- 59
- 45 390
Mykola Baidiuk
Приєднався 6 жов 2015
Олександр Стусенко_Шкура
Свої вірші (і прозу) читає Олександр Стусенко - письменник, літературознавець, автор книжок "Перший зуб", "Бунт праху, "Чорні вогні", "Голоси із ночі".
м.Бар, Вінницької області;
8-9 травня 2024 р.
Таймкоди:
00:00 - 00:50 Етиловий поет
00:54 - 02:02 Несповіданка
02:04 - 02:36 Прекрасно-сумна новина
02:41 - 03:18 Тихий бздон
03:20 - 07:11 Шкура (Гумореска)
* * *
ЕТИЛОВИЙ ПОЕТ
Ніхто не винен у тому, що хочеться їсти.
В усіх тепленькі носики і всім хочеться жити.
На війні помирають не тільки військові спеціалісти,
Помирають маленькі, великі й ненароджені діти.
Не про всіх них напише хоча б і районна газета,
Не в усіх прапори на могилах, комфортабельні ями.
Як життя обірветься раптово, що взяти з поета?
Я навіки піду, але вірш цей залишиться з вами.
НЕСПОВІДАНКА
Нарешті помили діда.
Дід лазню пройшов, як війну.
Волання ті чув аж сусіда,
Та тільки всміхнувся: «Ну-ну…»
Співали пташки на гіллі
Та й бачили диво з див:
Дід білий в сорочці білій
В саду, як святий, ходив.
Вслухався у кожний шерех…
А ще за чотири дні
Спустився наш дід у берег
Й поплив у своєму човні
Туди, де зоріє небо,
Туди, де прозора вода,
Де тихі замріяні верби,
Де літо у Лету впада…
ПРЕКРАСНО СУМНА НОВИНА
Похилилась на тин.
Заридала. І перший мій порух -
Жаль за сум твій і страх,
Та ціна ж бо твоєму плачу?
Це для тебе він син,
А для нас він - загарбник і ворог.
Тож одне на вустах:
Що собаці собача… мовчу.
ТИХИЙ БЗДОН
На барикадах я не цілувався
І покришок до вогнищ не носив…
Я протупив. Я просто пив. Сміявся
Й свою роботу совісно робив.
«Носив - робив»… Не вельми точна рима.
Та все ж скажу, хай, може, й не нове:
Хто на майданах пафосно не грима, -
Напише більше й довше проживе.
ШКУРА
Сергійко Шкура любив мед. Але Шкуру не любили бджоли. Через це шкура Шкури часом страждала. Найчастіше - від господаря пасіки.
- Ну, чо ти ото прешся з ложкою до вуликів?! Думаєш, одкриєш вулик - і отак зразу меду набереш? - дивувався на всю вуличку пасічник, поганяючи хлоп'ятко принагідно висмикнутою з-під паркану лободиною до хати його батьків.
Там пасічник укотре пояснював ситуацію, вибачався за бджіл, батьки малого медолюба вкотре вибачалися за синочка, пригощали господаря пасіки медовухою й на тому до наступного разу все затихало.
Сергійко Шкура любив яблука. Але не миршавенькі, зі своїх двох прихатніх яблуньок, а з сусіднього фермерського господарства. Через те шкура Шкури часом страждала. І не так від сторожа саду, як через об'єктивні обставини.
- Ну, чого ти туди поліз? Попросив би - я б тобі сам тих яблук нарвав! - бурчав сторож, виводячи малого за ворота саду.
- Та так неціка-аво… - хлипав Сергійко, припадаючи на ліву ногу.
- А мати подерту холошу й подряпаний штахетиною зад - цікаво? - не виходив сторож із дива. - Добре хоч собака був на цепу!
Сергій Шкура любив дівчат. Але Шкуру не любили хлопці тих дівчат. Через те частенько страждала не тільки Шкурина шкура, а й м'які тканини, а часом навіть кістки.
Війни Сергій Шкура не любив ні в якому вигляді. Але Шкуру любив військкомат. Через те шкура Шкури… Ну, ви розумієте. Я оце був у нього в шпиталі. Він має твердий намір підлатати свою шкуру і якнайшвидше повернутися в стрій та бити в шкуру ворога, аби побільше було «хароших русскіх». Бо, як він каже, «хароший русскій» - це той, якого не видно в тепловізор. Це Сергіїв шкурний інтерес.
© Олександр Стусенко, вірші, проза
© Микола Байдюк, відео, монтаж
м.Бар, Вінницької області;
8-9 травня 2024 р.
Таймкоди:
00:00 - 00:50 Етиловий поет
00:54 - 02:02 Несповіданка
02:04 - 02:36 Прекрасно-сумна новина
02:41 - 03:18 Тихий бздон
03:20 - 07:11 Шкура (Гумореска)
* * *
ЕТИЛОВИЙ ПОЕТ
Ніхто не винен у тому, що хочеться їсти.
В усіх тепленькі носики і всім хочеться жити.
На війні помирають не тільки військові спеціалісти,
Помирають маленькі, великі й ненароджені діти.
Не про всіх них напише хоча б і районна газета,
Не в усіх прапори на могилах, комфортабельні ями.
Як життя обірветься раптово, що взяти з поета?
Я навіки піду, але вірш цей залишиться з вами.
НЕСПОВІДАНКА
Нарешті помили діда.
Дід лазню пройшов, як війну.
Волання ті чув аж сусіда,
Та тільки всміхнувся: «Ну-ну…»
Співали пташки на гіллі
Та й бачили диво з див:
Дід білий в сорочці білій
В саду, як святий, ходив.
Вслухався у кожний шерех…
А ще за чотири дні
Спустився наш дід у берег
Й поплив у своєму човні
Туди, де зоріє небо,
Туди, де прозора вода,
Де тихі замріяні верби,
Де літо у Лету впада…
ПРЕКРАСНО СУМНА НОВИНА
Похилилась на тин.
Заридала. І перший мій порух -
Жаль за сум твій і страх,
Та ціна ж бо твоєму плачу?
Це для тебе він син,
А для нас він - загарбник і ворог.
Тож одне на вустах:
Що собаці собача… мовчу.
ТИХИЙ БЗДОН
На барикадах я не цілувався
І покришок до вогнищ не носив…
Я протупив. Я просто пив. Сміявся
Й свою роботу совісно робив.
«Носив - робив»… Не вельми точна рима.
Та все ж скажу, хай, може, й не нове:
Хто на майданах пафосно не грима, -
Напише більше й довше проживе.
ШКУРА
Сергійко Шкура любив мед. Але Шкуру не любили бджоли. Через це шкура Шкури часом страждала. Найчастіше - від господаря пасіки.
- Ну, чо ти ото прешся з ложкою до вуликів?! Думаєш, одкриєш вулик - і отак зразу меду набереш? - дивувався на всю вуличку пасічник, поганяючи хлоп'ятко принагідно висмикнутою з-під паркану лободиною до хати його батьків.
Там пасічник укотре пояснював ситуацію, вибачався за бджіл, батьки малого медолюба вкотре вибачалися за синочка, пригощали господаря пасіки медовухою й на тому до наступного разу все затихало.
Сергійко Шкура любив яблука. Але не миршавенькі, зі своїх двох прихатніх яблуньок, а з сусіднього фермерського господарства. Через те шкура Шкури часом страждала. І не так від сторожа саду, як через об'єктивні обставини.
- Ну, чого ти туди поліз? Попросив би - я б тобі сам тих яблук нарвав! - бурчав сторож, виводячи малого за ворота саду.
- Та так неціка-аво… - хлипав Сергійко, припадаючи на ліву ногу.
- А мати подерту холошу й подряпаний штахетиною зад - цікаво? - не виходив сторож із дива. - Добре хоч собака був на цепу!
Сергій Шкура любив дівчат. Але Шкуру не любили хлопці тих дівчат. Через те частенько страждала не тільки Шкурина шкура, а й м'які тканини, а часом навіть кістки.
Війни Сергій Шкура не любив ні в якому вигляді. Але Шкуру любив військкомат. Через те шкура Шкури… Ну, ви розумієте. Я оце був у нього в шпиталі. Він має твердий намір підлатати свою шкуру і якнайшвидше повернутися в стрій та бити в шкуру ворога, аби побільше було «хароших русскіх». Бо, як він каже, «хароший русскій» - це той, якого не видно в тепловізор. Це Сергіїв шкурний інтерес.
© Олександр Стусенко, вірші, проза
© Микола Байдюк, відео, монтаж
Переглядів: 181
Відео
Агатангел Кримський_Вірші
Переглядів 249Місяць тому
Читає Борис Лобода 00:00 - 03:41 Заспів ("Поезіє, сопутнице моя!") 03:42 - 05:50 "Забрався я на шпиль... Внизу носились хмари..." 05:51 - 07:06 З Ростана ("Обняти білявку, стиснути чорнявку...")
Олена О'Лір_Знамення Перемоги
Переглядів 166Місяць тому
Свої вірш читає Олена О'Лір - поетеса, перекладач, авторка збірки поезій "Прочанськ пісні". Київ, Пейзажна алея; 3 квітня 2024 р. Таймкоди: 00:00 - 01:44 "В обладунках Судьби є таємна шпарина..." 01:45 - 03:08 "З диких північних боліт..." 03:10 - 05:30 "З півноч - бур хурделять..." 05:32 - 07:47 "Коли підбирається з півноч Тінь..." 07:49 - 09:05 Рядовий 09:07 - 10:10 З циклу "Сонети Перемоги" 1...
Олег Здорик_Вірші
Переглядів 1762 місяці тому
Свої вірш читає Олег Здорик - поет, автор збірок "Аби лиш встиг...", "Світла молекула", "Передчуття". Київ, Оболонь, балкон у квартир Здориків; 18 березня 2024 р. Таймкоди: 00:00 - 00:52 "Груди падали до грудей..." 00:55 - 01:34 "А слова, як вино: із роками дедал дорожчі..." 01:39 - 02:04 "Вигаданий народ вигаданої країни..." 02:07 - 02:39 "У чорної ноч світл відтінки..." 02:40 - 03:13 "А музик...
Марія Литвин_Особливий подарунок
Переглядів 922 місяці тому
Розповідає Борис Лобода © Марія Литвин 7 історій про Святого Миколая. К.: "Дух Літера", 2023 © Борис Лобода, виконання, 2024
Адам Міцкевич_Пан Тадеуш (уривок)
Переглядів 532 місяці тому
Переклад Максима Рильського Читає Борис Лобода
Адам Міцкевич_Чати (українська балада)
Переглядів 842 місяці тому
Переклад Максима Рильського Читає Борис Лобода
Микола Байдюк_Росіянам
Переглядів 3383 місяці тому
Читає Борис Лобода РОСІЯНАМ Ми на вашу землю не приходили, не вбивали ваших матерів, не гуляли танковими взводами в теремах березових гаїв; Не палили далеч сибірської, не топили волзьких узбереж - грудочка земл вкраїнської нам дорожча од усіх безмеж. Ні, це ви прийшли до нас, чорна, чорна учта дос на столі!.. Стане вам навік поперек горла грудочка вкраїнської землі. © Микола Байдюк "Росіянам",...
Анатолій Костецький_Як я вчився (добірка віршів)
Переглядів 2074 місяці тому
Читає Борис Лобода Таймкоди: Вступ 00:00 - 01:14 Домашній твір 01:15 - 03:29 Лінь 03:32 - 05:46 Новенька 05:49 - 07:34 Рукавички 07:36 - 08:36 Канікули 08:39 - 09:43 А я найбільше хочу 09:44 - 10:36
Андре Моруа_Про святкові подарунки
Переглядів 1085 місяців тому
Андре Моруа "Листи до незнайомки" Розповідає Борис Лобода
Андре Моруа_Листи до незнайомки_Вступ
Переглядів 706 місяців тому
Андре Моруа_Листи до незнайомки_Вступ
Андреас Гріфіус_Напис на храмі тлінности
Переглядів 368 місяців тому
Андреас Гріфіус_Напис на храм тлінности
Андреас Гріфіус_Сльози Батьківщини, Anno 1636
Переглядів 448 місяців тому
Андреас Гріфіус_Сльози Батьківщини, Anno 1636
Борис Олександрів-Грибінський_Не нарікай!
Переглядів 998 місяців тому
Борис Олександрів-Грибінський_Не нарікай!
Давід Сурешвар_"Казка про Тіві і Сілі"
Переглядів 6410 місяців тому
Давід Сурешвар_"Казка про Тів Сілі"
Тарас Шевченко_Буває, іноді старий...
Переглядів 42210 місяців тому
Тарас Шевченко_Буває, інод старий...
Дмитро Павличко_Гранослов (На вічну пам'ять Максиму Рильському)
Переглядів 101Рік тому
Дмитро Павличко_Гранослов (На вічну пам'ять Максиму Рильському)
Моя покійна Мама,була учасником художньої самодіяльністі,при Київському заводу Шампанськвх вин-розказувала гуморескі Павла Глазового,завжди на біс(60-70рокі,20ст.)Я де які пам'ятаю з дитинства. 22.05.24.
Мені найбільше сподобалася "Шкура"👍
І зворушливо, і сумно, і смішно... Дякую, Сашку! Дякую, Миколо! Зачепило)
Асортимент широкий, як і в житті. Дякую за відгук!
Дякую!
Радий, що Вам сподобалось!
❤
Мене постійно дивувало: як це, у нашого, люблячого до землі народу, більшість творів літератури про війну, смерть, або страждання. Тепер я знаю, за яку ціну ми виборюємо собі волю.
Щиро дякую.Чудове прочитання віршів.Агатангел Кримський це скарб України.
Саме так. Дякую Вам за відгук!
Дякую, друзі, за чудесне відкриття оригінальної поезії Агатангела Кримського! І Ростана згадала з насолодою.
Так, Ростан дуже доречний.
Дякуємо, шановний Борисе Івановичу, дякуємо ! Чомусь хочеться плакати, ностальгія за дитинством...😢
Раді, що Вам сподобалось!
повітря свіжого ковток.. Дякую
Щиро дякую за відгук!
👍👍🙏🙏💐💐 І звук чудовий) дякую!
Стільки щирості у словах диктора, стільки щирої любові до автора і до своєї праці. Дякую!
Щиро дякую за Ваш відгук!
Дякуємо Вам, шановний Борисе Івановичу!
Дякую за позитивні хвилини❤❤❤❤
Дякую Вам за відгук! Дуже приємно.
Гарний голос і гарно читає дуже сподобалось а зміст гуморески життєвий
Саме так! Дякую!
Дякуемо
Чудово!
Радий, що Вам сподобалось.
Дякую сердечно, пане Миколо! Ви - не лише талановитий поет, перекладач, журналіст, а й режисер і оператор, як виявляється... І добрий друг - це окремий талант!
Дякую, пані Олено! Не все вдалося записати, як хотілося, бо вітер таки завадив, і не всі Ваші тексти вдалося розмістити в описі під відео через обмеження в кількості знаків, але загалом, мені здається, ми впорались.
@@mykolabaidiuk1445 Так, впоралися - завдяки Вам, пане Миколо!
@@Olena_O_Lear Я побував у ролі папараці і мені сподобалось 🙂
Одне з імен Лутієн - Олена О’Лір! Який розкішний поетичний відеодарунок! Дякую, друзі. Оленка належить до тих жінок, поруч яких чоловіки стають шляхетнішими. До речі, вітер на відео зіграв свою важливу ролю, його рвучкий голос контрапунктом звучав. Добірка вийшла різнотональна, барвиста, як і життя довкола. А папараці-Миколі та його суб’єктивному об’єктиву побажаю нових цікавих сюжетів. Най далі буде!
Дякую, Оксаночко! Це було справді шляхетно з боку Миколи, як і професійно. І вітер вписався в режисерський задум! А ще - форзиції! "Наші позиції - біля форзиції") І загалом люблю ці місця - Пейзажну алею та Воздвиженку.
Які яскраві слова
Який яскравий коментар. Дякую!
Справжня поезія - глибока, легкокрила... Дякую, Олеже і Миколо!
Щиро дякую за такий коментар!
Влучно та пронизливо..Дякую
Дякуємо за відгук!🌺
Вітаю з Днем поезії, Олеже! У поетів він щодня, інакше який же він поет?🙂 Яскрава і насичена різними відтінками почуттів вийшла добірка. Дякую всій творчій команді за відео👍
Творча команда: ❤ ❤
нам людям так інколи хочеться ДИВА...... особливо зараз... Дякую за цей міні-спектакльь
О, так. Дякую Вам за відгук!
Як приємно бачити нашого гумориста ! Маю його книжку гуморесок ! Здоров'я і довгих років життя 😊❤
Дякуємо, дорогий пане Борисе! Глибоко, шляхетно і мудро звучать Ваші інтерпретації!
Щиро дякуємо за відгук! Раді, що Вам сподобалось!
Дякую, друзі! Який теплий сердечний голос у Бориса Івановича, скільки емоційних відтінків, яке майстерне малювання звуком поетичних образів...
100%
Прекрасне донесення прекрасних рядків... Дякую маестро Борисові Лободі, а Вам, пане Миколо, - подяка за запис!
Дякуємо!🌺
Дякую
Все , як завжди-- насолода та натхнення.. Дякую
Дякую Вам за відгук!
Від душі в душу..натхнення і на далі вам..
Дякую за відео! Дуже доречно у день народження Максима Тадейовича)
Дай боже здоровья..треба ще ...діти це чують .добре ДІЛО...
Дякую Вам за відгук! Так, треба ще, будемо ще.
Дякую пані Валентині за виконання, що самого серця сягає! Ось звідки Ваші таланти, пане Миколо!
Прекрасно ❤️👏👏👏
Дякую за відгук! Радий, що Вам сподобалось!
Сердешна Марина, безсмертна поезія Шевченка і душевне виконання! Напам'ять! Дякую, Валентино Йосипівно! Направду, Тарас Григорович -- народний поет)
Обожнюю цю баладу Міцкевича в досконалому перекладі Рильського та в неперевершеному виконанні Бориса Івановича! Не раз чула її на різних заходах, і от тепер - цей розкішний дарунок. Дякую за запис!
Щиро дякую за відгук і поділяю Ваше захоплення! Так, це справді перлина. І я дуже радий, що мені вдалося її записати.
Мудрість життя у поезії Павла Глазового неймовірна мудра людина насолоджуюсь його творчістю ❤❤❤
Радий, що Вам сподобалось!
Ґратулюю вам, пане Борисе, ніби знову повернулись студентські роки і робота над текстами під орудою вельмишановної Поліни Нятко.❤💙💛
Щиро радий! Перекажу Ваше вітання Борисові Івановичу ❤
Вітаю з першим днем весни! Дякую
Щиро дякую, і Вас навзаєм! З першим днем весни!
Блискуча балада і розкішне виконання. Браво, Борисе Івановичу! Окрема дяка невтомному операторові)
Дякую Вам ! ♥️♥️♥️
Дякую диктору❤Неймовірно лагідне, чудове читання!
Щиро дякую Вам за відгук! Борис Іванович - Артист.
Спасибі за безцінний дар, дорогі друзі!
Дякуємо!
Дякую!
Радий, що Вам сподобалось!
Переглянула тричі, СПРАВЖНЄ😉задоволення. Дякую!)
Від цього вірша Ганни Черінь і Вашого виконання, дорогий Борисе Івановичу, тепло на серці♥♥ Дякую всій творчій команді за відео!
Ах, як тепло стало! Дякую, дорогі друзі, за відкриття цього чудесного вірша Ганни Черінь! Годі прочитати його краще ❤
Дякую за відгук! Радий, що Вам сподобалось!
Ваше прочитання, Борисе Івановичу, наближає, робить рідним слово генільного поета. Дякую.
Дякую, Борисе Івановичу. Чудово!
Чудово, геніально, Борисе Івановичу! Вітаю з ювілеєм! Довгих, плідних вам років життя, творчого неспокою на радість нам усім!
Щиро дякую за відгук!