Відео

Навязала нам масонерия триколор свой, начиная с Петра. Пусть подотрутся этой тряпкой либерасты. Стяг Ивана Грозного надо возвратить. Уж Николая Голштин-Готторпского лучше бы не вспоминали. Он за грехи свои сдох, просрал страну.

Rip Tecak 🙌

Dir auch. 🖤🤍❤️

Если против

Нам бы сегодня разобраться

Будет справедливость над лжи и правдой

Что же вы братья ,здесь натворили ???

СЛАВА РОССИИ. СМЕРТЬ СОЦИАЛИЗМУ !!!!

Рассвет.что то затянулся

Нах... нам опять власть помещиков, капиталистов????

За смерть самой жалкой империи и за восхождение великого советского государства, воспоминания о твоих победах смогли опошлить, самые яркие ошибки гиперболизировали, а твои враги смогли восстать и захватить власть, но память о тебе будет вечной, спасибо Ленин и Сталин, что показали другой путь, хоть и будущие правители вашей великой сверхдержавы не смогли это сохранить.

В 1991 Истинная Россия смогла вернуться. Мы восстановим имперское наследие и величие. Слава России и упокоение белогвардейцам воевавшим за истинную Россию. Свободную и Республиканскую.

Frohes neues :)

Кровавый царь, империю развалил и царство своё просрал. Если бы не большевики, интервенция разворовала и растащила Россию.

Beautiful song!

ни капли ни фашист, ой извините националист.

Слава России! Смерть большевизму!

Schönes Lied!

24.12.1914..... Wir müssen zusammenhalten 😌

Danke, Bruder🙏🌠

Charlemagne mourut le 28 janvier 814, il fut l'un des plus grands souverains de l'Europe occidentale qui reconstruisit l'Empire romain, et malgré ses péchés, il fut aussi un très bon hôte.Karol Wielki zmarł śmierci 28 stycznia 814 roku , był jednym z największych władców zachodniej Europy który odbudował Cesarstwo Rzymskie , mimo grzechów to był również bardzo dobrym gospodarzem .Карл Великий помер 28 січня 814 року, він був одним із найвидатніших правителів Західної Європи, який відбудував Римську імперію, і, незважаючи на свої гріхи, він також був дуже добрим господарем.

Bellissima ❤non si può non commuoversi tutte le volte che si ascolta questo capolavoro ❤

Андрій Білецький - Ми заміняємо гасло "Незалежна Україна“ гаслом "Велика Україна“. Українці - Нація з давньою імперською історією. Упродовж свого існування Українці мали щонайменше дві наддержави - Велику Скіфію і Київську Русь. Завдання нинішнього покоління створити Третю імперію - Велику Україну." "Україна, це світло Европи! В нашої Нації ще достатньо сил, щоб вистояти під цією навалою чужинців, очистити нашу землю і запалити вогонь очищення по всій Европі!" -"Sostituiamo lo slogan 'Ucraina Indipendente' con lo slogan 'Grande Ucraina'. Gli ucraini sono una nazione con un'antica storia imperiale. Nel corso della loro esistenza, gli ucraini hanno avuto almeno due superstati: la Grande Scifia e la Rus' di Kiev. Il compito dell'attuale generazione è quella di creare il Terzo Impero: la Grande Ucraina." "L'Ucraina è la luce dell'Europa! La nostra Nazione ha ancora abbastanza forza per opporsi a questa folla di alieni, purificare la nostra terra e accendere fuochi di purificazione in tutta Europa!" «Для того, щоб вийти переможцем з боротьби треба знати ворога - з ким боротися. Як же можна охарактеризувати нашого ворога?! Загальна влада і олігархи. Хіба є у них щось спільне? Так, одне спільне є - вони євреї, або за ними стоять їх справжні господарі - євреї. Зі ста оприлюднених найбагатших людей України - 92 євреї.» "Per uscire vittoriosi da un combattimento, bisogna conoscere il nemico, con chi combattere. Come puoi caratterizzare il nostro nemico?! Governo generale e oligarchi. Hanno qualcosa in comune? Sì, c'è una cosa in comune: sono ebrei, o dietro di loro ci sono i loro veri proprietari: ebrei. Delle 100 persone più ricche in Ucraina, 92 sono ebrei."Andrii Biletskyi Валерій Залужний Valery Zaluzhny , Дмитро Ярош - Степан Бандера у свій час висунув три ставлення до не українців. Воно дуже просте. Є побратимське - для тих, хто разом з нами бореться за Україну незалежно від національності. Є толерантне - до тих людей, які живуть на тій землі, не протидіють нашій боротьбі, тому ми до них ставимось нормально, в Україні всім місця вистачить. Третя - ворожа, до тих, хто протидіє національно-визвольній боротьбі українського народу, а це в будь-якій державі, будь-який народ саме такі позиції і має , Dmytro Yarosh - Stepan Bandera a suo tempo propose tre atteggiamenti nei confronti dei non ucraini. È molto semplice. C'è fratellanza tra coloro che combattono insieme a noi per l'Ucraina, indipendentemente dalla nazionalità. C'è tolleranza: le persone che vivono su quella terra non si oppongono alla nostra lotta, quindi le trattiamo normalmente, c'è abbastanza spazio per tutti in Ucraina. Il terzo è l’ostilità verso coloro che si oppongono alla lotta di liberazione nazionale del popolo ucraino, e questo in ogni stato, in ogni nazione ha esattamente queste posizioni.Андрій Тарасенко «з окупантом треба боротися всіма засобами» Andriy Tarasenko "dobbiamo combattere l'occupante con tutti i mezzi" Руслан Кошулинський Ruslan Koshulynskij , «Послідовники іудаїзму, а також сіоністи та ліберали прагнуть юдаізувати Україну» - Андрій Блієцький "Seguaci dell'ebraismo, sionisti e liberali si sforzano di giudaizzare l'Ucraina" - Andri Blietski Слава Нації!! Gloria alla Nazione!!

Molti legionari romani e soldati romani credevano che l'Impero Romano d'Occidente sarebbe sopravvissuto o sarebbe rinato dopo tante guerre e invasioni ostili da parte di tribù ostili.Wielu Rzymskich Legionistów jak i rzymskich zołnierzy wierzyło że Zachodniorzymskie cesarstwo przetrwa lub się odrodzi po tak wielu wojnach i wrogich najazdów wrogich plemion Багато римських легіонерів і римських солдатів вірили, що Західна Римська імперія виживе або відродиться після багатьох воєн і ворожих вторгнень ворожих племен.Многие римские легионеры и римские солдаты верили, что Западная Римская империя выживет или возродится после стольких войн и враждебных вторжений враждебных племен.Viele römische Legionäre und römische Soldaten glaubten, dass das Weströmische Reich nach so vielen Kriegen und feindlichen Invasionen feindlicher Stämme überleben oder wiedergeboren werden würde.

Під час правління Теодоріха Великого була відновлена ​​стара імперська традиція роздачі зерна римській бідноті та знову активізувалися надзвичайно популярні та водночас дуже дорогі циркові ігри. Найбільший з них, ймовірно, був організований у Римі в 500 році на честь візиту Теодоріха до цього міста. Під час цього візиту він, ймовірно, востаннє пережив adventus, тобто урочистий і детальний римський церемоніал, який проводився з нагоди прибуття імператора в місто. На ознаменування цієї події була викарбувана спеціальна медаль і монета з написом Rex Theodericvs Pivs Princis. На початку VI століття Теодоріх оголосив едикт, що складався з 154 правил і постанов. За одним чи двома винятками, це були не нові закони, а стислий виклад римського права, написаний простою і зрозумілою мовою. Едикт був, так би мовити, посібником для суддів і охоплював справи, які, на думку короля, найчастіше розглядалися в судах. З цього моменту готи стали підданими римського права, але не римськими суддями. В Указі також не було згадки про визнання власних звичаїв і свят. Це було вираженням певної непослідовності в політиці Теодоріха, який намагався зберегти відокремленість готів і римлян і не допустити асиміляції обох народів. На початку свого правління король був дуже терпимим. Це виявилося і в питанні віри. Теодоріх намагався запобігти релігійним переслідуванням і наголошував на цьому у своїх номінаційних листах та інших документах. він запровадив рівність і братерство між латинянами, язичниками та аріанами.Il Regno degli Odrogoti (Ostrogoti) esistette dal 15 marzo 493 al 30 ottobre 553. Fu uno dei regni in cui esisteva tolleranza religiosa e fratellanza tra cattolici, pagani e ariani, nonché romani, slavi e tedeschi.Królestwo Odrogotów ( Ostrogotów ) istniało od 15 marca 493 do 30 października 553 roku było jednym z królestw w którym panowała tolerancja religijna oraz braterstwo Katolików , Pogan i Arian jak i Rzymian Słowian oraz Germanów . Королівство Одроготів (Остроготів) існувало з 15 березня 493 р. по 30 жовтня 553 р. Це було одне з королівств, в якому існувала віротерпимість і братерство як католиків, язичників і аріан, так і римлян, слов'ян і германців.Королевство одроготов (остготов) существовало с 15 марта 493 г. по 30 октября 553 г. Это было одно из королевств, в котором царила религиозная терпимость и братство католиков, язычников и ариан, а также римлян, славян и германцев.Das Königreich der Odrogothen (Ostgoten) existierte vom 15. März 493 bis zum 30. Oktober 553. Es war eines der Königreiche, in denen religiöse Toleranz und Brüderlichkeit von Katholiken, Heiden und Arianern sowie Römern, Slawen und Germanen herrschte.Il vero europeismo esistette durante il regno di Teodorico il Grande e il regno degli Odrogoti (Ostrogoti), perché fu la Confederazione di slavi e tedeschi che diede poi luogo alla prima coalizione di tre popoli: slavi, romani e tedeschi.Prawdziwy Europeizm istniał za panowania Teodoryka Wielkiego i królestwa Odrogotów ( Ostrogotów ) gdyż to Konfederacja Słowian i Germanów zaowocowała następnie pierwszą koalicją trzech ludów Słowian , Rzymian i Germanów .Wahrer Europäismus existierte während der Herrschaft Theoderichs des Großen und des Königreichs der Odrogothen (Ostgoten), denn es war die Konföderation der Slawen und Deutschen, die dann zur ersten Koalition dreier Völker führte: Slawen, Römer und Deutsche.Истинный европеизм существовал во времена правления Теодориха Великого и царства одроготов (остготов), потому что именно Конфедерация славян и германцев привела тогда к первой коалиции трёх народов: славян, римлян и германцев.Справжній європеїзм існував за часів правління Теодоріха Великого та королівства Одроготів (Остготів), оскільки саме Конфедерація слов’ян і германців утворила тоді першу коаліцію трьох народів: слов’ян, римлян і германців.

Durante il regno di Teodorico il Grande fu ripristinata l'antica tradizione imperiale di distribuire il grano ai poveri romani e furono riattivati ​​i popolarissimi e allo stesso tempo costosissimi giochi circensi. La più grande di queste fu probabilmente organizzata a Roma nel 500 per commemorare la visita di Teodorico in quella città. Durante questa visita probabilmente visse per l'ultima volta l'adventus, cioè il solenne e dettagliato cerimoniale romano celebrato in occasione dell'arrivo dell'imperatore in città. Per commemorare questo evento furono coniate una medaglia speciale e una moneta con la scritta Rex Theodericvs Pivs Princis. All'inizio del VI secolo Teodorico annunciò un editto composto da 154 norme e regolamenti. Con una o due eccezioni, queste non erano nuove leggi, ma una sintesi del diritto romano, scritta in un linguaggio semplice e comprensibile. L'editto era, per così dire, un manuale emanato per i giudici e copriva i casi che, secondo il re, venivano più spesso discussi davanti ai tribunali. Da quel momento in poi i Goti divennero sudditi del diritto romano, ma non giudici romani. Nell'editto non si menzionava nemmeno il riconoscimento delle proprie usanze e festività. Questa era un'espressione di alcune incoerenze nella politica di Teodorico, che cercò di mantenere la separazione dei Goti e dei Romani e di impedire l'assimilazione di entrambe le nazioni. All'inizio del suo regno, il re era molto tollerante. Ciò si è manifestato anche in materia di fede. Teodorico cercò di prevenire la persecuzione religiosa e lo sottolineò nelle sue lettere di nomina e in altri documenti. introdusse l'uguaglianza e la fratellanza tra latini, pagani e ariani.Za panowania Teodoryka Wielkiego przywrócono starą tradycję cesarską rozdawnictwa zboża biedocie rzymskiej oraz reaktywował niezwykle popularne i zarazem bardzo kosztowne igrzyska cyrkowe. Najwspanialsze z nich było prawdopodobnie zorganizowane w Rzymie w 500 roku dla upamiętnienia wizyty Teodoryka w tym mieście. Podczas tej wizyty przeżywał on zapewne po raz ostatni adventus, czyli uroczysty i szczegółowo opracowany ceremoniał rzymski, realizowany z okazji przybycia cesarza do miasta. Na pamiątkę tego wydarzenia wybito specjalny medal oraz monetę z napisem Rex Theodericvs Pivs Princis.Na początku VI w. Teodoryk ogłosił Edykt, składający się z 154 reguł i przepisów. Z jednym lub dwoma wyjątkami nie były to nowe prawa, lecz skrótowo przedstawione prawo rzymskie, napisane językiem prostym i zrozumiałym. Edykt był niejako podręcznikiem wydanym dla sędziów i obejmował sprawy, które - zdaniem króla - najczęściej toczyły się przed sądami. Od tej chwili Goci stali się podmiotami prawa rzymskiego, ale nie sędziami rzymskimi. W Edykcie nie było też wzmianki o uznaniu ich własnych zwyczajów i świąt. Było to wyrazem pewnych niespójności w polityce Teodoryka, który starał się utrzymać odrębność Gotów i Rzymian i nie dopuścić do asymilacji obu nacji. Na początku swego panowania król był bardzo tolerancyjny. Przejawiało się to również w kwestii wiary. Teodoryk starał się nie dopuścić do prześladowań religijnych i podkreślał to w swych listach nominacyjnych i innych dokumentach. wprowadził równość i braterstwo między latolikami , poganami i arianami .Unter Theoderich dem Großen wurde die alte kaiserliche Tradition der Getreideverteilung an die römischen Armen wiederhergestellt und die überaus beliebten und zugleich sehr teuren Zirkusspiele reaktiviert. Die größte davon wurde wahrscheinlich im Jahr 500 in Rom organisiert, um an Theoderichs Besuch in dieser Stadt zu erinnern. Bei diesem Besuch erlebte er vermutlich zum letzten Mal den Adventus, also ein feierliches und ausführliches römisches Zeremoniell anlässlich der Ankunft des Kaisers in der Stadt. Zum Gedenken an dieses Ereignis wurden eine besondere Medaille und eine Münze mit der Aufschrift Rex Theodericvs Pivs Princis geprägt. Zu Beginn des 6. Jahrhunderts erließ Theoderich ein Edikt bestehend aus 154 Regeln und Vorschriften. Mit ein oder zwei Ausnahmen handelte es sich hierbei nicht um neue Gesetze, sondern um eine Zusammenfassung des römischen Rechts, verfasst in einer einfachen und verständlichen Sprache. Das Edikt war sozusagen ein Handbuch für Richter und deckte die Fälle ab, die nach Ansicht des Königs am häufigsten vor Gericht verhandelt wurden. Von diesem Moment an wurden die Goten zwar Untertanen des römischen Rechts, aber keine römischen Richter. Auch die Anerkennung eigener Bräuche und Feiertage war im Edikt nicht erwähnt. Dies war Ausdruck gewisser Widersprüche in der Politik Theoderichs, der die Trennung von Goten und Römern wahren und die Assimilation beider Nationen verhindern wollte. Zu Beginn seiner Herrschaft war der König sehr tolerant. Dies zeigte sich auch in der Glaubensfrage. Theoderich versuchte religiöse Verfolgung zu verhindern und betonte dies in seinen Nominierungsschreiben und anderen Dokumenten. er führte Gleichheit und Brüderlichkeit zwischen Lateinern, Heiden und Arianern ein ,Во время правления Теодориха Великого была восстановлена ​​старая имперская традиция раздачи зерна римской бедноте и возобновились чрезвычайно популярные и в то же время очень дорогие цирковые игры. Самый крупный из них, вероятно, был организован в Риме в 500 г. в ознаменование визита Теодориха в этот город. Во время этого визита он, вероятно, в последний раз пережил адвентус, т. е. торжественный и подробный римский церемониал, совершаемый по случаю прибытия императора в город. В ознаменование этого события были отчеканены специальная медаль и монета с надписью Rex Theodericvs Pivs Princis. В начале VI века Теодорих издал эдикт, состоящий из 154 правил и постановлений. За одним-двумя исключениями, это были не новые законы, а краткое изложение римского права, написанное простым и понятным языком. Указ представлял собой как бы пособие, изданное для судей, и охватывал дела, которые, по мнению короля, чаще всего рассматривались в судах. С этого момента готы стали субъектами римского права, но не римскими судьями. Не было в Указе и упоминания о признании собственных обычаев и праздников. Это было выражением определенной непоследовательности в политике Теодориха, который пытался сохранить обособленность готов и римлян и не допустить ассимиляции обоих народов. В начале своего правления король был очень терпим. Это проявилось и в вопросе веры. Теодорих пытался предотвратить религиозные преследования и подчеркивал это в своих письмах о выдвижении кандидатур и других документах. он ввел равенство и братство между латинянами, язычниками и арианами.

Il 28 agosto 489, nella battaglia del fiume Isonzo, l'esercito Odrogoto (Ostrogoti) sconfisse l'esercito di Odoacre, fu una delle vittorie degli slavi, tedeschi e romani sull'esercito di Odoacre.28 sierpnia 489 roku w Bitwa nad rzeką Isonzo Armia Odrogotów ( Ostrogotów ) pokonała Armię Odoakera , było to jedno ze zwycięstw Słowian , Germanów i Rzymian nad armią Odoakera .Am 28. August 489 besiegte die Odrogoten-Armee (Ostgoten) in der Schlacht am Isonzo die Armee von Odoaker, es war einer der Siege der Slawen, Germanen und Römer über die Armee von Odoaker.28 августа 489 года в битве на реке Изонцо армия Одроготов (остготы) разгромила армию Одоакра, это была одна из побед славян, германцев и римлян над армией Одоакра.28 серпня 489 року в битві на річці Ізонцо армія одроготів (остготи) розбила армію Одоакра, це була одна з перемог слов'ян, германців і римлян над армією Одоакра.Odoacre si difese fino al marzo 493 nella ben fortificata Ravenna. Come risultato dell'accordo finale, entrambi i capi avrebbero dovuto governare insieme. Dopo pochi giorni, però, Odoacre fu giustiziato insieme alla moglie, al fratello Onufel e al figlio Tela per ordine di Teodorico il Grande durante una festa cerimoniale. L'intero territorio dello stato entrò a far parte dello stato ostrogoto. Il 15 marzo 493 il Regno di Odoacre e il Regno d'Italia furono incorporati nello stato odrogoto.Odoaker bronił się jeszcze do marca 493 w dobrze ufortyfikowanej Rawennie. W wyniku zawartego ostatecznie porozumienia obaj wodzowie mieli sprawować władzę wspólnie. Po kilku dniach Odoaker został jednak razem z żoną, bratem Onuflem i synem Telą stracony na rozkaz Teodoryka Wielkiego podczas uroczystej uczty. Całość terytorium państwa weszła w skład państwa Ostrogotów.15 marca 493 roku Państwo Odoakera Królestwo Italii zostało włącozne do państwa Odrogotów .Одоакр оборонявся до березня 493 року в добре укріпленій Равенні. В результаті остаточної угоди обидва вожді мали правити спільно. Однак через кілька днів Одоакр був страчений разом зі своєю дружиною, братом Онуфелем і сином Телою за наказом Теодоріха Великого під час урочистого бенкету. Вся територія держави увійшла до складу Остготської держави 15 березня 493 року Королівство Одоакра та Королівство Італія були включені до складу Одготської держави.Одоакр оборонялся до марта 493 г. в хорошо укрепленной Равенне. В результате окончательного соглашения оба вождя должны были править совместно. Однако через несколько дней Одоакр был казнен вместе со своей женой, братом Онуфелем и сыном Телой по приказу Теодориха Великого во время торжественного пира. Вся территория государства вошла в состав Остготского государства. 15 марта 493 года Королевство Одоакра и Королевство Италия были включены в состав Одготского государства.Odoaker verteidigte sich bis März 493 im gut befestigten Ravenna. Als Ergebnis der endgültigen Vereinbarung sollten beide Häuptlinge gemeinsam regieren. Nach einigen Tagen wurde Odoaker jedoch zusammen mit seiner Frau, seinem Bruder Onufel und seinem Sohn Tela auf Befehl Theoderichs des Großen während eines feierlichen Festes hingerichtet. Das gesamte Staatsgebiet wurde Teil des ostgotischen Staates. Am 15. März 493 wurden das Odoaker-Königreich und das Königreich Italien in den odrogotischen Staat eingegliedert.

Nel 274 Aureliano iniziò una guerra in occidente contro Tetrico I, l'imperatore dell'Imperium Galliarum (Impero gallico). La battaglia di Châlons-en-Champagne ebbe luogo tra le forze di Aureliano e quelle di Tetrico, nella quale Aureliano ottenne una vittoria decisiva. C'è una storia associata a questa battaglia secondo cui Tetrico negoziò segretamente la resa con Aureliano, cosa che portò alla sua resa durante la battaglia. Secondo alcuni ricercatori, Tetrico I fu catturato durante la battaglia, e tutta la storia aveva lo scopo di screditarlo agli occhi degli abitanti della Gallia. Non solo Tetrico I non fu ucciso da Aureliano, ma dopo il trionfo dell'imperatore fu nominato correttore d'Italia.У 274 році Авреліан розпочав війну на заході проти Тетріка I, імператора Imperium Galliarum (Галльської імперії). Битва при Шалон-ан-Шампані відбулася між військами Авреліана та силами Тетріка, в якій Авреліан здобув вирішальну перемогу. Існує історія, пов'язана з цією битвою, про те, що Тетрік таємно домовився про капітуляцію з Авреліаном, що призвело до його капітуляції під час битви. На думку деяких дослідників, Тетрик I потрапив у полон під час битви, і вся ця історія мала на меті дискредитувати його в очах жителів Галлії. Тетрік I не тільки не був убитий Авреліаном, але після тріумфу імператора його призначили ісправником Італії.La guerra civile nell'Impero Romano finì nel 274, l'esercito dell'imperatore Aureliano sconfisse sia l'esercito della Roma gallica che l'esercito dell'Impero di Palmira, e l'imperatore Aureliano ricostruì l'Impero Romano e divenne un vero imperatore amato dai suoi stessi soldati, Imperatore: un soldato del popolo.Громадянська війна в Римській імперії закінчилася в 274 році, армія імператора Авреліана перемогла як армію Галльського Риму, так і армію імперії Пальміри, а імператор Авреліан відбудував Римську імперію і став справжнім імператором, якого любили його власні солдати, Імператор - солдат з народу.L'imperatore Aureliano, originario della Mesia, potrebbe aver avuto radici serbe o bulgare perché l'odierna Mesia si trova nelle moderne Serbia e Bulgaria. Durante il regno dell'imperatore Aureliano fu introdotta una riforma monetaria, grazie alla quale fu aumentato il contenuto d'argento negli antonini. L'imperatore era uno zelante adoratore del dio Sole, la corruzione tra funzionari e negozianti fu eliminata, il governo dell'imperatore Aureliano fu un'era di duro lavoro e giustizia. L'imperatore Aureliano fu assassinato il 19 ottobre del 275 d.C. in una cospirazione militare,.Імператор Авреліан, який походив з Мезії, міг мати сербське або болгарське коріння, оскільки сучасна Мезія розташована на території сучасних Сербії та Болгарії. Під час правління імператора Авреліана була проведена грошова реформа, завдяки якій було збільшено вміст срібла в антонінах. Імператор був ревним шанувальником бога Сонця, корупція серед чиновників і крамарів була ліквідована, правління імператора Авреліана стало епохою наполегливої ​​праці та справедливості. Імператор Авреліан був убитий у військовій змові 275 року 19 жовтня.

dal 17 marzo 180 al 31 dicembre 192 durò il regno dell'imperatore Comodo, il suo regno è valutato in vari modi, i cristiani ricevettero uguali diritti e per aristocratici e senatori furono anni di crudele tirannia, condannando a morte molti senatori, Comodo durante il suo regno volle essere riconosciuto come la nuova incarnazione di Ercole; come Ercole Romano (latino: "romano"), appariva con abiti appropriati, portando una pelle di leone e una potente mazza. Cambiò il nome della Città Eterna in Colonia Commodiana; i mesi acquisirono anche nuovi nomi legati all'imperatore: agosto per Commodo, settembre per Ercole, ottobre per Invictus (invincibile), novembre per Exsuperatorius (il più alto), dicembre per Amazonius (dal soprannome che si diede in segno di affetto per la sua amante Marcia in costume da amazzone), organizzava giochi sanguinosi, durante i quali recitava personalmente anche come gladiatore. Il 31 dicembre 192 fu assassinato dai congiurati e considerato dai senatori un imperatore maledetto.

Moment mal, wie kommen wir von Kaiser Wilhelm II. plötzlich zu Anton Drexler und den Strasser-Brüdern? Und was haben Frank Franz, Udo Voigt und Klaus Armstroff in dieser Aufzählung deutscher Führerpersonen der Geschichte zu suchen?

Слава Нации смерть ворогам. Украина понад усе.

может уже хватит делить. а то украинцы уже палешуки. оказывается и на гомель и полесье территориальные претензии предъявляют. после того. как черное море выкопали

Pochti vse russkoyazychnye predavali polsko-litovskix povstancev vlastiam.

1342. július 21-én az Angevin-dinasztiából származó Magyar Lajos lesz Magyarország uralkodója Uralkodása alatt kiterjesztette a Magyar Királyság területét az Adriai-tengerig, elfoglalva Dalmáciát, majd a következő években Boszniát, majd 1358-ban. Bulgáriát hűbéressé tette. 1370. november 17-től 1382. szeptember 10-ig Lengyelország uralkodója lett és perszonálunióra lépett, Magyar Lajos lengyelországi uralkodása alatt Lengyelországhoz csatolták Galíciai Ruténiát.

Феерически безграмотная дурь. От заглавия и до конца. Какую независимость потеряли литовцы и "белорусы" в 1795г и как ВКЛ может прекратить существование в этот год, если четыре годо до того по конституции 1791 г ВКЛ упразднен?)))) А литовцы и прочие бывшие подданные ВКЛ стали жителями унитарного польского государства и польской!! провинции Литва. Аффтор, образование пружанский с\х колледж?

Гистории Беларуси не было, потому, что если вы почитаете любую европейскую энциклопедию, то увидете, что Беларусь это одна из вотчин моих предков

José Antonio Urquiza Septién rozwinął filozofię Aryjskości w Meksyku, XX wieku opierając się na Nacjonalizmie, Katolicyzmie, Konserwatyzmie Narodowym, Etatyzmie Korporacyjnym oraz na Nacjonalizmie Integralnym, uważał, że radykalna walka w imię Sprawiedliwości zacznie się nie tyle w Ameryce czy w jego kraju w Meksyku, ile w Europie w wojnie z Bolszewicką Rosją i opowiadał się nawet za tym by Meksyk, wsparł państwa Osi w walce z Komunizmem i zarazem Bolszewizmem materialnym.José Antonio Urquiza Septién developed the philosophy of Aryanism in Mexico, in the 20th century based on Nationalism, Catholicism, National Conservatism, Corporate Statism and Integral Nationalism, he believed that the radical struggle for Justice would begin not so much in America or in his country Mexico, but in Europe in the war with Bolshevik Russia and he even advocated for Mexico to support the Axis powers in the fight against Communism and at the same time material Bolshevism.José Antonio Urquiza Septién desarrolló la filosofía del arianismo en México, en el siglo XX, basada en el Nacionalismo, el Catolicismo, el Conservadurismo Nacional, el Estatismo Corporativo y el Nacionalismo Integral, creía que la lucha radical por la Justicia comenzaría no tanto en América ni en su país en México, sino en Europa en la guerra contra la Rusia bolchevique e incluso abogó por que México apoyara a las potencias del Eje en la lucha contra el comunismo y, al mismo tiempo, el bolchevismo material.Salwador Abascal jako nowy lider UNS uważał, że Aryjskość i Sprawiedliwość są ze sobą spójne, gdyż Meksyk w imię Sprawiedliwości i swoich przodków ma pełne prawo odzyskać dawne ziemie, nowej Hiszpanii to znaczy przyłączyć państwa Ameryki Środkowej do Meksyku ponownie, a następnie wesprzeć lub dołączyć do państw Osi w wojnie z Sowiecką Rosją i obalić Materialny Bolszewizm,Salvador Abascal as the new leader of the UNS believed that Aryanism and Justice are coherent, because Mexico in the name of Justice and its ancestors has every right to reclaim its former lands, the new Spain, that is, to rejoin the Central American countries to Mexico, and then support or join the Axis powers in the war against Soviet Russia and overthrow Material Bolshevism,Salvador Abascal, como nuevo líder de la UNS, creía que el arianismo y la Justicia eran coherentes entre sí, porque México, en nombre de la Justicia y de sus antepasados, tenía pleno derecho a recuperar sus antiguas tierras, la nueva España, es decir. , para unir nuevamente a los países centroamericanos a México, y luego apoyar al Eje o unirse a las potencias del Eje en la guerra contra la Rusia soviética y derrocar al bolchevismo material,Filozofia Aryjskości: Wiara i postęp wspólnie z rozwojem intelektu prowadzą do zwycięstwa nad Bolszewickim Materializmem.Philosophy of Aryanism: Faith and progress together with the development of intellect lead to victory over Bolshevik Materialism.Filosofía de la arianidad: La fe y el progreso junto con el desarrollo del intelecto conducen a la victoria sobre el materialismo bolchevique.W wierzeniach ludów Ameryki Północnej, czyli w USA i Meksyku wierzono, że duchowość człowieka lub inaczej jego istota duchowa jest podzielona na dwie siły Anioły i diabły, lub inaczej demony, Anioł był odpowiedzialny za cierpliwość, harmonię i spokój duchowy człowieka, rozsądek i trzeźwe myślenie to samo wierzenie w podział ludzkiej natury był również w wierze u Scytów.In the beliefs of the peoples of North America, i.e. in the USA and Mexico, it was believed that the spirituality of man, or in other words his spiritual essence, is divided into two forces, Angels and devils, or in other words demons, the Angel was responsible for patience, harmony and spiritual peace of man, reason and sober thinking, the same belief in the division of human nature was also in the faith of the Scythians.En las creencias de los pueblos de América del Norte, es decir, en Estados Unidos y México, se creía que la espiritualidad del hombre, o su esencia espiritual, se divide en dos fuerzas: Ángeles y demonios, o demonios, el Ángel era el responsable de la paciencia del hombre, La armonía y la paz espiritual, la razón y el pensamiento sobrio también estaban en la fe de los escitas.Zaś Diabeł lub inaczej demon człowieczy nazywany przez Indian z Ameryki Północnej Duchem Zemsty, odpowiadał za Adrenalinę, siłę i pojawiał się zazwyczaj u ludzi, którzy żądali sprawiedliwości, a nawet wierzyli, że Zemsta jest cechą naturalną związaną ze sprawiedliwością.The Devil, or otherwise the human demon called by the North American Indians the Spirit of Vengeance, was responsible for Adrenaline, strength, and usually appeared in people who demanded justice and even believed that Vengeance was a natural trait associated with justice.El Diablo, o demonio humano llamado Espíritu de Venganza por los indios norteamericanos, era el responsable de la adrenalina, la fuerza y ​​solía aparecer en personas que exigían justicia e incluso creían que la venganza era un rasgo natural relacionado con la justicia.Gdy Anioł mi nie poda ręki, gdy będę konał, chętnie złapię diabła za rękę, Adrenalina i wściekłość, którą duch zemsty w człowieku wywoływał nie tylko, znieczulała człowieka na ból czy niską temperaturę, ale również wzmacniał siłę człowieka, według wierzeń Indian Duch Zemsty decydował kto, ma zginąć, a kto nie, wszystko zależało od czynów, Filozofia Aryjskości przemoc i chęć wymierzenia kary pięścią w zdrajców czy w degeneratów jest Sprawiedliwością, gdyż co ma powiedzieć Duch, który był kiedyś Aniołem oszukanym przez Człowieka ,, Memento mori ".When an Angel does not give me a hand, when I am dying, I will gladly grab the devil by the hand, Adrenaline and rage, which the spirit of vengeance caused in man, not only desensitized man to pain or low temperature, but also strengthened man's strength, according to Indian beliefs, the Spirit of Vengeance decided who was to die and who not, everything depended on deeds, Philosophy of Aryanism, violence and the desire to punish traitors or degenerates with a fist is Justice, because what can the Spirit, who was once an Angel deceived by Man, say, ,,Memento mori".Si el Ángel no me echa una mano, cuando esté muriendo, con gusto tomaré la mano del diablo. La adrenalina y la rabia que el espíritu de venganza provocó en una persona, no solo la adormecieron ante el dolor o la baja temperatura, sino que también la adormecieron. También fortaleció la fuerza de una persona, según las creencias indias, el Espíritu de Venganza decidía quién debía morir y quién no, todo dependía de las acciones, la Filosofía del Arianismo, la violencia y la voluntad de castigar a los traidores o degenerados con el puño es Justicia. , porque ¿qué debe decir el Espíritu, que una vez fue Ángel engañado por el Hombre? "Memento mori".

На одной картинке шапка вроде скифская.

Słowianie to wspólnota językowa, ale nie biologiczna. Po za tym Słowianie Wschodni to inna cywilizacja, pełna kłamstw i zbrodni. (Katyń, Wołyń i inne zbrodnie). Nam nie wolno dać się uwikłać w ich spory; tak uczy historia.

10 kwietnia 2010 roku to, co jedni będą nazywać zwykłym wypadkiem, my świadomi patrioci możemy nazwać to faktycznym zamachem, gdyż to nie był ani przypadek, ani żaden wypadek to był zamach, zginął człowiek, który umacniał i jednoczył nasz naród, prawdopodobnie ugrupowania lub środowiska demoliberalne proputinowskie uknuły spisek, by pozbyć się wielkiego człowieka, bo oto tego dnia oraz roku 10 kwietnia i 2010 roku zginął niezależny polityk o wielkim sercu do narodu, jakim był Lech Kaczyński.2010 m. balandžio 10 d., ką kai kas pavadins eiliniu nelaimingu atsitikimu, mes, sąmoningi patriotai, galime vadinti tikru išpuoliu, nes tai nebuvo nei nelaimingas atsitikimas, nei nelaimingas atsitikimas, tai buvo išpuolis, žuvo žmogus, stiprinęs ir suvienijęs mūsų tautą, tikriausiai grupuotė arba demoliberalūs, pro Putiną palaikantys sluoksniai sumanė atsikratyti puikaus žmogaus, nes šią dieną ir 2010 m. balandžio 10 d. mirė nepriklausomas politikas, turintis didelę širdį už tautą, Lechas Kaczyńskis.10 красавіка 2010 года тое, што некаторыя назавуць звычайным здарэньнем, мы, сьвядомыя патрыёты, можам назваць сапраўдным нападам, таму што гэта не быў ні выпадак, ні які-небудзь выпадак, гэта быў напад, загінуў чалавек, які мацаваў і аб’ядноўваў наш народ, верагодна, група, ці дэмакратычныя, прапуцінскія колы змовіліся пазбавіцца ад вялікага чалавека, таму што ў гэты дзень і ў год 10 красавіка 2010 года памёр незалежны палітык з вялікім сэрцам для нацыі Лех Качыньскі.10 квітня 2010 року, те, що дехто назве звичайною аварією, ми, свідомі патріоти, можемо назвати справжнім нападом, тому що це не був ні нещасний випадок, ні якийсь випадок, це був напад, загинула людина, яка зміцнювала і об'єднувала нашу націю, ймовірно, група чи демоліберальні пропутінські кола змовилися позбутися великої людини, тому що в цей день і 10 квітня 2010 року помер незалежний політик з великим серцем для нації Лех Качинський.Ku pamięci Wielkiego człowieka oraz Polityka, Lecha Kaczyńskiego, Spoczywaj w Nawii w raju nasz Prezydencie i wodzu, zawsze pozostaniesz w naszej pamięci.Пам’ятаючи про Велику Людину і Політика Леха Качинського, Відпочивай у Навії в раю, нашого Президента та Лідера, ти завжди залишишся в нашій пам’яті.Atmindami Didįjį žmogų ir politiką Lechą Kaczyńskį, Poilsis rojuje Navijoje, mūsų prezidentą ir vadovą, jūs visada išliksite mūsų atmintyje.Памяць пра Вялікага Чалавека і Палітыка Леха Качыньскага, Адпачывай у Навіі ў раі, нашага Прэзідэнта і лідэра, ты заўсёды застанешся ў нашай памяці.Память о Великом Человеке и Политике Лехе Качиньском, Покойся в Навии в раю, нашем Президенте и лидере, ты всегда останешься в нашей памяти.

.Am 20. Dezember 1970 wurde Edward Gierek zum Führer der Polnischen Volksrepublik ernannt. In den 1970er Jahren nahm er Kredite vom Westen auf, um das Land zu entwickeln. Es kam zu einer deutlichen Beschleunigung der wirtschaftlichen Entwicklung. Die Verbraucherausgaben begannen von etwa 25 % des BIP auf fast 40 % zu steigen, was zu einer Verbesserung des Lebensstandards der Bürger führte, aber später nur sehr schwer aufrechtzuerhalten war. Einer der ersten Schritte von Edward Gierek, der unter anderem darauf abzielte, Um die schlechte gesellschaftliche Stimmung zu beruhigen, erfolgte am 30. Dezember 1970 die Anhebung der niedrigsten Gehälter, Renten und Familienleistungen. Auch die Löhne wurden durch ein Überstundenprämiensystem um durchschnittlich 5 % erhöht. Außerdem wurde angekündigt, dass die Lebensmittelpreise für die nächsten zwei Jahre eingefroren würden. In den 1970er Jahren entwickelten sich Industrie und Baugewerbe rasant. Bis zu 300.000 wurden gebaut. Wohnungen pro Jahr. Eine große Rolle spielte dabei der Stahlbetonbau aus vorgefertigten Elementen, basierend auf der sogenannten Technologie. großes Album. Allerdings gelang es den Behörden nicht, die Produktionskapazitäten vollständig an den damaligen Bevölkerungsboom anzupassen. Obwohl bis 1975 65 Hausfabriken gegründet und etwa 1 Million Wohnungen gebaut wurden, führte dies nicht zu einem Rückgang der Zahl der Menschen, die auf Wohnungen warteten . Allerdings verkürzte es die Wartezeit.Unowocześniono sieć dróg państwowych, prowadząc obwodnice wokół miast oraz budując dwujezdniowe drogi wylotowe i wiadukty nad liniami kolejowymi. Zaczęto budować pierwsze autostrady (zobacz: olimpijka) oraz drogi szybkiego ruchu (zobacz: gierkówka) Polska stała się producentem wielu wysokiej jakości nowoczesnych produktów przemysłowych o standardzie akceptowanym na Zachodzie. Polska w latach 70. stała się także cenionym wykonawcą robót budowlanych w wielu krajach arabskich, m.in. w Iraku i Libii , Сеть государственных дорог была модернизирована за счет строительства кольцевых дорог вокруг городов, а также строительства дорог с двусторонним движением и виадуков над железнодорожными путями. Начали строиться первые автомагистрали (см.: Олимпия) и скоростные автомагистрали (см.: Игра). Польша стала производителем многих высококачественных, современных промышленных товаров, принятых на Западе. В 1970-х годах Польша также стала ценным подрядчиком строительных работ во многих арабских странах, в том числе: в Ираке и Ливии . Das staatliche Straßennetz wurde durch den Bau von Ringstraßen um Städte sowie den Bau von Schnellstraßen und Viadukten über Eisenbahnstrecken modernisiert. Mit dem Bau der ersten Autobahnen (siehe: Olympia) und Schnellstraßen (siehe: Spiel) wurde begonnen, Polen zu einem Hersteller vieler hochwertiger, moderner Industrieprodukte mit einem im Westen akzeptierten Standard zu machen. In den 1970er Jahren wurde Polen auch in vielen arabischen Ländern zu einem geschätzten Auftragnehmer für Bauarbeiten, darunter: im Irak und in LibyenEdward Gierek zmarł 29 lipca 2001 w Szpitalu Śląskim w Cieszynie na pylicę płuc, wiązaną z jego pracą w górnictwie w młodości 3 sierpnia 2001 został pochowany na katolickim cmentarzu w Sosnowcu-Zagórzu.Эдвард Герек умер 29 июля 2001 года в Силезской больнице в Цешине от пневмокониоза, связанного с его работой в горнодобывающей промышленности в молодости. 3 августа 2001 года он был похоронен на католическом кладбище в Сосновец-Загуже.Ostatecznie epoka PRL-u skończyła się 1989 roku po okrągłym stole. В конечном итоге эпоха Польской Народной Республики закончилась в 1989 году после «круглого стола».Letztlich endete 1989 mit dem Runden Tisch die Ära der Volksrepublik Polen.Остаточно ера Польської Народної Республіки закінчилася в 1989 році після круглого столу.

Polacy to Sarmaci a nie jakaś barbaria...Skończmy z tym proruskim panslawizmem.

2 kwietnia 1939 roku na wieść o śmierci Józefa Piłsudskiego, Walery Sławek odbiera sobie życie strzałem z pistoletu w usta, tak odszedł drugi z Wielkich Polityków II RP.1939 m. balandžio 2 d., sužinojęs apie Józefo Piłsudskio mirtį, Walery Sławek nusišovė sau į burną iš ginklo, taip mirė antrasis iš didžiųjų Antrosios Lenkijos Respublikos politikų2 красавіка 1939 года, даведаўшыся пра смерць Юзэфа Пілсудскага, Валерый Славэк пакончыў з сабой жыццё, стрэліўшы сабе ў рот з пісталета, так пайшоў з жыцця другі з вялікіх палітыкаў ІІ Рэчы Паспалітай 2 квітня 1939 року, дізнавшись про смерть Юзефа Пілсудського, Валерій Славек покінчив життя, вистріливши собі в рот з пістолета, так пішов з життя другий з великих політиків ІІ Речі Посполитої 2 апреля 1939 года, узнав о смерти Юзефа Пилсудского, Валерий Славек покончил с собой, выстрелив себе в рот из пистолета, так скончался второй из великих политиков Второй Польской Республики.4 czerwca 1926 roku Prezydentem II RP zostaje Ignacy Mościcki aż do 30 września 1939 roku, 23 kwietnia 1935 roku Mościcki podpisał Konstytucję Kwietniową, zajmował się również pracami naukowymi.4 июня 1926 г. Игнаций Мостицкий стал президентом Второй Польской Республики до 30 сентября 1939 г., 23 апреля 1935 г. Мостицкий подписал Апрельскую конституцию, он также вел научную работу.4 червня 1926 р. Ігнацій Мосціцький став президентом Другої Польської Республіки до 30 вересня 1939 р., 23 квітня 1935 р. Мосціцький підписав Квітневу конституцію, займався також науковою роботою.4 чэрвеня 1926 года Ігнацы Масціцкі стаў прэзідэнтам ІІ Рэчы Паспалітай да 30 верасня 1939 года, 23 красавіка 1935 года Масціцкі падпісаў Красавіцкую канстытуцыю, вёў таксама навуковую працу.1926 06 04 Ignacy Mościckis tapo Antrosios Lenkijos Respublikos prezidentu iki 1939 09 30, 1935 04 23 Mościckis pasirašė balandžio mėnesio Konstituciją, taip pat dirbo mokslinį darbą. Mościcki Zmarł 2 października 1946 roku w Versoix niedaleko Genewy. Mościcki Jis mirė 1946 m. ​​spalio 2 d. Versoix mieste netoli Ženevos. Масціцкі Памёр 2 кастрычніка 1946 г. у Версуа каля Жэневы.Мосціцький Помер 2 жовтня 1946 р. у Версуа поблизу Женеви.Мосцицкий Умер 2 октября 1946 года в Версуа недалеко от Женевы.W 1946 roku rok po II wojnie światowej rozpoczyna się Judokratyczno -Czerwony Terror w Polsce.В 1946 году, через год после Второй мировой войны, в Польше начался юдократический красный террор.У 1946 році, через рік після Другої світової війни, у Польщі почався юдократичний червоний терор.У 1946 годзе, праз год пасля Другой сусветнай вайны, у Польшчы пачаўся юдакратычны чырвоны тэрор.1946 m., praėjus metams po Antrojo pasaulinio karo, Lenkijoje prasidėjo judokratinis raudonasis teroras.Po II Wojnie Światowej w Polsce do władzy dochodzi Komunistyczno-Stalinowska partia PZPR. Po Antrojo pasaulinio karo Lenkijoje į valdžią ateina komunistų-stalinistų partija PZPR.Пасля Другой сусветнай вайны да ўлады ў Польшчы прыходзіць камуністычна-сталінская партыя PZPR.Після Другої світової війни до влади в Польщі приходить комуністично-сталінська партія PZPR.После Второй мировой войны к власти в Польше приходит коммунистически-сталинская партия ПОРП.5 lutego 1947 roku do władzy poprzez sfałszowane wybory Prezydentem zostaje Bolesław Bierut Przywódca PZPR-u oraz marionetka Stalina, podczas komunistycznej dyktatury Judokratyczni-komuniści rozpoczęli mordowanie Słowian i wysiedlenie Niemców 5 февраля 1947 года в результате фальсифицированных выборов к власти пришел Болеслав Берут, лидер Польской объединенной рабочей партии и марионетка Сталина.во время коммунистической диктатуры юдократы-коммунисты начали убивать славян и изгонять немцев.5 лютого 1947 року Болеслав Берут, лідер Польської об’єднаної робітничої партії та маріонетка Сталіна, прийшов до влади шляхом сфальсифікованих виборів.під час комуністичної диктатури юдократи-комуністи почали вбивати слов'ян і виганяти німців , 5 лютага 1947 года ў выніку сфальсіфікаваных выбараў да ўлады прыйшоў Баляслаў Берут, лідэр Польскай аб'яднанай рабочай партыі і марыянетка Сталіна.падчас камуністычнай дыктатуры юдакраты-камуністы пачалі забіваць славян і выганяць немцаў,Am 5. Februar 1947 kam Bolesław Bierut, Vorsitzender der Polnischen Vereinigten Arbeiterpartei und Stalins Marionette, durch manipulierte Wahlen an die Macht.Während der kommunistischen Diktatur begannen judokratische Kommunisten, Slawen zu ermorden und Deutsche zu vertreibenBolesław Bierut zmarł 12 marca 1956 roku w Moskwie, przyczyna śmierci sługusa Stalina jest nieznana do dziś.Bolesław Bierut starb am 12. März 1956 in Moskau, die Todesursache von Stalins Diener ist bis heute unbekannt.Памёр Баляслаў Беруць 12 сакавіка 1956 года ў Маскве, прычына смерці сталінскага слугі дагэтуль невядомая.Болеслав Берут помер 12 березня 1956 року в Москві, причина смерті сталінського слуги досі невідома.Болеслав Берут умер 12 марта 1956 года в Москве, причина смерти сталинского слуги неизвестна по сей день.Boleslovas Bierutas mirė 1956 metų kovo 12 dieną Maskvoje, Stalino tarno mirties priežastis iki šiol nežinoma.

Prawdę mówiąc, to mam zastrzeżenia do Aleksandra I, że oddał Prusom Wielkopolskę. Jak ma być "front słowiański", to coś takiego nie jest dopuszczalne. Napoleon też, niestety, Prusakom zostawił Pomorze.:( Więc ani jeden ani drugi nie dbali o słowiańskie interesy.

„Gdzież jest król, co na rzezie tłumy te wyprawia? Czy dzieli ich odwagę, czy pierś sam nadstawia? Nie, on siedzi o pięćset mil na swej stolicy, Król wielki, samowładnik świata połowicy; Zmarszczył brwi, - i tysiące kibitek wnet leci; Podpisał, - tysiąc matek opłakuje dzieci; Skinął, - padają knuty od Niemna do Chiwy. Mocarzu, jak Bóg silny, jak szatan złośliwy, Gdy Turków za Bałkanem twoje straszą spiże, Gdy poselstwo paryskie twoje stopy liże, - Warszawa jedna twojej mocy się urąga, Podnosi na cię rękę i koronę ściąga, Koronę Kazimierzów, Chrobrych z twojej głowy, Boś ją ukradł i skrwawił, synu Wasilowy!” Reduta Ordona A.Mickiewicz

Слава РДК слава АЗОВ 🙋🏻

1754 roku Stanisław August II Poniatowski wstąpił do Masonerii, 23 lipca 1792 roku władca wstąpił w szeregi Konfederacji Targowickiej zdrajców, którzy dla własnego luksusu wykonywali polecenia Carycy Katarzyny II.В 1754 году Станислав Август II Понятовский вступил в масонство, а 23 июля 1792 года правитель пополнил ряды Тарговицкой конфедерации предателей, которые ради собственной роскоши выполняли приказы царицы Екатерины II.1754 m. Stanislovas Augustas II Poniatovskis įstojo į masoniją, o 1792 m. liepos 23 d. valdovas įstojo į Targovicų išdavikų konfederacijos gretas, kurios dėl savo prabangos vykdė carienės Jekaterinos II įsakymus.У 1754 г. Станіслаў Аўгуст ІІ Панятоўскі ўступіў у масонства, а 23 ліпеня 1792 г. уладар уступіў у шэрагі Таргавіцкай канфедэрацыі здраднікаў, якія дзеля ўласнай раскошы выконвалі загады царыцы Кацярыны ІІ.Ostatnie lata rządów Stanisława Poniatowskiego doprowadziły ostatecznie do III rozbiorów Polski Obojga Narodów oraz do ostatecznego upadku państwa Polskiego Zmarł w Petersburgu 12 lutego 1798 nagłą śmiercią po wypiciu zawartości filiżanki. Przyczyną śmierci był atak apoplektyczny. W chwili śmierci był bardzo zadłużony. Został pochowany w kościele św. Katarzyny w Petersburgu.Апошнія гады кіравання Станіслава Панятоўскага ў канчатковым выніку прывялі да трэцяга падзелу Рэчы Паспалітай і канчатковага распаду Польскай дзяржавы. Ён памёр у Санкт-Пецярбургу 12 лютага 1798 г. раптоўнай смерцю пасля таго, як выпіў змесціва. Кубак. Прычынай смерці стаў прыступ апаталогіі. На момант смерці ён быў у вялікіх даўгах. Пахаваны ў касцёле св. Кацярыны ў Пецярбургу.Paskutiniai Stanislovo Poniatovskio valdymo metai galiausiai lėmė trečiąjį Abiejų Tautų Respublikos Lenkijos padalijimą ir galutinį Lenkijos valstybės žlugimą. puodelis. Mirties priežastis buvo apoplektinis priepuolis. Mirties metu jis buvo labai skolingas. Jis buvo palaidotas bažnyčioje Šv. Kotryna Sankt Peterburge.Последние годы правления Станислава Понятовского в конечном итоге привели к третьему разделу Польши Речи Посполитой и окончательному краху Польского государства. Он умер в Санкт-Петербурге 12 февраля 1798 года внезапной смертью после того, как выпил содержимое. чашка. Причиной смерти стал апоплексический приступ. На момент смерти он был в очень больших долгах. Похоронен в церкви Св. Екатерины в Петербурге.

6 lutego 1766 roku król Stanisław I Leszczyński doznał rozległych poparzeń, gdy jego strój zapalił się od iskry z kominka. Po długiej agonii zmarł 23 lutego w wieku 88 lat i 4 miesięcy. Był najdłużej żyjącym królem Polski. Został pochowany w kościele Notre-Dame de Bon Secours w Nancy.6 февраля 1766 года король Станислав I Лещинский получил обширные ожоги, когда его одежда загорелась от искры из камина. После долгих мучений он скончался 23 февраля в возрасте 88 лет и 4 месяцев. Он был самым долгоживущим королем Польши. Он был похоронен в церкви Нотр-Дам де Бон Секур в Нанси.Le 6 février 1766, le roi Stanisław I Leszczyński fut gravement brûlé lorsque ses vêtements prirent feu à cause d'une étincelle provenant de la cheminée. Après une longue agonie, il est décédé le 23 février à l'âge de 88 ans et 4 mois. Il fut le roi de Pologne le plus ancien. Il a été enterré dans l'église Notre-Dame de Bon Secours à Nancy.1766 m. vasario 6 d. karalius Stanislovas I Leščinskis smarkiai apdegė, kai jo drabužiai užsidegė nuo židinio kibirkšties. Po ilgų kančių mirė vasario 23 d., sulaukęs 88 metų ir 4 mėnesių. Jis buvo ilgiausiai gyvenęs Lenkijos karalius. Jis buvo palaidotas Notre-Dame de Bon Secours bažnyčioje Nansi mieste.6 лютого 1766 року король Станіслав I Лещинський отримав значні опіки, коли його одяг загорівся від іскри з каміна. Після довгих мук він помер 23 лютого у віці 88 років і 4 місяців. Він був найдовше живучим королем Польщі. Його поховали в церкві Нотр-Дам де Бон Секур у Нансі.6 лютага 1766 года кароль Станіслаў I Ляшчынскі атрымаў моцныя апёкі, калі яго адзенне загарэлася ад іскры з каміна. Пасля доўгіх пакут ён памёр 23 лютага ва ўзросце 88 гадоў і 4 месяцаў. Ён быў самым доўгажыхаром польскага караля. Ён быў пахаваны ў царкве Нотр-Дам дэ Бон Секур у Нансі.

21 maja 1674 roku Jan III Sobieski zostaje królem Polski, za panowania Jana III Sobieskiego zaczęto myśleć o opcji francuskiej tu gdzież o zawarciu sojuszu z Francją.21 мая 1674 года королём Польши стал Ян III Собеский. Во время правления Яна III Собеского стали задумываться о французском варианте, или о заключении союза с Францией.1674 m. gegužės 21 d. Jonas III Sobieskis tapo Lenkijos karaliumi. Valdant Jonui III Sobieskiui, žmonės pradėjo galvoti apie prancūzų pasirinkimą arba apie sąjungos su Prancūzija sudarymą.21 мая 1674 г. Ян III Сабескі стаў польскім каралём У часы панавання Яна III Сабескага пачаліся думкі аб французскім варыянце, або аб заключэнні саюза з Францыяй.21 травня 1674 року королем Польщі став Ян III Собеський. Під час правління Яна III Собеського почалися думки про французький варіант, або про укладення союзу з Францією.Kierując się swym wielkim doświadczeniem wojennym, Sobieski zreformował wojska Rzeczypospolitej, zmieniając ich organizację i wyposażenie. Z oddziałów piechoty ostatecznie znikła pika, natomiast wszyscy muszkieterzy zostali wyposażeni w berdysze. Zwiększyło się znaczenie artylerii i dragonii, w ataku ciężkozbrojna husaria pozostawała główną siłą przełamującą.Керуючись великим воєнним досвідом, Собеський реформував війська Речі Посполитої, змінивши їх організацію та оснащення. Піка остаточно зникла з піхотних частин, а всі мушкетери були екіпіровані на бердиші. Зросло значення артилерії та драгунської кінноти, а в атаці важкоозброєні гусари залишалися головною проломною силою.Vedamas savo didelės karo patirties, Sobieskis reformavo Abiejų Tautų Respublikos kariuomenę, pakeisdamas jų organizaciją ir įrangą. Lydekos pagaliau dingo iš pėstininkų dalinių, o visi muškietininkai buvo aprūpinti berdišais. Išaugo artilerijos ir dragūnų kavalerijos svarba, o puolime pagrindine laužymo jėga išliko sunkiai ginkluoti husarai.Кіруючыся вялікім вопытам вайны, Сабескі рэфармаваў войскі Рэчы Паспалітай, змяніўшы іх арганізацыю і абсталяванне. Пікі канчаткова зніклі з пяхотных частак, а ўсе мушкецёры былі экіпіраваныя бердышамі. Узрастала значэнне артылерыі і драгунскай кавалерыі, а ў атацы галоўнай разломнай сілай заставаліся цяжкаўзброеныя гусары.Руководствуясь своим огромным военным опытом, Собеский реформировал армии Речи Посполитой, изменив их организацию и оснащение. Пика окончательно исчезла из пехотных частей, и все мушкетеры были вооружены бердышами. Возросло значение артиллерии и драгунской конницы, а в атаке главной прорывной силой оставались тяжеловооруженные гусары.12 września 1683 roku rozpoczęła się bitwa pod Wiedniem, (inaczej nazywana Odsieczą Wiedeńską) podczas tej bitwy Armia Polski odniosła zwycięstwo nad Armią Imperium Osmańskiego, Wiedeń został uratowany przez Armię Polską, a armia Kary Mustafy poniosła klęskę.12 сентября 1683 года началась Венская битва (также известная как Освобождение Вены). В ходе этой битвы польская армия одержала победу над армией Османской империи, и Вена была спасена польской армией. И армия Кара Мустафы потерпела поражение.1683 m. rugsėjo 12 d. prasidėjo Vienos mūšis (dar žinomas kaip Vienos reljefas. Šio mūšio metu Lenkijos armija iškovojo pergalę prieš Osmanų imperijos armiją, o Vieną išgelbėjo Lenkijos armija). Ir Kara Mustafos armija buvo nugalėta.12 верасня 1683 года пачалася бітва пад Венай (таксама вядомая як Венскі рэльеф), у гэтай бітве Войска Польскае атрымала перамогу над войскам Асманскай імперыі, Войска Польскае выратавала Вену. І войска Кара Мустафы было разбіта.12 вересня 1683 року почалася битва під Віднем (також відома як Рельєф Відня), під час цієї битви польське військо здобуло перемогу над армією Османської імперії, Відень був врятований польським військом. І військо Кара Мустафи зазнало поразки.Bitwa pod Wiedniem oraz inne poprzednie bitwy pod dowództwem Jana III Sobieskiego przyniosły Polsce Obojga Narodów Chwałę Armii Polskiej były to już jednak przed ostatnie zwycięstwa Polski Obojga Narodów .Bitwa pod Wiedniem oraz inne poprzednie bitwy pod dowództwem Jana III Sobieskiego przyniosły Polsce Obojga Narodów Chwałę Armii Polskiej były to już jednak przed ostatnie zwycięstwa Polski Obojga Narodów.Віденська битва та інші попередні битви під проводом Яна III Собеського принесли Речі Посполитій славу Війська Польського, але це були вже останні перемоги Речі Посполитої.Vienos mūšis ir kiti ankstesni mūšiai, vadovaujami Jano III Sobieskio, atnešė Lenkijos ir Lietuvos sandraugos šlovę Lenkijos kariuomenei, tačiau tai buvo paskutinės Abiejų Tautų Respublikos pergalės.Бітва пад Венай і іншыя папярэднія бітвы пад камандаваннем Яна ІІІ Сабескага прынеслі Войску Польскаму славу Рэчы Паспалітай, але гэта былі апошнія перамогі Рэчы Паспалітай.Битва за Вену и другие предыдущие сражения под командованием Яна III Собеского принесли Славу Речи Посполитой Войску Польскому, но это были последние победы Речи Посполитой.17 czerwca 1696 roku umiera Jan III Sobieski ostatni z wielkich Władców Polski Obojga Narodów, który przyniósł Polsce nie jedno zwycięstwo oraz chwałę, a jednocześnie przywrócił nadzieję na szansę ratunek przed upadkiem.17 июня 1696 года умирает Ян III Собеский, последний из великих правителей Речи Посполитой, принесший Польше много побед и славы и в то же время восстановивший надежду на шанс спастись от краха.1696 m. birželio 17 d. miršta Jonas III Sobieskis, paskutinis iš didžiųjų Abiejų Tautų Respublikos valdovų, atnešęs Lenkijai daug pergalių ir šlovės, o kartu sugrąžinęs viltį turėti galimybę išsigelbėti nuo žlugimo.17 чэрвеня 1696 г. памёр Ян ІІІ Сабескі, апошні з вялікіх уладароў Рэчы Паспалітай, які прынёс Польшчы шмат перамог і славы, а разам з тым вярнуў надзею на магчымасць выратавацца ад краху.17 червня 1696 року помирає Іван ІІІ Собеський, останній із великих володарів Речі Посполитої, який приніс Польщі багато перемог і слави, а водночас повернув надію на шанс врятуватися від краху.

W okresie swego panowania Jan II Kazimierz Waza musiał się zmagać z trzema groźnymi wrogami. W latach 1648-1649 i 1651-1654 trwała wojna domowa w południowo-wschodniej części Rzeczypospolitej, zwana powstaniem Chmielnickiego, w którym prawosławne kozactwo i ruscy chłopi wystąpili przeciwko panowaniu polskiej szlachty katolickiej i walczyli z wojskami koronnymi. Powstanie to, wsparte w 1654 przez Rosję, doprowadziło do wybuchu wojny polsko-rosyjskiej w latach 1654-1667, przerwanej w latach 1656-1660 wybuchem wojny polsko-szwedzkiej (1655-1660, nazwanej „potopem szwedzkim” związanej z II wojną północną, gdyż prawie cała Rzeczpospolita została wówczas opanowana przez wojska szwedzkie).За время своего правления Иоанну II Казимиру Вазе пришлось бороться с тремя опасными врагами. В 1648-1649 и 1651-1654 годах в юго-восточной части Речи Посполитой шла гражданская война, получившая название Хмельницкого восстания, в которой православные казаки и русские крестьяне восстали против власти польского католического дворянства. и сражался с королевскими войсками. Это восстание, поддержанное в 1654 году Россией, привело к началу польско-русской войны 1654-1667 годов, прерванной в 1656-1660 годах началом польско-шведской войны (1655-1660 годов, получившей название «Шведского потопа», связанного с ко Второй Северной войне, ведь почти вся Речь Посполитая тогда была захвачена шведскими войсками).Savo valdymo metais Jonui II Kazimierui Vazai teko grumtis su trimis pavojingais priešais. 1648-1649 ir ​​1651-1654 metais Abiejų Tautų Respublikos pietrytinėje dalyje vyko pilietinis karas, vadinamas Chmelnickio sukilimu, kurio metu stačiatikiai kazokai ir rusų valstiečiai sukilo prieš lenkų katalikų valdžią. bajorų ir kovojo su karūnos kariuomene. Šis sukilimas, 1654 m. remiamas Rusijos, paskatino 1654-1667 m. Lenkijos ir Rusijos karą, kurį 1656-1660 m. nutraukė prasidėjęs Lenkijos ir Švedijos karas (1655-1660 m., vadinamas „Švedijos tvanu“). iki Antrojo Šiaurės karo, nes beveik visą Abiejų Tautų Respubliką tuomet perėmė Švedijos kariuomenė).Падчас свайго панавання Яну II Казіміру Вазе давялося змагацца з трыма небяспечнымі ворагамі. У 1648-1649 і 1651-1654 гадах у паўднёва-ўсходняй частцы Рэчы Паспалітай ішла грамадзянская вайна, якая атрымала назву паўстання Хмяльніцкага, у выніку якой праваслаўныя казакі і рускія сяляне паўсталі супраць улады польска-каталіцкай шляхты. і ваяваў з кароннымі войскамі. Гэта паўстанне, падтрыманае ў 1654 г. Расіяй, прывяло да выбуху польска-расійскай вайны 1654-1667 гг., перапыненай у 1656-1660 г. пачаткам польска-шведскай вайны (1655-1660 гг., званай "шведскім патопам" да Другой Паўночнай вайны, бо амаль уся Рэч Паспалітая тады была захоплена шведскімі войскамі).Під час свого правління Івану II Казимиру Вазі довелося боротися з трьома небезпечними ворогами. У 1648-1649 та 1651-1654 роках у південно-східній частині Речі Посполитої точилася громадянська війна, яка отримала назву повстання Хмельницького, у якій православні козаки та російські селяни повстали проти панування польсько-католицької шляхти. і воював з коронним військом. Це повстання, підтримане в 1654 р. Росією, призвело до початку польсько-російської війни 1654-1667 рр., перерваної в 1656-1660 рр. вибухом польсько-шведської війни (1655-1660 рр., пов'язаної зі «шведським потопом»). до Другої Північної війни, бо майже всю Річ Посполиту тоді захопили шведські війська).Jan II Kazimierz Waza zrzekł się korony 16 września 1668, a 30 kwietnia 1669 wyjechał do Francji, gdzie uzyskał niezwykle dochodowe opactwo Saint-Germain-des-Prés, którego został 76. opatem.Ян II Казимир Ваза зрікся корони 16 вересня 1668 року, а 30 квітня 1669 року виїхав до Франції, де отримав надзвичайно прибуткове абатство Сен-Жермен-де-Пре, в якому став 76-м абатом.Jonas II Kazimieras Vaza 1668 09 16 atsisakė karūnos, o 1669 04 30 išvyko į Prancūziją, kur gavo itin pelningą Saint-Germain-des-Prés abatiją, kurios 76-uoju abatu tapo.Ян II Казімір Ваза адмовіўся ад кароны 16 верасня 1668 г. і 30 красавіка 1669 г. выехаў у Францыю, дзе атрымаў надзвычай прыбытковае абацтва Сен-Жэрмэн-дэ-Прэ, у якім стаў 76-м абатам.Иоанн II Казимир Ваза отрекся от короны 16 сентября 1668 года, а 30 апреля 1669 года уехал во Францию, где получил чрезвычайно прибыльное аббатство Сен-Жермен-де-Пре, 76-м аббатом которого стал.Jan II Kazimierz Waza zmarł cztery lata po abdykacji - 16 grudnia 1672. Podobno przyczyną zgonu był atak apopleksji, jakiego doznał po otrzymaniu wiadomości o upadku Kamieńca Podolskiego. 31 stycznia 1676 został pochowany w katedrze wawelskiej .Jonas II Kazimieras Vaza mirė praėjus ketveriems metams po to, kai atsisakė sosto - 1672 m. gruodžio 16 d. Matyt, mirties priežastis buvo apopleksijos priepuolis, kurį patyrė gavęs žinią apie Kamienieco Podolskio žlugimą. 1676 m. sausio 31 d. buvo palaidotas Vavelio katedroje . Иоанн II Казимир Ваза умер через четыре года после своего отречения - 16 декабря 1672 года. Судя по всему, причиной смерти стал приступ апоплексии, который он пережил после получения известия о падении Каменца-Подольского. 31 января 1676 года он был похоронен в Вавельском соборе.Ян II Казімір Ваза памёр праз чатыры гады пасля свайго адрачэння - 16 снежня 1672 г. Відаць, прычынай смерці стаў прыступ апаплексічнага паразы, які ён перанёс пасля весткі аб падзенні Камянца-Падольскага. 31 студзеня 1676 года ён быў пахаваны ў Вавельскай катэдры . Ян II Казимир Ваза помер через чотири роки після свого зречення - 16 грудня 1672 р. Очевидно, причиною смерті став напад апоплексичного удару, який він переніс після отримання звістки про падіння Кам'янця Подільського. 31 січня 1676 року його поховали у Вавельському соборі