Читаю що Українців злить в Українцях. Анонімно
Вставка
- Опубліковано 6 чер 2024
- Другий випуск на цю ж тему. Що саме вас лякає, втомлює, або злить у співвітчизниках? Прямо про таке готові говорити не всі, але анонімно люди готові вилити душу. Сьогодні я знов читатиму такі сповіді, але ні, не для того щоб посратися, а щоб ми прийшли до чогось спільного.
Станьте спонсором каналу -
/ @romaheniy
Підтримайте мене на Buy Me a Сoffee - www.buymeacoffee.com/romaheni...
Банка на розвиток каналу - send.monobank.ua/jar/4AZ4Zoa14n
МЕРЧ romaheniyclo?ig...
Мої соцмережі
/ romaheniy - мій інстік
/ hromtastic - мій твіттер
vm.tiktok.com/ZMe5yo2VE/ - мій тікток
00:00 - початок
02:30 - звикли до війни
06:09 - п**но з росіянами
11:02 - рекрутер іноземної компанії
11:40 - українці з росіянами за кордоном
17:56 - важливе
19:08 - гейт українців, які за кордоном
23:37 - срачі в інстаграм
26:13 - час змінюватись
26:51 - люди з заходу країни
28:53 - хто українець, а хто ні
Рома зробив цю рубрику, для того щоб писати самому собі анонімні скарги на українців і відвести від себе всю увагу 😂😂😂
🤣🤣🤣🤣🤣🤣
Fr 😅
Ахахаха
Дуже образливо було почути, що не має причин, чому треба було виїжджати за кордон, і що якщо сумуєш за Україною - потрібно просто повернутись, а не скиглити.
Багато хто виїхав з територій, які майже постійно знаходяться під обстрілами і зараз через це ж не може повернутися. Багатьом буквально нікуди повертатися, а у когось рідні міста зараз в окупації.
Я особисто взагалі не хотіла виїжджати з України (на той момент мені було 16 років, я дівчина), але мене та маму буквально примусили їхати моя бабуся та батько, оскільки по селах нашої області були чутки, що ходять росіяни які гвалту*ть та вбив*ють жінок та навіть підлітків, це вже не говорячи про дуже часті обстріли. А в інших областях України, особливо на початку війни, знайти собі місце проживання було майже не можливо тим, у кого не було там друзів чи знайомих, які могли б допомогти, чи своєї власності, через велику вартість та наплив людей на відносно безпечні території.
Саме тому дуже багато людей й виїхало, а повернутися назад багатьом заважають різні, абсолютно нормалні для психіки людини страхи про обстріли, відключення світла, тривоги. Бо свідомі українці за кордоном постійно бачать всю свою країну у вогні і оскільки вони далеко, їм все здається набагато страшнішим ніж людям які знаходяться безпосередньо там, психика яких вимушено "адаптовується" під цю реальність.
І я зараз взагалі не кажу про те, що тим, хто виїхав гірше, я кажу про те, що зараз погано всім, і якщо українці, що зараз знаходяться в своїй країні мають право на будь які емоції, то чому ті, хто виїхав не можуть сумувати за Україною, навіть якщо з будь якої причини не можуть повернутися? Чому нам взагалі доводиться пояснювати причину чому ми виїхали та чому не можемо повернутися?
Я думаю що зараз так само, як ми не повинні поділяти Україну на Схід, Захід та Центр ми не повинні й поділяти українців на тих, хто виїхав та тих, хто залишився. У нас всіх зараз є одна велика проблема - війна, яка є ненормальною житєвою обставиною і хтось біжав від неї, а хтось ні. Кожна з цих реакцій абсолютно нормальна в даній ситуації, тому не слід казати, що почуття людей, які зробили вибір відмінний від твого і мали на це свої причини, нічого не варті.
Щодо останньої історії то якось двояко, мені здається що не варто шукати хороших росіян, навіть якщо вони існують, ну хочаб не під час війни, бо пан звинувачує інших в радикальності, але не задумується про причини такої радикальності, можливо люди пережили багато страждань через рос. Короче шукати хороших росіян, на мою думку - це шлях в нікуди, є сенс лише в корисних для нас росіянах, принаймні до краху росії.
Як людина з Закарпаття можу підтвердити. Мені ніколи не подобалось, що до нас ставляться як до регіону другого сорту. Часто чула у свій бік фрази типу «Закарпаття це село». Проте можу сказати, що ми є і тим прикладом різнобарвності та іклюзивності, бо у нас великий відсоток людей з різним етнічним бекграундом. Багато хто розмовляє 2-3, а то і більше, мовами.
Чесно кажучи ніколи не чув нічого подібного
В моєму тік токі зараз ІПСО типу "співчуваємо місту герой Львів" або Закарпаття. Русня заєбала вже чесно кажучи, а деякі ідіоти навіть підтримують це в комментах
Я теж ніколи не чув що Закарпаття це село в тому контексті що ви описали. Закарпаття то гори, то родзинка нашої країни, як Одеса. Дуже самобутня і велична.
на жаль, я теж чув подібне про Закарпаття. проте, проаналізувавши зрозумів, що це спіч малоросів, для яких і російська чомусь завжди була престижніша за українську. радий, що хтось не мав такого оточення тривалий час(
Ніколи такого не чула, навіть з гордістю розповідаю всім про Закарпаття, особливо своїм друзям з інших країн
До останньої історії. Українці мають моральне право на ненависть. Люди втрачають роботи, домівки, рідних, кінцівки, життя...
Не до інших українців же ненависть
@@lesapolosa733
Це про останню анонімку, стосовно того що ми маємо право їх так ненавидіти. Та не треба нам це забороняти
я зараз знаходжусь за кордоном и не проходило й дня коли б я не плакала та не хотiла повернутись додому. багатьом легко казати - ну чого ти ниэш, вiзьми та приiдь. багато людей котрих я знаю живу тут тому що просто некуди повертатись. дома та мicта розбомбленi. я тут з батьками iнвалiдами та теж не можу повернутись через окупацiю Бахмуту =( так що не потрiбно рiвняти усiх хто закордоном та нехтувати iх почуттями. нам теж важко та боляче
Та сама ситуація, хочу повернутись, але треба допомогти близьким похилогу віку, так як місто під окупацією і не дуже ціле. Поїхати навіть на тиждень чи два це гроші, котрих не те щоб багато і тим паче, що все що було вдома то знищено.
@@lianamuradian ❤️
Цілком підтримую вас. Я вважаю, що в принципі у вас НЕ має бути якихось катастрофічних патових причин, чому ви закордоном. Бо ви як людина маєте право бути в безпеці і не переживати стрес навіть на рівні «не хочу чути тривоги». Я вважаю, що це взагалі базове бажання - бути в безпеці. Тож я і не розумію наративів, коли типу має бути 10 супер важливих причин, чому ти «сидиш закордоном». Тому що маєш право на безпеку. Крапка. Бережіть себе ❤
СЛАВА УКРАЇНІ! @@user-yw2of6hj8h
Аномально просуваємо контент цього генія❤ я хоть і закордоном, але намагаюсь спілкуватися українською або суржким, навіть при тому що працюю з казахами, киргизами. Як же приємно коли вони говорять «смачного» за обідом:)
Так в мене є знайомі які не хочуть переходи або хоча б намагатися, та все одно вони теж донатять на збори і допомагають нашим воїнам. Хоча бісить що і і такі яким абсолютно всеодно що там і як.
Ой я навчалась з казахом, було класно, коли він розумів мене(говорила українською) або перепитував на німецькій.
Сам говорив російською з дитинства
Я часто чую скарги від знайомих на те, що у нас мало українського контенту, мені здається що щоб це змінити потрібно заблокувати весь рус контент хоча б на місяць, щоб кожен знайшов для себе українського творця який замінятиме рус контент, наприклад у музиці чи ютубі . Тому що коли протягом усього життя ти споживав рус контент, то дуже складно вийти з потоку рекомендацій, які вже сформувалися. Або ж ми можемо створити базу з нашими ютуберами та музикантами у різних жанрах, бо навіть мені на початку було складно шукати українських виконавців та творців
Повністю підтверджую ваші слова. Як тільки я відписалася від всих росіянських каналів на ютубі та в інсті, одразу алгоритми почали підкидувати рекламу та відоси українською. Декілька днів витратити на кнопочку "не рекомендувати відео з цього каналу" на руснявському контенті - все, його нема.
@@Maryna_Vin+++, саме так я сформувала собі офігезні рекомендації на ютубі, я підписана мабуть на 300+ різних каналів українських кріейторів і мене щиро дивує, коли люди кажуть що «нема українського контенту тому ми дивимося рос», я в такому випадку завжди раджу сайт Маніфест) Ну і відписатись від росіян
Вже давно є сайт маніфест, там зібрані всі українськи канали, можна подивитися окремі жанри та тематики.
Той хто не шукає, завжди має пару десятків виправдань...
А той хто шукає, знайде)
Ну я так і зробила, пів року тому назад, навіть пісні колись улюблені тепер більше взагалі ніколи не сподобаються, тому що знайшла краще
Привіт! Я не згідна з останньою тезою. Розумію що потрібно об’єктивно оцінювати і думати на рахунок тезисів які виникли під час війни, але, я вважаю, ми повинні абсолютно анулювати і зневажити все російське (в тому числі людей). (До речі, не існує хороших росіян на мою думку). В нас не повинно бути ні каплі співчуття. Українці в більшості дууууже емпатичні і тому людяні, але це ніяк не повинно відноситись до росіян. Тому що, з часом, коли все мине, наші правнуки просто знову забудь про все те що відбувалось і почнуть відноситись до них як до людей. Це вже відбувалось сотні разів, і дуже не хочеться допустити це ще раз.
Я прошу врахувати цей коментар, якщо буде відео на цю тему.
Вперше з тобою був не згоден.
Щодо людей за кордоном.
Вибісив трохи, ледь тебе дослухав.
Мені лінь розгортати свою думку, тому просто скажу, що так, Ром, ти дійсно не в контексті, і ніхуя не розумієш, що відчувають ці люди.
А причина перебувати за кордоном елементарна - безпека.
Я не розумію, як це можна не розуміти, чесно.
Фух, як же я розізлився....
Не буду більше цю рубрику дивитись, щось мене сильно бомбить з неї...
Дякую вам!
Дякую нашим захисникам та захисницям💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪💪
Бавовни в кожну мордорську оселю🙂🙂🙂
Слава Україні🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Я вже кілька років за кордоном і все моє життя це робота і війна. Відтарабанюю на роботі і далі постійно займаюсь тим щоб намутити необхідну снарягу і відправити на нуль.
Вже два роки хочу придбати собі гітару, але кожного разу постає питання: "гітара чи спорядження на фронт?" І я завжди обираю друге
я граю в ігри і час від часу стикаюсь, що я попадаю до команди російськомовних (гадати хто-то задовбало), я зазвичай мовчу, не відкриваю рота щоб не породжувати конфлікт (бо нашо), АЛЕ, вони навіть не знаючи що я з України, починають дуже сильно токсичити, і ніколи не спробують комунікувати англійською. Хоч один до 4х іноземців - їм чхати, вони королі, а всі решта гавно(м'яко кажучи). Я не розумію цього менталітету, і дуже не хочу щоб українці копіювали його в росіян, спілкуючись з ними, слухаючи музику і тд
Ви правильно кажите, нащо породжувати конфлікт. До нас в Forest якось прибилося москалятко, то ми його посадили на дерево, наприманювали монстряків та й зрубали те дерево. Нема москаля - нема конфлікту.
Рома, я дивилась твій канал до 2021 року. Тоді перейшла на українську і повидаляла все російськомовне з ютубки.
Радію, що ти тепер задвигаєш геніальні теми українською 💋 Це кайф!
До того як почати дивитися: в українцях мене бісить черезмірна лояльність до країни-агресорки, недостатньо виражена громадянська позиція та відсутність логіки в деяких питаннях (зокрема споживання рос контенту). Головне, я реально не знаю як з цим боротися
Ніяк. Бо це неможливо побороти.
Заїбали радикали, честно.
Я розумію звідки вони, я бачу що відбувається.
Але я все ще ненавиджу радикалізм.
Між патріотизмом та фашизмом є різниця.
Ненавидіти всіх росіян і бажати смерті кожній людині, тільки за то, що вона там народилась це тупо.
ромчик... дякую тобі, за те, що ти адекватний... останній епізод - в саме серденько
Я, як Українка за кордоном можу зрозуміти анонімного коментатора. У мене є обставини чому я не можу повернутись, мій коханий іноземець. Але навіть якщо не брати цей факт до уваги, у мене не було можливості сидіти перечікувати перші пів року повномасштабної. Я втратила роботу в Україні, не було жодних збережнь та мала шукати квартиру, роботу (будувати якесь життя). Навіть якщо це було тимчасово. І зараз - це важко знову наважитись покинути життя тут і повернутись додому, де війна, де ти будеш знову новим та все наново будувати.
успішний емігрант, питань нуль, тримайтесь за коханого
«У людей немає причин знаходитись закордоном». Тобто елементарна безпека вже не враховується ? Я сиділа в підвалі під снарядами і обстрілами в 2014 році в Донецьку. Мені на стільки було страшно, що я дала собі слово більше не мати такого досвіду і робити все, щоб бути в безпеці. Я дійсно хочу в Київ і дійсно сумую за Україною. І можу говорити про це постійно. Але відчуття безпеки для мене не менш важливе.
Ага, немає причин, особливо зимою не буде, коли в Україні не буде ні опалення, ні світла, ні води😢Або коли в будь-яку область може прилетіти неочікувано. Я теж не розумію людей, які так говорять. Сподіваюсь, що у вас все добре зараз❤
А скільки років ви вже за кордоном? З кожним роком сум за Україною зникатиме. І через 10-15 років сум зникне остаточно.
Я вам скажу по секрету,що ця війна може ще тривати 10-20 років. Так що в Україні залишаться найсильніші,найпатріотичніші люди і нас буде максимум 23-25 млн людей.
Та сама фігня… вже два рази втратила все, я просто не вивезу ще одного потрясіння
@@user-fx9vp1hd5kне можу погодитись з Вами, Ви скоріш за все не проживали за кордоном 10-15 років
Переїзд за кордон у всіх планах це десять кроків назад, втрата всього друзів, рідних, адаптація, пошук і становлення себе з нуля, вивчення мови, боротьба де навіть після 10 років ти ніколи на 100% не зможеш відчувати себе вдома. Деякі іноземці навіть дозволять собі сказати Вам«уйобувати додому» тільки-но почувши акцент або побачивши імя
Вдома на додаток, експерти розкажуть що Ваш дім після 10 років більше не Ваш дім ви не патріот
@@margokoroleva4849 тримайтесь, ви все вірно робите
Чоловік з Одеси неправий щодо "хороших рускіх". Але його оточення (чи хто ті люди) нездорове
Ні, він повністю правий
Скажу як людина, яка закордоном вже 1,5 роки і дуже сумує за Україною. Це нормально сумувати за рідним домом, за навіть не домом, а за деякими спогадами чи моментами. Мені дуже помогла пережити саму річ як біженство і переселення закордон книга "У чужому домі" Реноса Пападопулоса. Дуже рекомендую як тим хто виїхав, так і тим хто не може зрозуміти тих хто виїхав і що вони відчувають. Тому що зі сторони так воно і виглядає що в Європці чілово, але насправді це зовсім інший світ, до якого треба час щоби пристосуватись. І це звичайно логічно, що ти як емігрант починаєш все з 0, ніхто тобі тут не допоможе, це саме ти приїхав до тої самої Німеччини і німців, а не вони до тебе.
Але і багато хто не повертається не тому що вони вирішили що все, допобачення. А тому що у них може бути робота, чи просто нікуди чи ні за чим повертатися. Багато хто навіть зміг почати нове життя закордоном, навіть краще життя, в нових умовах, в безпеці, і ЦЕ ТЕЖ НОРМАЛЬНО.
Не розумію цей хейт тих хто виїхав. "У кожного своя доля і свій шлях широкий…" як писав Тарас Шевченко. Останнім часом почали мірятися хто найбільше за всіх страждає. Як нещодавно щодо прильоту у Львів писали в коментах з іронією "ой як Харкову прикро". Люди, кожен українець постраждав у цій війні, кожному свідомому українцю, той у кого є мозок та серце, боляче кожен день, ми допомагаємо по максимуму як можемо. Просто хтось більше фізично постраждав, хтось більше морально, а хтось і фізично, і морально, і зараз можливо ще й без підтримки.
І скажу ще одне, щодо того що пишуть ті хто залишився в Україні, що про Україну вже "забули закордоном і всі хто виїхав не згадує про війну, вони зрадники забули про рідну землю". Хто вам про це сказав? Я кожен день бачу і чую новини в Німеччині про Україну. Щось сталося в Україні - вони одразу розповіли/написали про це. Моментально. Вже не в таких масштабах як на початку, коли кожну деталь озвучували, але це не означає що зовсім перестали говорити про Україну.
Я просто розумію, що люди вже морально виснажені і не сплять 1,5 року, це беспосередньо впливає на стан. І ще незрозуміло як все буде розвиватися далі і чи не скаженітимуть люди далі.
Слава Україні 🌺
сумуєш - повертайся, десь тебе пристроять точно, можеш не переживати
для мене люди, які радіють будь-яким смертям (окрім знищення армії) - це американці з фільму Опеннгеймер, які раділи скиду бомб на Японію
Мене дико бісить, коли люди виливають на себе пів тони парфумів
Досить знущатись над моїм носом, будь ласка!
Втомилася бачити в українцях позитивне ставлення до "хароших руских" і захоплення людей в коментарях під якимось відосом чи тіктоком, де якийсь росіянин за півтора роки повномаштабної війни нарешті висловив свою позицію. Бісить захоплення українців від таких людей, бо свідомі особи мали б це зробити ще 24 лютого 22 року, чи хоча б у той тиждень до березня 22 року, а коли вже пізніше - таких я не визнаю! Це перше. І друге, що я втомилася бачити в українцях - це розподіл українців по регіонах і зневажливе ставлення до людей зі сходу країни! Типу дехто каже:"та вони там всі російською розмовляють, вони всі сепаратисти через одного, через них і розпочалася війна", як казав Тополя, коли минулого року приїжджав до Харкова. Б&&ть, мені хочеться битися з тими людьми, які висловлюють такі тези! Хто так думає - "шановні", по-перше літературна українська мова виникла саме на Харківщині, багато людей з Харкову і Харківської та Донецької областей спілкуються українською чи суржиком! Мої бабуся та дідусь жили в Бахмуті і все життя спілкувалися суржиком чи просто чистою українською мовою! По-друге, сепаратистів і ватників на сході стільки ж, скільки і на заході! У Львові також є люди, які корегують зброю ворога та люди, які слухають рос музику! Тому це все залежить від ЛЮДИНИ, а не від місця її проживання чи народження! Давайте єднатися, а не сратися!
Згодна з вами
на 10:45 так або ні не написано((((
Так і знав що забуду. Але я навіть зараз загуглив і не знайшов(((
Ні, вони нічого не досягли тим нещасним запитом, і ця гра пречудово собі продавалась на самих помітних місцях в стімі. І на всіх можливих платформах.
Навіть були новини про те шо атомік фарт була топ 1 по продажам в Україні.
Дуже подобається слухати всі твої відео, дякую за контент!)
Я б хотіла прокоментувати момент з українцями, які виїхали, бо ти, Рома, сказав, що не розумієш, чому людина має бути за кордоном. Сказав, що не засуджуєш, але таки трішки засудив😉 Бо з твого меседжу була видна роздратованість.
Я виїхала, бо мені тупо страшно існувати під вибухами. Мені страшно, що вирогідність моєї смерті під час війни вирісла в десятки разів. Ти адаптувався, що природньо, але це не заперечує того, що жити у війні - це пздц як не норм. Ти можеш продовжувати спати під час тривоги, я - ні. А таке існування може привести до постійної роздратованості, жорсткої депресії та 0 ефективності. І так, я сумую дуже за домом. За моїм спокійним чудовим минулим, але я не хочу вмерти від вибуху у мій дім. Дуже не сподобалось, що ти сказав, що некрасиво казати, що сумуєш за домом. По-моєму, це природньо і нормально, що людина сумує, але боїться смерті, тому не їде.
Я їздила багато разів додому в Одесу, але останній раз потрапила на масовані вибухи, які були в липні. Уламок ракети впав майже у нашому дворі, вилетіли вікна, пошкодження в квартирі. На щастя, в ту ніч ми всі пішли в підвал, але страх від вибухової хвилі, звуку і відчуття, що дім зараз почне сипатись на тебе (по здавалось, що влучило в дім - так було гучно) - це максимально травмуючим досвід. Я не хочу розповідати в деталях про фізичний і моральний стан мене і моєї сім‘ї, лише скажу що ця ніч лишила величезний відбиток. Після такого важко продовжувати існувати і далі в реаліях війни. І ти не знаєш, де безпечно. Бо в Одесі довго було більш менш тихо, а потім липень 2023 і твоя хата тріщить.
після війни повернешся? чи вже буде нікуди?
@@Alexander-eb2qt якщо я тут зустріну людину, з якою створю сім‘ю, то не дуже впевнена. Можливо, як було важко лишати дім, так само одного разу стане важко і їхати звідси. Обростаєш друзями, нова робота, стосунки. Це сумно, але це життя і воно у нас одне. Якщо нічого не буде тримати, то може й повернусь.
сподіваюсь ти обманєш тільки мене, а не мене і себе🤣 я констатую, що ти вже ніколи не повернешся жити в Україну. Саме за це і не люблять зйобків, за лицемірність. Зараз не повертаєшся бо боїшся вибухів, а коли вибухів не буде, стане важко 😁 @@karynaromaliiska8707
Рома, про останню тему - дуже цікаво послухати. +1 до бажаючих бачити таке відео!
Мене бісить, що дільть Україну на схід, захід та центр
Особливо кожен раз слухати закордоном, від наших, що я западенка, бандєрівка і взагалі румунка або циганка ( я з Чернівців)
Перестаньте робити з однієї країни три
На жаль я вас розумію 😓
Тільки я херсонка, і люди з західної частини України писали що я малороска, що там в Херсоні всі сепаратисти, і взагалі мене треба в чорний пакетик і на московію відправити😓
@@dispharsis8961 теж саме казали про людей із Донецька, це якісь рак суспільства
Стравити різні частини України як собак одне на одного це частина рос плану по загарбництву. Я з Франківська і мене лякали що на сході і навіть в Києві люди геть інші і вони нас за кровожерливий бандерівський (в негативному саме сенсі) безморальний колхоз вважають...
Повертайтесь в Чернівці, зараз там здається безпечно. Не будете слухати про себе нічого поганого! Тримаймося бо ми того варті!
@@dispharsis8961 є такі в нас довб....недалекі люди, їх кругом хватає
Дуже годний контент, цікаві думки. Підписався, написав коментар )
Аномальна активність під цим відео для тебе Роман і ще декілька слів
Вподобайка тут. Аномальна активність тут. Дякую за контент ❤
Люблю Рому Генія за геніальні відео та думки!
Класна рубрика, надихає на роздуми і допомагає розібратися у власних почуттях до цих проблем суспільства. Дякую!
Привіт
Я Еля і дуже потребую знайомства зі свідомими людьми❤️
Також я вчора важко розлучилася з хлопцем, ще в нього померла трьохюрідна бабуся, словом все важко, але я приїхала до нього сюди в Одесу і тепер мені гуляти лень тут на самоті тому мені дуже сумно й хочу відволіктися 🥺
Люблю ваші випуски. І корисне щось почути і покрінжувати
Сил і наснаги українцям закордоном! Хоч їжа не така смачна, побачення не такі яскраві, але люди тримаються і вірять в перемогу!
Слава Україні!
Ромчик, дуже цікаво послухати думки на останню тему. Знімай відео!
перше про сумчан, а я із Сум також) так в нас дійсно більшість вже звикли, але це не повинно переходити межу, бо іншим настільки всеодно що коли був прильот у заклад освіти та житловий будинок(з загиблими) і все місто це чуло і знало що це не ппо , в центрі продовжувалася дискотека з музикою на всю….. це мене вразило, це я вважаю ненормальним, а ось те що ми звикли - досить логічно, особливо враховуючи що Суми - місто де до недавніх подій було найспокійніше напевно(окрім деяких міст західної України)
АНОмальна активність аномальна активність аномальна активність, а взагалі дякую за контент ❤❤❤❤❤❤❤
Мене бісить що розділяють українців на тих хто поїхав закордон і на тих хто залишився. Відчуття таке немов якщо ти не в Україні то немаєшь права більше туди повертатися....
Є неймовірна кількість причин. Я випишу ті історії людей з якими я познайомилась.
1) батьки вивезли своїх дітей- підлітків, а ті замкнулись в собі цілодобово слухають новини і ненавидять себе . Звичайно батьки вважають що дітям так краще
2) молода людина ( яка втратила роботу)поїхала з родичем або сама закордон, а батьки залишились в Україні. І вони забороняють повертатися в Україну поки тут війна . ( ну вони за домом доглядають а дитина хай буде в безпеці , все одно роботи в Україні вона не знайде - такі у батьків роздуми)
3) я наприклад коли поверталася першого разу батькам не казала , я боялась їстерик - якого біса мені не сидиться закордоном. А мені 28 років.
Не у всіх здорові відносини в сім'ї.
Бабуся кожну розмову мені каже що як добре що я не чую вибухи , але до мене вона їхати не хоче.... я себе почуваю дуже огидно . Мені всі кажуть щоб я раділа , а я себе ненавиджу.
4)люди з Херсонської області поки не збираються повертатися ( особливо з окупованої)
5)дуже багато людей з північної Салтівки частіше за все в їх дім або в сусідній був приліт і повертатися вони бояться.
6) знаю декілька випадків коли малі діти прохали свою маму поїхати закордон і там біль - менш адоптувались , а матір зовсім не адоптувалась і хоче додому тому тепер в неї їде дах від думок . В будь-якій ситуації їй буде херово
Загалом ситуацій безліч і всі українки яких я зустрічала дуже сумують і слідкують за всіма новинами України
який жах, головне тримайтесь там і не повертайтесь! СЛАВА УКРАЇНІ!
@@Alexander-eb2qt зараз йде тенденція до старіння нації тож після війни або емігрантів запрошувати або повертати молодих українців які зараз закордоном, щоб піднімати економіку.
Вашу думку я зрозуміла, для вас краще емігранти.
А я сама буду вирішувати і до речі біженці донатять більше ніж українці без роботи. А роботу в Україні за час війни втратили всі кого я знаю.
із-за кордону також можна підтримувати і сумувати за своєю рідною країною, багато хто виїхав бо боявся за свої життя, багато юних дівчат і жінок, котрі просто через інстинкти самозахисту попакували дітей, домашніх тварин, та виїхали
це робилося не від щастя та бажання знайти себе у світі європи, а через невизначеність майбутнього у війні, особливо від того, яким все здавалося 24 лютого 2022 року
я не маю доходу і перебуваю за кордоном, не отримую виплат, але я кожен день сумую за києвом
я не можу повернутися туди зараз хоч на канікули, через те що інтенсивно ходжу на курси, і за 1,7 року вивчаю німецьку на рівні С1
я ніколи не планувала вивчати німецьку до рівня С1, як і виїзжати взагалі колись з києва більше ніж на 2-3 тижні ;)
це несправедливо і ваш птсрний синдром тих, хто залишився, відноситися так до нас
якщо чесно, через це максимально обурливо почуваєшся і уразливо, коли відчуваєш таку відсутність емпатії і підсвідоме витіснення гніву на нас, коли ми є також українцями, і не маємо відчувати провину за те, що полишили рідні і кохані місця через пуйла та узьких ..
Все логічно як завжди.. підтримую абсолютно
Дякую за контент, лови аномальну активність!!!
Стосовно останнього питання і думки, що українці не мають права радіти з цивильних жертв на росії я категорично не згоден. Як раз маємо і більше того це є абсолютно виправданим, росія - ворог для усього людства, а росіянські діти - їх біологічний ресурс, як би це по варварськи не звучало. Сьогодні ми співчуваємо якійсь умовній зимній вишні, а завтра ці невинні дитинчатка приходять і вбивають вже тебе чи твою сім'ю. Чи було колись інакше? - ніколи не було, просто жертви різні, зараз українці, до цього грузини, чеченці, фіни, поляки і тд. Тому поки росія є такою, ніякої жалоби бути не може, ми знаємо у що ці діти ОБОВ'ЯЗКОВО виростуть. (і це все сугубо математичний підхід, я вже мовчу про психологічний стан наших людей, та поступову втрату емпатії)
Обожнюю цю рубрику 🩷
Мені дуже подобається твій коментар до останньої теми. Треба починати задумуватись і в дискусіях заглиблюватись далі ніж вирішення будь-яких моральних питань в площині "росія/Україна". Я навіть на цю тему приблизно писала в Гугл форму)
"не можу сказати причину з якої людина обов'язково має знаходитись за кордоном" *називає дві в наступному реченні*
пане Роман, тема з останнього листа мене теж дуже турбує і я постійно про неї думаю. Юуло б класно послухати ваші думки з цього приводу, тому дуж чекаю на ваш геніальний відос)
Мене втомлює цей наратив "от я перейшов на українську, але якись довбень мене образив і все, я ненавиджу все українське" 🙄 щоб перейти з російської треба було чогось більше мотивації.
Я тільки на 5ій хвилині. Коментар про Донецьк (я донеччанка): так, я в 2014ому зрозуміла, що люди швидко прилаштовуються. В будь-яких обставинах. Але в Донецьку ще й ніколи тривоги повітряної не було. Ніхто не попереджає (особливо ршня, яка сама по місту гатить…)
Все шо завгодно пишу, дякую за контент! :)
Дякую за відео
Привіт, Рома. Тема, до якої ти звернувся наприкінці відео, дуже актуальна. Сама на цю тему замислююся вже достатньо довго, але ніяк не розвину судження. Сподіваюся що ти зробиш про це відео, цікаво послухати. Може і дискусія почнеться у коментарях, що теж цінно
Я із Запоріжжя, жодного разу не була в укритті, бо у нас їх не має!!!!!!! Якось так, сподіваюсь на диво и на Бога😢, і сумно і звично вже. Сьогодні так гучно було, що я б пішла в укриття, але......ні куди
5:41 що до ігнору вибухів і тривог. Я сама з Запоріжжя (19 років) вчора ракета вбила двох дівчат мого віку посеред дня, поки ті співали патріотичні пісні біля декількох тц. Сьогодні повертаючись домой з роботи чула шалені прильоти по місту, знову скупчення людей, знову смерті. Чи побігла я додому? Чи пішла я шукати укриття після першого прильоту? Та ні, я раптово зустріла знайомого, поговорила за життя і після вже другого прильоту пішла додому бо подумала, що бабуся буде хвилюватись (доречі Їй також було +- пофік). Живучі у цьому, починаєш звикати до таких речей. Інколи звісно страшно засинати, бо забагато домівок і забагато життів забрали с300 за 1.5 роки (а вони стреляють тільки вночі), але так само не прокидаюсь через тривоги. Попередні атаки 3 я проспала. То звісно все не дуже добре, треба берегти себе та близьких, але ховатись то по суті нікуди. В нас немає навіть на зупинках укриттів, бо мер гроші пиздить і нічого йому за це не буває. Укриття в домах зачинені, бункерів немає, метро ніколи не існувало. Такий дивний афорізм, але руська рулетка це наше нове життя. Боляче за тих, хто програв, та програє наступні дні, тижні, місяці. Попри сумний комментар, я не жаліюсь на життя, немає того відчуття "безвихідності" або типу того. Я мріяла повернутись у рідне місто, бо рік прожила за кордоном. Дім є дім, яким би він не був. Сподіваюсь лише на те, що карма існує, і наші люди нарешті колись зможуть відчути повноцінну безпеку.
о поки я писала комментар знову вийшли пуски с300 з моєї області, але по Донеччині
ще й балістика полетіла знову, та то взагалі комбо
@@user-mc7wt2hj5oтримайтеся( я з Миколаєва, тому дуже добре вас розумію. Звісно зараз вже не так погано, дякую ЗСУ. Але надіюся, скоро їх відібʼють за вашої області
Особисто мені дуже зайшла ваша рубрика "анонімно", дякую за неї! Але у цьому відео здалося, що бракувало об'єктивності. Мені не вистачило більшого різномаїття думок, особливо від Вас як російськомовного у минулому. Я зі сходу України, здається я мимоволі більш знайома з російською культурою ніж з українською тому що все життя була російськомовною та, мабуть, ще тому що вони більш наполегливо розповсюджували свою культуру у інфопросторі. Але я завжди ввважала себе українкою! Після початку повномасштабки я почала дивитися більше українських блогерів. Гадала, що це допоможе мені у самоідентифікації та викликає почуття більшої об'єднаності зі своєю нацією. Та все частіше мене відлякувало те, що вони кажуть або роблять, тому мені все менше хотілося мати з ними щось спільне. Мені здається, що багато українців у теперішньому інфопросторі міркуюють дуже радикально та категорично. Мені не подобаються оці всі постійні срачі, шеймінг та загальне цькування об'єкту звинувачення - я цього зовсім не можу зрозуміти та прийняти, тому що я дуже миролюбива людина (це, доречі, у моєму випадку, є причиною, чому я не захоплююся вашою рубрикою "крінж тижня", якою Ви так пишаєтеся). Мене бісить, що всі російськомовні українці вже не вважаються повноцінними українцями, хоча в мене це не вкладається у голові. Особливо в мене найбільше палає, мабуть, від виразу "чемодан, вокзал, росія", тому що люди так легко готові відмовитися від своїх співвітчизників, якщо в них хоч трохи не співпадають думки. Я вважаю, що діючи такими агресивними методами нічого доброго для майбутнього нашої країни з цього не вийде. Маю зробити застереження, особисто ваш стиль донесення інформації мені імпонує, тому що він, частіше за все, більш делікатний. Я помітила, що зараз багато людей просто бояться висловлювати свою думку, щоб не викликати загальний хейт, що може призвести до замовчування проблем, а це не є гарним явищем для розвитку нашого суспільства. Доречі, нещодавно я почала дивитися білоруських блогерів (тому що випадково з'ясувалось, що я розумію їхню мову), які теж закликають своїх співвітчизників до переходу на рідну мову, так ось у них це відбувається дуже лагідно та ненав'язливо, вони намагаються зацікавити людей і мені дуже подобаються їхні методи. Я вважаю, що українцям є чому повчитись в білорусів! Їхні методи донесення інформації для мене виглядають більш ефективними, а аргументи більш переконливими. А в українському інфопросторі я почуваю такий сильний тиск, що в мене, як дуже свободолюбивої людини, це викликає тільки реакцію опору та бажання відсторонитися.
Ой,яка ніжинка! Тільки от не розумію,чому Вас мають щей зацікавлювати до вивчення власної мови?! Придумувати велосепед і з шкіри лізти,щоб вас зачепило у ував! Вам стало цікаво вивчати українську. Не перший такий комент читаю від зросійщених українців. Мене це дивує неймовірно!!! Вам скільки рочків,щоб придумувати інтерактиви? 3?5???
Візьміться за голову та самі допетрайте своїми «мізками» до елементарного!!!
Дістали вже ці мамині квіточки,яких треба няньчити щоб зʼявишось бажання вчити власне. І тут пишучи цей коментар напевне в сотий раз..після прочитаного дійсно в голові одна фраза,шановна.- Чемодан,вокзал,росія.
@@user-xg1nq3xx4k я не кажу, що мають зацікавлювати, а кажу що не мають змушувати та вимагати перейти на українську негайно ту людину, яка має свої причини, чому досі на неї не перейшла та й поготів не мають її за це цькувати. А всі, хто каже вираз "чемодан, вокзал, росія" хай йдуть "за руським кораблем", тому що це дуже категоричне ствердження і такого не має бути взагалі! Я до росії не маю ніякого відношення, це для мене така ж ворожа країна як і для вас, чому я маю туди їхати? Це те саме, що я б виганяла вас з вашої домівки, тому що мені так захотілося. Треба мати трохи емпатії та вміти домовлятися без зайвих істерик і неконструктивних сварок, тільки тоді в нас буде успішна країна.
Випуск цікавий, дякую. Стосовно коментаря про Ісландію, мені стало цікаво та важливо уточнити. Ви сказали, що подивились пару інтерв'ю і вони досить компліментарні. Маєте на увазі "Антиподи"? чи ви говорите про ефіри, які вони проводять?
Антиподи
Мені дуукже подобпється ця рубрика, продовжуй!
Українська патріотична молодь має отримувати освіту політичну і займати ключові посади чи більше українців буде мати саме політичну, правову освіту тим краще буде русофобія і адекватне відношення до московитів у майбутньому
Повністю згодна з тим, що має бути межа, коли заходить розмова за дегуманізацію і що ми повинні дійсно робити трошки більший аналіз, ніж теж працювати по методичці типу "російське погане, українське хороше".
Я не маю на увазі, що треба казати тепер, що російське хороше, просто коли ми апріорі щось постійно хвалимо, то можемо забувати про конструктивну критику, а нам ще треба в багатьох сферах рости, і хоча б лагідно, але критикувати самих себе також.
Не згоден про відношення до роzzіян "мирних" і т.д. Відсутність моральних обмежень по відношенню до ворога є перевагою. Беручи до уваги, що ми якщо і маємо в чомусь переваги окрім мотивації у цій війні, то їх небагато. Наш противник має перевагу у кількості, в озброєнні, в грошах та у ресурсах і також у низьких гуманістичних стандартах. Тобто ви пропонуєте добровільно віддати і цю перевагу ворогу. Нажаль, ми дуже залежимо від думки світової спільноти і тому ми маємо тримати баланс між міжнародним законодавством і дегуманізацією ворога. Я не можу згадати приклад, коли війна по правилам перемагала війну без правил, тим більше при матеріальній перевазі другої. Може хтось наведе приклад?
22:10 я також зараз закордоном, тут у мене є подруга з Бахмута, їй от вже немає куди повертатись ://
а ти звідки?
Обожнюю слухати думки та аналіз саме Романа
Подобається як висловлюється та аргументується думка
класна рубрика
На тобі аномальну активність а натомісь більше позказуй про сарави на каналі, особливості припливу/відпливу підписників, до прикладу, після переходу каналу на укр мову, ну все що щ аналітою повязане і рощвитком укр ютюб каналів, дяка 💪🏼
20:37 причина не повертатись в Україну може бути тією, що твого дома та половини твого міста просто не існує, а у тебе ПТСР після мертвих тіл на дорозі, нє?)
Я не хочу бути грубою, але дуже бомбить коли говорять "якщо сумуєш то повертайся та не ний". Мені НЕМА КУДИ повертатися. Я сумую за тим, що було до війни, але їхати обратно у прифронтове місто, котре вже навіть не схоже на твоє рідне - вибачте, немає бажання. Тож дайте мені нити, за тим, як я сумую за Україною бульбаска
я думаю автор мав на увазі що не обов'язково їхати закордон, можна бути в Україні просто у більш спокійних регіонах
@@dontknowwhoiam4391 скоріш за все так, але існує дуже дуже багато контекстів та в деяких з них залишитися в Україні просто не можливо
Одеський блогер не розуміє, що ця нетерпимість є проявом боротьби і війни, яка точиться всюди. Або свідомо не хоче помічати цю боротьбу. Як жителі містечка, які казали, що не бачили канцтабору поруч з містом, тому що дивились в інший бік. Це звичка - свідомо не помічати - в даному випадку українців, іх право на захист свого, їх боротьбу і право на неї. Це рабська звичка вихована багатьма поколіннями - свідомо дивитись в інший бік і свідомо не помічати. Ніби в їх мізках є такі сліпі зони, які вони не зачіпають оминають і звикли так жити не називаючи очевидні речі, не визнаючи них. Цим користуються маніпулятори і пропагандисти. Тим, що люди не знають банально що є біле а що чорне. Таким генетично вже вихованим рабам дійсно важко - відкрити очі і почати помічати, визнавати, приєднуватись до боротьби, розуміти чому вона відбувається. Для них це як вмерти і заново народитись. В цьому багатьом допомігла війна, а багатьом навіть війна не допомогла.
Рома Геній, полюби, будь ласка, Настю, бо вона тоже геній
15:30 з грошей зі стрімінгу навіть якшо на льодяник 🍭 вистачить, то в ціну льоданика вкладен налог, з якого йде на ракети. тому я б не казала шо "воно там копійки, які нічого не варті", бо потім мажмо дітей, які слухають моргенштерна і кажуть шо він нічого з того не отримує💁
Остання тема просто топ. Зроби велике відео про неї.
Бісить безпомічність, я би хотів бути здатним зупинити війну знищивши всіх причетних до неї росіян, але я не маю таких можливостей 😖
вривайся у вирішальну битву?
Створюю аномальну активність для просування ❤
доброго дня, вас вітає аномальна активність в коментарях!
Привіт автор, тіки познайомився з твоїм каналом 🎉 Рубрика анонімність- Топ ,бажаю успіхів і продовжуй !
п.с був в мене знайомий ,схожий на тебе ,теж Рома , то ти будь ласка кислоту не їж😂😂😂
Як ви ставитеся до Суржика? Я з Харківської області, все життя на ньому розмовляв і досі розмовляю
Суржик краще російської в будь якому випадку
Суржик-нормально, якщо це є етапом переходу на українську. В інакшому випадку це просто поєднання української та російської(назвала б це навіть знущанням над українською мовою), це наслідок росифікації, який варто знищити. Це те, що принесла росія в Україну довгими роками катувань, тому, авжеж, суржик-не ок.
@@anastasiaskrypchenko830 Суржик це знущання над російською мову а не над Українською
@@FIKUS21 це перекривлення української, мішання її з російською. росія працювала над цим десятиліттями. Тож це знущання над українською мовою.
Щас тут буде "Так або Ні"....і нічого. Отакий результат 😅
Я ТЕЖ НК ЗРОЗУМІЛА ПХАЗА
цікаво побачити відос про свідомість
Щодо людей за кордоном, то українцям, які не були за кордоном не зрозуміти, тих, які там перебували через війну. У кожного свої обставини і не так просто "поїхати додому" коли твій дім зруйновано. Особисто я, допомагаю донатами щодня і відвідую мітинги на підтримку України та для постачання зброї. Проте, не так легко тут(за кордоном), як це здається. Тому, якщо ви "не в контексті", раджу вам не критикувати цих людей, попри те, що тут знаходиться багато невдячних співвітчизників, за яких, відверто, соромно.
Як завжди, Пан Роман завіз якісного українського контенту❤
Маю німецькі та зарубіжні рекомендації в Тік току з музикою та плей-листами, і дуже часто зустрічаю російських виконавців, їх пісні навіть в трендах Тік току і на них простуховуванб більше мільйону. Тому я переглянула питання до спонсування рос музики українцями
"люди з Закарпаття макстмально дружньо налаштовані " тому напевно вони самі поїхали у польшу і поставили 1000$на місяць за аренду житла для тих хто втікав від війни
Доречі, з приводу порно погоджуюсь на всі сто. Я якщо знаю чи бачу, що акторка росіянка - в мене збудження або не приходить, або якщо помічаю цей факт в процесі відео, зразу ж зникає. Бо типу як би смішно в контексті обговорення мастурбаціі на порно це не здавалося б😅 але для мене - це аморальна хуйня. Не знаю чому от саме в цьому ключі, але Я аж типу роздупляюся і з емоцією «нєнєнє, пішла нахуй» промотую і рухаюсь далі шукати щось нове. Мабуть, мені просто у такий інтимний для мене момент, не хочеться бути дотичною до цих людей, а особливо щоб причиною мого оргазму стала якась настя чи міла, чи Я єбу мені похуй🤷🏾♀️ якось так
Ооооп про русіян за кордоном - це мій особистий біль…
стосовно виїхавших.
я перебувала рік закордоном, зараз повернулась.
чому поїхала? бо залишилась без роботи і знала, шо не зможу знайти роботу по професії(в перший рік війни це так і було), отримала пропозицію по роботі в києві, після року роботи закордоном і повернулась не думаючи, аж накивала п'ятами як додому бігла при першій можливості. так, мені є куди повернутись, в мене зараз тут є робота,кошти хоч якісь і тд. але куди повертатись людям, чиї домівки було зруйновано або чиї міста і селища знаходяться під окупацією?
повністю, ромчик, не згодна з думкою "якщо хочеш - повернись".
навіть припустимо, шо людина була з києва чи львова і виїхала під час повномасштабного вторгнення: чим далі ти знаходишся від дому, тим більш болючише і страшніше читати звідси новини. люди не бачили, що у воєнні часи паралельно з війною далі йде життя. таких новин ти там не читаєш. малюється картинка повної жопи і з'являється страх повернення, ніби тут небезпечніше, ніж є насправді.
сама я з миколаєва, хоч живу і працюю в києві вже давно, і не була два роки в рідному місті. мати запрошує в гості, але я не готова дивитися на свою зруйновану школу, квартиру, улюблені вулиці, бачити сотні штабів з видачі їжі і води. це не моє місто, воно не таке, воно не має таким бути. я боюся стикнутися з новою реальністю, тому не можу, навіть перебуваючи вже в україні, поїхати в гості у рідне місто, мені складно навіть думати про це.
я не знаю чи я справлюсь з цими враженнями. так, є люди які весь цей час там перебували і пережили, але для них це стало реальністю, як би не було сумно, але вони звикли до війни, а тим, хто повертається - це є шоком. вони переживали шок будучи десь, не вписуючись в нову країну і оточення, а тепер приїздять і не впізнають рідні міста, відчувають себе чужими в старому оточенні, адже їхні досвіди дуже різняться з досвідом людей, що постійно були тут
Анамально
❤
Нове відео!!
Стосовно українців закордоном. Моя подруга поїхала у Німеччину з початку повномасштабного вторгення, я ж залишилась (ми обидві з Києва). Увесь цей час вона жаліється що дуже сумує за мною, Україною, і про те, як хотіла б повернутися додому. Але за півтора року вона приїхала лише на кілька днів для того, щоб витратити гроші з виплат на новий одяг і косметологічні процедури (сума дуже прям дуууже немаленька), кажучи при цьому, як тут добре і не хочеться виїжджати. Я відчуваю, що мене десь дуже сильно найобують. Не хочу сваритися з подругою тому пишу тут, майже анонімно. Цим конкретним випадоком я не хочу очернити всіх біженців. У кожного свій привід залишатися закордоном, будь то турбота про власну безпеку чи неможливість повернутися через окупацію або втрату житла. Але і такі випадки бувають, коли людина користується положенням заради халяви
давайте розберемся з термінологією, вона не біженець а мігрант, з дуже "достойним" прикриттям. Мігранти по своїй натурі шукають де тепліше, краще і простіше
28:12 - в нас є роудмуві про цю тему. Раджу подивитися фільм Східняк. По суті це "зелена книга"(фільм) тільки на наш манер , різні люди, але такі однакові парадокс. Це фільм про двух військових, які їздять по справах по Донбасу. Один гуцул , а другий з Луганську. Якщо що дії до повномасштабного вторгнення, дуже чітко описує реалії прифронтових міст того часу.
Аномально багато коментую 😊
❤❤
✨аномальна активність✨ аномальна активність✨ аномальна активність✨
👍👍👍
Так що там з атомік хард? Так або ні? (10:44)
Як приємно слухати однодумця... в моєму місті більшість людей поводять себе як чуваки із останнього повідомлення 😅 і буває важко жити в такому середовищі
А мене бісить, шо нас один в одному постійно шось бісить
❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Я зараз в Туреччині, та зустріла дівчинку, яка друже с росіянами. Я була вахуї, як після того-всього, можна спокійно з ними спілкуватися. Напевно просто ці люди не пережили обстріли, коли ти навіть спати не можеш. І кожен день це для тебе загадка, прилетить тобі в хату, чи ні.
Вкраїнчикам закордом дуже часто похуй на війну та на Україну, просто степінь похуїзму у всіх різна. Цій дівчинці максимально поєбати, і це теж нормально для зйобків.
Проявляю аномальну активність
Щодо останнього. Нахіба сіяти межи люди думку про хороших московитів? Це знущання. У той час, коли вони намагаються нас знищити, щоб нас, як українців, не існувало, не нормально розповідати в очі іншим які ж то є хороші серед них та ще й дорікати українцям що ми десь радіємо. Бо це - знущання. Теза арєстовіча про расчєлавєчіваніє гарно лягає в мізки тих, хто малорос. Саме так, останній дописувач - малорос.
Наша нація ще не пережила голодомори й купу інших травм. Зараз знову ми (ті що свідомі) в порізах і кровоточимо, ми маємо повне право ненавидіти їх усіх до єдиного. Більше того, це є правильно, коли ситуація така: "або ми, або вони". Огидно було слухати те його ниття.
Чи знає скільки українців співчувало московитам коли вони своїх дітей в школі розстрілювали? Ні звісно, він знає лише, скільки раділо. Тобто українців бачить лише поганими. Комплекс меншовартости. А чи знає, що вже написали нові підручники історії, по яких їхніх "невинних діточок" вчитимуть прямим текстом, що українці то є нацисти, себто вкладається що нас потрібно нищити? І вони обов'язково прийдуть, коли виростуть. Не встигнувши оговтатися, ми муситимемо пережити, коли нові покоління московитів прийдуть убивати нових наших нечисленних дітей. То як не бажати їм виздихати усім? З кожним разом нам підніматися все важче і важче. Ще однієї навали наша нація не переживе. Розуміння цього й породжує ненависть, яка є захистом. Ми не ненавидимо, тому що ми погані, ми ненавидимо тому що ми хочемо захиститися.
Якби ми ненавиділи усіх поспіль, як ненавидять московити (навіть свої же громадян неслов'янської зовнішсности), то можна було б сказати, що ми перетворюємося на них. Але ми ненавидимо наших одвічних ворогів, і лише їх. Це такі прості для розуміння речі, збагнути які достатньо інтелекту середнього ґатунку. Можна навіть нижче середнього.
Тааааак!!!!! Навіть нема про що говорити. Все дуже однозначно.
Згодна! Останній коментатор буквально каже розчарувався в українцях, але дружу з росіянами) однозначно
Кул клас молодець підтримую класна кепка і студія❤