Володимир ІВАСЮК - Пісня буде поміж нас | Золотий фонд української естради

Володимир Івасюк - один із засновників української естрадної музики, автор численних пісень, інструментальних творів і музики до театральних вистав. Він написав 107 пісень, 53 інструментальні композиції та почав створювати музику з текстами ще з дитинства, у 11 років. Його перша пісня - «Колискова для Оксанки», присвячена молодшій сестрі. Сам митець вважав своїм першим серйозним твором пісню «Я піду в далекі гори», написану під час навчання в університеті, після сходження на Говерлу разом із друзями.
Сестра Галина згадувала, що Володимир завжди прагнув створювати оптимістичні твори, які б дарували людям радість і надію. У листі до батька він писав: «Кожен мій твір викликає в мені солодкий трепет, який наповнює моє духовне життя. Без нього я відчував би порожнечу. Це почуття допомагає творити добро…».
Володимир народився 4 березня 1949 року в містечку Кіцмань Чернівецької області в родині вчителів. Уже в п’ять років він почав навчатися гри на скрипці, а в 11 отримав у подарунок рояль, що спонукало його до створення перших музичних творів. У 1963 році Володимир вступив до Київської музичної школи для обдарованих дітей імені М. Лисенка, але через хворобу повернувся додому, де продовжив навчання в музичній і загальноосвітній школах.
У шкільні роки Івасюк заснував ансамбль «Буковинка», для якого писав пісні. Його композиції здобули перемоги на обласних конкурсах. Після школи Володимир вступив до Чернівецького медичного інституту, але через непорозуміння з «кіцманською справою» його відрахували. Ця справа стосувалася випадку, коли бюст Леніна, на який хтось кинув шапку, випадково розбили підлітки, серед яких був Івасюк. Після цього Володимир працював на заводі, керував заводським хором і згодом повторно вступив до медичного університету.
Навчаючись у медичному університеті, Володимир активно займався музикою, був учасником ансамблю «Трембіта» і перевівся до Львівського медичного інституту. У 1974 році він почав навчання на композиторському факультеті Львівської консерваторії. Творчість Івасюка здобувала численні нагороди. Його пісня «Водограй» у виконанні Софії Ротару перемогла на міжнародному фестивалі «Сопот-74», а «У долі своя весна» - на «Сопоті-77».
У 1978 році він виграв всесоюзний конкурс композиторів із «Сюїтою для камерного оркестру». В останні роки життя зосередився на інструментальній музиці, зокрема на створенні театральних партитур. Одного разу він за ніч написав оркестрову партитуру для 60 інструментів.
24 квітня 1979 року Володимир зник безвісти, а 18 травня його тіло знайшли в лісі біля Львова. Його поховали на Личаківському кладовищі, де пізніше встановили пам’ятник.
Пісні Володимира Івасюка стали втіленням щирих почуттів, мелодійності й національних традицій. Його музика вплинула на кілька поколінь українців. У 1989 році започаткували фестиваль «Червона рута», названий на честь його найвідомішої пісні. У 1994 році його посмертно удостоїли Шевченківської премії, а в 2009 році - звання Героя України. У 2023 році була заснована премія імені Володимира Івасюка. Його спадщина включає майже 20 альбомів.
"Пісня буде поміж нас"
Слова: Володимир Івасюк
Музика: Володимир Івасюк
Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт, як струна.
То чому згубився твій самотній слід -
Знаєш ти одна, ти одна...
Але осінь отой слід листям ще не вкрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила...
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!..
Приспів:
Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас!
Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.
Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой, глибокими, навесні.
Квіткою наснишся синьоокою,
Вдалині мені, вдалині...
Але осінь отой слід листям не вкрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила...
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!..
Приспів.
Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен!..
Спаде жовтий лист і виросте зелений, |
А ти в пісні будеш завжди біля мене!.. | (3)
Примітки:
Текст у виконанні самого Володимира Івасюка відрізняється від тексту, що
використовували інші сучасники (наприклад Софія Ротару у 1975 р. у к/ф "Пісня завжди з
нами" чи ВІА ВАТРА на платівці 1974 р. "Вам даруємо". В Івасюка є речення "Квіткою
наснишся синьоокою", якого немає ні у кого більше.
#eMuzyka #eMuzykaUA #єМузика #ВолодимирІвасюк #Івасюк #Пісні #Музика #Music #ПісняБудеПоміжНас
=======================
Слухайте, поширюйте, підримуйте!🤍
Запрошуємо підписатися на наш канал, якщо ще не підписані:
/ @emuzykaua
Дізнавайтесь більше про музичне життя країни!
Станьте співавтором каналу!🔥 Надсилайте власні пісні (відео-, аудіофайли), а також свої музичні композиції. Деталі - дивіться в описі каналу.