Відео

@@ДольчеГабана-с7н, Зайдіть, будь ласка, на відео "Іван Жадан арія Андрія з опери Заророжець за Дунаєм" Я там все детально розписав щодо цього

@@lyricist2201 розумієте, тут навіть культура виконання не зовсім та, яка була у той час. А це ти не зміниш, не замаскуєш. Можу припустити, що якість запису теж грає багато чого. Дякую

@@ДольчеГабана-с7н, Я розумію про що ви. Все-таки зайдіть на те відео, яке я вас прошу. Там дуже цікаво історія з записами Жадана

Минула назва вже дещо застаріла та перестала мені подобатися. А ця мене хоч трохи характеризує. Словом, у моєму випадку- О норове, о часе :) А чому вас така зацікавила зміна назви?

@lyricist2201 интересно почему меняют названия к которым все уже привыкли.

@@ViktorOstafeychuk, Середу за дикцію ще у Харкові сварили

@@lyricist2201 я побачив ваш комент під арією Андрія вже після того, як написав свій. Для мене Арія Андрія - це справжній подарунок. Хоча аранжування Осипова дещо псує музичну канву, але самий запис = якісний і голос чується чудово

Ой, яка ганьба(( Маєте її фото?

@@ViktorOstafeychuk Я вже і німецькі сайти з платівками передивлявся, на жаль, немає(( Я вже колись писав, що є такі платівки 44 року, як "Ти-спокій мій" Шеберта, арія Левка з Майської Корсакова, Арія Ленського. Думається, ми ще більшість не знаємо

@@lyricist2201 " німецькі сайти з платівками передивлявся" - це які, державні? Здається, у мюнхенському фоно архіві зберігається багато грамзаписів. Але я не знаю, як його знайти. А записи 1944 року здається празькі, але були записані з берлінським оркестром і диригував Ледковський. так мені запам"яталося

Я більше тут суму відчуваю. Знаєте, таке Костомаровське: "Україна в труні, але ще не мертва"

@@lyricist2201 він доживав у еміграції, відірваний від сім"ї без надії якось контактувати. Тому сум зрозумілий. Але ж образ Андрія - дещо інший, а Жадан - оперний співак. Мусив "увійти в образ"

@@ViktorOstafeychuk, Згоден щодо образу, але такий варіант має місце. До того ж, він співає не у контексті опери,тому дозволив "вилити душу"

Бо той з платівки, а цей живий запис під час концерту, який допомогла організувати його дружина

@@lyricist2201 для мене дивно, що студійний запис на мою думку звучить трішки гірше ніж живий. Втім, таке трапляється часто і причини можуть бути як технічні, так і особисті

скоріше за все вона працювала у оперній студії київської консерваторії або у філармонії. Кожний рік київська консерваторія випускала першокласних солістів і лише одиниці стали відомими широкому загалу

а якже Весілля Фігаро? Переклад - дивовижний. На жаль, зберігся лише фрагментарно

@@ViktorOstafeychuk, тоді варто пригадати і "Орфея" Глюка. Відома арія якого(Загубив я Еврідіку) звучить бездоганно та художньо високо. Ще пречудово переклав "Іоланту"(на жаль, дійшли фрагменти), перевершивши оригінал в сотні разів

Не существовала, а существует! Надеюсь, уже скоро мы её услышим, мне её удалось недавно найти и она уже готовится к выпуску в "Аквариусе". Там дирижёр Небольсин, как и в записи с Лемешевым 1936 года.

@MArhivist, це грандіозна подія! Повна опера з Жаданом!!

​@@MArhivist, відверто, завжди думалося,що аби був повний запис Онєгіна з Жаданом,то надав би йому перевагу з усіх. Цікаво, як він там звучить...

@@lyricist2201 Да, потрясающая запись. Почти через 90 лет такое открытие!

@@lyricist2201 Звучит великолепно, как вообще может звучать тонфильм первозданного качества

У него несколько фоточек из этой серии. Эта, на мой взгляд, лучшая. У Антоновой тоже есть фото в партии Ольги, очень красивое. Мы его давали на её диске, из её домашнего архива (нет сейчас под рукой).

А які є ще довоєнні записи Ленського? Знаю, 36 та 37, а далі?

@@lyricist2201 Во-первых, у него есть самая ранняя - 1928, но она скорее всего не выходила в тираж. Кроме того, на тонфильме с Орловым (не издавалась) и на видео - это известный фрагмент док. фильма "Чайковский" 1940 года, правда мне кажется, что в фильме звучит фонограмма с Орловым, но может быть и другая. Жаль, фильм "Чайковский" до сих пор не опубликован, он довольно интересный по муз. материалу.

@@MArhivist, Ого, аж 28 року. Хоча, Козловський стверджує,що запис сцени Юродивого зроблений у 24 році. Якщо так, то це його найперший запис, а потім, ймовірно, Ленський 28. Хоча, можливо, у цьому проміжку він ще записувався

@@lyricist2201 Про 24 нигде не встречал. В своей книге он пишет (вернее, говорит в интервью): "С удовольствием приобрел бы или хотя бы послушал свою запись сцены Юродивого из “Бориса Годунова” с оркестром под управлением Ипполитова-Иванова. Запись сделали в 1927 году, в маленькой комнатушке на Кузнецком мосту. Там, помню, и Луначарского записывали". Не знаю точно, какую запись он имел в виду, скорее всего известную - 1930 с Ипполитовым-Ивановым, которую потом переиздала Мелодия как раз под 1927 годом.

Будь ласка! Іноді думаю,що мій канал перетворися у вінок для Козловського. Словом,я і не проти, адже ця людина-мій кумир. Велична особистість та співак

Предпоследняя фоточка - это кадр из фильма "Большой концерт" 1951 года, она выпускалась в виде почтовой открытки.

@MArhivist , Так, так, знаю. Але ж які гарні його ранішні фото. На них він ще дуже юний. Думаю, що то десь початок 30-х

Так, це відома пілотка. Козловський вважав,що якщо буде її носити,то буде довго жити. Як бачимо, не дарма вірив :)

Спасибі! До речі, як вам це фото Козловського? Рідко його зустрічаю. Воно мені дуже подобається. Це він у Києві. Як гарно сипляться пелюстки...

@@lyricist2201 Красивое, на кадр из фильма похоже.

@@MArhivist, Мені також здається,що це може бути фото з хроніки. До того ж, фотографія зроблена Сергієм Марченко,який зробив цілий фільм з фотографій Козловського

@@herbrichster Она дочь не актёра М.А. Чехова (который старше её всего на семь лет), а Михаила Павловича Чехова (1865-1936), писателя и театрального критика, брата А.П. Чехова

Спасибі за ремарку щодо року. Не зовсім зрозумів момент з кінострічкою. Тобто зняли на плівку те,як Козловський виконує цей романс?

​@@lyricist2201 Да, в 1939 году был снят киноролик следующего содержания: "Заслуженный артист РСФСР Иван Семенович Козловский исполняет под аккомпанемент рояля и скрипки романс "Я вас любил. . . " и романс Рахманинова "Не пой красавица при мне . . . " (репетиция)." Фрагменты этого ролика иногда вставляют в передачи о Козловском, но я не помню, чтобы он где-то был показан и опубликован целиком. Вероятно, он был снят по случаю вручения Козловскому ордена Ленина, потому что романс "Я вас любил" вошёл в киножурнал "Советское искусство" (1939, № 8): "2-й сюжет - Председатель Президиума Верховного Совета СССР М. И. Калинин вручает засл. арт. РСФСР И. С. Козловскому орден Ленина. И. С. Козловский с дочерью в домашней обстановке играет на рояле, поет (синхр. ); исполняет романс "Я вас любил" (синхр. )". Все эти материалы хранятся в РГАКФДе.

@@MArhivist От момент вручення ордену неодноразово бачив,а щоб виконував цей романс-ні. Треба буде пошукати. Дуже хочу подивитися на його міміку

@@lyricist2201 Могу прислать ссылку или найдите здесь передачу "Иван Козловский. О творчестве выдающегося оперного певца (1980)" (см. 3 мин. 41 сек.)

@@MArhivist, Спасибі!! Прекрасно,що на плівці такий же акомпанемент,як на платівці. А як Козловський схопився за жилет у момент емоційного піку...

Це фото 1926 року. На ньому вона ще солістка Харківської опери. Загалом, одне з найкращих контральто. Прикро, що сольних номерів мало записано. Хотілось би насолодитися романсами у її виконанні. (Така проблема стосується і Антонової,адже зберігся лиш "нет, только тот кто знал". Якось контральто мало записували, на жаль)

​@@lyricist2201 Всего 8 романсов- не так много, но и не совсем мало. На нашем недавнем диске Златогоровой собрано почти всё, что осталось. У Антоновой, в общем, да, только один сольный романс и одна цыганская песня Даргомыжского ("У него ли русы кудри"), остальное - дуэты с Кругликовой и Шпиллер. Антонова, кстати, жила со мной в одном подъезде, я её хорошо помню.) Одна слушательница написала ей в те годы, что этот романс она поёт даже лучше Обуховой.

@@MArhivist Ого, як цікаво. Розкажіть, якщо буде час,будь ласка, трошки за Антонову. Яка вам вона запам'яталася? Можливо, вона з вами особистосто спілкувалися?

​@@lyricist2201 Она говорила таким же басом, как и пела. Когда звала внучку домой со двора из окна - на весь двор раздавался мощный голос, как в "Сусанине" ("Отоприте, отоприте!"). При встрече с ней я всё время хотел спросить что-нибудь про её творчество, записи. Но она мне каждый раз говорила: "Ух ,какой же ты большой, а был совсем маленький", и я стушёвывался. :) Потом, через десять лет после её ухода, в 2004 году мне захотелось издать диск к её столетию - у неё ведь не было ни одной даже сольной виниловой пластинки (в отличие от Златогоровой), хотя она была народной артисткой РСФСР. и лучшим контральто из слышанных мной. Мне это удалось благодаря знакомству с издателем ("Аквариус-классик"), с которым с тех пор я выпустил уже около 170 альбомов архивных оперно-вокальных записей. Так что с Антоновой началась целая история, которая пока продолжается до сих пор вот уже 20 лет...

@@MArhivist, Спасибі за такий щирий спогад! Дуже люблю подібне читати. Дуже мило про те,яким голоси говорила в повсякденному житті :) Дякую!!

Мені подобається те, як він м'яко вступає на початку. Та й загалом версія 38 року звучить не так гостро,як у пізніших записах. Навіть фінали різні. Таке відчуття,що у 38 він з трепетом та придихом відкриває тайну,а в пізніших версіях- гостро докоряє Ельзі за те,що вона не втрималася спокусі, запитавши тайну

​​​@@MArhivist, Це фото 1925 року. Мені дуже подобається Брон. Його нюанси та експерименти можуть позмагатися з Головановим. А такої оркестровосоковитої Мадам Батерфляй, як у Брона, я більше не чув.(до речі, на світлині пишуть,що саме Батерфляй та Снігуронька під орудою Брона- шедевральні)

@@lyricist2201 А по количеству записанных опер он вполне сопоставим с Самосудом.

@@MArhivist, а які ще опери з ним записані? Знаю, що Чіо-Чіо-Сан, Вертер та, по-моєму, Синя борода

@@lyricist2201 Самые известные и любимые мои его записи - "Искатели жемчуга" и "Золушка". Из того, что мне довелось выпустить впервые - радиомонтажи "Дон Паскуале", "Даиси", "Эсмеральда". Из неизданных до сих пор я бы выделил "Служанку-госпожу" Перголези, "Абесалома и Этери" и "Либуше"с Н. Рождественской и В. Бунчиковым, несколько советских опер ("Молодая гвардия" и др.) Где-то читал, что его женой была певица Ольга Пиотровская, с которой он записал "Тоску" (не издана, но есть в сети), "Купца Калашникова" Рубинштейна (издана не полностью), фрагменты из "Сервилии", "Паяцев", "Аиды", "Мазепы", "Черевичек".

Вона мені навіть у пізнішому записі більше подобається

​@@lyricist2201 А, кстати говоря, одна из самых первых её записей - дуэт "Коли разлучаются двое" Лысенко (1946), с её молодой ровесницей - В.И. Борисенко. До сих пор, кажется, не издана.

Ох, один із моїх найулюбленіших романсів. Було б цікаво почути його у цьому виконанні. Загалом, українські записи Масленнікової були зроблені під великим впливом Петрусенко

@@lyricist2201 Надеюсь, дойдут руки когда-нибудь переписать его в фонде. Ещё мне попадался редкий вариант - Козловский и Елена Грибова, с оркестром под управлением А. Ройтмана, 1950-х гг. Тоже, наверное, шедеврально (известны только варианты под ф-но с Гришко и Ан. Ивановым).

@@MArhivist,Ось. Радий,що з Козловським ще є невідомі записи

але дивно, що це співає жінка

​​@@ViktorOstafeychuk, Іноді думаю,що поділи романсів на жіночі та чоловічі зумовлені лиш родовою відмінною слів у ньому. Наприклад "Oh quand je dor" (Мов дух Лаури) притаманно виконують жінки, хоча вірш про чуття чоловіка. Тому, я навіть на таке не зважаю

@@lyricist2201 а для мене академічний спів завжди має і драматично-художню складову. я сприймаю його у образах, які артист створює не тільки вокалом, але і драматичною грою, яка також відбивається на виконанні.

Тут рідкісні записи з Тольбою. Як на мене, після роптової смерті Пірадова(до речі,коли він диригував на гастролях у Москві,то його високий мистецький рівень так вразив,що хотіли, аби він перейшов до "Большого",але він відмовився) Тольба був небесним послацем, підтримавши та покращивши усі здобутки попередника. На жаль, через непорозуміння та утиски він залишив диригентський пульт

@@lyricist2201 Оба дирижёра выдающиеся, судя по оставшимся записям.

@@lyricist2201 Про Пирадова пишет в дневниках А.П. Иванов: он проработал в БТ сезон (1947/8), произвёл прекрасное впечатление на всю труппу, но потом его внезапно уволили. Алексей Петрович пытался как депутат за него заступиться, группа ведущих солистов написала письмо в дирекцию, но безрезультатно. См. подробнее: А. Иванов "Впечатления жизни", М., 2010, с. 297-298.

​@@lyricist2201 Про Пирадова пишет А.П. Иванов в дневниках ("Впечатления жизни") - он проработал в БТ сезон (1947/48), произвёл прекрасное впечатление на всю труппу, но потом с приходом Голованова был внезапно уволен. Алексей Петрович пытался за него заступиться как депутат, группа солистов написала письмо в дирекцию, но безрезультатно.

​@@MArhivist, Ого,ось цього не знав. Спасибі

А чи є доступ до повного запису? Адже ці фрагменти настільки вражають, що хотілося би послухати всю оперу

​@@andriioverchuk9557, ці записи знаходяться у архівах. Зрозуміло,що безкоштовно їх ніхто не надає, на жаль

Супер, спасибо! На пластинке Rev. fr. John - "преподобный отец Джон". Под духовное лицо замаскировался?)

@@MArhivist, чому ні. Міг це зробити,аби приховати свою роль оперного співака. У церквах також співу учили,тому питання не виникали. Але ж голос- точно Жадан

@@lyricist2201 Точно он

@@lyricist2201 Интересно: преп. Иоанн Данилевич, оказывается, был тоже реальным лицом - униатским католическим священником, "служил в Бостоне, там же жили Павел Блинов и его супруга-пианистка, которые ему и аккомпанировали при записи этой пластинки" (см. коммент под пластинкой на рашен-рек., там же приведено фото Данилевича). Может быть Жадан был с ним знаком и записал пластинку под его именем по созвучию со своим? Загадка))

​@@lyricist2201 Интересно: оказывается, преп. Иоанн Данилевич - тоже исторической лицо, униатский католический священник, "служил в Бостоне, там же жили Павел Блинов и его супруга-пианистка, которые ему и аккомпанировали при записи этой пластинки" (см. коммент под пластинкой на рашен-рек., там же приведено фото Данилевича). Может быть Жадан был с ним знаком и записал пластинку под его именем по созвучию со своим? Загадка!

Будь ласка. Це рідкісний запис. Він був знайдений в 1961 році. Ще є відомості про запис "Україно моя, Україно" Покрасса, але його та інші записи не знайшли