Як витиснути з себе невдаху?
Все життя я вважала себе якщо не невдахою, то посередністю. Мої уявлення та очікування від себе були більш яскравими та вимогливими, ніж я була насправді.
Бути собою реальною було нестерпно, тому я ставила великі цілі. Маленькі цілі ситуацію не виправляли, а тільки підкреслювали мою посередність. А ось великі цілі давали надію, що якщо я цього досягну, то нарешті наближусь до «кращої версії себе».
Це була пастка: мене надихали цілі тільки ті, до яких від мене була прірва. Це мене не зупиняло. Я починала діяти та прикладала всі зусилля. І ще трохи більше. Іноді в мене виходила, але такою ціною, що більше не хотілося. Іноді виходило непогано, але не так, як хотілося.
Тоді, незважаючи на те, що результат був дійсно хороший, я його знецінювала.
Після цього завжди був відкат, коли потрібно було відновитись, зцілити рани, позбавитися від вигоряння.
Це - стратегія невдахи (як би не здавалось зі сторони). Як почати від неї відмовлятися, та як виглядає стратегія реалізованої людини, людини, «що відбулася» поговоримо в етері.