Відео

Давно колись те діялось У нас на Вкраїні. Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду, й збоку. І молода, нівроку їй, А за молодою, А надто ще за вдовою, Козаки ордою Так і ходять. І за нею Козаки ходили, /203/ Поки вдова без сорома Дочку породила. Породила, та й байдуже; Людям годувати В чужім селі покинула: Отака-то мати!.. Постривайте, що ще буде! Годували люде Малу дочку, а вдовиця В неділю і в будень З жонатими, з парубками Пила та гуляла, Поки лихо не спіткало, Поки не та стала; Незчулася, як минули Літа молодії... Лихо, лихо! Мати в’яне, Дочка червоніє, Вітер в гаї не гуляє - Вночі спочиває, Прокинеться - тихесенько В осоки питає: «Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се?.. Виростає... Та й виросла Ганна кароока, Як тополя серед поля, Гнучка та висока. «Я Ганнусі не боюся!» - Співає матуся; А козаки, як хміль отой, В’ються круг Ганнусі. А надто той рибалонька, Жвавий, кучерявий, Мліє, в’яне, як зостріне Ганнусю чорняву. Побачила стара мати, Сказилася люта: «Чи бач, погань розхристана, Байстря необуте! Ти вже виросла, дівуєш, З хлопцями гуляєш... Постривай же, ось я тобі!.. Мене зневажаєш? Ні, голубко!» І од злості Зубами скрегоче. Отака-то бува мати!.. Де ж серце жіноче? Серце матері?.. Ох, лихо, /204/ Лишенько, дівчата! Мати стан гнучкий, високий, А серця не мати. Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь; а люде Сміючись згадають

Очень красивый ролик) А можно узнать - в какой программе делалось?

Прекрасний твір і чудове виконання!