Як же точно Іван описав і досвід дитинства в селі і ці відчуття зі світлом/сяйвом, щастя без подій. Але в мене проблема - я намагаюся це пошерити з людьми. Часто не з тими. А треба було б зберігати для себе. Дід мій, з села на Одещині, завжди носив елегантного капелюха з осені і пальто, влітку кашкет. Працював водієм у колгоспі, але радянщина не погубила шляхетність. На днях як раз думала про своїх однокласників, які зробили кар'єру копачів на кладовищі і почали пити)
Шляхетський інстинкт і босі ноги вразили. Згадала, що діди завжди хоч і в колгоспі але в кашкетах і капелюхах круглий рік ходили. І за босих і взутих дітей розумію, що в мене ніколи не виникало ситуації, що дитина б скидала взуття влітку і якось по пороху бігала з власного бажання чи щоб я не могла її взути чи вдягнути через протест, хоча в близьких друзів досить часто застаємо, що діти вдома чогось скидають одяг до рівня білизни і так бігають і типу батькам ок. І навіть в дитинстві в селі пам'ятаю вже старшою менших дітей бачила ото в трусиках тільки і босяка бігаючих по дорозі в поросі і мене це завжди дивувало, бо нас так ніколи не змушували ходити і самі звички не мали з братом. І в мене здається мулька з виховання, що теж далі передається, що під недовге платтячко дитині обов'язково підходящі шорти/панталончики поверх білизни, бо то ж білизна😅 Так само десь на підсвідомому гидую коли чоловіки недоречно влітку топлес за межами пляжів чи в розхрістаних сорочках бо спека. Кров до потвор гуде, та я ненавиджу коли десь в коментарі вивалюються якісь садисти, що видають як їх серця тішились би кривавою розправою. Це мене дивує, бо мої внутрішні відчуття значно утилітарніші. Якась смиренність перед неминучою огидою. Це ніби пересилити себе швидко пальцями розчавити гусінь, яку ти застала на пуп'янку твоєї нової ще нецвівшої троянди чи персика чи іншого плоду, що ще не зацвів, а якась носата чи волохата істота ось нищить в тебе на очах нахабно. Що ти навіть не зволікаєш на щелбан, а хижо з огидою чавиш пальцями. Гусінь то рідко і огидно, а попелиць взагалі без задніх думок, як пилюку з полиці😅
Так багато про росію, про те, що Україна не може бути жінкою і воїном одночасно. Хоча зараз багато матерів покинули своїх дітей і пішли воювати на рівні з чоловіками. Я не розумію про алкоголь, який в ті часи був взагалі нерозповсюдженим і його вживання засуджували. Пити могли тільки ті, хто уже мав якусь кількість дітей, був поважним членом суспільства(1-2 чарки максимум). Важко слухати про свободу, коли так багато несвободи в словах і думках.
Дуже важлива розмова. Дякую.
Дякую Івану що дав змогу хочаб уявити сквознячок)
Як же точно Іван описав і досвід дитинства в селі і ці відчуття зі світлом/сяйвом, щастя без подій.
Але в мене проблема - я намагаюся це пошерити з людьми. Часто не з тими. А треба було б зберігати для себе.
Дід мій, з села на Одещині, завжди носив елегантного капелюха з осені і пальто, влітку кашкет. Працював водієм у колгоспі, але радянщина не погубила шляхетність.
На днях як раз думала про своїх однокласників, які зробили кар'єру копачів на кладовищі і почали пити)
Шляхетський інстинкт і босі ноги вразили.
Згадала, що діди завжди хоч і в колгоспі але в кашкетах і капелюхах круглий рік ходили. І за босих і взутих дітей розумію, що в мене ніколи не виникало ситуації, що дитина б скидала взуття влітку і якось по пороху бігала з власного бажання чи щоб я не могла її взути чи вдягнути через протест, хоча в близьких друзів досить часто застаємо, що діти вдома чогось скидають одяг до рівня білизни і так бігають і типу батькам ок. І навіть в дитинстві в селі пам'ятаю вже старшою менших дітей бачила ото в трусиках тільки і босяка бігаючих по дорозі в поросі і мене це завжди дивувало, бо нас так ніколи не змушували ходити і самі звички не мали з братом. І в мене здається мулька з виховання, що теж далі передається, що під недовге платтячко дитині обов'язково підходящі шорти/панталончики поверх білизни, бо то ж білизна😅 Так само десь на підсвідомому гидую коли чоловіки недоречно влітку топлес за межами пляжів чи в розхрістаних сорочках бо спека.
Кров до потвор гуде, та я ненавиджу коли десь в коментарі вивалюються якісь садисти, що видають як їх серця тішились би кривавою розправою.
Це мене дивує, бо мої внутрішні відчуття значно утилітарніші. Якась смиренність перед неминучою огидою. Це ніби пересилити себе швидко пальцями розчавити гусінь, яку ти застала на пуп'янку твоєї нової ще нецвівшої троянди чи персика чи іншого плоду, що ще не зацвів, а якась носата чи волохата істота ось нищить в тебе на очах нахабно. Що ти навіть не зволікаєш на щелбан, а хижо з огидою чавиш пальцями. Гусінь то рідко і огидно, а попелиць взагалі без задніх думок, як пилюку з полиці😅
Боже як прекрасно ❤
дякую Семесюку, що поділився власним досвідом
Дуже крута розмова з Іваном, найкраща за останній час.
Одначе дуже тихо. Завважте
Цікаво що він там казав про Наташу з Джавеліном коли звук пропав з 21:23-22:10
Дякую команді Цукру та Івану!
Дуже дуже крутий гість!
Приємно вражений, що він мене досі пам’ятає😂
Чому звук не чути
Так багато про росію, про те, що Україна не може бути жінкою і воїном одночасно. Хоча зараз багато матерів покинули своїх дітей і пішли воювати на рівні з чоловіками. Я не розумію про алкоголь, який в ті часи був взагалі нерозповсюдженим і його вживання засуджували. Пити могли тільки ті, хто уже мав якусь кількість дітей, був поважним членом суспільства(1-2 чарки максимум). Важко слухати про свободу, коли так багато несвободи в словах і думках.
3:09 віршик "Чувак"
А де звук?
На місці
Звук ніякий
дуже тихо ! Погано чути!
"мусора"- бажання мати і трохи шарити права😅🤘
очманіти можна! хто б міг подумати!
хоспаді! звукооператору вашому тра' пальчики-суставчики переломати і ґембу розквасити
Собі переламай
@@TheTweeph о, то твої кісточки ТРіЩАТЬ, пацаче
Звіук пропав
Гарно, та вибачте слухати неможливо. Низький рівень звуку, вибачайте не чую нічого.
Той, хто має очі - побачить, той, хто має вуха - почує, той, хто має відкрите серце - відчує.
НеСумний Цукр)