Відео

Занадто автор щодо всього. Щодо плюсів та мінусів. Звісно, є класні фрази. Технології та соцмережі, тощо, вони як солодощі - вживати можна, це смачно. Але забагато- вже не здорово

До того як я дізнаюся кінцівку пишу коментарі: 1 історія : Відчуття, що не правильно вчинено, оскільки Софія просила не розповідати. Тож він підірвав її довіру. Тож в якомусь сенсі покидьок. 2 історія : не знаю. Враження наче це з фільму, це иронічно, що людині яка зраджувала, розбивають серце тим же чином, як вона комусь. Але безпідставно вважаю, що дівчина Маша здається, вона все сплачувала. Оскільки друзі знали про його зраду, і фраза "ми знали, що ти її недостойний", хай там як, але вона характеризує, що всім чхати на нього оскільки вона тільки почала зраду, тоді як його піймали на повних фактах. Тут нажаль будуть обох таки покидьками, та що хотіла зрадити щоб вийти сухою з води, і він який зрадив. (Так, я розумію що це скоріше за все, не їй було зраджено, але шось мені підказує, що це була як раз його коханка, оскільки він сказав, що їх об'єднала пристрасть.) 3 історія : Капець.. я б хотіла, щоб його звільнили взагалі.. це таке приниження чути та стати вигнанцем у команді. Взагалі, колеги що сказали проте, що вона зруйнувала командний дух чи типу того, ви на приколі? Вам подобається як при вас обирають людину, а якщо почнуть вас , ви теж мовчати будете? 4 історія : їсти супи, не настільки "корисні", якщо це просто вода... якщо це пюрешки, так, але не суп. Я не знаю. Я можу сказати, що дівчинка яка грає контруктором, навпаки, це найкраще що може бути, бо це розвиток мілкої моторики. Те що свекруха робить, вона просто дурненька стара карга. Авторка не покидьок, бо ЦЕ ЇЇ дитина, а не свекрухи. 5 історія : є поговорка. Хочеш мати ворога - позич другу гроші. Він знає, що гроші його батьки не повернуть, то чи є суть їх позичати? Не покидьок. Він может допомогти їм з іншими витратами, наприклад купувати їжу, або допомогти зайти татові стабільну роботу.

20:00 маю схожу історію. Жили ми в будинку разом з чоловіком, його сестрою та її 2 дітьми (хлопчики 6 та 8 років). Я була на той момент вагітна (місяць 3-4). Кілька разів я не могла заснути бо хотіла цукерок. Чоловік придбав грам 300 бджілок. Мені вистачило 2-3 шт щоб задовільнити своє бажання солодкого. Положили пакетик з солодощами на шафі. Наступоної ночі цукерок вже не було. Сестра вранці розповіла, що це хлопчаки з'їли їх. Ніби нічого страшного... Але вони знайшли їх в нас в кімнаті. Знайшли на шафі! Сестра навіть не подумала, що варто відкупити чи вибачитись. Чи я покидьок?)

5 історія- не покидьок. Не можливо рости коли інші дорослі люди з дорослими витратами і помилками просто вимагають їх усиновити

4 історія - не покидьок. І потребує більше підтримки з боку чулувіка

3 історія ‐ 100% не покидьок. Пацан кусок лайна

2га історія- обидва покидьки

1 історія- не покидьок. Вони довели його жо того стану коли просто ненавидиш людей і співчуття до них не залишається. Роки принижень. Не знаю як його дівчина це терпіла

я не дуже висока дівчина (174), але у школі над мною знущались, називати дилдою і все таке, я була найвищою у класі. так, мій клас- клас ліліпутів, я знаю

Про високих хлопців. Я можу зрозуміти її "фетиш" на високих хлопців, але якщо ти так за це переймаєшся, то нащо почала зустрічатися з низьким чоловіком? Мені здається що це лише привід щоб розстатися

По першій історії хочу сказати наступне: по-перше оцінювати людину за фізичні «недосконалості», то є недорозвиненість людини та яка залишилась мізками ще в дитинстві. Доросла та здорова людина ніколи не зверне уваги на щось фізичне , тому що для дорослої людини завжди головне це цікаве спілкування, це внутрішній світ. Так і ще дуже цікаво від коли 170 це низький зріст? По історії про алкоголь це взагалі треш. Я не вживаю алкоголь, але завжди находжусь у компаніях хто не проти накинути пару рюмах. Ніколи мене не змушували пити та не ставили в якісь рамки. Я думаю що це повʼязано з тим що я себе оточила людьми які поважають мою думку і мій вибір. Кого що не влаштовує вперед, я догоняти не буду.

Блін, багато читачів таких історій використовують не "покидьок" а "поганець". І це набагато приємніше звучить. Так, деякі описані люди справді покидьки а не просто поганці, але я менше слухаю читців, які юзають "покидька", а не "поганця".

Весело ) фабрикуй тоді наступного разу не тільки історії, але і коменти до них і апдейти))

Історія про кремсодові цукерки: я розумію чувака, хоч і не повністю підтримую його спосіб комунікації і вимагання заміни цукерок. Він з тих людей, в яких є свої приємні рутини, правила, уявлення про кордони. Він дуже старався організувати цей день і почастувати гостей суперякісною домашньою карбонарою і сильно заморочився на кожному з етапів, по цьому видно, наскільки чуваку важливі деталі і нюанси. Дитина з’їла всі його цукерки не спитавши й це стало першим ударом по кордонах. Потім сестра зреагувала на це як на щось абсолютно нормальне, замість вибачитись за доставлені неприємності і пояснити своєму не-такому-вже-й-малому-сину, що потрібно мати повагу до оточення й питати, коли щось хочеш взяти в чужому домі

Без коментарів взагалі не те 😅💔

174 це не невисокий, це середній ріст. Високий ріст теж має багато проблем, знаю реальну історію про високого хлопця, який спригнув з невеликої висоти і зламав собі хребці. Високий ріст може накладати і інші проблеми зі здоров'ям.

9:33 таке є в жіночому світі)) Але це більше на рівні розмов. Коли зустрічаєш людину, в яку закохуєшся, то зріст не має значення. Особисто мені немає ніякого діла до зросту хлопців. Я просто хочу, щоб мій чулувік не був тупим))

Комунізм існує. Мій слух вимкнувся після фрази, що він зник. Автор не в темі фантазує. На усіх залежностях заробляються статки. Існує купа професій які заохочують або намагаються вилікувати тебе від залежності. Ти лише сам можеш обрати залежати чи ні.

Ооооо.... про релігію я можу говорити годинами. Я ДВБ (дитина віруючих батьків), в церкві це вважаєтьсяпривілегією, оскільки всі думають, що такі люди як ми "сильніші" в своїй вірі. Насправді ми ж просто травмованіші. Мої батьки познайомилися в церкві. Церкві "американського типу", або ж протистанській. І за моє життя (26 років) я з батьками, да і сама змінила їх близько 8-ми за 20 років. Я була дуже активною віруючою. Наймолодша дитина, що отримала диплом в біблійній школі, наймолодшою дитиною в церкві, яку хрестили (в протистанських церквах крестити водою можуть тільки дорослу свідому людину, після каяття і довгого часу підготовки, оскільки по суті ти заключаєш довічний контракт за свою душу😅. Нажаль не з д'яволом. Там хоч щось отримуєш навзаєм), наймолодшою викладачкою в недільній школі для дітей. І от саме останнє стало фактором мого уходу з релігії. За 8 церков, я викладала в 4х. І завжди в моїх учнях були діти пасторів (батюшек) цих церков. І от найпроблемнішими дітьми завжди були саме вони. Неслухи, агресивні, брехуни, крадії. Коли зіштовхнулася з підлітками пасторів - все стало ще гірше. В мене виходило побудувати з ними довірливі стосунки й ставати "старшою подругою". Я їх п'яних забирала з парків, клубів. Водила до лікарів після "нерозбірливих статевих зв'язків". А найстрашніше - викликала швидку (неодноразово) після того, як їхні ж батьки їх били ногами. Одна дитина проведа 2 тижні в лікарні з важким струсом головного мозку. І в той час, коли я відвідувала цю дитину, її мати вчила інших прихожан "як правильно виховувати підлітка". Це була остання крапля. Після того я у церкви ні ногою. (З туєю дитиною все гаразд вона з'їхала від батьків і тепер живе самостійно. А бог, що допускає таких пасторів до головування церков мені не потрібен. Ну і під кінець просто цікавинка. Двері православних церков для мене теж закриті. В мене алергія на ладан. І якось, коли я це ще не знала, моя подруга потащила мене в храм. Я там почала задихатись. І замість того, що б надати хоч якусь допомогу, якась бабка почала з мене виганяти бісів. 😂😂😂😂

Я (Ж) 186 см, мій партнер (Ч) десь 168. Вже 10 років разом. До нього також хлопці всі були нижче мене. Це взагалі не привід

Без ваших коментарів, якось ніяково. Бо ви ніби говоряща голова, а ваші думки/бачення відсутні, це сумно((

Щодо історії зі зростом - це сестра мудачка - 100%, бо 1) поставити таке питання за вечерею при всій родині- це крінж; 2) ти знаходишся у стосунках із хлопцем який нижче тебе зростом і тоді ніби і норм, але ти хочеш розійтись бо переживаєш що діти будуть низькими? Я б на її місці більш хвилювавсь що вони виростуть такими судаками, як сестра, які готові розійтись із кимось тільки через це…. Бо якщо у стосунках все ок, то це виглядає ніби вона шукає виправдання тому аби не буди разом, а це як би 🚩 3) уявімо зворотню ситуацію, вона знайде високого хлопця, діти будуть високі але чєл максимально мудак - вона готова до такого розвитку подій? Або якщо взагалі не зможу мати дітей? У сестри як на мене максимально споживацький підхід і вона не думає про те що інші люди мають свої почуття і т.д. і підходить до стосунків як до «вкластись в кріпту»😅😐 + ще й перекладає відповідальність на інших за свої рішення/ бажання…. Я не думаю що їй прям на стільки по-кайфу і тих стосунках, якщо вона усе ж думаю про розставання, але причина максимально дивна…. Зі свого досвіду - я 190, мій хлопець 170-175 і перш ніж ми почали стосунки я також дещо переживав через велику різницю і зрості, але потім розумів що цей страх - це навяазне з дитинства переживання «а шо скажуть інші» і за фактом - інших взагалі немає єбати як воно виглядає, а її/його також, бо інші люди не мають жодного відношення до ваших стосунків. Це навіть більше про повагу і вміння сприймати партнера таким яким він є, незалежно від зросту, віку, статі, кількості родинок і т.д.

4 історія. Я дуже розумію маму, це могла б бути моя історія 1 в 1, якби у нас були діти) З чоловіком говорили не раз, що навіть він не хоче щоб наші майбутні діти залишались на одинці з його бабусею, бо це совєцкій жах психологічного насилля разом з гіперопікою

Чесно, думала це історії від підписників😅

Соціальні мережі і перебування онлайн дуже масштабно увійшло в наше життя і це важливе і повсюдне явище досі не систематизоване. Мають виробитися певні правила. Ми не стукаємо в двері до наших сусідів серед ночі, хіба що якась пожежа або ще щось таке, хоча дорогу знаємо. Такі правила виробилися. Коли дротовий телефон став доступним, виробилося правило не турбувати людей в пізню годину, хоча телефонна станція і працювала цілодобово. Ще за часів тих таки дротових телефонів були любителі повисіти на трубці годинами. Навіть у сатиричних журналах свого часу висміювалося. Щоправда від нав'язливого співрозмовника можна було відчепитися з тієї причини, що "мушу завершити бо батько чекає на важливий дзвінок з роботи". Сьогодні той смартфон безнастанно сигналізує і ти мусиш передивлятися крім безлічі рекламних пропозицій ще і безліч горняток з кавою і всяких інших котиків, бо десь серед того можна пропустити щось важливе, наприклад, по роботі. А десь там за 500 км хтось конче має спитатися, що ти сьогодні їв на сніданок. Поза тим, інтернет як джерело інформації а також швидкі способи зв'язку в наш час є не просто перевагою, а необхідністю. Питання в тому, коли ми навчимося користуватися цим благом раціонально.

Одразу зрозуміла, що будуть історії написані ШІ.

у мене сьогодні день народження і потрапило Ваше відео у рекомандаціях) як раз святкую його лише з кішкою мені здається, що відчування себе жалюгідною через святкування свого день народження на самоті - це про мій травматичний досвід і ментальний розлад бо я відчуваю себе гіршою через те, що не відповідаю своїм же очікуванням і найгірше це те - що я не змогла вибудувати класні стосунки з собою сподіваюся, що у наступному році, коли мені буде 30, мені буде уже супер з собою

світ різний, я тішуся перебуваючи онлайн, в країні війна тому ми тривожні, люди схильні до залежностей тому існують в багатьох релігіях ( це для прикладу, я агностик) нагадування про помірність та баланс. а те що світ котиться в п!3ду це я чула ще від свого діда. якщо не буде прогресу буде регрес. і так, я застала цей цифровий розвиток з самого початку і радію що він продовжується, і якщо я зможу спілкуватися силою думки та одночасно робити ще кілька справ можливо це відтермінує мій альгеймер😅

По 14 годин світла немає, кому потрібні ці ваші інтернети

мені приємніше святкувати день народження наодинці навіть маючи жінку, пару друзів і дитину

Перга історія, повністю солідарна з автором, вони не мали права себе так поводити, тож розгребли наслідки Друга історія, тіп сам викопав цю яму, і замість того, аби розійтись, і тоді вже робити все, що завгодно, вирішив піти наліво. Дурень, думаю писавши цей пост, хотів хоча б якоїсь підтримки, хоча сам розумів, що покидьок тут саме він Третя історія, абсолютно права авторка, немає чого додати

Думаю, що про ковід може спливати саме зараз - типу пеержита міні-психотравма

Ковід відразів мене від офису раз і я думаю назавжди. 90 відсотків часу я проводжу вдома за пк (працюю). У висновку - ми більше не в курсф справ олин одного, хто в чому вариться, тому що до цього ми працювали пліч-о -пліч, була потреба доїхати до роботи, потім були вилазки у кафе і т д. Зараз життя зовсім інше. Я не кажу, що мені так не комфортно, я достатньо інтровертна людина, але я думаб, що така +- картина у багаьох і всі ми переживаємо по-своєму с

А ще в нас відпадає навик живого спілкування. Зараз у мене проживає троє незнайомих мені людей і я тішуся з можливості сісти ввечері за наш стіл і просто теревенити про життя і насолоджуватись історіями, які не прочитані десь у постах, а отак просто розаказані. І ще одне спостереження- я стала помічати, що за кордоном, де була у вимушеній еміграції люди здебільшого не сиділи у телефонах, а спілкувались за столом, діти бігали навколо, стояв галас.

Нажаль я запізнююсь всюди і завжди. І мені завжди соромно. Я не відчуваю часу і у мене немає внутрішнього годинника , у мене є певні ментальні проблеми. Єдине що зараз покращує ситуацію - я трохи послабила самокритику з цього приводу, тривожність трохи спала і тепер я запізнююсь на трохи або приходжу майже вчасно. Роблю великі зусилля, складно бо розумію що багато людей це ненавидять в людях

Привіт, теж застала зародження всього цього виключно як, ти прям в точку сказав , інструментарій. Це було коли вступила до універу. І от дуже слушна думка у автора статті, що поміж іншого прийшла і тривога, що інфи перебір, ти не встигаєш отже тии не в курсі, отже треба швидше... і вигорання. Популірні платформи видалила рік назад, тому що просто банально погіршилась пам'ять. Залишила ютуб для підкастів, тру крайма та історії.

16:12 теж цікава ситуація. Цікаве круте рішення

13:28 тут є нюанс, бабуся сама винна якщо спілкування буде обмежено. Тому що правила, все, що стосується виховання дітей вирішують батьки!

4 історія, супер!

3 історія, кидай того хлопця нахер!

2 історія, правильно робить,що не робить того що не хоче!

1 історія,все вірно сказав!

Так, історії дуууже якісні! Я знаю, одна блогерка спробувала такий формат, і там ші спрацював дуууже погано, і історії дуже палилися.

В першій історії, фігня якась. Типу, дівка на повному серйозі терпіла як її мама принижує її хлопака. Тобто,мама не його принижувала, по факту, а вибір своєї дочки. І на додачу, мамкс ще й зрадлива сволотина. Дівка або тєрпіла, або має хлопаку за чміття з яким просто мимчасово волочиться доки не знайде вигідніший варіант.

Зовсім не заексайтив цей експірієнс, розчарована. Я за реальні історії, а не штучно скомпільовані ШІ

Третій коментар пишу вже- про Тік ток- багато каналів я знайшла саме завдяки цій платформі. Не обов'язково всі історії нарізати,можга одну з випуску, яка виглядає найбільш суперечною, щоб був байт на коментарі.

Не в образу, але слово "релевантно" прозвучало стільки разів, що вже аж підбішує, а попереду ще 14хв відео.

Про цукерки - чувак правий на 💯, (я маю 2 дітей якщо що). 7 років це свідомий вік,в Україні це вже 2клас,бо в 6 починається школа, то в такому віці мають бути межі і дитина не має себе так поводити десь поза домом. Такі діти потім лазять в сумку до вчителя, до однокласників і беруть без дозволу чужі речі. 7 років- це не 3. Нічого смішного не бачу, мене аж вибісила така ситуація і та мамаша. П.С. авторе відео- ви поганець у ставленні до цієї історії.

В якийсь момент, помітила що пиво 4 рази в тиждень ввечері до фільму чи серіалу, стало нормою. Це тривало десь місяць, але дуже сильно мене налякало. Після того не пила десь півроку, взагалі нічого. Зараз можу випити раз на на місяць келих вина, але хочу повернутись до того що було коли я взагалі не пила. Настрій, сон, та в цьому самопочуття було краще

Відео кожного дня, оце ви продуктивний😅 сподіваюсь, швидкого вигорання не буде 🙈