Відео

Коли залізо пасивується у нітратній кислоті, на поверхні метала утворюється тонкий шар оксиду (наскільки мені відомо). Шар дуже тонкий, тому специфічного забарвлення не видно. При зануренні у розплавлений калій нітрат залізо чорніє (процес воронування) - утворюється також оксидний шар, але іншої товщини і будови. При зануренні ж заліза у фосфатну кислоту на поверхні утворюється чорна фосфатна плівка. Процеси цікаві і непрості для опису, тому просто рівняння реакції тут не допоможе.

Ми не стільки просуваємо хімію, скільки задовільняємо потреби ниших студентів щодо проведення лабораторного практикуму в умовах онлайн навчання. Якщо це допомагає ще комусь - дуже добре!

На відео чітко видно, що змішали MnSO4, NaOH і Br2. Продуктом цієї реакції є (серед інших) манган диоксид.

Згадати можна, а от зробити дослід не вдається. Для нас принципово важливо демонструвати те, що студенти першого курсу самі зможуть зробити у нашій лабораторії (поки лише подивитися, але це не від нас залежить). До речі, магнієвий анод бойлера не зовсім магнієвий, як з'ясувалося. Він, наприклад, не горить у вигляді порошку, а магній повинен був би...

Намагаємось закривати дірки у лабораторному практикумі. Але ситуація у лабораторії скрутна, тому обіцяти нічого не можемо.

Згоден, мабуть "гранули" точніше. Проте нам гранули вважаються чимось більш дрібним та однорідним. Крім того, асоціація з фразою "достатньо однієї таблетки" якось тішить :-).

Комплексоутворення змінює концентрацію іонів, які впливають на електродний потенціал. Наслідки цієї зміни вимірює вольтметр як різницю потенціалів у системі. Різниця потенціалів може як зростати, так і зменшуватися. Чому - це і є питання до того, хто виконує (або дивиться) дослід.

Іноді складається враження, що хімія вже абсолютно нікому не потрібна, окрім окремих маргіналів. Але потім з'ясовується, що це не зовсім так. Як казав Пол Маккартні: "Якщо моя пісня допомогла хоча б одній людині, я жив не дарма".

Натрій повинен повністю знаходитися під шаром гасу, бо в іншому випадку він буде реагувати з киснем, який потрапляє у посудину при її відкриванні. Навіть за таких умов (повне занурення) з часом поверхня натрію вкривається шаром з продуктів корозії. Деяким дослідам це може заважати, але зрізати поверхневий шар не є проблемою - це легко зробити ножем. Без повного занурення у гас шар з продуктів корозії буде товще.

Сірка на повітрі горить, якщо її підпалити. При цьому стан сірки не має особливого значення (пластична чи моноклінна). Підпалити вологу сірку важче, суху - легше. Пара сірки при контакті з повітрям схильна самозайматися.

Нажаль знімаємо всі відео кустарним способом - на телефон. Витрачати багато часу на зйомку та обробку не можемо, але зауваження прийняв до відома, дякую.

У бюретці завжди знаходиться потрібний розчин. За необхідності (на початку кожного окремого титрування) рівень розчину доводиться до нульової відмітки доливанням аналогічного розчину: наливають трохи більше нульової позначки, а потім стравлюють зайвий об'єм в окремий стакан. Зазвичай бюретку не миють, а зберігають з її робочим розчином (якщо він не псуєтьс з часом, а якраз хлоридна кислота і не псується). Сподіваюся правильно зрозумів питання і зміг на нього відповісти.

Чесно кажучи, відповідь є очевидною. Рівняння реакцій можна нагуглити без проблем - щойно сам це перевірив.

Хлорна вода є більш сильним окисником, ніж бромна. Якщо остання переводить тіосульфат у сульфат, то і хлорна вода зробить те саме. Йодна ж вода окиснює тіосульфат до іншого продукту. Бромна вода обиралась з огляду на її власне забарвлення: перебіг реакції легше ідентифікувати.

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово Дякую велике ❤️

Водень буде виділятися, бо інакше магній не окисниться: більше нема кому його окиснити, аніж воді. Частково буде летіти і амоніак через його витіснення магній гідроксидом. Але кількість може бути недостатньою для визначення. У результаті отримаєте суміш нітратів амонію та магнію яку розділити можна, проте процедура може виявитися нудною і продукт не буде чистим. Якщо ж кількість магнію була незначною (відповідно і у розчині буде мало магній нітрату), то виділити його буде практично неможливо.

Відновити алюміній електролізом можна лише з розплаву, не з розчину. Провести такий дослід у лабораторії не вдастся... Взагалі-то виділення алюмінію було відомою проблемою 19-го сторіччя, яку вдалося розв'язати як раз електролізом розплаву кріоліту, в якому розчинено трохи алюміній оксиду.

Якщо під контрприкладом мається на увазі додавання K4[Fe(CN)6] до розчину з іонами Fe2+, то тут буде проблема, адже ферум (ІІ) частково окиснюється до феруму (ІІІ) і синє забарвлення обов'язоково з'явиться. Такий результат може ввести в оману. Але це вже відноситься до аналітичної хімії, тому ми намагалися не заглиблюватися у подібні питання. До речі, подібна складна ситуація реалізується для якісної реакції на сульфат і сульфіт. В ідеалі осад BaSO3 розчиняється у кислоті HCl, а осад BaSO4 - ні. На практиці ж сульфіт частково окиснюється до сульфату, тому повне розчинення осаду BaSO3 у кислоті не відбувається, бо частково буде присутнім і BaSO4.

Ми не знавеці української мови, тому намагаємося слідувати авторитетам і здоровому глузду. У даному випадку орієнтувалися на nmetau.edu.ua/file/nazvi_himichnih_elementiv_ukrayinskoyu.pdf, де аналізується стандарт 94-го року з переходом від "нікеля" до "ніколу". Тепер знову повертаємося до нікеля... Добре, візьмемо до уваги!

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово Дякую за відповідь та серію відео. Цікавим є те, що якщо ввести в пошук гугла "ДСТУ 2439:2018", то на першому місці буде саме Харківський університет, який розмістив цей документ, а не якийсь інший державний заклад.)) chemistry.karazin.ua/files/DSTU_2439-2018.pdf P.S. До речі, у зв'язку із введенням цього стандарту виникло багато запитань щодо назви сполук, а обговорень не було. Тому українські назви хім. елементів у нових шкільних підручниках практично не відображені і мало хто із вчителів чув про цей новий державний стандарт, який набув чинності ще 01.10.2019.

З українським правописом і термінознавством є багато проблем. Дехто з моїх колег не може остаточно перейти на проЄкт замість проЕкт. Також не зовсім зрозуміло як правильно писати і вимовляти "кАферда" чи "катЕдра" (ще можна додати "завідувач кафедри" чи "завідуючий кафедрою"). Перелік можна продовжувати. До того ж задачник Неділько, який використовується у навчальному процесі, вийшов у 2001 році і номенклатура там відповідна. А більш сучасного задачника просто немає. Тому уникнути проблем з українською, нажаль, не виходить.

Відео зроблені на основі практикуму, де описані відповідні досліди. Але написання рівнянь реакцій залишається за студентами - навіть у практикумі рівняння не наводяться.

Тут важливо не лише знати кількісні співвідношення, але й дотримуватися методики приготування. Коротенькою відповіддю важко обмежитися. Я б порадив подивитися детальний опис тут (російською мовою): chemistry-chemists.com/Video/sodium-acetate-1.html.

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово дуже дякую за відповідь.

Мабуть ви не зрозуміли задачі цього каналу. Ми демонструємо виконання дослідів з курсу неорганічної хімії для студентів першого курсу хімічних і хімко-технологічних спеціальностей. Якщо комусь цей матеріал буде корисним - будь ласка, користуйтеся. Але ми не будемо заради видовищності змінювати контент. Видовищний контент дійсно можна знайти на інших каналах.

Ми робимо свою справу: показуємо студентам що і як треба робити. Ми не намагаємось вразити когось видовищністю досліду. За вашою логікою індикатору також треба наливати побільше, хоча будь-яка методика вказує, що додавати його треба декілька крапель. Так можна і до абсурду дійти, якщо замість прийому однієї пігулки ковтнути одразу десять. Ще раз наголошую: ми намагаємося виконувати досліди максимально близько до опису у прописі.

Всі три реакції є важливими, хоча в аналітичній хімії дійсно перевагу віддають третій реакції. Тертя скляною паличкою по стінці пробірки - стандартна операція, що сприяє утворенню осаду. Передивився відео і не побачив жодного моменту, де був би ризик руйнування пробірки.

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово Та як не було ризику руйнування пробірки? Погано дивилися чи навмисно таке говорите? Дослідник так заповзято і інтенсивно тер паличкою пробірку,що мимоволі виникала думка,що або зламається паличка і(чи) пробірка. Та ще можливо дістане пошкодження сам дослідник.

Ми проводимо досліди з НЕорганічної хімії, тому хоча б з цієї причини амфетаміни у нас ви точно не побачите.

Додавання по краплях реактиву - важливий елемент роботи у лабораторії. І справа тут не у вартості реактивів. Якщо, наприклад, до розчину нікол сульфату додати одразу багато розчину амоніаку, то можна одразу одержати амоніачний комплекс без стадії утворення осаду гідроксиду. Взагалі реактиви рекомендують додавати обережно, по краплях. А титрування по-іншому і не проводять - тільки додавання по краплях й інтенсивне перемішування суміші.

Зараз, нажаль, практично нічого не знімаємо - немає умов. Але плани є, зокрема досліди по корозії хочемо відзняти.

Не зовсім зрозумів чим саме відео допомогло, проте сподіваюся, що так і було. Ідол - погана річ. Мені було б приємно, якщо у чомусь з мене можна було б взяти приклад (у любові до хімії)

Слушне зауваження. На початку зйомок метою було не показати якісну картинку, а надати уявлення студентам про те, що вони будуть робити власноруч у лабораторії (у тій самій, де відбувалася зйомка). У більш пізньому матеріалі намагалися знімати так, щоб все було зрозуміло і без виконання дослідів. Зокрема на базі ХНУ ім. В. Н. Каразіна знімали тільки так.

Металом є цинк, а молярна маса його еквіваленту становить 65,38 / 2. Тут у досліді похибка буде у межах 7-10%. Сам розрахунок не навели, бо залишили його для студентів.

Мабуть можна і так робити. Проте олово, зокрема компактний метал, дуже повільно розчиняється у кислоті. Можна спробувати додати кислоту до суміші, швидко розчинити гідроксид, а потім промити осад олова, що не встиг розчинитися. Це лише припущення, треба перевіряти.

Звісно, що небезпечне. Сам натрій спалахує, причому загасити його водою не вдається. При потраплянні на шкіру лужний розчин викликає її ураження, що повільно відновлюється. Тому цей дослід в лабораторії студенти не виконують, а лише дивляться.

Раніше навчання було більш творчим. Школярем кислоту купував в автомагазині, деякі сполуки - у фототоварах, а щось - у магазині для садівників. А зараз не всі студенти можуть повторити дослід, який записаний на відео. Мабуть у нинішнього покоління є інші переваги.

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово Частково згоден. В моем классе, разбирающихся в химии было человека три из сорока. У меня был товарищ постарше, в будущем - профессиональный химик. Мы на пару с ним пользуясь "автомагазином" и "сельхоз товары" и "аптекой", смогли сделать нитроглицерин. Не считая пироксилина и пороха дымного. Настолько нам было интересно. Что касается "Раніше навчання було більш творчим." Моя учительница химии была энтузиастом обучения, но все же ей приходилось опираться на таких как я и еще немногих. И уровень нашего образования в предмете зависил от нас самих. Такой подход был далеко не во всех школах. Я об этом узнал, из разговоров с сокурсниками в институте. Сейчас другое время и другие интересы у молодых.

Не пробували так робити, але цілком можливо, що все так і відбудеться. Комплекс добре розчиняється в обох розчинниках, тому чистою водою він буде вимиватися з органічної фази, а далі - руйнуватися у воді.

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово так можно кобальт от никеля отделить ,никелевый комплекс в органической фазе не растворим .

@@taraxacum6448 Не чув про те, що їх так розділяють. У нікола комплекс ще менш стійкий, хоча і у кобальта він нейстійкий. Вважаю, що можна знайти органічні ліганди, які дозволять легше розділити ці два метали, якщо буде така потреба.

Згоден по суті, але ми намагалися не змінювати назви дослідів з методички. Студентам так легше орієнтуватися в матеріалі.

Майже всі досліди, які виконуються у лабораторії, ми зняли. Не весь матеріал подобається, є що вдосконалювати. Проте зараз на кафедрі загальної та неорганічної хімії, де проводилася зйомка, виконувати досліди неможливо. Будемо намагатися працювати далі, але обіцяти нічого не можу.

Насправді - так! Є багато нюансів, багато питань. У відео видно, як при другому вимірюванні ЕРС значення повзе: вимовляється 1,340, а реально там видно 1,345 і повзе далі. Коли ж вимірювання повторюється з комплексом купруму такого немає. А повинно бути: потенціали встановлюються не миттєво, а поступово! Відповіді у мене немає - кажу чесно. Ось і привід замислитися.

Брали як чистий титан, але додатково не перевіряли. Фіолетову плівку (після жовтої та блакитної) одержати не вдалося, хоча на руках мали подібний зразок... Напругу підіймали, але результату не було. Може і дійсно проблема у самому зразку...

​@@НеорганічнахіміяДослідизбазово у якості катоду краще використовувати алюміній (фольга підійде). Тоді простіше отримати всі кольори спектру, в тому числі і фіолетовий. Але дуже важко отримати чорний 😐

Так, можна й алюміній брати. Але працювали по готовій методиці саме для титану. Можу помилятися, але різнокольорові плівки характерні переважно для d-елементів, тоді як алюміній - p-елемент. Тому алюміній одразу виключили зі списку потенційних анодів (не катодів, до речі). Але були ванадій і ніобій.

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово за родом діяльності анодую титан регулярно. Результати можна побачити у моїх відео. Все роблю, як писав вище і все працює👍

Наскільки мені відомо, саме за такими методиками на практиці твердість і визначають: титрування хлоридною кислотою - для карбонатної твердості, а Трилоном Б - для загальної. Воду з твердістю 19 ммоль/л я не бачив, але це вже ближче до мінеральної води. Проте і з твердістю до 10 ммоль/л треба у боротися у різних техпроцесах. Але використання органічних кислот у великих масштабах дуже витратне: дешевше використовувати соду. Чув про використання лимонної кислоти лише у побутових умовах.

@@НеорганічнахіміяДослідизбазово Багато препаратів для зниження рН і звісно жорсткості мають в своєму складі трикарбонові кислоти. Ось мені і цікаво, яку трикарбонову кислоту (а лимонна такою є) краще застосовувати, чи підійдуть усі кислоти з СООН, бурштинова має 2 СООН. Чи немає значення, яку карбонову кислоту застосовувати, всерівно, що бурштинова, що оцтова, що лимонна знизить рН наприклад якщо до 4, то в усіх відповідно однаково знизиться жорсткість. Мені якщо порахувати умовно, я на всю норму використаю сертифікований для цієї справи коректор рН який містить набір трикарбонових кислот, по ціні буде коштувати 5600$ , а лимонна кислота, яка з логіки має ті самі властивості обійдеться в 1000$. Хочу розуміти чи це маркетинг, вибір на яку користь мені зробити.

​@@tarashruschak2392 Зниження твердості в різних умовах вимагає різних підходів. Вказані вами полікарбонові кислоти мають малорозчинні кальцієві солі, тому за їхньої допомоги вдастся прибрати лише карбонатну твердість. Іноді цього достатньо, іноді - ні, тому треба підходити до вирішення задач індивідуально. Що стосується порівняння кислот між собою, то майте на увазі, що трикарбонової кислоти для нейтралізації тієї самої кількості гідрокарбонату треба менше (у молях!), ніж дикарбонової, а дикарбонової - менше, ніж монокарбонової. Якщо перерахувати на масу і порівняти вартість, то можна зробити очевидні висновки. Додаткових хімічних нюансів я не бачу, тому обрав би більш дешевий варіант. Але зазначу, що двокарбонова щавлева кислота є, на відміну він лимонної, отруйною; про інші згадані кислоти я такого не чув. Резюме: 5600$ - скоріше за все маркетинговий хід, але при виборі треба враховувати додаткові фактори (отруйність - критична проблема для харчових застосувань).