Чоловік військовослужбовець.

Після проходження служби отримав важке захворювання, яке буде з ним до кінця життя. Специфіка лікування впливає на його поведінку та психічний стан, причиняючи доволі часті напади сильної депресії та критиканства всіх і все. Це створює складний емоційний клімат в родині. Чи варто родині змиритися з цією ситуацією чи робити постійно зауваження. Як знайти грані в будь-якому з цих варіантів, щоб не нашкодити відносинам. Як дружині та дітям встановити внутрішній бар'єр, щоб не перейняти таке ж мислення та клімат в родині?