Вірш про довірливого Зайця і сильного Вовка. Інелла Огнєва

Канал @Khmarynka продовжує публікацію казок для дітей та дорослих. Цього разу це віришик який написала Інелла Огнєва.
Читайте його своїм діткам, наповнюйте їх маленькі серденька любовю та добротою.
Прийміть участь у створенні нових українських відео!
Підтримайте ютуб канал "Хмаринка" гривнею ⤵️
4731 1856 2016 5388
Карта Приват Банк, Тученко С
Запросив якось вовк зайченя на вечерю,
Став співати до нього солодкі пісні...
Все красиво прикрасив у темній печері,
Навіть моркви з бадиллям зварив в казані...
Зайченятко спочатку вагалося сильно,
Але потім відтало від лагідних слів...
Може, рішення й здалось йому божевільним
Та відмовитись зайчик малий не посмів...
Він подумав:"А раптом і справді вовчисько
Зміг приборкати звіра у серці своїм..."
Вовк всміхнувся, оскаливши гострі зуби ська...
Затаїлось щось темне у серці лихім...
Зайчик щиро повірив у вовкові зміни
В те,що звіра в собі побороти зумів
І пішов наш вухань сам один на гостини
Хоч у серденьку страх, мов листочок, тремтів...
Вовк усе зготовув у печері холодній
Вже і моркву солодку в тарілки наклав,
А в самого блистіли очиці голодні,
На вечерю смачну нетерпляче чекав...
Зайченятко прийшло із яскравим букетом
І всміхнулось до вовка незнаним теплом
Вовк із диву забув про мотузки й тенета
І усівся із зайцем за круглим столом...
І як тільки хотів зайченя вже впіймати,
Раптом наш сіромань, вже й забувши про страх,
Став до вовка так щиро і тепло казати:
"Як я радий, що зміг ти змінити свій шлях!
Я спочатку не вірив та й інші казали,
Що звіряче збороть неможливо в собі...
Та вони просто сили твоєї не знали,
А я певен, що зла не лишилось в тобі!"
Вовк те слухав і слова не міг проказати,
Він ніколи такого до себе не чув...
Він побачив довіру в очицях зайчати,
Та невже це він сам цю довіру здобув?
-Ну тепер то ми друзі навіки з тобою!
Не хвилюйся, я завжди тобі поможу
І тебе примирю з лісовою юрбою
І багато цікавих місцин покажу...
Ти ,напевно, стомився в печері сидіти?
А у мене у нірці теплесенький мох...
Можеш в гості до мене, як схочеш,ходити
Не хвилюйся, там вистачить місця для двох!
Вовк умить апетит свій звірячий утратив
І уперше наїстись бадиллям зумів..
Він вечері чекав, а діждався на брата
І до ночі із ним без кінця говорив!
В нього вірили!Вовку літати хотілось...
Він тепер вже не монстр,віднині-він друг!
Його серце холодне нарешті зігрілось...
І ,здавалось, змінився весь всесвіт навкруг!
А на другий вже день всі у лісі здивились
І не стільки тому, що наш зайчик живий,
Як із того ,що в вовка в очах щось змінилось...
Не горів вже вогнем у них вогник лихий..
Та невже це можливо? Ніхто і не вірив...
А із вовчого серця пропала пітьма...
Це її налякала зайчаткова віра,
А сильнішої сили у світі нема!
Як зростають дерева із зерня малого,
Як маленька жаринка розтоплює лід...
Так і віра в рятунок серденька чужого
Не його лиш рятує, а змінює світ!
© Огнєва Інелла
У цей складний для країни час дуже важливо приділяти час дітям, розповідати їм казки та мінімізувати руйнівний вплив на психіку. Казки мають дуже важливе та актуальне наповнення, що робить їх важливими при вихованні маленьких патреотів.
Прийміть участь у створенні нових українських відео!
Підтримайте ютуб канал "Хмаринка" гривнею ⤵️
4731 1856 2016 5388
Карта Приват Банк, Тученко С
Вірш озвучив та подарував Хмаринці Мирослав - vm.tiktok.com/ZM8jYuEF3/