Відео

Черкассы привет вам из Харькова , обильных Божьих благословений 🙏🙏🙏

це ви серйозно за приклад берете Пересветова???😂і заохочуєте свою церкву слухати проповіді того хто і зараз відбілює злочинця сандея(у якого теж були так звані "плоди" а потім злодіяння повідкривались)???😂

❤❤❤❤ В якому місті церква?

Класс🎼🎵🎶

Якби не ця помилка Галатів, яку повторила ця чудова, щира, неймовірна людина, з якої міг би вийти чудовий учень Христа, він би не чекав роками, не мучився, він би знаходився в мирі Божому, який «вище, ніж це здатна зрозуміти людина», і просто бачив би він і бачили б інші Бога у його житті. У всьому. Тільки Бога. Саме його життя було б славою Його Творцю. І йому нічого б не довелося для цього робити. Бог би все Сам робив. А так він став лише прикладом того, як сильно він старався, як він намагався з усіх сил послужити Богу, як він стійко вірив і сподівався до останнього. Але це робили й Галати, коли додали людські старання до довіри Богу, але Бога в їх житті вже не було. На жаль. Сергій дуже старався багато років якомога більше людей привести до цих усіх вчень і релігійних практик, які він щиро вважав від Бога, дуже хотів, щоб люди спасалися, любили Бога, росли у вірі і все таке інше прекрасне. Але він приводив їх у помилку Галатів, яка з часом вбиває. У когось вбиває віру, у когось здоров’я, у когось забирає рано життя. Я ще ніколи і ні в кого не бачила, щоб у когось усі ці вчення спрацювали, щоб Бог на них відповів хоч колись. Бо вони не від Нього. Я багато прикладів шукала, багато свідоцтв передивилася, може, хоч в однієї людини спрацювали, навіть якщо на якийсь час людину попускало і вона свідчила про те, що Бог відповів, про «славу Божу», незабаром все поверталося знову. І ще в гіршій формі. Так же було і з Сергієм. Якийсь час назад у молитовній групі Косована онлайн він «свідчив», писав, що Бог нарешті через кілька років зцілив його серце після молитви Косована, що йому стало набагато краще. Ось пройшло років приблизно десять, і серце прийшло в загрозливий для життя стан. Не можна гратися такими духовними речами, вони вбивають. Сергій тоді привів до цих вчень, щиро вважаючи, що до Бога, мою сестру, вона вчепилася в ці вчення мертвою хваткою, з нею досі відбуваються страшні речі, вона гробить своє здоров’я цими молитвами, її життя - це просто суцільний взірець проклять якийсь, і вона так же вперто, як і Сергій Чижик, продовжує вірити, що це все від Бога і треба так продовжувати і далі. Її чоловік помер вже, рано помер, від цих вчень - «достоявся в вірі і домолився» до онкології. А вона досі продовжує. Чи на це Сергій Чижик сподівався, провідуючи їй це? Ні, звісно, він і гадки не мав, що приніс їй щось руйнівне. Не для того Бог віддавав Своє найдорожче на страшну смерть, щоб стільки людей займалися тим, щоб вірно і марно страждали, мучилися і роками відганяли запитання до Бога і сумніви у Ньому. Не так Він це задумав. Тож навіщо займатися «релігійною самодіяльністю» і вбивати себе і інших? Увійти у Його спокій і займатися тим, щоб пізнавати з усіма Його святими людьми височенну висоту, широченну ширину, бездонну глибину Його любові, а не задовольнятися вряди годи краплями Його милості, яку Він виявляє і до невдячних і байдужих до Нього теж, мучитися від хвороб і стійко битися головою об стінку роками, вірячи, що вона одного дня точно відчиниться, і з-за неї вийде Бог у всій Свої славі. Дуже довгий текст. Але це дуже велика трагедія, що сталася. Душа кричить. Особливо коли розумієш, що все могло би бути по-іншому і мало бути по-іншому у цьому його земному житті. В небесному житті, звісно, коли ми всі, і Сергій Чижик, з Творцем зустрінемося, все це погане навіть і не згадається, тоді буде «Бог все і у всьому».

Дуже шкода, що Сергій не встиг повернутися, як встигли Галати, до спокою віри і заспокоїтися від своїх діл, щоб Бог Сам одразу почав проявляти у його житті всі ті діла, які Він уже давно зробив. Сергій тільки затуляв хрест у своєму житті своїми стараннями. Так, з щирих міркувань. Так, від усього серця. Так, намагаючись догодити цим Богу. Так, виявляючи так свою любов до Бога. Але Богу не потрібні людські зусилля, Він Сам усе зробив. «Людині неможливо спастися, а Богу можливо все». І єдиний шлях побачити у Своєму житті, все, що зробив Бог - заспокоїтися спокоєм довіри і не заважати Йому. Коли ми нарешті за багато років, через болісні пошуки, «чому все не так, як має бути», прийшли до цієї простої думки, навколо якої по суті весь Новий Заповіт, усе Євангеліє. Тепер стало зрозуміло, чому коли ми вірили і діяли, як Сергій, у нас було багато поганих, і навіть небезпечних для життя, плодів, і чому зараз, у повному спокої і довірі, і нічому крім спокою і довіри Богу, ми почали бачити все більше і більше Бога у себе в житті і перестали бачити погані плоди і навіть «прокляття». Це небо і земля з тим, що було раніше. І немає ніяких пазлів і неясної картини у всьому, що відбувається, немає відсутності відповідей. Ми не все можемо знати? Але ж це стосується особисто нас і життя наших близьких. Це ж критично важливо, це питання нашої віри. Як ми можемо цього не знати? Чи чогось не знати? А як же Христос, який знімає пелену, і все стає зрозуміло? У Писанні все розписано - є всі ознаки, по яких можна себе перевірити, в Христі ми чи ні, у вірі ми чи ні, у нас Божий Дух чи дух блукання, ми Божі діти чи не Божі, у нас в житті благословення чи прокляття, у нас в житті Бог проявляється чи не Бог, у нас в житті добрі плоди чи худі, наше «тіло смерті» з його гріхами й хотіннями втрачає над нами силу чи не втрачає. Які можуть бути пазли? Слово Боже - це світильник і світло, все ясно, як день. А як же «ми маємо розум Христа»? А як же «у Христі сховані ВСІ скарби пізнання і мудрості»? Чому Павло знав, чому на Коринтян раптом почали сипатися хвороби і ранні смерті? Він сказав їм, що це суди, які прийшли за оце і оце, і що треба, щоб цього більше не було. Все було ясно і зрозуміло, чого і що відбувається. Для Апостолів не було пазлів і несподіванок - Павла наперед повідомив Бог, що буде аварія на кораблі, що він виживе. Ніяких ні для кого несподіванок не було, запитань без відповідей, «ми не все можемо знати» не було. Апостоли навіть знали заздалегідь, коли і як прийде кінець їхнього земного шляху. Павло перед цим прощався з людьми, яких поставив, знав, що частина з них поведуться над смертельні єресі, які мають скоро проникнути, що вони почнуть їх проповідувати. Попереджав їх про це, плакав. Все було ясно і є ясно, як Божий день. Христос - це світло, хто з Ним, той ходить у світлі, а не блукає навпомацки, і йому все чітко видно, що, чому і як відбувається і чим може закінчитися. Мені ясно, чому у нашому житті відбувалося те, що відбувалося тоді, чому відбувається так, як відбувається зараз. Що з нами буде, якщо ми будемо на такому шляху, а що буде, якщо ми не будемо на такому шляху. Чому з Сергієм Чижиком усе йшло до такого кінця. Теж не було пазлів, все було очевидно.

Від цього тим болісніше усвідомлювати, що якби Сергій Чижик чи мої батьки зробили так само, як і я тоді, як і мій чоловік тоді, таких трагедій би не сталося. Саме жахливе у цій ситуації не промучитися фізично і втратити рано тіло, а те, що ти витратив стільки часу свого життя на те, що не Боже, на те, що Бог не вчив робити, на те, на що Він не відповів би все-рівно ніколи, хоч 50 років «простій у вірі», бо це не Його, Він відповідає тільки на Своє Слово, а не на те, чого Він не вчив. Його Слово - це не насмикати надихаючих цитат із Біблії, «стати на них у віру», і стояти на них роками, закривати очі на сумніви і підозри, що це лише вирвані цитати, а не те, чого насправді вчить усе Слово в контексті, хай там що, вбивати їх собі в голову і у своє життя, щоб одного дня вони нарешті проявилися реально в житті. Ніхто так не робив у Новому Заповіті. Ніхто не вчив так робити. Павло казав усім «увійти в спокій віри». А «хто увійшов у спокій віри, той заспокоївся від своїх справ, як і Бог заспокоївся від Своїх справ». Навіщо «стояти у вірі» за те, на що Бог і так уже давно відповів на хресті? Навіщо цього чекати, якщо це все вже давно зроблено? Навіщо чекати роками, десятиліттями, якщо Він уже відповів на хресті ще до того, як ми народилися? Навіщо «розвертати бурхливу релігійну діяльність» там, де Бог вже давно все зробив Сам? Христа питали люди в Ізраїлі: «скажи, які діла Божі нам робити?» «Довіритися Тому, Кого Бог послав», - відповів Він їм. І більше нічого. Ось і всі діла. Всі діла зробив Сам Христос, нам тільки «увійти в Його спокій і заспокоїтися від своїх діл, як Бог заспокоївся від Своїх». Їсти Його Тіло, пити Його кров, розмірковуючи над тим, що саме там, разом з Ним на хресті померла наша «гріховна природа», наше «тіло смерті», яке приносить нам прояви смерті, від якої у нас усі біди, хвороби, яка приносить нам смерть і притягує на себе прокляття, щоб все те, що Бог Сам зробив на хресті, саме ставало видимим у нашому житті. Без наших діл, зусиль і старань. Ми не можемо додати ніяких діл до того, що Він завершив на хресті. Від нас лише довіра Йому. Або ми просто живемо довіряючи тим ділам, які зробив ВІН, або ми робимо свої якісь діла «Йому в поміч», але тоді це вже не по вірі, а по ділам. Його діла + наші діла = так не працює. Або, або. Це помилка (трагедія) Галатів, яку зараз повторюють у всіх релігійних організаціях і отримують відповідні плоди у своєму житті. Павло їм казав, що вони почали з віри і тільки з віри, розп’ятий Христос почав проявлятися у їхньому житті, серед них чудеса були, Бог явно був з ними. А потім прийшли релігійні «дєлателі», допомогли їм з найщиріших міркувань - сказали додати ще трохи діл до віри, і тоді все буде ще краще, ніж було. Але тоді стало не «краще», а гірше. І тоді Павло сказав їм: «Невже ви настільки безглузді, що вирішили те, що почали духом, тепер удосконалити людськими зусиллями»? «Ви тепер залишились без Христа, відпали від благодаті». Все. Вони продовжували вірити в Христа. Так. Продовжували їсти Тіло і пити кров Христа. Так. Павло не казав, що вони це облишили. Продовжували. Продовжували вважати, що вони з Богом, у Христі, що вони християни. А Павло сказав їм, що вони від Бога відпали, і Павлу довелося їх рятувати. Чим? Повертати знову до все того ж простого, елементарного Євангелія - знову нагадувати їм про розп’ятого Христа, який САМ УСЕ ЗРОБИВ на хресті, і до цього нічого додати людям. Звершилося.

Тепер щодо того, чому для мене все, що сталося, було очікувано і зрозуміло. Особливо коли Сергій в одній з останніх своїх проповідей сказав, що він уже «став у віру за нове тіло, що Бог йому його дасть», у мене всередині все похололо від цих слів, і мені стало очевидно, що все йде до того, що скоро він узагалі втратить це тіло, і в нього залишається геть небагато часу подивитися чесно на плоди у своєму житті, чи дійсно це та віра, яка була у Христових учнів у Новому заповіті? Чи такі плоди віра має приносити? Чи може Бог роками і десятиліттями «мовчати» і не відповідати на молитви людини, яка вірить, що вона з Ним, вірить Йому, чекає від Нього відповідей і страждає фізично і морально від того, що з нею відбувається? ЗНАЮЧИ при цьому, що Бог всемогутній, і Йому геть нічого не вартує сказати слово, і людина зцілиться у той же момент, коли попросить, або незабаром після цього, а не через роки і десятиліття. ТИМ БІЛЬШЕ що Бог любить цю людину. І не тільки цю, а і всіх людей любить, навіть тих, кому до Бога байдуже. Якби Сергій Чижик не продовжив закривати очі на ці плоди, на те, що Бог саме так жорстоко виглядає в таких обставинах, хоча цього не може бути, бо Бог не такий, і ми Бога геть іншим бачимо в Новому заповіті, а не таким. Якби не «замітав під килимок» (як це зазвичай роблять усі в релігійних організаціях, вважаючи, що в цьому їх вірність Богу) сумніви в тому, що щось це на Бога не схоже те, що відбувається, і молитви до Нього не можуть бути аж настільки безсилими, та ще й молитви в Його ім’я, та ще й такий довгий час, це нонсенс. У нього був би шанс відійти від цього, розібратися, у чому річ, знайти вихід із цього замкненого кола. Подумати, що саме змушує виглядати Бога безсилим, «нечуючим», «не відповідаючим» у моєму житті? Що не так з моїми молитвами? Чого аж так довго? Хіба в Новому заповіті так було в інших? Чому у Павла такого не було? Чому навіть у звичайних учнів такого не було? А чи у вірі я? А може, я не те, чим повинен бути? Такого кінця не було б. Ні, це не те, що відбувається з людьми, які живуть у Христі, як очевидно з Нового заповіту. Ми з чоловіком уже давно звернули з цього шляху, цей шлях точно привів би нас до ранніх захворювань, смертельних захворювань, ранньої смерті чи аварії якоїсь. Я вже відчувала смертельну загрозу. Мої батьки, за яких Сергій Чижик у тому числі молився, щоб вони «прийшли у церкву» і були у цій всій вірі разом з ним і нами, теж почали робити те ж саме, що робив і Сергій. Батько за ці вчення вчепився сильніше, ніж матір, ці вчення вбили його за 9 років, поки він дуже стійко «стояв у вірі», як і Сергій, а маму за 16 років. Хоча до того в них зі здоров’ям геть нормально було, а як тільки «стали в віру за своє здоров’я», так і раптом здоров’я катастрофічно посипалося в них. У мене самої, коли я тільки «стала у віру» за свій організм, одразу почалися незрозумілі проблеми, яких не було в інших (невіруючих) навколо, і я відчувала, що я собі роблю шкоду, що це щось не те, що це щось не від Бога, що Він не вчив так робити, що це явно не Його плоди, не те, що повинно приходити у відповідь на молитву до Бога, і я зруйную собі здоров’я взагалі, якщо продовжу.

Ми теж з чоловіком тоді «вчепилися за Бога» так, як і Сергій Чижик, теж ратували за Його справжній характер, за Його перемогу на хресті, теж почали оці всі «стояння у вірі» то за здоров’я, то за інші речі, теж вірили, що Бог обов’язково відповість за Своє Слово, і ми отримаємо все те, про що просимо і у що довго віримо - одним словом, вірили у все те ж, у що вірив і Сергій, і практикували все теж, що практикував і Сергій. Єдина різниця була між нами і Сергієм у тому, що ми почали сумніватися, а чи так все відбувається у нашому житті, як про це каже Новий Заповіт - як повинно відбуватися у житті учнів Христа, які живуть дійсно в Христі? Чи ті це плоди, які мають бути у викупленої Його кров’ю людини? Чи не це погані плоди? І чому вони більше схожі на прокляття, описані у Старому Заповіті, аніж на благословіння? Христос Сам казав саме на плоди дивитися, по плодах перевіряти. Ще й Апостол Павло казав тим, хто вірив у Христа, перевіряти себе, «чи у вірі ви, чи ви не те, чим ви повинні бути». Те, що відбувалося поганого у нас і у всіх навколо нас у тій організації, зазвичай усі списували на диявола. Але чи має диявол аж таке право на життя людини, яка живе у Христі, якщо на хресті Христос нас «позбавив від влади темряви»? Диявол узагалі не має право розгулювати по життю людини в Христі, щоб вона його вічно відганяла молитвами, а той знову повертався і повертався, як було у житті Сергія. Людину, що живе визволеною з-під влади темряви, диявол може лише спокушати зовні - поведеться чи не поведеться, влади він уже не має над життям, над здоров’ям, над душею викупленої людини, все, якщо ми віримо словам Христа і Апостолів у Новому Заповіті. Сергій продовжував відганяти сумніви, які виникали весь цей час, продовжував закривати очі на плоди, думаючи, що так правильно, що саме у цьому і є його вірність Богу, і продовжував те ж саме, очікуючи, що в один момент це все візьме і зміниться. Що це не погані плоди у його житті, яких не повинно бути взагалі, тим більше роками, а просто «випробування віри», головне просто «вистояти» і «дотерпіти», і тоді він обов’язково побачить, як Бог повідповідає на все, про що він так довго просить, і проявить Свою славу на очах багатьох людей.

Це величезна трагедія. На жаль, це відбувається далеко не з одним Сергієм Чижиком у всіх подібних організаціях, просто він став дуже очевидним, кричущим прикладом, бо він був у багатьох на очах, багато хто знав, який він, і йому ніхто не може закинути стандартних релігійних відмазок типу «в нього щось не те в серці було» або «в нього не достатньо віри було». Якщо кожен буде чесним з самим собою і іншими, не брехатиме собі в першу чергу, ніяк не замилюватиме і не замазуватиме цю ситуацію, а подивиться на неї чесно, то побачить, що це тотальний провал. Людина була повністю впевнена, що вона з Богом, що вірить Богу на 100%, повністю вірила багато років (і навіть десятки років!) у всі Його обіцянки про здоров'я, про Його перемогу на хресті, про те, що «хто сподівається на Бога, той НІКОЛИ не буде посоромлений, ніколи» - і тут таке… Логічно, що люди, які роблять те ж, що і він - вірять у те ж, що і він, моляться так само, як і він, моляться про те ж саме, що і він, стараються бути вірними Богу так, як і він, беруть приклад з нього, тепер невпевнені, чи не закінчиться це так само для них, як і для нього. Треба дуже добре закрити самим собі очі і «перепояснити» те все, щоб продовжувати і далі у тому ж дусі і бути впевненими, що з ними точно все буде по-іншому. І треба дуже добре брехати собі і навмисне закривати самому собі очі, щоб не побачити, що це поганий, і навіть провальний кінець, що це геть не те, на що Сергій сподівався і у що вірив. Він засвідчив багатьом людям, що в нього будуть нові органи, що ці люди ще обов’язково побачать, як Бог його зцілив, навіть вірив, що у нього буде нове тіло, а отримав… вибачте, але особисто для мене те, що з ним відбувалося останні роки і що сталося - страшно. І для мене це страшенна трагедія, від якої дуже болить і мені, і моєму чоловікові, і болітиме ще довго, а може, й завжди. Ми Сергія дуже добре знали по минулій організації, де він був раніше, знали його щирість до Бога, він був прикладом для багатьох там, що таке любити Бога, і вже тоді він вірив у ці всі речі, робив те ж саме, що і всі ці роки, «стояв у вірі». Пройшло вже понад два десятиліття, як він вірить і чекає на відповіді від Бога. Але, на жаль, на відміну від тих, для кого ця ситуація стала несподіванкою, для мене це було очікувано, я вже давно розуміла, до чого це все йде. Як мені не було боляче, але я бачила, що те, що він робить, убиває його і врешті-решт уб’є, якщо він від цього всього не відійде і не почне бачити, що у нього в житті відбувається щось не те, що має відбуватися у людини, яка з Христом, яка у Христі, і яка живе у перемозі Божого Сина на хресті.

Амінь ❤

Всио лож

Молодці! Класно!

Позорище,а не прославление.Оделись бы по христиански,а не как уличные.

❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤

"Во время Второй Мировой войны екоторые евреи спаслись и убежали в Израиль." В какой Израиль? Ведь он был создан 14 мая 1948 года!

Пытаются закабалить все остальные народы , Евреи изобретатели фашизма !

Амінь. ТАК І БУДЕ І НЕ ПРИПИНИТЬСЯ В І'МЯ ІСУСА

Во первых не евреи а иудеи , во вторых чтобы поднимать такие глубокие темы нужно немножко больше смыслить в религии

Правильно буде - прославлення. Бо нема такого слова прославління

Всі євреї перед кінцем світу зберуться в одному місці і їх останеться дуже мало Таке пророцтва

Большое спасибо за важное откровение о ВОЛЕ БОЖЬЕЙ ДЛЯ НАШЕЙ ЖИЗНИ, ЧТО НАМ НЕ НАДО ИСКАТЬ ЧТО И КОГДА СДЕЛАТЬ ДЛЯ БОГА- НО ТО КАК И КАКОЙ ВЕРОЙ МЫ ВОСПРИНИМАЕМ СДЕЛАННОЕ, ИЛИ ДЕЛАЮЩЕЕСЯ СЕЙЧАС БОГОМ ДЛЯ НАС!!! ЭТО СУПЕР !, И ПЕРЕВОРАЧИВАЕТ В ОСНОВНОМ, РАНЕЕ НАШЕ ОБ ЭТОМ ПОНИМАНИЕ И ПРЕДСТАВЛЕНИЕ!!!

Дякую Господу і вам за прекрасну проповідь!

Мир Вам Да Умножится Божьих Благословений Всем Вам Помалитесь Пожалуйста за Меня и Моих Сослуживцев 🙏🙏🙏🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Сами придумали, сами поверили.

🙌🙌🙌

❤❤❤

Благословенна конференція ❤Дякую Пастор за слово 🙌

Шадринск, город староватый. Златом, серебром богатый. Посреди с рекой пархатой. Монастырь Далматов недолеча. Там в Исеть впадает Теча. отр. Полк Декамерон.

Когдато жид, семит и иудей. А нынче выкрест, православный,но еврей.

Благословенні ❤😊

Молодці! Круто!

Дякую за слово🙏🏻

А шо це за співічка напів гола??? Брати та вже б роздягли її... ну а шо??

Дякую Господу за вас!

Дякую за актуальну для мене проповідь 🥹🤍

Слава Богу!!!❤

❤ Катаріна. Божий вогонь Любові як естафета передасться в інші Церкви. З добрим почином Вас.Так тримати .

0:21

Je sens la présence de Dieu même si je ne sais pas la signification de la musique❤

Сами себя назначили хитрецы поетому все их ненавидять 😂😊😅

Алелуя!Слава тобі мій Господь!Ти джерело миру !!!🫶Ти достойний слави!І тепер живу не я,живе Христос в мені!

Саме справжнє ПОКЛОНІННЯ.Божих благословінь)))

Що це за поклоніння 😞😞

Слава Богу❤

Дякую Господу за вас! Вся слава Ісусу!

Катаріна.Молодці дівчаточки квіточки в Божому саду. Дякую за чудовий спів і мелодію з Небес.