Пророцтво 17-го року - Василь Симоненко
Вставка
- Опубліковано 28 бер 2022
- ···
Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил -
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.
Мільярди вір зариті у чорнозем,
Мільярди щасть розвіяні у прах.
Душа горить. Палає лютий розум.
І ненависть регоче на вітрах.
Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевно б, репнуло від сорому й хули.
Тремтіть, убивці! Думайте, лакузи!
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил!
Уже народ - одна суцільна рана,
Уже від крові хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.
Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд,
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві і ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд!
ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО
Music: Atanas Valkov - Steps
Videos by Cesar Casanova, Robert Mitchell, Yaroslav Shuraev, Arijit Kundu
and Matthias Groeneveld from Pexels (www.pexels.com)
Який глибокий вірш! Подумати тільки, що його написав молодий хлопець.
Атож.
Талантами багата наша Україна!
На превеликий жаль, состаритись він вже не встиг(
Я сього вірша вивчив, слухаючи його у вашому виконанні) Чи у вас є якась акторська освіта? Ви дуже професійно, наче театрально (в гарному сенсі) читаєте.
Приємно це чути!
Вчу вірші, що припадають до душі. Акторської освіти в мене нема. Спасибі Вам за увагу, чарівний коментар.