Ну скажи - хіба не фантастично / Василь Симоненко / вірші про кохання
Вставка
- Опубліковано 29 чер 2022
- Ну скажи - хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я - це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Будуть Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ж ми з тобою…
Ми не вічні,
Ми з тобою просто - ти і я…
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.
Вірші: Василь Симоненко
Читає: Ліра
Більше поезії: • Залишся / Сергій Завал...
#віршіукраїнською #віршіпрокохання
Красивий вірш,з коханням і коханою треба йти за руку і міцно-міцно її тримати!!!
Дякую! Вічна пам'ять великому Українцю!
Вірш на віки! Такий зворушливий, такий ніжний!
Вперше на каналі. Поезія сподобалась. Відразу лайк і підписка.
❤️🖤
Красива візуалізація. Вічні слова, вічна тема. Але ж і гарно написано - от саме тому класиками вважаються тільки ті, чиї твори актуальні завжди. Для багатьох.
Як чуттєво. Вдячні за вашу працю.
дякую за підтримку
Ліра, велике спасибі Вам за вибір! Надзвичайно на часі для моєї історії - наче у дзеркало дивився. Час терпляче вичекав і рядки будуть адресовані.
P.s. Ну скажіть - хіба не фантастично?..)
Миру усім, віри та істинної любові 🙏
Так, це фантастично
аж мурахи по шкірі
Цікаво, це Василь написав про Ніну, чи якусь іншу жінку
Плятский народ нищив найкращих (((( 28 рокив такого митця вбили ... кур ...