізно, не жалкувати. Бо 40 років і погані зуби - це далеко не вирок)) це дрібниці
@@svaleks566усім треба хтось, просто не всі признаються.
Людина соціальна істота, потребує завжди іншої людини..
Бо
існує але недовго. коли вам розбивають серце це на все життя.
Існує, але в певний проміжок часу. Потім зникає, як і все інше в цьому житті. Як кажуть: хочеш іти швидко - іди сам, хочеш іти довго - іди з напарником.
то шо нада
Я хотіла б мати стосунки…але кілька моторошних фактів роблять мене непривабливою.Наприклад я вмію плакати кровʼю…Так через це мені не можна виходити на вулицю восени оскільки якщо я буду в парку з моїх очей почнеться виділення крові все через алергію і тоді я стаю сліпою (через кров я не зможу бачити) І моєму хлопцю просто доведеться вести мене всліпу а я не настільки довірлива мої однокласники домагались до мене тому зараз я навіть не можу собі уявити що я буду комусь з чоловіків довіряти…додати до цього ще півтрилярда АЛЕ=я
Тому я вважаю спершу я маю більш-менш привести себе в порядок а потім вже думати про стосунки.
Не вірю, бо мені не траплялося 😊
Я тей 40-ка річний чувак, тільки мені 22 і я дівчина. + я нікого іне шукала ніколи.
@@user-st1ug2jn2j хлопця, ахаз
@@user-st1ug2jn2j і тої теж не було. Ахах
@@user-st1ug2jn2j мені просто і без пари добре, ахах)
Розумію я теж в свої майже 18 не думаю про те шоб була дівчина або про свадьбу , мені це нах не треба, я хочу жити нормально, вільно та для себе. Я не каблук і не стадо
... не тысячу, а десять тысяч, и не рублей, а долларов, и не в лотерею, а в карты, и не выиграл, а проиграл
Кохання то звичайна хімічна реакція, при тому дуже швидкоплинна, а довгі стосунки, то просто соціальні понти, або мазохистські забави)
Погугліть і не партесь.
Звичайна хімічна реакція то пристрасть, що змушує перекачувати кров у важливі місця, а кохання то трішки інша хімія
А що в нього вірити? Це абсолютно науково доведений факт
Як сумно читати...
ні
Хто такий, цей ваш "кохання"?
Жінкам потрібні лише грощі, а чоловікам не потрібні стосунки без сексу.
Жінкам не потрібні чоловіки без грошей,
а чоловікам з грошима не потрібні жінки, бо чоловіки можуть просто купити послуги без усілякого мозготраху.
Це такий саме порочний круг як і "не беруть без досвіду на роботу, а без роботи не отримати досвід".
Утримання жінки: постійні подарунки, айфони, прекраси, ноготочки, терпіння виносу мозку, постійні ревнощі і підозри та т.і. обходиться дорожче ніж періодичні оплати кваліфікованих послуг. Тож фінансово рентабельно користуватися послугами.
Всі жінки які ніби шукають свою половинку, ніколи не оберуть особистість без великих заробітків, тож їх насправді цікавлять не люди а їхні статки.
Як щодо жінок, які ладні терпіти чоловіків алкашів чи зеків та побої від них? Це ж не із-за великих статків.
@@robofat Про алкашню і побої я нічого не казав, це ваш особистий вибір жити з такими.
@@user-cc5wm4cl4z Я взагалі мужик. Кажу що не всім жінкам гроші потрібні - деякі живуть з бідними
@@robofatі не просто деякі, а досить багато - живуть із звичайними чоловіками із середньою зарплатою.
Так, є такі кралі, що ціни собі не складуть, і одразу в стосунках починають вимагати дорогих подарунків, вередують і маніпулюють - це огидно.
депресивне
Кохання не існує тому що я не можу полюбити людину більше ніж 1 місяць + можна загубити себе
Таке "кохання" як алкоголь, а ви просто не вмієте "пити"
У відносинах важливо не розчинятися. А буду доповненням один для одного
@@user-66b77k3 якось так собі звучить.Тим паче я нестерпний😎
@@Ghost_Ligth для когось Ви обов'язково будете стерпним
@@user-66b77k3 дякую!:3